Ухвала суду № 138666173, 30.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні відводу

м. Київ

30.07.2026Справа № 910/8734/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

за заявою б/н від 30.07.2026 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" Пулинець Б.А.

про відвід судді Селівона А.М.

від розгляду справи № 910/8734/26

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода"

інші особи, які можуть отримати статус учасника справи:

відповідач: 1. Консорціум "Управляюча компанія "КАМпарітет"

2. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

Представники сторін: без участі.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" в особі директора ОСОБА_2. звернулося до Господарського суду міста Києва 15.07.2026 року із заявою б/н від 15.07.2026 року про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред`явлення позову шляхом:

- заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211) та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211);

- заборони Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" (03035, місто Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, будинок 16, офіс 1, код ЄДРПОУ 45594136) володіти, користуватись та розпоряджатись Активами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода", перелік яких визначений у Договорі управління активами (майном) від 21.01.2025 року, що укладений між АРМА та Консорціумом "Управляюча Компанія "КАМпарітет", посвідчений Шаповаленком А.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 286.

Також через систему "Електронний суд" від представника заявника 16.07.2026 року надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 16.07.2026 року, а також 17.07.2026 року - додаткові пояснення (доповнення) до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 16.07.2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 910/8734/26 задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 910/8734/26 шляхом заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211) та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211). В іншій частині в задоволенні заяви ТОВ "Українська ягода" відмовлено.

Представником Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" через систему "Електронний суд" подані: 17.07.2026 року - клопотання б/н від 17.07.2026 року про повернення ТОВ "Українська ягода" заяви про забезпечення позову (до подання позову); 20.07.2026 року - заперечення б/н від 18.07.2026 року на клопотання (заяву), в яких заявник просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову (до подання позову) та провести розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні за участі сторін.

Поряд із цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" в особі директора ОСОБА_2. через систему "Електронний суд" звернулось до суду 21.07.2026 року - з заявою б/н від 21.07.2026 року про забезпечення позову до подання позову у справі № 910/8734/26, в якій просило вжити заходи забезпечення позову до подання позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь - яким іншим особам, крім директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" Стемківського Леоніда Віталійовича здійснювати функції керівника, в тому числі щодо керування та представництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (код ЄДРПОУ 38284211), а також заявою б/н від 21.07.2026 року, в якій просить суд не приймати та не розглядати будь - яких заяв та документів, поданих у даній справі від імені ТОВ "Українська ягода" за підписом ОСОБА_1. та за підписом осіб, уповноважених представляти інтереси ТОВ "Українська ягода", повноваження яких були надані ОСОБА_1. як директором ТОВ "Українська ягода".

В свою чергу, через систему "Електронний суд" представником ТОВ "Українська ягода" - директором ОСОБА_1 подані: 22.07.2026 року - клопотання б/н від 22.07.2026 року про скасування заходів забезпечення позову, в якому заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року у справі № 910/8734/26, на підставі п.1 ч. 13 ст. 145 ГПК України, а також заява б/н від 22.07.2026 року, в якій заявник просить суд вважати відкликаною заяву ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову у справі № 910/8734/26, подану 21.07.2026 року, повернути таку заяву у зв`язку з її відкликанням, в тому числі на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України; 23.07.2026 року - заява б/н від 23.07.2026 року про відкликання позовної заяви, в якій заявник просить суд вважати відкликаною позовну заяву ТОВ "Українська ягода", подану адвокатом Харченко О.В. про визнання відсутнім права на управління майном (активами), зобов`язання припинити порушення прав (справа № 910/8734/26) та повернути таку заяву заявнику.

Представником Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" 23.07.2026 року через систему "Електронний суд" подано заяву б/н від 22.07.2026 року про повернення заявнику заяви про забезпечення позову ТОВ "Українська ягода", подану 21.07.2026 року у справі № 910/8734/26.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" 23.07.2026 року в особі представника - адвоката Харченко О.В. через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом б/н від 23.07.2026 року до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" про:

- визнання відсутнім у Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" права на управління майном (активами) ТОВ "Українська ягода" за Договором управління активами (майном) від 21.01.2025 року, до отримання рішення Антимонопольного комітету України щодо дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання або попередніх висновків про відсутність потреби в отриманні такого дозволу;

- зобов`язання Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів припинити порушення прав ТОВ "Українська ягода" , утримавшись від вчинення дій щодо передачі майна (активів) ТОВ "Українська ягода" в управління Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" та вживши заходів щодо припинення фактичного здійснення управління цим майно з боку Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" до отримання рішення або офіційного висновку Антимонопольного комітету України.

