Рішення № 138666478, 30.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2333/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНІ-АГРО-ТЕХ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНІ-АГРО-ТЕХ» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2025/000476/2 від 03.11.2025;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209270/2025/000372 від 03.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі Контракту №NAK09122024UA від 09.12.2024, Інвойсу № IN-Y010725С від 01.07.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю «МІНІ-АГРО-ТЕХ» було ввезено на митну територію України наступний Товар: автомобіль легковий BMW ALPINA B3 TOURING, VIN № НОМЕР_1 , рік виготовлення: 1998, країна виготовлення: Німеччина, за ціною 23000,00 доларів США. На переконання позивача, для визначення митної вартості товару було подано всі необхідні документи, а митним органом не встановлено конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору. Натомість, митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої митної вартості товару за основним методом, визначено митну вартість за резервним методом, прийнято спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару та виписано картку відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, які є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне. Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджено документально та такі не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України, що безпосередньо відображено в оскаржуваному рішенні.

Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що позивачем під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за ЕМД № 25UA209270010828U9 від 31.10.2025 надано всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України. В той же час відповідач не довів необхідності та обґрунтованості визначення ціни автомобіля за резервним методом.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

09.12.2024 між ТОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ», як Покупцем, та NAKATOMI TRADING CO., LTD, як Продавцем (далі Сторони), укладено Контракт №NAK09122024UA (далі Контракт), згідно з яким Продавець продає, а Покупець купує вживані транспортні засоби та супутні товари (далі Товари) у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у Додатках, які взаємно погоджені та підписані Сторонами протягом терміну дії цього Контракту та є його невід`ємною частиною (п. 1.1 Контракту).

Товар за цим Контрактом постачається окремими партіями. Кількість та розмір партій не обмежений. Кожна партія товару відповідає інвойсу (п. 2.1 Контракту).

Інвойс має містити таку інформацію: відомості про Товари, найменування моделі, рік випуску, країна походження, кількість, ціна, валюта платежу (долар США), загальну суму (п. 2.2 Контракту).

Постачання товару здійснюється на умовах, зазначених у Додатку, згідно з правилами INCOTERMS 2010 (п. 2.3 Контракту).

Умови оплати зазначені у Додатках до цього Контракту (п. 3.1 Контракту).

01.07.2025 між Сторонами Контракту укладено Додаткову угоду №15 до Контракту, відповідно до п.1 якої Сторони погодили кількість, найменування та ціну Товару на умовах FOB Yokohama (Японія).

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №15 від 01.07.2025 до Контракту умова оплати: 100% передоплата. Шляхом банківського переказу на рахунок Продавця впродовж 6 місяців з моменту відвантаження.

01.07.2025 між Сторонами складено інвойс № IN-Y010725С на загальну суму 23000 доларів США.

На підставі Контракту №NAK09122024UA від 09.12.2024 та інвойсу № IN-Y010725С від 01.07.2025 Покупець придбав у Продавця наступний Товар: вживаний транспортний засіб BMW Alpina B3 Touring, VIN № НОМЕР_1 , рік виробництва: 1998, країна виготовлення: Німеччина.

31.10.2025 з метою митного оформлення вказаного товару декларант подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209270010828U9.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт № NAK09122024UA від 09.12.2024; рахунок-фактура № IN-Y010725С від 01.07.2025; декларація про походження товару № IN-Y010725С від 01.07.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 25.09.2025; рахунок-фактура на оплату транспортних послуг TTG № L2025-4169 від 25.09.2025; рахунок-фактура на оплату транспортних послуг №03/10-7 від 03.10.2025; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №20169/25; фото від 07.10.2025; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 20.10.2025.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На вказану вимогу декларантом надіслано Додаток №15 від 01.07.2025 до Контракту.

03.11.2025 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000476/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - поставка оцінюваного товару здійснюється на підставі Контракту №NAK09122024UA від 09.12.2024, укладеного між ТОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ» та Компанією «NAKATOMI TRADING СО., LTD». Пунктом 1.1. передбачено, що продавець продає, а покупець купує вживані транспортні засоби у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у Додатках, які взаємно погоджені та підписані Сторонами протягом терміну дії цього Контракту, та є його невід`ємною частиною.

Додатково, на вимогу митного органу, декларантом надано Додаток №15 від 01.07.2025, в якому в пункті 3 зазначено умовами оплати « 100 % передоплата». Тобто на момент подання декларації оплата за товар повинна була бути здійснена. Однак, до митного оформлення не надано жодних банківських документів, які підтверджували оплату за вказаний товар, що не дає можливості перевірити правильність заявлення числового значення митної вартості.

- Відповідно до заявлених умов поставки FOB Yokohama на імпортера покладається обов`язок щодо оплати транспортування товару від місця завантаження до місця призначення. Згідно з пунктом б, ч.1 ст.335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу такі документи та відомості, зокрема транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте жодних транспортно-перевізних документів декларантом не надано.

- Рахунок на оплату транспортних послуг на відрізку Yokohama-Klaipeda № L2025-4169 від 25.09.2025, виданий UAB «Transtrade group» на суму 1 096 євро, містить посилання на Контракт №ТТ10-12-2024 від 10.12.2024. Однак, даний контракт до митного оформлення не надавався, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 МКУ та неможливістю митних органів перевірити наявність договірних відносин між даними контрагентами.

- До митного оформлення надано Рахунок на оплату транспортних послуг № 03/10-7 від 03.10.2025, виданий ФОП ОСОБА_1 на суму 14 445 грн. Однак, документів, які б підтверджували договірні відносини між ТОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ» та ФОП ОСОБА_1 до митного оформлення не були подані, що також є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 МКУ».

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA209270001701U0 від 28.07.2025, де митна вартість визнана митним органом на рівні 29 808,129 дол. США. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалися».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209270/2025/000372 від 03.11.2025.

