Рішення № 138666475, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/6587/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТА ЛВ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТА ЛВ» (далі позивач, ТОВ «ОКТА ЛВ») пред`явило позов до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.03.2026 №48653 та зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТА ЛВ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, необґрунтованим та невмотивованим, оскільки контролюючий орган не розкрив змісту податкової інформації, яка стала підставою для висновку про відповідність товариства критеріям ризиковості, а обмежився зазначенням кодів податкової інформації 03 і 07 без наведення конкретних фактичних обставин, які визначають ризиковість господарських операцій позивача. Позивач указав, що надавав контролюючому органу пояснення та первинні документи щодо спірних операцій, а також щодо наявності у товариства необхідних матеріальних і трудових ресурсів, зокрема складських приміщень, які використовуються товариством на підставі договірних відносин, однак комісія не надала таким документам належної оцінки. Крім того, зазначив, що оскаржуване рішення містить недостовірні відомості щодо окремих операцій, а віднесення товариства до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, зумовлює зупинення реєстрації податкових накладних та перешкоджає здійсненню господарської діяльності, чим порушуються його права та інтереси. На переконання позивача, належним способом захисту порушеного права є не лише скасування оскаржуваного рішення, а й зобов`язання контролюючого органу виключити товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

28.04.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень контролюючий орган зазначив, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом, за наявності підстав, передбачених пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, згідно з кодами податкової інформації 03 і 07. Зокрема, вказав, що за кодом 03 у платника наявна розбіжність між відомостями форми №20-ОПП, за якою задекларовано складське приміщення площею 600 кв.м, та умовами договору суборенди, за яким товариству передано в користування 80 кв.м, що, на думку контролюючого органу, свідчить про відсутність необхідних умов та обсягів матеріальних ресурсів; за кодом 07 у платника наявна недостатня кількість трудових ресурсів, оскільки середньооблікова чисельність працівників становить 6 осіб з мінімальним розміром заробітної плати, що не відповідає обсягам задекларованих операцій. Також звернув увагу, що віднесення платника до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є елементом службової діяльності контролюючого органу з інформаційно-аналітичного забезпечення, не породжує самостійних правових наслідків та не порушує прав позивача, а вимога про зобов`язання виключити товариство з переліку є передчасною та становить втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу. На обґрунтування своєї позиції відповідач послався на практику Верховного Суду.

29.04.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Вказав, що посилання відповідача на розбіжність у площі складського приміщення є безпідставним, оскільки за умовами договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енветро» площу складського приміщення, яке використовується товариством, було збільшено до 600 кв.м, що відповідає відомостям форми №20-ОПП. Зокрема, зазначив, що обставини, на які відповідач посилається у відзиві, не були покладені в основу оскаржуваного рішення, а зміст цього рішення не дає змоги встановити конкретні фактичні підстави віднесення товариства до переліку ризикових; надані ж платником документи комісією не оцінені.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТА ЛВ» (код ЄДРПОУ 44169964) зареєстроване як юридична особа, дата державної реєстрації 09.06.2021, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області, є платником податку на додану вартість з 01.07.2021. Основним видом економічної діяльності товариства є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних неодноразово приймалися рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв згідно з кодами податкової інформації 03 і 07, а саме рішення від 28.10.2025 №245555 (протокол від 28.10.2025 №304), рішення від 13.11.2025 №258216 (протокол від 13.11.2025 №319), рішення від 04.12.2025 №272966 (протокол від 04.12.2025 №345) та рішення від 19.03.2026 №48653 (протокол від 19.03.2026 №79).

Оскаржуваним у цій справі рішенням від 19.03.2026 №48653, прийнятим з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 12.03.2026 №1, комісія Головного управління ДПС у Львівській області встановила відповідність ТОВ «ОКТА ЛВ» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з кодами податкової інформації 03 і 07. У рішенні наведено таблицю операцій із зазначенням типу операції (постачання, придбання), періоду її здійснення, коду товару згідно з УКТ ЗЕД та податкового номера контрагента, а також відмітку про те, що платником не в повному обсязі надано документи, зокрема первинні документи щодо постачання/придбання товарів, договір з додатками, первинні документи щодо зберігання, акт приймання-передачі та складські документи.

На підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку товариство подавало до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів, зокрема повідомлення від 06.11.2025 №11/06-01, повідомлення від 25.11.2025 №11/25-01 та повідомлення від 12.03.2026 №1, у яких надавало пояснення щодо спірних операцій та щодо наявності складських приміщень, які використовуються товариством на підставі договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енветро».

За результатами розгляду скарги позивача від 25.03.2026 №9073819275 рішенням Державної податкової служби України від 02.04.2026 №56192 (протокол засідання комісії Державної податкової служби України від 02.04.2026 №13) скаргу залишено без задоволення, а рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку без змін.

Уважаючи рішення від 19.03.2026 №48653 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз.абз.1-2 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно з визначеннями, наведеними у п.2 цього Порядку:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: 8. «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.».

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом, який може бути предметом судового оскарження, оскільки включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, хоча і є елементом превентивного автоматизованого моніторингу, однак має безпосередній вплив на можливість платника здійснювати господарську діяльність, зокрема через зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та необхідність подання додаткових пояснень і документів. Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 04.06.2026 у справі №480/6765/24 та від 02.07.2026 у справі №440/10955/24.

За усталеною судовою практикою касаційного суду, при вирішенні спорів щодо оскарження рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісії, наданим контролюючим органом документам, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Контролюючий орган, приймаючи рішення з посиланням на наявну податкову інформацію, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації він дійшов такого висновку, та надати належні й допустимі докази на підтвердження цієї інформації.

