Ухвала суду № 138665915, 22.07.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/2539/26

Провадження № 2-о/505/158/2026

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

22 липня 2026 року місто Подільськ

Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Білоус В.М., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та просить встановити факт належності йому трудової книжки.

Крім того, у поданій заяві ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки він є малозабезпеченою особою (пенсію не отримує, не працює), а середньомісячний сукупний дохід сім`ї нижчий суми прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 1 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Дослідивши матеріали заяви, вважає, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3 328 грн.

Відповідно до підпункту 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони або існування на боці позивача певних обставин (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно роз`яснень викладених у п. 29 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

При вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

На підтвердження наведеного заявником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 15 червня 2026 року - за період з січня 2026 року по березень 2026 року, відповідно до яких інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відсутня та довідкою про відсутність індивідуальних відомостей про особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).

Інші докази майнового стану заявника відсутні.

Аналіз клопотання про звільнення його від сплати судового збору свідчить, що вказані доводи не можуть вважатись достатньою підставою для застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки заява та додані до неї документи, не містять достатніх доказів, які підтверджують майновий стан ОСОБА_1 , тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження вказаної обставини. Такими доказами, наприклад, можуть банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо.

Обставини, зазначені ОСОБА_1 в заяві та надані у їх підтвердження докази, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю його скрутний майновий стан.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не наводить.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа «Креуз проти Польщі» рішення від 19 червня 2001 року), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 665,60 гривень, на підтвердження чого надати суду оригінал відповідної квитанції (платіжного доручення).

Відповідно до положень ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа слід залишити без руху й надати строк в п`ять днів із дня отримання ним копії ухвали для сплати 665,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

В разі не усунення недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Білоус