Ухвала суду № 138666194, 31.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

31.07.2026 Справа № 914/585/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Бургарт Т.І., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи підприємця Филик Вікторії Зеновіївни на дії державного виконавця

у справі № 914/585/22

за позовом: Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Стрийської міської ради, м. Стрий Львівської області

до відповідача: Фізичної особи підприємця Филик Вікторії Зеновіївни, м. Стрий Львівської області

про зобов`язання звільнити (повернути) земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/585/22 Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Стрийської міської ради до Фізичної особи підприємця Филик Вікторії Зеновіївни про зобов`язання звільнити (повернути) земельну ділянку.

24.07.2026 від Фізичної особи підприємця Филик Вікторії Зеновіївни надійшла скарга на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №81498982, згідно вимог якої відповідач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дидик Н.І. від 14.07.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81498982;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського ВДВС Дидик Н.І. від 14.07.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 17 294,00 грн у виконавчому провадженні № 81498982;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського ВДВС Дидик Н.І. від 14.07.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (609,00 грн) у виконавчому провадженні № 81498982.

- до розгляду цієї скарги по суті зупинити вчинення виконавцем будь-яких виконавчих дій та стягнень у виконавчому провадженні № 81498982.

Розглянувши подану скаргу та долучені до неї документи, суд зазначає таке.

Згідно з нормами частини 1 статті 341 ГПК України, скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 81498982 прийнята старшим державним виконавцем Стрийського ВДВС Дидик Н.І. 14.07.2026, відтак, в частині вимог про визнання її протиправною суд визнає матеріали достатніми для прийняття її до розгляду.

Щодо інших вимог скарги, суд зазнаає таке.

Відповідно до ст. 339-1 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 340 ГПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України "Про виконавче провадження", згідно із ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наведених правових норм, передбачених ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням вимог ст. 340 ГПК України, випливає, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно. Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2019 у справі № 908/2349/14.

У свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" відносить до справ адміністративної юрисдикції спори зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, від 16.01.2019 у справі № 910/22695/13, від 07.02.2019 у справі № 927/769/16, від 11.09.2019 у справі № 925/138/18, від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15, від 20.09.2018 у справі № 821/872/17, від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17, від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц, від 09.10.2019 у справі № 758/201/17, постанови ВП ВС від 11.09.2024 року у справі №310/2210/21 .

Тобто судова практика щодо питання юрисдикції у даній категорії справ, є усталеною.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені скаржником вимоги:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського ВДВС Дидик Н.І. від 14.07.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 17 294,00 грн у виконавчому провадженні № 81498982; та

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського ВДВС Дидик Н.І. від 14.07.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (609,00 грн) у виконавчому провадженні № 81498982.

підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). (ч. 10 ст. 11 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли, на переконання суду, певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Підсумовуючи викладене, суд відмовляє у відкритті провадження з розгляду скарги Фізичної особи підприємця Филик Вікторії Зеновіївни на дії (бездіяльність) державного виконавця в частині вказаних вимог (пункти 3,4 прохальної частини скарги) і роз`яснює право скаржника звернутися з такими вимогами у порядку адміністративного судочинства до Львівського окружного адміністративного суду.

В частині вимоги щодо зупинення вчинення виконавцем будь-яких виконавчих дій та стягнень у виконавчому провадженні № 81498982 до розгляду цієї скарги по суті суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень регламентовано положеннями статей 339-345-4 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено повноваження суду зупинити виконання за виконавчим документом до завершення розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця.

Згідно вимог частини 1 статті 342 ГПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фізичної особи підприємця Филик Вікторії Зеновіївни в частині вимоги - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дидик Н.І. від 14.07.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81498982 - прийняти до розгляду.

2. Розгляд скарги призначити в судовому засіданні, яке відбудеться 07.08.2026 о 10:00 год у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: вулиця Личаківська, 128, місто Львів, зал судових засідань №5, ІІ поверх.

3. Викликати представників сторін у судове засідання.

4. Відмовити у відкритті провадження з розгляду скарги Фізичної особи підприємця Филик Вікторії Зеновіївни на дії (бездіяльність) державного виконавця в частині вимог:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського ВДВС Дидик Н.І. від 14.07.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 17 294,00 грн у виконавчому провадженні № 81498982; та

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Стрийського ВДВС Дидик Н.І. від 14.07.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (609,00 грн) у виконавчому провадженні № 81498982 - повернути без розгляду.

5. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Бургарт Т.І.