Рішення № 138667983, 28.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1996/26

провадження №: 2/398/2713/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"28" липня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», представник позивача Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 510,64 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 квітня 2014 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі підписаної нею Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач своєчасно не надавала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, у зв`язку з чим станом на 27 березня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 29 510,64 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом 20 904,75 грн та заборгованості за процентами 8 605,89 грн. Пеня та штраф позивачем не нараховувались. Крім того, позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи, призначений на 09 червня 2026 року, було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача на 23 липня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання, у якому просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи вона повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулося до суду з відміткою поштового відділення про причину невручення «адресат відсутній». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки вона суд не повідомила.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись положеннями ст. ст. 280281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи на підставі наявних доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та видача коштів

28 квітня 2014 року ОСОБА_1 подала до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Акцент-Банк» (найменування якого в подальшому змінено на АТ «Акцент-Банк») Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Відповідно до тексту цієї Анкети-заяви, відповідач погодилася з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг; вона ознайомилася з договором до його укладення і згодна з його умовами; примірник договору згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку. Зазначена Анкета-заява підписана ОСОБА_1 власноруч.

Суд дослідив зазначену Анкету-заяву та встановив, що вона є типовим бланком, у якому заповнено лише розділи, що містять анкетні відомості про клієнта: прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адреси проживання і реєстрації та номери телефонів. Натомість у розділі, що визначає предмет договору, не заповнено жодного реквізиту, а саме:

не позначено жодного з видів банківського продукту, які пропонуються до оформлення («Карта Універсальна», «Карта Gold», «Пенсійна карта», «Зарплатний пакет», «Депозит»);

поле «Бажаний кредитний ліміт по платіжній картці «Універсальна»/Gold _ грн» залишено незаповненим;

не позначено відмітку про те, що клієнт отримав під розпис та ознайомився зі змістом Пам`ятки клієнта, яка містить, у тому числі, Тарифи та основні умови обслуговування і кредитування.

Таким чином, підписана відповідачем Анкета-заява не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, конкретного розміру процентної ставки за користування кредитом і порядку її нарахування та зміни, строку користування кредитом, а також розміру відповідальності за порушення зобов`язання.

Позивач долучив до позовної заяви електронні копії Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» і Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», що містить Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD». Суд дослідив ці документи та встановив, що вони не містять підпису відповідача ОСОБА_1 ані власноручного, ані електронного. Зазначені роздруківки не містять також відомостей про дату затвердження відповідної редакції Умов та Правил і Тарифів; доказів того, що саме ця редакція була чинною і запропонованою відповідачу станом на 28 квітня 2014 року, позивач суду не надав.

На виконання умов укладеного правочину банк відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 , видав платіжні картки та встановив кредитний ліміт. Фактичне отримання і використання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наданими позивачем випискою по картковому рахунку за період з 28 квітня 2014 року по 27 березня 2026 року, довідкою за лімітами та довідкою за картами. У виписці детально відображено здійснення відповідачем видаткових операцій за рахунок наданих банком коштів (розрахунки в торговельній мережі, отримання готівки, перекази), а також здійснення нею часткових оплат у рахунок погашення заборгованості.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданими позивачем випискою по рахунку відповідача та розрахунком заборгованості, складеним станом на 27 березня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 28 квітня 2014 року виконувала неналежним чином: своєчасно не вносила кошти в погашення заборгованості, а з березня 2025 року платежі на погашення боргу припинила взагалі.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 27 березня 2026 року загальна сума заборгованості становить 29 510,64 грн та складається із:

заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 20 904,75 грн;

заборгованості за процентами 8 605,89 грн.

Заборгованість за пенею та штрафом позивачем не нараховувалася та до стягнення не заявляється. Свого контррозрахунку чи доказів повного погашення вказаної заборгованості відповідач суду не надала.

Разом із тим суд встановив, що у поданому позивачем розрахунку заборгованості нарахування процентів здійснено не за ставкою 30,00 % річних, зазначеною у позовній заяві, а за змінними ставками: 30,00 % річних у період з 28 квітня 2014 року по 30 вересня 2014 року, 38,40 % річних з 01 жовтня 2014 року, 46,80 % річних з 01 квітня 2015 року та 40,80 % річних з 31 травня 2022 року; на прострочену заборгованість проценти нараховувалися за подвійними ставками відповідно 60,00 %, 76,80 %, 93,60 % та 81,60 % річних. Жодного документа, який підтверджував би погодження сторонами будь-якої із зазначених процентних ставок або порядку їх зміни, позивач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

За приписами статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Ця норма застосовується до кредитних відносин на підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі, зокрема, про орієнтовну сукупну вартість кредиту, тип процентної ставки, її розмір та порядок обчислення, а також про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Суд враховує, що Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII до спірних правовідносин не застосовується, оскільки відповідно до п. 2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону його дія поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання ним чинності, тоді як спірний договір укладено 28 квітня 2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правові висновки Верховного Суду, що застосовані у справі

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що роздруківки із сайту позивача не можуть бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладення на слабшу сторону споживача невиправданого тягаря з`ясування змісту кредитного договору.

Водночас у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Цей висновок застосований також і в інших постановах Верховного Суду, зокрема у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 755/20484/15-ц, від 16 липня 2024 року у справі № 686/9664/21, від 13 січня 2025 року у справі № 336/6542/21.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 28 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору. Факт укладення договору підтверджується власноручним підписом відповідача на Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку підтверджується наданими позивачем випискою по картковому рахунку, довідкою за лімітами та довідкою за картами, у яких відображено фактичне отримання і використання відповідачем кредитних коштів. Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала. Оскільки зобов`язання з повернення кредиту не було виконано, а доказів погашення боргу відповідач суду не надала, вимога позивача про стягнення залишку заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) у розмірі 20 904,75 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 8 605,89 грн, суд виходить з таких міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що у власноруч підписаній відповідачем Анкеті-заяві відсутні будь-які умови щодо встановлення конкретного розміру процентної ставки за користування кредитом та порядку її нарахування. У вказаній заяві міститься лише загальне посилання на те, що позичальник згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складає кредитний договір. Більше того, у розділі Анкети-заяви, що визначає предмет договору, не заповнено жодного реквізиту, у тому числі не позначено відмітку про отримання клієнтом під розпис Пам`ятки клієнта, яка мала б містити Тарифи та основні умови кредитування.

Надані позивачем паперові роздруківки Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів, у яких визначається порядок нарахування процентів, не містять підпису відповідача ані власноручного, ані електронного, а також не містять відомостей про дату затвердження відповідної редакції. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і Тарифи, чинні станом на 28 квітня 2014 року, ці роздруківки не можуть розцінюватися як стандартна форма, що є складовою частиною укладеного кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують погодження цих обставин сторонами. Відсилання в Анкеті-заяві до непідписаних Умов і Тарифів не свідчить про безумовну згоду позичальника з їх змістом. Вказане повністю узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.

Мінливий характер Умов та Правил, на які посилається позивач, підтверджується і самим розрахунком заборгованості, наданим банком. Так, у позовній заяві позивач стверджує, що кредит наданий зі сплатою процентів у розмірі 30,00 % на рік, тоді як згідно з розрахунком заборгованості проценти фактично нараховувалися за ставками 30,00 %, 38,40 %, 46,80 % та 40,80 % річних, а на прострочену заборгованість за подвійними ставками. Отже, розмір процентної ставки неодноразово змінювався позивачем в односторонньому порядку, при цьому доказів погодження з відповідачем як первісного розміру ставки, так і кожної подальшої її зміни матеріали справи не містять. Позовна заява у цій частині суперечить наданому самим позивачем розрахунку.

Суд також враховує, що позивач не надав доказів виконання ним переддоговірного обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладення договору, а саме доказів повідомлення відповідача у письмовій формі про тип процентної ставки, її розмір, порядок обчислення та орієнтовну сукупну вартість кредиту. Відповідна відмітка в Анкеті-заяві про отримання Пам`ятки клієнта відсутня.

Оскільки банк не надав суду доказів погодження з відповідачем розміру процентної ставки у визначеній законом письмовій формі, підписаній клієнтом, правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача процентів за користування кредитом відсутні. Вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 8 605,89 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги АТ «А-Банк» підлягають частковому задоволенню на суму 20 904,75 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позивачем майнових вимог становить 29 510,64 грн. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 20 904,75 грн, що становить 70,84 % від заявленої суми позову.

Позивачем документально підтверджено понесення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 1 885,99 грн (2 662,40 грн ? 70,84 %).

Доказів наявності інших судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263265, 268, 280282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 28 квітня 2014 року у розмірі 20 904 (двадцять тисяч дев`ятсот чотири) гривні 75 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 99 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 28 липня 2026 року. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя Орловський В.В.