Рішення № 138666134, 24.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2026 р. Cправа №902/25/24(902/1749/25)

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії № НОМЕР_1 ),

представника позивача: Чайки А.О. (ордер серії АВ №1259288 від 22.12.2025),

представник відповідача: Сніцаренка А.А. (довіреність №02-01/26 від 02.01.2026),

інші учасники - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , с.Ковалівка Вінницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізичної особи ОСОБА_2 , м.Немирів Вінницького району Вінницької області

про стягнення 117200,00 грн безпідставно набутих коштів

в межах справи

за заявою ОСОБА_3 , м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м.Вінниця

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Лабунська Т.І.) перебувала справа №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд".

Ухвалою суду від 23.02.2024 відкрито провадження в справі №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд"; введено процедуру розпорядження майном боржника.

28.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" на офіційному вебпорталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогами до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 24.06.2024 (суддя Лабунська Т.І.), яку залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, провадження в справі №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" було закрито.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2024 ухвала Господарського суду Вінницької області від 24.06.2024 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 були скасовані, а справа №902/25/24 передана для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 справу №902/25/24 розподілено судді Нешик О.С.

Ухвалою суду від 27.12.2024 справу №902/25/24 прийнято до провадження суддею Нешик О.С; призначено попереднє судове засідання.

За результатами попереднього засідання судом постановлена ухвала від 20.06.2025, в якій визначені, зокрема перелік визнаних судом вимог кредиторів, їх розмір та черговість, а також дата підсумкового засідання суду.

22.12.2025 до Господарського суду Вінницької області звернулась фізична особа ОСОБА_1 з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" 117200,00 грн безпідставно набутих грошових коштів, перерахованих позивачем як "поворотна фінансова допомога" відповідно до платіжних інструкцій від 22.03.2021 та від 26.03.2021.

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження в справі №902/25/24(902/1749/25), вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

27.01.2026 на адресу суду надійшов відзив б/н від 27.01.2026 (а.с.36-41), в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що під час здійснення провадження в справі №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" встановлено, що з 01.02.2010 по 12.09.2023 фізична особа ОСОБА_1 перебувала на посаді бухгалтера Товариства, до обов`язків якої, зокрема входило внесення готівкових коштів на рахунок юридичної особи через касу банківських установ, з метою подальшого здійснення нагальних платежів.

117200,00 грн, про стягнення яких заявлені позовні вимоги в цій справі, дійсно внесені на рахунок відповідача не "від", а "через" ОСОБА_1 згідно з договором поворотної фінансової допомоги №2 від 06.01.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" та фізичною особою ОСОБА_2 , що підтверджується виписками по рахунку та платіжними інструкціями.

02.02.2026 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив б/н від 02.02.2026 (а.с.42-48), в якій позивач зазначив, що за весь період досить тривалого розгляду справи №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" директор ОСОБА_4 жодного разу не міг чітко сформулювати, що саме входило в коло обов`язків фізичної особи ОСОБА_1 , а також яким документом такі обов`язки були закріплені за період її роботи в Товаристві.

Крім того, твердження відповідача про те, що кошти в сумі 117200,00 грн вносилися як поворотна фінансова допомога підприємства самому собі через ОСОБА_1 є юридично та логічно абсурдним, а призначення платежу має чітко визначати джерело походження коштів. Натомість у платіжних інструкціях чітко зафіксовано, що платником та надавачем поворотної фінансової допомоги виступала саме ОСОБА_1

02.03.2026 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив б/н від 02.03.2026 (а.с.49-56), в якому відповідач зауважив, що видача коштів сумі 117200,00 грн ОСОБА_1 з каси підприємства для їх подальшої здачі в банк була належним чином відображена в бухгалтерському обліку та підтверджується видатковими касовими ордерами.

03.03.2026 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання в справі №902/25/24(902/1749/25) до 19.03.2026.

18.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення б/н від 18.03.2026 (а.с.66-71), в яких позивач зауважив, що заперечення відповідача є необґрунтованими та не спростовують позовних вимог, оскільки відповідач не надав підписаної ОСОБА_1 посадової інструкції і не довів, що до її обов`язків входило внесення готівки на рахунки підприємства, а також не надав Договору поворотної фінансової допомоги з третьою особою та прибуткового касового ордера, відтак твердження про внесення коштів "через" ОСОБА_1 є лише припущенням, яке не спростовує факт внесення її особистих коштів згідно з платіжними інструкціями.

