Постанова № 1386643, 13.09.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м.Львів вул.Чоловського 2 тел.

                                                                                         Ряд.ст.зв.23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  13 вересня  2007 року              м.Львів         Справа №22а-1068/07

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі

                   Головуючого                судді   Яворського І.О.

                    Суддів                                      Любашевського В.П.

                                                                      Носа С.П.

при секретарі                                 Поворознику Д.Б., розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіон» на постанову господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2007 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіон» до державної податкової інспекції в Сарненському районі Рівненської області про визнання  нечинним рішень податкового органу, -

                                                      В С Т А Н О В И Л А :

                ТзОВ»Альбіон» звернулось до господарського суду Рівненської області про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення ДПІ у Сарненському районі від 11 липня 2006 року №0001082340/0.                 Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено.

                 Згадана вище постанова оскаржена в апеляційному порядку, в якій апелянт просить суд скасувати постанову господарського суду Рівненської області та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю, визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ  від 11.07.2006 року №0001082340/0.

                 Апелянт вказує на те, що державною податковою інспекцією у Сарненському районі на підставі акта від 27 червня 2006 року №16/23/32404286 податковим повідомленням-рішенням від 11 липня 2005 року №0001082340/0 товариству визначено податкове зобов»язання  з податку на прибуток на суму 189740 гривень, в тому числі 153588 гривень за основним платежем та 36152 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

                Суд першої інстанції обгрунтовуючи постанову суду, вказував, зокрема, на те, що відповідно до Закону України»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним з  основних принципів, на яких грунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, є привілеювання сутності над формою, тобто облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.При складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт повинні бути в наявності акти виконаних робіт, документи, що підтверджували б  використання наданих послуг у власній господарській діяльності та підтвердження суттєвості результатів наданих послуг.Фактично для перевірки не надані документи,які б свідчили про результати проведення робіт (отриманих послуг) та використання їх у власній господарській діяльності.У порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України»Про оподаткування прибутку підприємств» товариством зайво віднесено до складу валових витрат витрати по актах наданих послуг, документально не підтверджених,в ІУ кварталі 2005 року в сумі 130.700,00 гривень та в І кварталі 2006 року в сумі 125.500,00 гривень.

                Суд першої інстанції вказував і на те, що на  протязі перевіреного періоду позивач отримав кошти на розрахунковий рахунок №26002002110001/980 у ВАТ КБ «Надра» м.Київ на підставі Договору комісії №НА/20 від 20 вересня 2005 року, укладеного між Комітентом (ТОВ»Ніфея», м.Славутич) та Комісіонером (позивач по справі).Сума договору комісії між сторонами складала 28800000,00 гривень.Протягом вересня 2005 року- березня 2006 року на розрахунковий рахунок  позивача від ТОВ»Ніфея», з посиланням на вищевказаний договір комісії, в сумі 11146000 гривень.Решта коштів, що були отримані позивачем в сумі 13116, 050 гривень по договору комісії витрачалися на цілі не пов»язані з виконанням Договору комісії, зокрема, за період  з вересня 2005 року по березень 2006 року, кошти, що надійшли по цьому договору, використосувалися для здійснення власної господарської діяльності, так само, як і кошти, що надходили від покупців за реалізовані товари.Дані кошти надходили на розрахунковий  рахунок позивача №26002002110001 у ВАТ КБ»Надра»,МфО 320003.Інших джерел надходжень у позивача за період з вересня по березень 2006 року не було.За перевірений період жодної поставки бензину для ТОВ»Ніфея» не було здійснено.Підприємством включено до складу валових витрат вартість інформаційно-консультаційних послуг в ІУ кварталі 2005 року в сумі 130.700,00 гривень на підставі актів наданих послуг від 31.10.2005 року 30.11.2005 року 30.12.2005 року.Для перевірки не надані документи, які б свідчили про результати проведених робіт (отриманих послуг) та використання їх у власній господарській діяльності.Товариству коригування валових витрат необхідно було провести по рядку 05»коригування валових витрат» Декларації з податку на прибуток підприємства в першому кварталі 2006 року в сумі 112.968,00 гривень.Підприємством допущене порушення в ІІІ кварталі 2005 року, а саме від ТОВ»Блок» (Республіка Бєларусь) 12.09.2005 року позивачу надійшло повернення валютних коштів в сумі 27518,4 доларів  США – повернення зайво перерахованої попередньої оплати по договору №28/07/05-09 від 28 липня 2005 року (Акт звірки від 26 серпня 2005 року).Суму збору до Пенсійного Фонду України в розмірі 1,5 відсотки від купівлі валюти, нарахованої у серпні 2005 року, з повної суми попередньої оплати 818.181.00 гривень віднесено до складу валових витрат товариства.У зв»язку з поверненням валютних коштів необхідно було провести коригування валових витрат на суму 2084,00 гривень.

                 Проте, висновок  суду першої інстанції про те, що цей договір укладено для поповнення обігових коштів позивача є безпідставним та не підтверджений жодними доказами.Тому висновки  суду першої інстанції про те, що кошти, одержані від ТОВ»Ніфея» по договору комісії №НА/20 від 20 вересня 2005 року є поворотною фінансовою допомогою, не відповідає обставинам справи.договір комісії №НА/20 від 20 вересня 2005 року недійсним не визнавався.Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України»Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових  будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ- документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.Витрати позивача по вказаному договору повністю підтверджуються відповідними первинними документами, наявними у матеріалах справи- актами наданих послуг та платіжними дорученнями про перерахування коштів виконавцю.Вищезазначені документи підтверджують зв»язок витрат по договору №АР-30-09 від 30 вересня 2005 року з господарською діяльністю позивача.Зазначені документи надавались відповідачу для проведення перевірки, що зафіксовано в акті перевірки.Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України»Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що сплата позивачем збору на обов»язкове державне пенсійне страхування при купівлі іноземної валюти на безготівковому ринку, не пов»язана з господарською діяльністю, оскільки переоплату за товар було повернуто.вирішуючи питання про правомірність віднесення цих витрат до складу валових витрат, суд порушив п.п.2.2.5  п.5.2 ст.5 Закону України»Про оподаткування прибутку підприємств»,ст.14 Закону України»Про систему оподаткування»,ст.1 Закону України»Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування.»Суми збору, перераховані до бюджету, позивачу не повертались,і тому підстав коригувати валові витрати у позивача не було.Тому, збір на обо»язкове державне пенсійне страхування з операцій по купівлі безготівкової іноземної валюти є загальнообов»язковим збором, включається до системи оподаткування.Відповідно, витрати по сплаті такого збору відносяться  до складу валових витрат.

               З врахуванням викладеного вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню через порушення норм матеріального права.

             Керуючись ст.ст. 195,196,198ч.1п.3,202ч.1п.4,205ч.2,207 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

                                                  ПОСТАНОВИЛА :

             Апеляційну скаргу задовольнити.Постанову господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2007 року скасувати.Прийняти нову постанову.

              Позовні вимоги задовольнити.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сарненському районі Рівненської області від 11 липня2005 року №0001082340/0.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сарненському районі Рівненської області від 11 липня 2006 року №0001092340/0

             Постанова апеляційного адміністративного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом  одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий     суддя                                І.О.  Яворський

Суддя                                                          В.П. Любашевський

Суддя                                                           С.П.         Нос