Рішення № 138667208, 23.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2905/14-ц

Провадження № 2/752/56/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 червня 2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання - Лісненка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

26.02.2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 47 059, 76 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими ПАТ КБ «Приватбанк» умовами та правилами, тарифами складають між нею та банком кредитний договір, підтверджується підписом у заяві. У порушення умов кредитного договору відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору, остання станом на 11.02.2014 року мала заборгованість 49 008, 64 гривні.

Просив позивач, стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 49 008, 64 гривні.

Провадження у справі було відкрито 17.03.2014 року.

Заочним рішенням від 06.05.2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 49 008, 64 гривні.

02 липня 2014 року ОСОБА_2 змінила прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (том. 1 а.с.69).

Ухвалою суду від 25.07.2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Апеляційним судом міста Києва за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на заочне рішення від 09.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 49 008, 64 гривень 09.06.2015 року було ухвалено нове рішення про часткове задоволення вимог. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором, процентами за користування кредитом, штрафні санкції, що разом склало 45 582, 50 гривень.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.12.2015 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_5 , заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06.05.2014 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 09.06.20115 року скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як видно зі змісту зазначеної вище ухвали, судові рішення першої та апеляційної інстанції були скасовані Касаційним судом з тих підстав, що суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання відповідачки і призначив почеркознавчу експертизу за відсутності оригіналу Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості. Факт невиконання експертною установою ухвали суду про призначення почеркознавчої експертизи не отримав оцінки суду відповідно до правил частини 1 статті 146 ЦПК України (в редакції чинній на час ухвалення судового рішення), встановив факт підписання відповідачкою вказаної угоди. У той же час, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідачки щодо призначення судово-економічної експертизи з посиланням ена ненадання документів, на підставі яких має проводитись відповідна експертиза. Суд апеляційної інстанції не перевірив обґрунтованого розрахунку заборгованості, оскільки в матеріалах справи відсутня належним чином завірена копія договору генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №752/2905/14-ц передано до провадження судді Голосіївського районного суду міста Києва Шумко А.В.

09.11.2016 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.(том №2 а.с.15-16)

Ухвалою суду від 03.03.2017 року у справі призначалась почеркознавча експертиза , на вирішення якої ставилося питання ким виконаний підпис в оригіналі « Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 , чи іншою особою ? (том №2 а.с.55-56)

Ухвала суду від 03.03.2017 року про призначення у справі №752/2905/14 за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором почеркознавчої експертизи не була виконана, оскільки експерту не надано оригінал досліджуваного документу.

На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24.10.2017 року справу №752/2905/14 за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до провадження судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г..

21.05.2018 року затверджено нову редакцію Статуту АТ КБ «Приватбанк», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , відповідно до якого організаційно-правова форма Банку ПАТ КБ «Приватбанк» змінена на АТ КБ «Приватбанк» (а.с.118-120 тому №2).

Ухвалою суду від 27.09.2018 року позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду з підстав повторної неявки у судове засідання представника позивача.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.12.2018 року ухвалу від 27.09.2018 року про залишення без розгляду позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року у межах розгляду справи №752/2905/14-ц зобов`язано АТ «КБ «Приватбанк» надати оригінал генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року, укладеної між ПАТ КБ «Приватбанк» в особі представника Дубілети Олександра Валерійовича та ОСОБА_2 (а.с.155-156 тому №2).

17.10.2023 року позивачем на виконання ухвали про витребування доказів подано до суду оригінал генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року, (а.с. 61-62 тому №3).

Ухвалою суду від 24.06.2024 року у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання чи належить підпис від імені ОСОБА_2 на Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року ОСОБА_6 .?

25.12.2024 року Київським НДІСЕ матеріали судової справи №752/2905/14 повернуто до суду без виконання ухвали суду від 24.06.2024 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки станом на 23.12.2024 року відомості щодо сплати вартості по експертному провадженню №7971/24-32 до експертної установи не надійшли. (а.с.97 тому №3).

11.02.2025 року поновлено провадження у справі №752/2905/14 за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року визнано обов`язковою явку у судове засідання , призначене на 10:00 год.09.03.2026 року відповідачки ОСОБА_5 (а.с.110-112 тому №3).

Ухвалою суду від 09.03.2026 року зобов`язано відповідачку ОСОБА_4 (ОСОБА_4) оплатити вартість призначеної судом за її ж клопотанням судово-почеркознавчої експертизи. Оригінал квитанції про оплату послуг експерта зобов`язано надати до суду у строк до 10:00 години 28 квітня 2026 року. Одночасно роз`яснено, що у випадку не оплати послуг експерта судом буде продовжено судовий розгляд справи по суті у судовому засіданні , призначеному на 28.04.2026 року о 10:00 годині. Повторно визнано обов`язковою явку у судове засідання відповідачки ОСОБА_5 (а.с.119-121 тому №3).