За наслідками судового засідання, 19.03.2026, постановлена ухвала про витребування у відповідача додаткових документів, в зв`язку з чим у судовому засіданні оголошена перерва до 15.04.2026.

14.04.2026 на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача б/н від 14.04.2026 (а.с.75-79), в яких зауважено, що згідно з довідкою АТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1 у 2021 році була довіреною особою відповідача з правом внесення готівки на його рахунок. Кошти в сумі 117200,00 грн є поворотною фінансовою допомогою за договором №2 від 06.01.2020. Посилання Позивачки на п.26 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017 є безпідставними, оскільки його вимоги стосуються закупівлі товарів, а не здачі готівки до банку. Натомість видаткові касові ордери №11 від 22.03.2021 та №13 від 26.03.2021 повністю відповідають п.32 зазначеного Положення, який регулює здавання коштів до банку та не вимагає заповнення окремих реквізитів отримувача.

15.04.2026, в зв`язку з необхідністю витребування нових (додаткових) доказів, судом прийнята ухвала про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.05.2026.

13.05.2026 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення б/н від 13.05.2026 (а.с.89-92), в яких позивач зазначив, що відповідно до відповіді АТ КБ "ПриватБанк": інформації про те, що у березні 2021 року ОСОБА_1 була уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" не виявлено. З огляду на зазначене, готівкові кошти в розмірі 117200,00 грн були внесені ОСОБА_1 на користь Товариства як фізичною особою.

14.05.2026 постановлена ухвала суду (занесена до протоколу судового засідання) про задоволення усного клопотання представника відповідача та оголошено перерву в судовому засідання до 23.06.2026.

Ухвалою суду від 23.06.2026 фізична особа ОСОБА_2 залучена до участі в справі №902/25/24(902/1749/25) як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в зв`язку з чим судове засідання відкладено до 14.07.2026.

З метою забезпечення реалізації наявних в учасників справі процесуальних прав, 14.07.2026 постановлена ухвала суду про відкладення судового засідання до 24.07.2026.

На визначену судом дату, 24.07.2026, з`явились: позивач (фізична особа ОСОБА_1 ) та представники обох сторін.

Третя особа правом участі у судовому засіданні не скористалася; втім про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції про направлення ухвали суду від 14.07.2026 на адресу її електронної пошти (а.с.107).

Представник позивача позов підтримав. Представник відповідача зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Під час здійснення провадження в справі №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" встановлено, що з 01.02.2010 по 12.09.2023 фізична особа ОСОБА_1 перебувала на посаді бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", що сторони визнають.

У листі Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260428/105092-БТ від 07.05.2026 (а.с.86-88) зазначено, що "...інформація стосовно обсягу (переліку) функцій, які мала ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 в застосунку Приват24 для бізнесу в період з 01.01.2021 до 31.12.2021, працюючи на посаді бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (ЄДРПОУ 35949905) відсутня.

Згідно АНКЕТИ-ЗАЯВИ клієнта юридичної особи-резидента Вінницяагропроектбуд (ЄДРПОУ 35949905) про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 23.12.2020: вказані такі Послуги банку, що планується використовувати, і відповідальні особи:

"Рахунок та розрахунки з партнерами в нац. валюті ОСОБА_1...".

Листом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"№20.1.0.0.0/7-260423/66649 від 07.05.2026 (а.с.91, на звор.) повідомлено, що "...згідно з наявними в Банку даними, інформації про те, що у березні 2021 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була довіреною (уповноваженою) особою ТОВ "Вінницяагропроектбуд", не виявлено.

З огляду на це, зазначені готівкові кошти були внесені ОСОБА_1 як фізичною особою...".

22.03.2021 ОСОБА_1 внесла на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" кошти у розмірі 25200,00 грн з призначенням платежу "готівкові надходження обігових коштів через кассу 22 березня 2021 поворотна ФД", що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.2062069529.1 (а.с.9).

26.03.2021 ОСОБА_5 внесла на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" кошти у розмірі 92000,00 грн з призначенням платежу "готівкові надходження обігових коштів через кассу 26 березня 2021 поворотна ФД", що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.2067582050.1 (а.с.9).

Договір про надання поворотної фінансової допомоги, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" в матеріалах справи відсутній. Натомість фізична особа ОСОБА_1 відзначала, що такого договору, укладеного між сторонами, не було.

