Рішення № 138666436, 31.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року справа № 320/33657/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) із позовом до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Департаменту патрульної поліції з проведення службового розслідування на підставі наказу №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, за результатами якого було складено висновок службового розслідування від 06.09.2023, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 06.09.2023;

- визнати протиправними дії посадових осіб Департаменту патрульної поліції із складання висновку службового розслідування від 06.09.2023, проведеного на підставі наказу №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;

- визнати протиправними дії начальника Департаменту патрульної поліції із затвердження висновку службового розслідування від 06.09.2023, проведеного на підставі наказу №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) в особі його начальника та (або) будь-яких інших уповноважених посадових осіб Департаменту патрульної поліції, вчинити дії із здійснення належного опитування ОСОБА_1 та надання можливості ОСОБА_1 надати пояснення щодо предмету та обставин дослідження службового розслідування, проведеного на підставі наказу Департаменту патрульної поліції №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та наказу Департаменту патрульної поліції №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) в особі його начальника та (або) будь-яких інших уповноважених посадових осіб Департаменту патрульної поліції, вчинити дії зі складання та затвердження висновку службового розслідування на підставі наказу Департаменту патрульної поліції №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та наказу Департаменту патрульної поліції №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, із здійсненням належного опитування ОСОБА_1 та наданням ОСОБА_1 можливості надати пояснення щодо предмету та обставин дослідження вищезазначеного службового розслідування.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що службове розслідування щодо нього було проведене з грубим порушенням процедури, без його участі та без права надати пояснення, а тому дії поліції і висновок службового розслідування є незаконними. За твердженням позивача висновок службового розслідування незаконно констатував його дисциплінарний проступок без дотримання процедури та без надання йому права на захист. Це, на думку позивача, є порушенням вимог законодавства та внутрішніх нормативних актів поліції щодо порядку проведення службових розслідувань, порушує його права та репутацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надати уточнену позовну заяву, в якій чітко визначити відповідача (відповідачів), до якого (яких) звернуті позовні вимоги або уточнити прохальну частину позову, а також зазначити всі відомості відносно відповідача, а саме - засоби зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (для юридичних осіб).

23.07.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позову, подану через підсистему «Електронний Суд» 18.07.2024, до якої позивачем додано уточнену позовну заяву від 18.07.2024.

Так, в уточненій позовній заяві від 18.07.2024 ОСОБА_1 звертається до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції з вимогами:

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції з проведення службового розслідування на підставі наказу №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, за результатами якого було складено висновок службового розслідування від 06.09.2023, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 06.09.2023;

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції із складання висновку службового розслідування від 06.09.2023, проведеного на підставі наказу №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції із затвердження висновку службового розслідування від 06.09.2023, проведеного на підставі наказу №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) вчинити дії із здійснення належного опитування ОСОБА_1 та надання можливості ОСОБА_1 надати пояснення щодо предмету та обставин дослідження службового розслідування, проведеного на підставі наказу Департаменту патрульної поліції №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та наказу Департаменту патрульної поліції №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) вчинити дії зі складання та затвердження висновку службового розслідування на підставі наказу Департаменту патрульної поліції №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та наказу Департаменту патрульної поліції №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, із здійсненням належного опитування ОСОБА_1 та наданням ОСОБА_1 можливості надати пояснення щодо предмету та обставин дослідження вищезазначеного службового розслідування.

При цьому, у заяві про усунення недоліків від 18.07.2024 позивачем повідомлено суд про те, що паперова версія позовної заяви з усіма додатками, засвідченими належним чином, та належним викладенням повної інформації про відповідача (телефон, електронна адреса, наявність електронного кабінету) була одразу направлена до Суду засобами поштового зв`язку одночасно з поданням позовної заяви через підсистему «Електронний Суд».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2024, для усунення недоліків позовної заяви - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно було надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

02.01.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача від 25.09.2024, подану через підсистему «Електронний Суд» 25.09.2024, в якій позивач повідомляє суд про те, що паперову версію виправленої позовної заяви з усіма додатками, засвідченими належним чином, та належним викладенням повної інформації про відповідача (телефон, електронна адреса, наявність електронного кабінету) було одразу направлено до суду засобами поштового зв`язку 18.07.2024. Відповідно до даних офіційного вебсайту УДДПЗ «Укрпошта», зазначене поштове відправлення було вручено отримувачу, тобто суду, 24.07.2024. Таким чином, паперова версія виправленої позовної заяви з усіма додатками, оформлена згідно вимог ухвали суду від 16.07.2024, знаходиться в суді. У випадку, якщо зазначене поштове відправлення з технічних причин було втрачено в канцелярії суду та не було отримано суддею по справі, позивач просить суд додатково продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, а відповідна паперова версія виправленої позовної заяви з усіма додатками буде додатково роздрукована та скерована позивачем до суду поштою або здана в канцелярію нарочно повторно.

18.02.2025 з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до суду та запобігання непропорційному обмеженню такого права, суд звернувся із службовою запискою до начальника Відділу документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду Тарай О.М. щодо необхідності здійснення друку додатків до позовної заяви у цій справі та передачі їх судді для вирішення питання щодо подальшого розгляду справи.

Роздруковані додатки до позовної заяви були передані судді 18.02.2025 та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від відповідача. Запропоновано відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 направлена всім учасникам справи 22.02.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

11.03.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, вважаючи, що права позивача не були порушені. Відповідач вважає, що службове розслідування було призначене та проведене відповідно до законодавства, уповноважені особи діяли в межах наданих їм повноважень. Оскаржуваний висновок службового розслідування сам по собі не порушує прав позивача, є внутрішнім службовим документом, тому він не може бути самостійним предметом оскарження в адміністративному суді.

18.03.2025 через підсистему «Електронний Суд» до суду надійшла від позивача відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що не погоджується з твердженнями відповідача.

24.03.2025 через підсистему «Електронний Суд» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідача. Відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та протиправними.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Деснянським РУ ГУ МВС України у м. Києві 16.09.2003. Місце проживання позивача зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з відомостями із трудової книжки серії НОМЕР_3 та наказу Департаменту патрульної поліції №1144 о/с від 04.09.2023 у період з 07.11.2015 по 06.09.2023 ОСОБА_1 проходив службу у Департаменті патрульної поліції.

Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції №1144 о/с від 04.09.2023 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням з 06.09.2023 згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач вказує, що з листа Департаменту патрульної поліції від 27.06.2024 йому стало відомо, що у серпні-вересні 2023 року Департаментом патрульної поліції на підставі наказу №1609 від 09.08.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та наказу №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» проводилось службове розслідування за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, за результатами якого було складено висновок від 06.09.2023, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 06.09.2023.

Наказом Департаменту патрульної поліції №1609 від 09.08.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування у формі письмового провадження відповідно до частин першої-четвертої статті 14, частин першої, другої статті 15, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу другого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, пунктів 2, 3, 4 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, з метою перевірки фактів можливих неправомірних дій окремих працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, установлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2022 за №42022100000000550 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

Наказом Департаменту патрульної поліції №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено термін проведення службового розслідування на 15 календарних днів на підставі доповідної записки від 21.08.2023 про продовження строку проведення службового розслідування, відповідно до частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

06.09.2023 начальником Департаменту патрульної поліції затверджено висновок службового розслідування від 06.09.2023, в якому вказано, що у діях капітана поліції ОСОБА_1 , який до 15.02.2023 обіймав посаду заступника начальника управління - начальника відділу моніторинту та аналітичного забезпечення УПІ у місті Києві ДПП, установлено порушення вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2.2.27 пункту 2.2 розділу 2 Посадової інструкції, затвердженої наказом ДПП від 28.04.2020 №787, зважаючи, що відповідно до наказу ДПП від 04.09.2023 №1144o/c він звільнений зі служби в поліції за власним бажанням, обмежитись цим.

Позивач, вважаючи, що відповідачем службове розслідування щодо нього було проведене з грубим порушенням процедури, без його участі та без права надати пояснення, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі статтею 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

За визначенням статті 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині першій статті 18 Закону №580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною першою статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Види дисциплінарних стягнень наведені у статті 13 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;

здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.

Згідно з пунктом 3 розділу V Порядку №893 строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до частини першої та другої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Разом з цим, Законом «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» №2123-IX від 15.03.2022 Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

Судом встановлено, що відповідач призначив службове розслідування на підставі наказу №1609 від 09.08.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та у подальшому наказом №1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» строк проведення службового розслідування було продовжено.

Дослідивши зміст зазначених наказів, суд дійшов висновку, що вони прийняті уповноваженим суб`єктом у межах наданих повноважень, відповідають вимогам Дисциплінарного статуту та Порядку №893, а також містять визначені законодавством підстави для призначення та продовження строку такого службового розслідування.

Стаття 18 Дисциплінарного статуту регламентує порядок забезпечення поліцейському права на захист. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Статтею 19 Дисциплінарного статуту визначається порядок застосування дисциплінарних стягнень. Відповідно до частин першої та другої цієї статті у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 26 Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 31 Дисциплінарного статуту визначено порядок оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач був належним чином повідомлений про проведення стосовно нього службового розслідування, а також що уповноваженими особами Департаменту патрульної поліції вживалися заходи щодо забезпечення реалізації позивачем права надати пояснення з приводу обставин, які стали підставою для проведення такого розслідування.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу повідомлення про проведення службового розслідування, виклику чи запрошення для надання письмових пояснень, а також інших доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на забезпечення участі позивача у відповідній процедурі.

Водночас, аналізуючи наведені вище положення законодавства, суд доходить висновку, що юридичні наслідки для поліцейського у межах дисциплінарного провадження можуть настати лише після видання уповноваженою посадовою особою наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, враховуючи обставини справи, до позивача не застосовувалось дисциплінарне стягнення, оскільки відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції №1144 о/с від 04.09.2023 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням згідно пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 06.09.2023.

Зокрема в оскаржуваному висновку зазначається, що у діях капітана поліції ОСОБА_1 , який до 15.02.2023 обіймав посаду заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПІ у місті Києві ДПП, установлено порушення вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2.2.27 пункту 2.2 розділу 2 Посадової інструкції, затвердженої наказом ДПП від 28.04.2020 №787, зважаючи, що відповідно до наказу ДПП від 04.09.2023 №1144o/c він звільнений зі служби в поліції за власним бажанням, обмежитись цим.

Незважаючи на встановлене судом недотримання процедури забезпечення права позивача на надання пояснень, саме по собі таке порушення не призвело до виникнення для позивача юридичних наслідків, оскільки за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення не застосовувалося.

Таким чином, з огляду на те, що за результатами службового розслідування до позивача не застосовувалось дисциплінарне стягнення, а сам оскаржуваний висновок лише містить констатацію встановлених під час службового розслідування обставин без прийняття щодо позивача будь-якого владного рішення, суд доходить висновку, що такий висновок не породив для позивача жодних юридичних наслідків, не змінив обсяг його прав чи обов`язків, а відтак не свідчить про порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача.

Суд зазначає, що дії щодо призначення, проведення та оформлення результатів службового розслідування є складовими внутрішньої дисциплінарної процедури та самі по собі не змінюють правового становища позивача, а тому також не можуть розглядатися як самостійний предмет судового оскарження за відсутності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суд зауважує, що навіть за умови недотримання окремих процедурних аспектів проведення службового розслідування, сам по собі висновок службового розслідування не породжує юридичних наслідків для позивача, а відтак не свідчить про порушення його прав, свобод чи законних інтересів у розумінні статті 5 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обов`язковою умовою звернення до адміністративного суду є наявність порушеного права, свободи чи законного інтересу. Саме лише незадоволення діями суб`єкта владних повноважень без настання юридичних наслідків не створює підстав для судового захисту.

При цьому підпунктами 1, 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Тобто рішеннями суб`єкта владних повноважень є нормативно-правові акти чи індивідуальні акти.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує права та обов`язки для позивача при проходженні ним публічної служби, а лише надає право суб`єкту владних повноважень реалізувати відповідні повноваження шляхом прийняття наказу, який за своєю правовою природою є рішенням з питань проходження служби в поліції.

Отже, оскарженню в судовому порядку підлягає саме рішення, прийняте за результатами службового розслідування, тобто наказ щодо накладення дисциплінарного стягнення.

За заявленими позовними вимогами суд доходить висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту, оскільки предметом оскарження визначено дії щодо призначення та проведення службового розслідування, складання і затвердження його висновку, які самі по собі не створюють, не змінюють та не припиняють прав чи обов`язків позивача, а тому не мають самостійного юридичного значення у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що діяльність із призначення та проведення службового розслідування, збирання, перевірки й оцінки матеріалів, а також складання та затвердження висновку службового розслідування є складовими дисциплінарної процедури та спрямована на встановлення обставин можливого дисциплінарного проступку. Такі дії є реалізацією наданих законом повноважень уповноважених посадових осіб і мають виключно підготовчий характер щодо можливого прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення.

Сам по собі висновок службового розслідування не є індивідуальним актом, який породжує для позивача юридичні наслідки, а лише фіксує встановлені під час службового розслідування обставини та є носієм доказової інформації. Юридичні наслідки для поліцейського виникають лише у разі прийняття за результатами службового розслідування відповідного рішення про застосування дисциплінарного стягнення, яке може бути предметом судового контролю.

Оскільки у цій справі за результатами службового розслідування наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення не видавався, а позивача було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, оскаржувані дії щодо проведення службового розслідування, а також складання і затвердження його висновку не спричинили для позивача жодних правових наслідків та не вплинули на обсяг його прав, свобод чи обов`язків.

Відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу виключає наявність публічно-правового спору, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. За таких обставин відсутні підстави для судового захисту шляхом визнання протиправними дій щодо проведення службового розслідування, складання та затвердження його висновку.

Таким чином, відсутність порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19.

Суд також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №240/10485/19. Так, Верховний суд встановив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

У свою чергу акт службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер.

За своєю правовою природою акт службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.

Акти службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, акт за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.

Водночас обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Подібна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2019 у справі №808/965/17, від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20.

Що позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії зі складання та затвердження висновку службового розслідування із здійсненням належного опитування позивача та наданням позивачу можливості надати пояснення щодо предмету та обставин дослідження службового розслідування суд зазначає, що положення Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту визначають порядок призначення, проведення та завершення службового розслідування, однак не містять норм, які б прямо передбачали можливість проведення повторного службового розслідування щодо того самого поліцейського за тотожних фактичних обставин після завершення попереднього службового розслідування.

З аналізу положень статті 14 Дисциплінарного статуту вбачається, що службове розслідування є завершеною процедурою встановлення фактичних обставин можливого дисциплінарного проступку, наслідком якої є складення відповідного висновку.

Відтак спеціальне законодавство, що регулює питання дисциплінарної відповідальності поліцейських, не передбачає самостійного механізму повторного проведення службового розслідування з тих самих фактичних підстав, за відсутності нових обставин, які об`єктивно потребували б додаткової перевірки.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до вимог частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.