Ухвала суду № 138667600, 03.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7658/26

Номер провадження 1-кс/404/2895/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12026121110000311 від 02 липня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грушка Ульяновського району Кіровоградської області, неодруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушка Ульяновського району Кіровоградської області, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання підвартою в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів.

На обґрунтування клопотання зазначено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі Третій слідчий відділ), проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12026121110000311 від 2 липня 2026 року за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОСОБА_7 ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОСОБА_4 ), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України (далі кримінальне провадження № 12026121110000311).

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону

Досудовим розслідуванням установлено, що будучи військовослужбовцем ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з навідником танкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів та законів, а також в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17 червня 1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів та законів, близько 01:30 2 липня 2026 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, прибули на автомобілі марки «Audi» номерний знак « НОМЕР_2 » під`їхали до в`їзних воріт ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою: АДРЕСА_3 , які їм відчинив старший стрілець третього відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ОСОБА_8 ), який згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 181-НР від 30 червня 2026 року, перебував на добовому чергуванні, після чого у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник спільний умисел спрямований на викрадення військового майна, а саме: автомату Калашникова АК-74 (№ НОМЕР_3 ) із спорядженим магазином 30 патронами калібру 5,45 мм, усвідомлюючи, що вказана зброя та бойові припаси є військовим майном, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів щодо порядку використання військового майна, яке перебуває на балансі ІНФОРМАЦІЯ_5 та передане то ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У подальшому ОСОБА_9 , реалізовуючи свій спільний з ОСОБА_7 умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто з прямим умислом, в умовах воєнного стану, ОСОБА_9 , всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами та доповненнями) та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами та доповненнями), відкрито заволодів автоматом Калашникова АК-74 (№ НОМЕР_3 ) із спорядженим магазином 30 патронами калібру 5,45 мм, який перебував у фактичному володінні ОСОБА_8 маючи реальну можливість ним розпорядитися, після чого з викраденим намагалися покинути місце вчиненні кримінального правопорушення.

У подальшому ОСОБА_8 висловлено вимогу ОСОБА_9 припинення своїх злочинних дій та негайного повернення вказаного вище військового майна, однак останні знехтували законними вимогами ОСОБА_8 , натомість ОСОБА_7 , з метою уникнення перешкод у залишенні ним та ОСОБА_4 місця вчинення кримінального правопорушення, наніс один удар рукою стиснутою в кулак в обличчя ОСОБА_8 , завдавши ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді у вигляді крововиливів на обличчі та правій верхній кінцівці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим військовим майном за власним розсудом.

Дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.410 КК України, як викрадення військовослужбовцем зброї та бойових припасів, вчинений за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

02 липня 2026 року о 03 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України.

02 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні4кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.410 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує матеріалами службового розслідування та доданими до нього матеріалами, показами військовослужбовців, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримала клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, та підтримав позицію свого захисника. Підтвердив, що мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Вину визнає, кається та просить дати шанс на виправлення. Має бажання повернутися до військової служби. Просив обрати запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.

Щодо себе підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що є уродженцем с.Грушка Ульяновського району Кіровоградської області, зареєстрований та проживаює за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою-спеціальною освітою, військовослужбовець в/ч НОМЕР_4 , неодружений, на утримані неповнолітніх та малолтініх дітей чи інших осіб не має, не є особою з інвалідністю, хронічні хвороби та група інвалідності відсутня, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше притягувався до кримінальної відповідальсноті. Рухомого та нерухомого майна, а також грошових заощаджень у власності також не має.

Захисник у судовому засіданні частково погодився з клопотанням слідчого.

Зазначив, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є відсутнім та повністю нівелюється, оскільки підозрюваний фактично до вчорашнього дня виконував свої службові обов`язки, за що був навіть нагороджений. Лише після повідомлення про підозру його було оголошено в розшук. Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, захисник вказав, що підозрюваний не має наміру будь-яким чином впливати на потерпілого чи свідків, оскільки повністю визнає свою вину. Стосовно ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначив, що він є абстрактним та не підтверджений належними доказами. Також вважав необґрунтованим і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, захисник наголосив, що сторона обвинувачення не навела належного обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Просив обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання. У разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави просив визначити її розмір у межах, передбачених ст. 182 КПК України. На підтвердження доводів сторони захисту послався на позитивну характеристику підозрюваного за місцем проживання, зазначивши, що отримати характеристику за місцем служби на момент розгляду клопотання не вдалося.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі Третій слідчий відділ), проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12026121110000311 від 2 липня 2026 року за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОСОБА_7 ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОСОБА_4 ), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України (далі кримінальне провадження № 12026121110000311).

02 липня 2026 року о 03 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України.

02 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні4кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.410 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, та, відповідно до ст.12 КК України, тобто даний злочин відноситься до особливо тяжких злочинів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідча суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчої судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: матеріалами правоохоронного органу про виявлення кримінального правопорушення від 2 липня 2026 року; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8 від 2 липня 2026 року; протоколами пред?явлення осіб для впізнання за фотознімками від 2 липня 2026 року за участю потерпілого ОСОБА_8 ; висновком судово-медичної експертизи від 2 липня 2026 року № 89; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 2 липня 2026 року; протоколами оглядів місця події від 2 липня 2026 року; речовими доказами в їх сукупності; повідомленням про підозру ОСОБА_7 2 липня 2026 року; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 2 липня 2026 року та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.

Слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, не вправі давати оцінку правомірності призову підозрюваного на військову службу, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.410 КК України, є особливо тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкому кримінальному правопорушенні - викрадення військовослужбовцем зброї та бойових припасів, вчинений за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, має вік 38 років, з середньою-спеціальною освітою, є діючим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_4 , на утримані неповнолітніх та малолітніх дітей чи інших осіб не має, не є особою з інвалідністю, хронічні хвороби та група інвалідності відсутня, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше притягувався до кримінальної відповідальсноті. Рухомого та нерухомого майна, а також грошових заощаджень у власності також не має.

Наведені обставини свідчать про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України).

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що раніше притягався до кримінальної відповідльності. Згідно характеристики виконавчого комітету Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області № 265 від 02.07.2026 підозрюваний притягався до кримінальної відповідальності. Разом з тим, до матеріалів клопотання не долучено відомостей про наявність чи відсутність судимостей ОСОБА_4 , а також копій відповідних вироків суду, що позбавляє можливості встановити факт наявності судимості, а у разі її наявності факт її зняття чи погашення.

Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України).

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний визнає свою вину та висловлює намір повернутися до проходження військової служби, самі по собі не нівелюють і не зменшують наявність встановлених судом ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно доч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені ним під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані для доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у вчиненні будь-якого іншого кримінального правопорушення. Отже, саме по собі визнання підозрюваним вини не може бути покладене в основу висновку про відсутність чи зменшення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

З огляду на наведені обставини кримінального провадження, характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також встановлені судом ризики, слідча суддя доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, особисте зобов`язання не пов`язане з істотними обмеженнями свободи пересування підозрюваного та ґрунтується виключно на його добровільному виконанні покладених судом обов`язків. З урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, а також повідомлених самим підозрюваним відомостей про самовільне залишення розташування військової частини, такий запобіжний захід не здатний забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

Особиста порука також не може бути застосована, оскільки до суду не звернулися особи, які відповідно до вимог ст. 180 КПК України заслуговують на довіру та висловили готовність поручитися за належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Застава як самостійний запобіжний захід також не може бути визнана достатньою. По-перше, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має рухомого чи нерухомого майна та заощаджень, що свідчить про відсутність у нього власних коштів для внесення застави. По-друге, навіть у разі внесення застави іншими особами, сама по собі загроза її втрати не забезпечить усунення встановлених ризиків, зокрема ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, також не є достатнім запобіжним заходом. Такий захід не виключає можливості незаконного впливу на потерпілого та свідків шляхом використання засобів зв`язку чи через інших осіб, а також не усуває ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому інкриміноване діяння пов`язане із викраденням військової зброї та боєприпасів в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності та необхідність застосування найбільш ефективного запобіжного заходу.

За таких обставин слідча суддя доходить висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених главою 18 КПК України, не забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України, а тому лише тримання під вартою є необхідним та пропорційним втручанням у право підозрюваного на свободу та особисту недоторканність.

Крім того, слідча суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи обставини провадження, слідча суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави слідча суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного, його вік, матеріальний стан підозрюваного. Відтак, відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України, слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави 332 800 гривень, що відповідає 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України, яка буде достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 03 год. 20 хв. 02 липня 2026 року.

Слідчий у клопотанні просить застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».

Водночас, вимоги до ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначено в ч.ч.1 і 4 ст. 196 КПК України, які не містять положення про визначення установи, у якій запобіжний захід у виді тримання під варту, підлягає виконанню.

Стаття 4 Закону України "Про попереднє ув`язнення" визначає види установ для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, а саме: слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Проте цей Закон це регламентує повноважень слідчого судді щодо визначення відповідного виду установи, у який особа має перебувати під час виконання зазначеного запобіжного заходу.

Крім того, слідча суддя зазначає, що питання виконання ухвали про тримання під вартою, у тому числі поміщення особи до відповідної установи попереднього ув`язнення та її етапування, вирішуються уповноваженими органами в порядку, встановленому Законом України «Про попереднє ув`язнення» та іншими нормативно-правовими актами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 03 год. 20 хв. 02 липня 2026 року до 03 год. 20 хв. 30 серпня 2026 року.

Визначити розмір застави в сумі 332 800 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 до 30.08.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками, потерпілим та іншими підозрюваним у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1