Вказана позовна заява згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2026 року передана на розгляд судді Селівону А.М.

Судом встановлено, що через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" в особі директора ОСОБА_1. подано повідомлення б/н від 24.07.2026 року про представництво інтересів ТОВ "Українська ягода" особами, в яких відсутні повноваження, а саме Стемківським Л.В., Харченком О.В. та всіма іншими представниками, які отримали повноваження представляти інтереси ТОВ "Українська ягода" у період часу з 06.10.2020 року по 20.07.2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 року розгляд заяв представників ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову та про скасування забезпечення позову у справі № 910/8734/26 призначено в судовому засіданні на 29.07.2026 року.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" до суду 29.07.2026 року надійшли від представника Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" заперечення на клопотання (заяву) б/н від 28.07.2026 року, в яких заявник просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову, поданої 21.07.2026 року ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 29.07.2026 року представником ТОВ «Українська ягода» - адвокатом Пулинець Б.А. заявлено усне клопотання про припинення повноважень та не допуск адвоката Харченка О.В. до участі у справі № 910/8734/26 як представника ТОВ «Українська ягода», яке судом протокольною ухвалою залишено без розгляду.

В подальшому представником ТОВ «Українська ягода» - адвокатом Пулинець Б.А. в судовому засіданні 29.07.2026 року заявлено усний відвід суду та клопотання про надання часу для підготовки і подання письмової заяви про відвід.

У судовому засіданні з розгляду заяв 29.07.2026 року для надання представнику заявника адвокату Пулинець Б.А. можливості підготувати та подати письмову заяву про відвід судді, судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 30.07.2026 року.

Також через систему "Електронний суд" представником ТОВ "Українська ягода" - директором ОСОБА_1. 30.07.2026 року подана заява б/н від 29.07.2026 року про припинення повноважень представника, в якій заявник просить суд: визнати такими, що припинені повноваження ОСОБА_2 , адвоката Харченко О.В. на представництво інтересів ТОВ "Українська ягода" у справі № 910/8734/26; не приймати до розгляду та повертати без розгляду будь - які заяви, клопотання, позовні заяви чи інші процесуальні документи, подані від імені ТОВ "Українська ягода" Стемківським Л.В., адвокатом Харченком О.В. та всіма представниками, які отримали повноваження представляти інтереси підприємства у період часу з 31.07.2012 року по 20.07.2026 року (включно); вжити заходів для недопущення подальших зловживань процесуальними правами шляхом подання заяв від імені ТОВ "Українська ягода" неуповноваженими особами.

В свою чергу, 30.07.2026 року через систему «Електронний суд» представником ТОВ "Українська ягода" - адвокатом Пулінець Б.А. подано заяву б/н від 30.07.2026 року про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8734/26.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.07.2026 року заяву представника ТОВ «Українська ягода» про відвід судді передано на розгляд судді Селівону АМ.

Як встановлено судом, в обґрунтування поданої заяви про відвід судді представник ТОВ "Українська ягода" адвокат Пулинець Б.А., повноваження якого підтверджуються ордером серії АА № 1739432 від 29.07.2026 року, посилається на наявність сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду поданих в межах даної справи заяв та клопотань сторін, оскільки, як стверджує представник заявника, судом за результатами розгляду в засіданні 29.06.2029 року було залишено без розгляду усне клопотання адвоката Пулинця Б.А. про припинення повноважень та не допуск адвоката Харченка О.В. до участі у справі № 910/8734/26 як представника ТОВ «Українська ягода», не забезпечивши його належного процесуального вирішення.

При цьому, в поданій заяві про відвід заявник наголошує, що судом не взято до уваги та проігноровано подане представником ТОВ "Українська ягода" адвокатом Пулинцем Б.А. клопотання про припинення повноважень та не допуск адвоката Харченка О.В. до участі у справі, а також в судовому засіданні 29.07.2026 року не заслухано думку присутніх представників Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" та АРМА щодо заявленого адвокатом Пулинцем Б.А. клопотання.