Рішення комісії регіонального рівня має бути таким, щоб платник міг зрозуміти, які саме обставини стали підставою для висновку про його ризиковість, які операції визнані ризиковими, у який період вони здійснювалися, з якими контрагентами, за якими товарами чи послугами, а також які документи, на думку контролюючого органу, не підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості. Саме зазначення коду податкової інформації або відтворення загального змісту відповідного коду не є достатнім, якщо з рішення та матеріалів, на які посилається контролюючий орган, неможливо встановити конкретні фактичні підстави віднесення платника до переліку ризикових.

Наведення у рішенні типу операції, періоду її здійснення, коду товару, податкового номера контрагента та дати включення контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є необхідним елементом форми рішення за пунктом 8 Критеріїв ризиковості, однак така інформація має бути змістовно пов`язана з конкретною податковою інформацією, яка пояснює, у чому полягає ризиковість відповідної операції платника. Інакше рішення зводиться до формального відтворення даних інформаційних систем та не забезпечує платнику реальної можливості зрозуміти підстави такого рішення і подати документи для їх спростування.

Досліджуючи зміст оскаржуваного рішення від 19.03.2026 №48653, суд установив, що воно містить посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку та коди податкової інформації 03 і 07, таблицю операцій із зазначенням їх типу, періоду, коду товару згідно з УКТ ЗЕД і податкового номера контрагента, а також загальну відмітку про ненадання платником у повному обсязі документів. Разом з тим оскаржуване рішення не містить розкриття змісту податкової інформації, яка б підтверджувала ризиковість конкретних господарських операцій позивача, не наводить конкретних фактичних обставин, які визначають таку ризиковість, та не дає змоги встановити, у чому саме полягає невідповідність товариства критеріям ризиковості за кодами 03 і 07. Упродовж судового розгляду справи відповідач також не надав жодного належного та допустимого доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо коду податкової інформації 03, який стосується відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів, суд зазначає, що позивач надавав контролюючому органу пояснення та документи щодо наявності складських приміщень, які використовуються товариством на підставі договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енветро». Установлення достатності виробничих потужностей, матеріально-технічної бази, обсягів матеріальних ресурсів та оцінка первинних документів за своєю природою можуть бути предметом податкової перевірки, а не процедури прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 04.06.2026 у справі №480/6765/24, в якій Суд виснував, що обставини щодо технологічних умов, норм витрат, виробничих потужностей та способу використання товару, тобто обставини, які за своєю природою можуть бути предметом податкової перевірки, не можуть підміняти обґрунтування рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Щодо коду податкової інформації 07, який стосується недостатньої кількості трудових ресурсів, суд зазначає, що сама по собі кількість працівників платника без установлення зв`язку між наявними у платника трудовими ресурсами та характером і обсягом конкретних господарських операцій не свідчить про ризиковість здійснення таких операцій. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі №160/7949/25.

Суд ураховує, що оскаржуване рішення від 19.03.2026 №48653 прийнято за результатами розгляду отриманих від платника податку інформації та копій документів. За таких умов комісія регіонального рівня повинна була не лише повторно викласти наявну податкову інформацію, а й оцінити подані платником документи та зазначити, які саме документи не надані платником і які могли б свідчити про його невідповідність критеріям ризиковості. Натомість оскаржуване рішення таких мотивів не містить, а перелік документів, які платнику необхідно було надати, не конкретизований щодо періоду та операцій, яких він стосується, що не відповідає пункту 6 Порядку №1165.

Суд відхиляє посилання відповідача на розбіжність між площею складського приміщення, задекларованою у формі №20-ОПП, та площею, визначеною договором суборенди, оскільки ці обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення від 19.03.2026 №48653 та не наведені в ньому як підстава віднесення товариства до переліку ризикових. Відповідно до ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) обов`язок доказування правомірності рішення покладається на відповідача, при цьому правомірність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється судом виходячи з тих мотивів та підстав, які наведені у самому рішенні, а не тих, що додатково викладені під час судового розгляду.

Суд не приймає до уваги аргументи відповідача про те, що оскаржуване рішення є лише проявом службової діяльності контролюючого органу з інформаційно-аналітичного забезпечення і не створює для платника правових наслідків, оскільки такі доводи не відповідають чинному нормативному регулюванню та актуальній практиці Верховного Суду. Зокрема, Порядок №1165 закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, а також виключення платника з переліку ризикових у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач в обґрунтування заперечень, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, оскільки такі висновки викладені за іншого нормативного регулювання та за інших фактичних обставин, а тому не спростовують висновків суду у цій справі.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд доходить висновку, що приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії. Крім того, таке прийняте не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Недотримання ж податковим органом вимог пункту 6 Порядку №1165 в частині мотивування оскаржуваного рішення, суд уважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд враховує, що положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 04.06.2026 у справі №480/6765/24, від 25.06.2026 у справі №160/7949/25 та від 02.07.2026 у справі №440/10955/24.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами ч. 1 ст.139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 складає 3328,00 грн.

Суд зауважує, що заявлена позивачем вимога про зобов`язання виключити товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 19.03.2026 №48653, спрямована на відновлення того самого порушеного права та окремим судовим збором не оплачується.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 6656,00 грн згідно з платіжною інструкцією №1187 від 06.04.2026, тобто у розмірі, який перевищує встановлений Законом України «Про судовий збір». Як наслідок, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3328,00 грн, тобто у розмірі, який підлягав сплаті за подання позовної заяви відповідно до Закону України «Про судовий збір». Решта судового збору (3328,00 грн) може бути повернута позивачу за його клопотанням у порядку, передбаченому п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТА ЛВ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.03.2026 №48653.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТА ЛВ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТА ЛВ» судовий збір у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТА ЛВ» (місцезнаходження: вул. Зелена, буд.149, м. Львів, 79035; ЄДРПОУ 44169964).

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд.35, м.Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна