Ухвала суду № 1303386, 13.09.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1-ій інст.Фанда О.М. Рядок статзвіту №29

Госп.суд Ів-Франківської обл.№А-14\316-9/7 Справа №22а-976/07 Доповідач: Кушнерик М.П.

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2007р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого - судді: КУШНЕРИКА М.П.

суддів: ШАВЕЛЬ Р.М., ОЛЕНДЕРА І.Я.

при секретарі: ГІДЕЙ К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2007р. у справі за позовом приватного підприємства «Стріла» до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь від 29.06.2004р. № 0000191700\1-5444, 0001082301\1\5444, 0001002301\1\5444, 0001072301\1\5444, № 370\23-1\24684055\4358\1\5444, та першу податкову вимогу від 06.09.2004р. № 1\127,-

в с т а н о в и л а :

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2007 року задоволено позов приватного підприємства "Стріла" до державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Косівському районі від 29.06.04 р. за № 0000191700/1-5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по прибутковому податку з сум заробітків, одержаних громадянами,на загальну суму 2355 грн., №0001082301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по збору за розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на загальну суму 349 грн., № 0001002301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1474 грн., № 0001072301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по єдиному податку на загальну суму 294 грн., № 370/23-1/24684055/4358/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем штрафні санкції в розмірі 11125 грн. за порушення норм і регулювання обігу готівки, та першої податкової вимоги від 06.09.04 р. № 1/127 на суму 13651,38 грн..

Постанова мотивована тим, що податковим органом не доведено правомірність донарахування позивачу податкових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки зафіксовані в акті перевірки факти порушення позивачем вимог ст. 8, ст. 9, п.2 ст. 19 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», п.19.2а ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.3.1 ст. 3, п.4.1, п.4.2 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4 п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та п.2.10 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, не підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Щодо позовних вимог про визнання недійсною першої податкової вимоги від 06.09.04 р. № 1/1, то в цій частині позов задоволено відповідно до ст. 136 КАС України в зв'язку з визнанням цих вимог відповідачем.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Косівському районі Івано-Франківської області просить постанову суду скасувати та в позові відмовити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, апелюючи тим, що актом перевірки № 41/23-023/24684055 від 28.05.2004р. зафіксовано факт безпідставного утримання прибуткового податку із звільнених та прийнятих на роботу працівників, факт утримання в неповному обсязі прибуткового податку з громадян за період з 01.10.2002р. по 31.12.2003р. та податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01. по 31.03.2004р., факт невключення в оподаткування реалізацію алкогольних напоїв в сумі 900 грн., факт неподання розрахунку збору на розвиток виноградарства, факт безпідставного збільшення суми податку на додану вартість на 1038 грн., факт заниження єдиного податку в сумі 124 грн., факт порушення норм з регулювання обігу готівки.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що податковим органом не доведено належними доказами факт здійснення позивачем зафіксованих в акті перевірки № 41/23-023/24684055 від 28.05.2004р. вищезазначених порушень, а тому безпідставно донараховано податкові зобов'язання за ці порушення, згідно спірних податкових повідомлень-рішень від 29.06.2004р.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватного підприємства «Стріла» за період з 01.10.2002 року по 31.03.2004 року ДПІ у Косівському районі складено акт перевірки № 41/23-023/24684055 від 28.05.2004 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 8, ст. 9, п.2 ст. 19 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», п.19.2а ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.3.1 ст. 3, п.4.1, п.4.2 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4 п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 Указу Президента України '"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та п.2.10 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України 19.02.2001р. № 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за № 237/5428.

На підставі виявлених порушень ДПІ у Косівському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.06.04 р. за №0000191700/1-5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по прибутковому податку з сум заробітків, одержаних громадянами, на загальну суму 2355 грн., в тому числі 785 грн. основного платежу та 1570 грн. штрафних санкцій, №0001082301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по збору за розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на загальну суму 349 грн., в тому числі 9 грн. основного платежу та 340 грн. штрафних санкцій, № 0001002301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1474 грн., в тому числі 1038 грн. основного платежу та 436 грн. штрафних санкцій, № 0001072301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по єдиному податку на загальну суму 294 грн., в тому числі 124 грн. основного платежу та 170 грн. штрафних санкцій, № 370/23-1/24684055/4358/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем штрафні санкції в розмірі 11125 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.06.04 р. за № 0000191700/1-5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по прибутковому податку з сум заробітків, одержаних громадянами, на загальну суму 2355 грн., є зафіксований в акті перевірки факт безпідставного утримання прибуткового податку із звільнених та прийнятих на роботу працівників, які не відпрацювали повний робочий місяць (менше 15-ти календарних днів) з наданням пільги у вигляді застосування неоподаткованого мінімуму, чим занижено прибутковий податок в сумі 8 грн., а також факт утримання в неповному обсязі прибуткового податку з громадян за період з 01.10.2002р. по 31.12.2003р. та податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01. по 31.03.2004р. з фактично виплачених сум заробітної плати, чим занижено вказані податки відповідно на суму 668 гри. та суму 109 грн.