28.04.2026 року судом повторно постановлено ухвалу про зобов`язання відповідачку ОСОБА_4 (ОСОБА_4) оплатити вартість призначеної судом за її ж клопотанням судово-почеркознавчої експертизи. Оригінал квитанції про оплату послуг експерта зобов`язано надати до суду у строк до 10:30 години 23 червня 2026 року. Одночасно роз`яснено, що у випадку не оплати послуг експерта судом буде продовжено судовий розгляд справи. У черговий раз визнано обов`язковою явку у судове засідання відповідачки ОСОБА_5 (а.с.119-121 тому №3).

Ухвали суду щодо визнання явки відповідачки ОСОБА_5 у судові засідання обов`язковою та необхідність оплати послуг експерта були доставлені до електронного кабінету ОСОБА_4 (ОСОБА_4) Т.Ю. 15.02., 21.03., 02.05. 2026 року (а.с. 114, 123,138 тому №3).

У судовому засіданні 23.06.2026 року сторони у справі відсутні.

Представник позивача просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка у судове засідання в черговий раз не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, явку представника не забезпечила, підтвердження оплати послуг експерта на виконання ухвали суду від 24.06.2024 року суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ «КБ «ПриватБанк» з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 22.07.2011 року ОСОБА_2 підписала анкету-заявку № 1210030900234086159 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у «ПриватБанк», а саме надання платіжної картки «Універсальна» ( а.с. 5 тому №1).

Відповідно до умов Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року, до якої приєдналася відповідачка, остання отримала в ПАТ «КБ «Приват Банк» кредит в розмірі 47 059,76 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з відсотковою ставкою в розмірі 10 % річних на залишок суми заборгованості.

Звертаючись до суду з позовом , 26.02.2014 року АТ «КБ «ПриватБанк» стверджував, що свої зобов`язання за договором банком було виконано в повному обсязі, проте відповідачка не виконала зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 11.02.2014 року становила 49 008,64 грн., з яких: 41 164,70 грн. заборгованість за кредитом; 1 607, 86 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 426, 14 грн. штрафи за п.п.2.2. генеральної угоди, а також штраф відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг: 500, 00 грн. штраф (фіксована частина), 2 309, 94 грн. штраф (процентна складова).

09.11.2016 року позивачем уточнено позовні вимоги, зазначено, що станом на 11.10.2016 року відповідачка має заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.06.2013 року - 96 821, 99 гривень, яка складається з : заборгованості за кредитом 41 164, 70 гривень; заборгованості по процентам за користування кредитом 12 733, 77 грн.; штрафу за п.п.2.2. генеральної угоди - 39 517, 92 грн., а також штрафу згідно генеральної угоди - 3 405, 60 гривень.

Заперечуючи проти позову, відповідачка стверджувала, що ніякої генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року вона не підписувала. Підпис на цій генеральній угоді не її і вимагала провести почеркознавчу експертизу підпису на цій генеральній угоді чи він належить їй як позичальнику чи іншій особі.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правилами статті 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до правил статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання чи належить підпис від імені ОСОБА_2 на Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року ОСОБА_6 .? Цією ж ухвалою суду обов`язок оплати послуг експерта покладено на відповідачку ОСОБА_5 ( в особі представника ОСОБА_7 ..

Для забезпечення виконання, призначеної судом експертизи 17.10.2023 року позивачем подано до суду оригінал генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року, (а.с. 61-62 тому №3).

25.12.2024 року Київським НДІСЕ матеріали судової справи №752/2905/14 повернуто до суду без виконання ухвали суду від 24.06.2024 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки станом на 23.12.2024 року відомості щодо сплати вартості по експертному провадженню №7971/24-32 до експертної установи не надійшли. (а.с.97 тому №3).

11.02.2025 року поновлено провадження у справі №752/2905/14 за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За даними довіреності виданої 13.06.2020 року ОСОБА_1 на представництво її інтересів у суді ОСОБА_7 , повноваження останнього були чинними до 13.06.2023 року, а тому ухвалою суду від 20.01.2026 року визнано обов`язковою явку у судове засідання , призначене на 10:00 год.09.03.2026 року відповідачки ОСОБА_5 (а.с.111-112 тому №3).

Ухвалою суду від 20.01.2026 року визнано обов`язковою явку у судове засідання , призначене на 10:00 год.09.03.2026 року відповідачки ОСОБА_5 (а.с.111-112 тому №3).