Позивач з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000476/2 від 03.11.2025 не погоджується, вважає його протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, тому звернувся до суду з цим позовом про його скасування.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою декларування та митного оформлення товару подано митну декларацію № 25UA209270010828U9 від 31.10.2025.

До декларації декларантом долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний Контракт; рахунок-фактуру; декларацію про походження товару; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; рахунки-фактури на оплату транспортних послуг; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; фото; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу.

Митним органом сформовано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України наступного змісту: «Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу митного органу декларант подав додаткові документи та просив завершити митне оформлення товару.

За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказав, що митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості, та навів відповідні аргументи, що спонукали його дійти такого висновку, зокрема:

- поставка оцінюваного товару здійснюється на підставі Контракту №NAK09122024UA від 09.12.2024, укладеного між ТОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ» та Компанією «NAKATOMI TRADING СО., LTD». Пунктом 1.1. передбачено, що продавець продає, а покупець купує вживані транспортні засоби у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у Додатках, які взаємно погоджені та підписані Сторонами протягом терміну дії цього Контракту, та є його невід`ємною частиною.

Додатково, на вимогу митного органу, декларантом надано Додаток №15 від 01.07.2025, в якому в пункті 3 зазначено умовами оплати « 100 % передоплата». Тобто на момент подання декларації оплата за товар повинна була бути здійснена. Однак, до митного оформлення не надано жодних банківських документів, які підтверджували оплату за вказаний товар, що не дає можливості перевірити правильність заявлення числового значення митної вартості.

- Відповідно до заявлених умов поставки FOB Yokohama на імпортера покладається обов`язок щодо оплати транспортування товару від місця завантаження до місця призначення. Згідно з пунктом б, ч.1 ст.335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу такі документи та відомості, зокрема транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте жодних транспортно-перевізних документів декларантом не надано.

- Рахунок на оплату транспортних послуг на відрізку Yokohama-Klaipeda № L2025-4169 від 25.09.2025, виданий UAB «Transtrade group» на суму 1 096 євро, містить посилання на Контракт №ТТ10-12-2024 від 10.12.2024. Однак, даний Контракт до митного оформлення не надавався, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 МКУ та неможливістю митних органів перевірити наявність договірних відносин між даними контрагентами.

- До митного оформлення надано Рахунок на оплату транспортних послуг № 03/10-7 від 03.10.2025, виданий ФОП ОСОБА_1 на суму 14 445 грн. Однак, документів, які б підтверджували договірні відносини між ТОВ "МІНІ-АГРО-ТЕХ" та ФОП ОСОБА_1 до митного оформлення не були подані, що також є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 МКУ.

Надаючи правову оцінку аргументам митного органу, наведеним у спірному рішенні суд виходить з такого.

Щодо доводів відповідача, що до митного оформлення не надано жодних банківських документів, які підтверджують оплату за товар, хоча на момент подання декларації оплата за товар повинна була бути здійснена, суд зазначає наступне.

Митний орган в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості навів лише частину положення пункту 3 Додаткової угоди №15 від 01.07.2025 до Контракту, а саме щодо умови « 100% передоплата», при цьому залишивши поза увагою іншу невід`ємну частину цього ж положення, відповідно до якої оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Продавця впродовж 6 місяців з моменту відвантаження.

Таким чином, відповідач здійснив вибіркове та неповне тлумачення умов Контракту, що призвело до помилкового висновку про обов`язок позивача здійснити оплату до моменту митного оформлення товару.

Більше того, виконання чи не виконання умов договору виходить з договірних правовідносин між позивачем як покупцем та продавцем. В свою чергу митниця не є тим органом на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року № 815/137/17.

До того ж обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20.

Щодо зауваження митного органу, що до митного оформлення не надано жодних транспортно-перевізних документів, Контракту №ТТ10-12-2024 від 10.12.2024, посилання на який міститься в рахунку на оплату транспортних послуг № L2025-4169 від 25.09.2025 та документів, які б підтверджували договірні відносини між ТОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ» та ФОП ОСОБА_1 , то суд акцентує увагу, що Верховний Суд в постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості товару подано документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, а саме: рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг №L2025-4169 від 25.09.2025, виданий UAB «Transtrade group» на суму 1096,00 євро, рахунок на оплату транспортних послуг №03/10-7 від 03.10.2025 на суму 14445,00 грн, виданий ФОП ОСОБА_1 , які є допустимими доказами для підтвердження витрат на перевезення товарів.

З урахуванням вищезазначеної позиції Верховного Суду, факт неподання транспортно-перевізних документів, договору перевезення та документів, які б підтверджували договірні відносини із перевізником, із врахуванням підтвердження їх суми іншими поданими до митного оформлення документами, не може слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

Більше того, Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599 визначає, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Вказаний Наказ визначає наявність рахунку-фактури достатнім документом, що підтверджує вартість транспортних послуг.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач витребував документи, що вже були надані на підтвердження складових митної вартості.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений частиною третьою статті 53 МК України.

3 цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позивачем до митного оформлення подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є неконкретизованим та безпідставним.

Крім того, відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, в оскаржуваному рішенні, крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000476/2 від 03.11.2025.

А тому, як наслідок, вищезазначене рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на те, що картка відмови №UA209270/2025/000372 від 03.11.2025 прийнята на основі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та є похідною від нього, таку теж необхідно визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості та картки відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3502,26 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНІ-АГРО-ТЕХ» (08130, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 5; код ЄДРПОУ 41912349) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000476/2 від 03.11.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209270/2025/000372 від 03.11.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНІ-АГРО-ТЕХ» судовий збір у розмірі 3502 (три тисячі п`ятсот дві) гривні 26 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСидор Н.Т.