Окрім цього заявник зазначає, що в судовому засіданні 29.07.2026 року суддя Селівон А.М. не встановив належним чином повноваження осіб, які з`явилися в судове засідання як представники ТОВ «Українська ягода»; не дослідив актуальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.07.2026 року, відповідно до якого керівником ТОВ "Українська ягода" є Даниленко Арсен Андрійович; не надав оцінки письмовим заявам чинного керівника ТОВ "Українська ягода" про припинення та відкликання повноважень адвоката Харченка О.В.; не перевірив, чи існували станом на 29.07.2026 року чинні правові підстави для представництва адвокатом Харченком О.В. інтересів ТОВ "Українська ягода"; не запропонував адвокату Харченку О.В. надати для огляду суду та інших учасників договір про надання правничої допомоги, на який останній послався під час судового засідання як на підставу своїх повноважень та не з`ясував волю юридичної особи, від імені якої адвокат Харченко О.В. продовжував брати участь у судовому провадженні у справі № 910/8734/26.

Таким чином, представник ТОВ «Українська ягода» адвокат Пулинець Б.А. зазначає, що наведене в порушення принципів рівності всіх учасників перед законом та судом та диспозитивності викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Селівона А.М. при розгляді справи № 910/8734/26, зокрема, заяви про забезпечення позову б/н від 21.07.2026 року та заяви про скасування заходів забезпечення позову б/н від 22.07.2026 року.

Положеннями частини 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (частина 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" адвоката Пулинця Б.А. про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8734/26 суд зазначає, що згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд наголошує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Як зазначалось судом вище, в обґрунтування наявності підстав для відводу судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8734/26 внаслідок наявності сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді заявник посилається на порушення принципу рівності всіх учасників перед законом і судом та недотримання завдань господарського судочинства, а саме справедливого та неупередженого вирішення судом спорів, позаяк сумніви у неупередженості суду ґрунтуються, за твердженнями заявника, на конкретних процесуальних діях судді, наявних у справі письмових документах та перебігу судового засідання 29.07.2026 року.

Суд звертає увагу заявника на те, що згідно ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як визначено статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

В контексті вищезазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суд зазначає, що відповідно до ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Аналогічна норма також міститься в ст. 49 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Разом з цим суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Одночасно, застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Приписами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Наразі, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами тощо.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Представник ТОВ «Українська ягода» адвокат Пулинець Б.А. в поданій заяві про відвід стверджує, що наявність упередженості судді встановлена ним за наслідками залишення судом без розгляду протокольною ухвалою в засіданні по розгляду заяв про забезпечення позову та про скасування забезпечення позову 29.07.2026 року заявленого усно представником ТОВ "Українська ягода" адвокатом Пулинець Б.А. клопотання припинення повноважень та недопуск представника ТОВ «Українська ягода» адвоката Харченка О.В. до участі у справі як представника ТОВ "Українська ягода", за умови неврахування судом, як стверджує заявник, частини поданих стороною заяв та доказів, пов`язаних з підставами представництва інтересів ТОВ «Українська ягода» вказаним адвокатом Харченко О.В., за наявності актуального витягу з ЄДР від 29.07.2025 року щодо ТОВ «Українська ягода», в якому директором зазначено ОСОБА_1., а також повідомлення ТОВ «Українська ягода» від 24.07.2026 року про представництво інтересів товариства особами, у яких відсутні повноваження та відкликання і припинення директором товариства Даниленко А.В. повноважень представника Харченка О.В.

Суд наголошує, що за результатами вивчення матеріалів поданих сторонами заяв ухвалою суду від 27.07.2026 року у справі № 910/8734/26 було призначено для розгляду в судовому засіданні подану представником ТОВ «Українська ягода» ОСОБА_2 заяву б/н від 21.07.2026 року про забезпечення позову та подану представником ТОВ «Українська ягода» ОСОБА_1 заяву б/н від 22.07.2026 року про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року. При цьому таке призначення судового засідання було спрямоване, перш за все, на дослідження під час розгляду заяв та заслуховування позицій усіх учасників справи та їх представників, зокрема, щодо встановлення повноважень представників на представництво інтересів ТОВ «Українська ягода» в межах таких заяв про забезпечення і скасування про забезпечення позову та можливості подальшого розгляду інших заяв та клопотань, наданих сторонами.