Ухвалами суду від 09.03. та 28.04.2026 року зобов`язано відповідачку ОСОБА_4 (ОСОБА_4) оплатити вартість призначеної судом за її ж клопотанням судово-почеркознавчої експертизи. Оригінал квитанції про оплату послуг експерта збуло зобов`язано надати до суду у визначені судом строки. Одночасно роз`яснено, що у випадку не оплати послуг експерта судом буде продовжено судовий розгляд справи по суті. Явка відповідачки у судові засідання призначені на 28.04. та 23.06.2026 року судом визнавалась обов`язковою. ( а.с. 119-121, у судовому засіданні , призначеному на 28.04.2026 року о 10:00 годині. Повторно визнано обов`язковою явку у судове засідання відповідачки ОСОБА_5 (а.с.119-121, 135-137 тому №3).

За даними матеріалів справи ухвали суду щодо визнання явки відповідачки ОСОБА_5 у судові засідання обов`язковою та необхідність оплати послуг експерта були доставлені до електронного кабінету ОСОБА_5 15.02., 21.03., 02.05. 2026 року (а.с. 114, 123,138 тому №3).

Відповідно до правил статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Наразі, судом вжито всіх можливих заходів для забезпечення проведення судово-почеркознавчої експертизи для отримання відповіді на питання, що потребує спеціальних знань, - чи належить підпис від імені ОСОБА_2 на Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року ОСОБА_6 .

Однак, призначена ухвалою суду від 24.06.2024 року у справі судово-почеркознавча експертиза на вирішення якої поставлено питання чи належить підпис від імені ОСОБА_2 на Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року ОСОБА_6 не була виконана експертною установою, оскільки відповідачкою ОСОБА_1 не виконано свого обов`язку про оплату послуг експерта, що є тією іншою участю відповідачки у призначеній судом експертизі від якої вона ухилилася.

Отже, зазначені обставини є підставою для визнання факту підписання ОСОБА_8 . Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року .

Під час нового судового розгляду справи за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким є Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року, ні відповідачкою, ні її представником не заявлялися клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Відповідно до правил статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а правилами статті 629 цього ж Кодексу визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом і не заперечується відповідачкою, між сторонами у справі 22.07.2011 року укладено кредитний договір у вигляді анкети - заявки про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 5).

Відповідно до статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3 Умов і правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 банк має право визначати тарифи і інші умови обслуговування рахунків, при цьому зміна розміру кредитного ліміту відбувається без повідомлення про це клієнта банку.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка має заборгованість по погашенню кредиту у розмірі 41 164,70 гривень. та по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12 733, 77 гривень.

Заперечуючи розмір заборгованості, визначений позивачем, при зверненні до суду з позовом, та вказуючи на те, не враховано суми, які були сплачені на погашення заборгованості відповідач будь - яких доказів (квитанції, виписки по рахунку тощо) не надала.

Відповідно до правил статті статті 84 ЦПК України, суд за клопотанням сторін витребовує докази лише у тому випадку, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі. При цьому ці особи мають долучити до клопотання про витребування доказів відомості про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

На вимогу представника відповідачки ОСОБА_5 - - ОСОБА_7 позивачем надано суду виписку по рахунку ОСОБА_2 , основна карта: НОМЕР_2 за період з 01.01.1999 по 06.11.2019 за даними якої 26.06.2013 року встановлено кредитний ліміт 47 059, 77 гривень та зарахований на карту ОСОБА_2 , витрати по картці складали загальну суму 174 780. 28гривень. (а.с. 175-177 тому №2).

За даними довідки АТ КБ «Приватбанк» 26.06.2013 року на ім`я ОСОБА_2 оформлено кредитну карту НОМЕР_2 , кредитний ліміт встановлено в розмірі 47 059, 77 (а.с. 180,181 тому №2).

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження умов кредитування відповідачки, АТ КБ «Приватбанк» надало суду оригінал генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 26.06.2013 року, відповідно до якого Банком було надано позичальниці ОСОБА_8 терміновий кредит у розмірі 47 059,77 гривень строком на 12 місяців з 26.06.2013 року по 30.06.2014 року шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку на споживчі потреби, зі сплатою відсотків у розмірі 0,833 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості здійснюється, починаючи з 1 по 25 число кожного місяця, щомісячним платежем у сумі 4 140, 25 гривень для погашення заборгованості по кредиту яка складається із заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат у відповідності лр умов договору. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 30.06.2014 року. Відповідно до статей 212,611,651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних у цій генеральній угоді, умовах і правилах, більше ніж на 31 день, по зобов`язанням, строк яких не наступив, сторони узгодили, що строк повернення кредиту рахується 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32 дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 3 426, 14 грн. При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредита, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочення. Позичальник підтвердила, що ознайомилася з умовами і правиламит кредитуваня в ПАТ КБ «Приватбанк», надала свою згоду і поручила банку приймати рішення розподіляти кошти на погашення заборгованості. (а.с. 61-62 тому №3).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно з пунктом 62 положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідачки за тілом кредиту.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду по справі № 205/4176/18 від 11 листопада 2020 року.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується розрахунком та випискою по рахунку відповідача (а.с. 22-24, 175-177 тому №2).