В матеріалах справи містяться видаткові касові ордери від 22.03.2021 та 26.03.2021 про видачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" коштів ОСОБА_1 в розмірі 25200,00 грн та 92000,00 грн відповідно (а.с.55).

З метою повернення грошових коштів в сумі 117200,00 грн ОСОБА_1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" 21.10.2025 направила відповідну вимогу із зазначенням строку виконання зобов`язання - протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги (а.с.13-15). Наявними в справі поштовою накладною від 29.10.2025 та описом вкладень до цінних листів (а.с.11-12) підтверджується надіслання зазначеної вище вимоги на адресу місцезнаходження Товариства, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" на вказану вимогу не відреагувало, кошти не повернуло, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулася з цією позовною заявою до суду.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.202 правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ст.205 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Згідно із приписами ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом установлено, що фізична особа ОСОБА_1 перерахувала на банківський рахунок Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" грошові кошти у загальному розмірі 117200,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами.

При цьому у призначенні платежу зазначено: "готівкові надходження обігових коштів через кассу 22 березня 2021 поворотна ФД" та "готівкові надходження обігових коштів через кассу 26 березня 2021 поворотна ФД".

Відповідно до положень частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

У постанові від 02.02.2020 у справі №381/4019/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами.

Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 "Договір позики" глави 71 ЦК України. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним.

За приписами статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Разом з тим, у позовній заяві та під час розгляду справи в судових засіданнях позивач повідомив суд про не укладення між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Саме по собі зазначення у призначенні платежу слів «поворотна ФД» не є достатнім доказом існування між сторонами договірних відносин щодо надання поворотної фінансової допомоги. Таке призначення платежу відображає лише технічний зміст банківської операції, однак не підтверджує факту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, не замінює письмової форми правочину та не підтверджує виникнення цивільних прав і обов`язків між сторонами. Відсутність укладеного договору виключає можливість вважати сам факт перерахування коштів належним доказом існування договірного зобов`язання.

Відтак, одного факту перерахування позивачем грошових коштів відповідачу недостатньо для висновку про укладення сторонами договору поворотної фінансової допомоги (позики) й виникнення між сторонами договірних зобов`язань.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення заявлених сум в межах договірних відносин між сторонами внаслідок неналежного виконання зобов`язання на підставі статей 1048, 1050 ЦК України.

Разом з тим, господарський суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору, що узгоджується з принципом "jura novit curia" або "суд знає закони". Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15.

Суд відзначає, що обставини справи свідчать про набуття відповідачем майна без достатньої правової підстави.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти в загальній сумі 117200,00 грн з призначеннями платежу "готівкові надходження обігових коштів через кассу 22 березня 2021 поворотна ФД" та "готівкові надходження обігових коштів через кассу 26 березня 2021 поворотна ФД", що підтверджується платіжними інструкціями зазначеними вище.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Враховуючи вказані обставини, господарський суд вважає, що застосуванню підлягають положення глави 83 ЦК України, якою врегульовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, та зокрема положення статті 1212 ЦК України.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Тобто, зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. При цьому за змістом статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі №904/2342/18 та від 12.02.2019 у справі №910/20926/16.

В свою чергу вищезгадані платіжні доручення суд розцінює лише як письмовий доказ передачі позивачем відповідачеві грошових коштів в сумі 117200,00 грн, а отже даний доказ не є обставиною, достатньою для того, щоб дійти висновку про існування між сторонами договірних відносин в контексті конкретного зазначеного в платіжних інструкціяхдоговору.

В даному випадку майном є грошові кошти в сумі 117200,00 грн, які були отримані відповідачем у зв`язку з їх перерахуванням позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" без укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги, тобто отримані відповідачем без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи цей спір суд застосовує до процесуальних відносин сторін положення статті 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає за необхідне оцінити позицію правову відповідача щодо того, що кошти, які були внесені на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" в розмірі 117200,00 грн, належали третій особі - ОСОБА_4 . Сума позовних вимог у розмірі 117200,00 грн була фактично перерахована на рахунок Відповідача не безпосередньо ОСОБА_1 , а через неї на виконання умов договору поворотної фінансової допомоги №2 від 06.01.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" та фізичною особою ОСОБА_2 . Зазначений факт підтверджується виписками за рахунком від 22.03.2021 і 26.03.2021, а також платіжними інструкціями №@PL834579 від 22.03.2021 та №@PL941017 від 26.03.2021.

Кошти, які ОСОБА_1 заявляє до стягнення, були видані їй Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", що підтверджується видатковими касовими ордерами від 22.03.2021 та 26.03.2021.

Відповідно до абзацу 1 п.26 розділу ІІІ Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №148 від 29.12.2017 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Касир вимагає пред`явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа (абзац 1 п.27 розділу ІІІ Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №148 від 29.12.2017).

Згідно з абзацом 5 п.32 розділу ІІІ Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №148 від 29.12.2017 реквізити у видатковому ордері "Одержав", "Дата", "Сума", "Підпис одержувача", дані документа, що засвідчує особу отримувача [які заповнюються отримувачем готівки (додаток 3 до цього Положення)] та в прибутковому ордері "Прийнято від" не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, платіжними інструментами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов`язковими до заповнення.

Оскільки у видаткових касових ордерах від 22.03.2021 та 26.03.2021 відсутні обов`язкові реквізити, які згідно з п. 26 та п. 32 Положення підлягають власноручному заповненню отримувачем готівки ОСОБА_1 (зокрема "Одержав", "Сума", "Дата", "Підпис одержувача" та реквізити документа, що посвідчує особу), ці документи є неналежно оформленими. Відповідно, вони не підтверджують факт фактичного отримання коштів ОСОБА_1 ; а тому не є належними та допустимими доказами видачі коштів ОСОБА_1 .

Суд також враховує, що неналежне оформлення видаткових касових ордерів позбавляє їх доказової сили саме як документів, що підтверджують передачу грошових коштів конкретній фізичній особі. Оскільки обов`язкові реквізити отримувача залишилися незаповненими, неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 фактично отримала зазначені у них кошти. За таких обставин наведені документи не можуть бути покладені судом в основу висновку про виконання відповідачем обов`язку щодо передачі коштів або про відсутність заборгованості перед позивачем.

Також суд відзначає, що в межах розгляду справи №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" фізична особа ОСОБА_2 не заявлялась із заявою з грошовими вимогами до боржника в розмірі 117200,00 грн.

З огляду на наведені приписи матеріального права, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги), отримані відповідачем від позивача грошові кошти в сумі 117200,00 грн підпадають під правову кваліфікацію безпідставно набутого майна в силу приписів статті 1212 ЦК України.

Приписами статті 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із вимогою від 21.10.2025, в якій просив перерахувати суму заборгованості.

Визначаючись із граничним строком виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, а також періодом прострочення, суд враховує приписи частини другої статті 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи надсилання позивачем вимоги про повернення грошових коштів, строк повернення відповідачем грошових коштів у сумі 117200,00 грн є таким, що настав.

Доказів на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів у сумі 117200,00 грн позивачу відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу шляхом надання належних доказів не спростував.

Посилання відповідача на існування договору поворотної фінансової допомоги, укладеного з ОСОБА_2 , суд оцінює критично. Сам факт існування такого договору, навіть за умови його укладення, не підтверджує, що саме спірні кошти були внесені ОСОБА_1 виключно як представником чи посередником третьої особи.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів існування безпосереднього правового зв`язку між спірними платежами та виконанням саме цього договору, а тому наведені доводи ґрунтуються переважно на припущеннях.

Відповідно до принципу змагальності саме відповідач, посилаючись на існування іншої правової підстави набуття спірних коштів, був зобов`язаний довести відповідні обставини належними, допустимими та достатніми доказами. Ненадання таких доказів не може покладати негативні процесуальні наслідки на позивача, який належними платіжними документами підтвердив сам факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Вирішальним для застосування положень статті 1212 ЦК України є встановлення відсутності належної правової підстави для збереження відповідачем спірних грошових коштів. Після дослідження всіх доказів суд дійшов висновку, що відповідач не довів існування між сторонами договірних чи інших цивільно-правових відносин, які б легітимізували набуття та подальше утримання ним спірної суми. За таких умов отримані кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню особі, за рахунок якої вони були набуті.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 117200,00 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2422,40 грн судового збору.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/25/24(902/1749/25) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (вул.Лялі Ратушної, буд.130, оф.7, м.Вінниця, 21037; ідентифікаційний код: 35949905) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) 117200,00 грн - безпідставно набутих коштів та 2422,40 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повне рішення надіслати згідно з переліком.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

6. Повне рішення складено 31 липня 2026 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - ОСОБА_1 - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4, 5 - представнику ОСОБА_1 адвокату Чайці А.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

6, 7 - ТОВ "Вінницяагропроектбуд" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

8 - ОСОБА_2 - на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_4 )