Зокрема, суд звертає увагу на обставини реалізації представником ТОВ «Українська ягода», зокрема, директором ОСОБА_1., наданого йому ч. 1 ст. 42 ГПК України права на подання заяв та клопотань, надання пояснень і наведення своїх доводів і міркувань щодо питань, які виникають підчас судового розгляду, позаяк останнім було подано після постановлення судом 17.07.2026 року ухвали про забезпечення позову та під час провадження з розгляду заяви про забезпечення позову і про скасування про забезпечення у справі № 910/8734/26, яке триває на даний час, численні заяви та клопотання.

При цьому, щодо твердження заявника про те, що судом не було заслухано в засіданні 29.07.2026 року думку інших учасників судового засідання, зокрема, представників Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" та АРМА щодо заявленого адвокатом Пулинцем Б.А. клопотання, суд наголошує, що саме заявлення представником ТОВ «Українська ягода» адвокатом Пулинцем Б.А. усного клопотання про відвід судді Селівона А.М. унеможливило подальший процесуальний розгляд поданих у справі № 910/8734/26 заяв і клопотань та зумовило необхідність оголошення судом протокольної ухвали про перерву в судовому засіданні, для підготовки письмової заяви про відвід.

У відповідності до ч.2 ст. 232 ГПК України, згідно якої процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно ч. 5 ст. 233 ГПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Таким чином, постановлення судом за результатами розгляду в судовому засіданні 29.07.2026 року протокольної ухвали про залишення без розгляду усного клопотання адвоката Пулинець Б.А. про припинення повноважень та недопуск адвоката Харченка Олексія Володимировича до участі у справі як представника ТОВ "Українська ягода" відповідає наведеним приписам ст.ст. 232, 233 ГПК України.

Додатково суд наголошує, що мотиви, з яких суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання представника ТОВ» Українська ягода» адвоката Пулинець Б.А., буде наведено в постановленій у справі № 910/8734/26 в процесуальному порядку ухвалі суду, викладеній окремим документом.

Отже, прийняття судом відповідних процесуальних рішень в межах провадження по розгляду заяв про забезпечення позову та скасування забезпечення позову у справі, як і неотримання стороною позитивного результату розгляду судом заявлених клопотань/заяв, не можуть бути розцінені як підстави для тверджень про упередженість та необ`єктивність судді.

В контексті вищенаведеного суд наголошує, що процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).

При цьому, за висновками суду, наявності будь - яких підстав, які б викликали сумніви у неупередженості та об`єктивності судді не встановлено, позаяк зі змісту поданої представником відповідача заяви про відвід судді не можливо дійти висновків про наявність будь - яких, окрім суб`єктивних, підстав для відводу, що свідчить про бажання заявника лише відвести від розгляду суддю з особистих мотивів. З процесуальних дій судді в даній справі не простежується жодної залежності чи взаємозв`язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність судді, якому заявлено відвід.

Фактично у поданій заяві представник адвокат Пулинець Б.А. надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі, висловлює незгоду з діями останнього щодо прийнятих процесуальних рішень у справі № 910/8734/26 під час постановлення в судовому засіданні 29.07.2026 року протокольної ухвали та оцінює такі процесуальні дії, оскільки зі змісту поданої заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" адвоката Пулинець Б.А. про відвід судді вбачається, що підстави відповідача для відводу судді Селівона А.М. зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що не може свідчити про наявність упередженості та необ`єктивності судді в розгляді даної справи та бути підставою для його відводу, а відтак свідчать про відсутність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.

При цьому, наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості та необ`єктивності судді не встановлено.

Окрім цього суд зазначає, що нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.

З огляду на викладене, посилання заявника на упередженість судді та необ`єктивність під час розгляду справи № 910/8734/26 суд розцінює як безпідставні.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 35 ГПК України, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" адвокатом Пулинець Б.А. відводу судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8734/26.

Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 32, 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" адвоката Пулинець Б.А. про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи №910/8734/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з негайно з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Селівон