З розрахунку заборгованості та виписки за картрахунками відповідача чітко вбачаються всі операції по використанню кредитних коштів, поповнення рахунку, списання процентів за прострочений кредит, зняттю (використанню) кредитних коштів, часткове погашення кредиту.

Відповідачка зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач своєчасно не сплачував банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за тілом кредиту відповідача станом на 11.10.2016 року складає 41 164, 70 гривень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 41 164, 70 гривень. За таких обставин, вимоги в цій частині позову є обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Банк, пред`явивши вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 12 733, 37 гривень.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 1 статті 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Правилами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості, щодо боргу за тілом кредита та процентів за користування кредитом є належним та допустимим доказом наявності такої заборгованості, оскільки не спростований відповідачкою, а відтак заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню і в частині стягнення процентів нарахованих позивачем за користування кредитом.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути штраф у розмірі 3426, 14 гривень за п.п. 2.2. генеральної угоди, а також штраф відповідно до умов та правил надання банківських послуг : 500, 00 гривент та 2 309, 94 гривні (процентна складова).

09.11.2016 року позивач подав до суду заяву про уточнення заявлених до ОСОБА_8 позовних вимог, така заява була прийнята до провадження судом 10.11.2016 року.

Як видно зі змісту заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про уточнення позовних вимог, позивач , крім заборгованості за тілом кредита та процентів за користування кредитом, заявив до стягнення 39 517, 92 гривні штрафу за п.п. 2.2. генеральної угоди, а також штраф згідно генеральної угоди - 3 405, 60 гривень.

На підтвердження уточнених позовних вимог позивачем надано розрахунок, зроблений станом на 11.10.2016 року. (а.с.22-24 тому №2).

Зі змісту розрахунку заборгованості ОСОБА_8 перед ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 11.10.2016 року позивачем нараховано заборгованість за пенею та комісією 39 517, 92 гривень, штраф згідно генеральної угоди - 3 405, 60 гривень. (а.с.22-24 тому №2).

Так, зі змісту генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт укладеної сторонами у справі 26.06.2013 року встановлено, а саме п.п.2.2. та 2.8., що:

відповідно до статей 212,611,651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних у цій генеральній угоді, умовах і правилах, більше ніж на 31 день, по зобов`язанням, строк яких не наступив, сторони узгодили, що строк повернення кредиту рахується 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32 дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 3 426, 14 грн.;

при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредита, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочення.(а.с.61-62 тому №3).

Отже умовами укладеної сторонами у справі 26.06.2013 року генеральної угоди за умовами порушення позичальником строків виконання зобов`язань передбачено сплату штрафу у розмірі 3 426, 14 гривень, у той час, як позивач просить стягнути з відповідачки щтраф у розмірі 3 405, 60 гривень, а щодо розміру пені взазначеній генеральній угоді міститься тільки посилання на умови та правила кредитування, інформація щодо комісії взагалі відсутня.

Згідно постанови Верховного суду від 23 січня 2018 року по справі № 755/7704/15-ц, а також постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №159/2146/15-ц, суд повинен належним чином дослідити поданий стороною доказ - в даному випадку розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

У той же час матеріали справи не містять підтверджень, з якими саме умовами та правилами кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк» була ознайомлена відповідачка при підписанні 26.06.2023 року генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до умов і правил надання продукта кредитних карт, зокрема й щодо сплати пені та її розміру, а також комісії, порядок їх нарахування.

Відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості і приєднання до умов і правил надання продукта кредитних карт від 26.06.2013 року домовленості сторін про сплату штрафу в розмірі 3 405, 60 гривень з підстав порушення строків погашення кредиту та сплату пені і комісії, їх розмір і порядок нарахування не можуть забезпечити можливість суду належним чином дослідити поданий стороною доказ - в даному випадку розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду зазначила: оскільки підписана лише заява-анкета, яка не містить детальних умов договору, а правила надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису боржника, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Суд зауважує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на те, що позивачем не підтверджено належними доказами можливість нарахування штрафу в розмірі 3 405, 60 гривень, а також пені та комісії за користування кредитом у разі порушення строків його погашення, у розмірі, зазначеному в розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості заборгованість за пенею та комісією 39 517, 92 гривень, штраф згідно генеральної угоди - 3 405, 60 гривень, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог за правилами статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості і приєднання до умов і правил надання продукта кредитних карт від 26.06.2013 року у розмірі 53 898, 47 гривень, судовий збір у розмірі 808 грн., 35 коп., що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 54 706 ( п`ятдесят чотири тисячі сімсот шість) гривні 82 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50, адреса для листування: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1-Д, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідачка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 .

Суддя К.Г. Плахотнюк