Перевіркою особових рахунків щодо правильності визначення оподаткованого доходу встановлено, що згідно платіжних відомостей 5-ти працівникам виплачено заробітну плату, нараховану згідно табелів робочого часу з погодинною оплатою праці, що становить 25 % від мінімальної заробітної плати і, відповідно робочий день даних працівників, згідно представлених табелів, становив 2 години. Згідно пояснень працівників, відібраних працівниками Косівського ТВПМ, зарплата виплачувалась у значно більших розмірах і їх робочий день тривав 8-12 годин, тобто на підприємстві ведеться подвійна бухгалтерія.

Такий висновок податкового органу є безпідставним, оскільки з акту не вбачається, з якого конкретного заробітку кожного працівника і за який період здійснено нарахування прибуткового податку. В акті наявні припущення, а також застосовано безпідставно непрямі методи.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.06.04 р. за № 0001082301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по збору за розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на загальну суму 349 грн., є зафіксований в акті перевірки факт невключення в оподаткування реалізацію алкогольних напоїв в сумі 900 грн. за вересень 2003р., чим занижено на 9 грн. збір на розвиток виноградарства, а також факт неподання розрахунку збору на розвиток виноградарства за вересень 2003р.. чим порушено п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-111.

Проте, як встановлено актом перевірки, виручка, одержана позивачем від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива становить 9300 грн., ставка збору (1 %), нараховано збору в сумі 93 грн. та сплачено до бюджету 93 грн.. Зі змісту акту не вбачається, які саме документи первинного обліку перевірено і зроблено висновок про ненарахування збору. Також, при прийнятті спірного рішення № 0001082301/1/5444 застосовано санкцію в сумі 340 грн., що не відповідає п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З наведеного податковим органом безпідставно визначено позивачу податкове зобов'язання по збору за розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на загальну суму 349 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.06.04 р. за №0001082301/1/5444, а тому місцевим судом підставно визнано його нечинним.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.06.2004р. за № 0001002301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1474 грн., є зафіксований в акті перевірки факт заниження податкового зобов'язання на суму 644.00 грн. в результаті невключення до податкового зобов'язання авансових коштів, які поступили на розрахунковий рахунок згідно виписок банку в розмірі - 1693.80 грн. (ПДВ - 282 грн.) та отриманих винагород від продажу державних лотерей та надання в безоплатну оренду автомобіля "ЗІЛ" з 01.04.2003р. по 01.10.2003р. ПП "Перламутр" (м.Івано-Франківськ), а також завищення податкового кредиту на суму 394.00 грн. в результаті безпідставного включення до нього (податкового кредиту) списаних матеріалів, які не відносяться до складу валових витрат в розмірі 1700 грн. та ПДВ на загальну суму 111 грн. без наявності податкових накладних.

Проте, такий висновок податкового органу не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.

Актом перевірки зафіксовано порушення п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 -ВР, а самим підприємством не включено до податкового зобов'язання авансові кошти, які поступили на розрахунковий рахунок згідно виписок банку в розмірі - 1693.80 грн. (ПДВ - 282 грн.), в тому числі: від 01.10.02р. Рожнів с/р - 200,00 грн.: від 20.12.02р. ПП ОСОБА_1 - 800.00 грн.; від 05.02.03р. ПП ОСОБА_1 - 126.00 грн.; від 18.02.03р. Рожнів с/р - 117.80 грн.: від 27.02.03р. ПП ОСОБА_1 - 350.00 грн.; від 25.03.03р. ПП ОСОБА_1 - 100.00 грн.. Проте, зі змісту акту не вбачається посилання на документи бухгалтерського обліку (відомості головної книги, тощо), на яких ґрунтується такий висновок податкового органу. Разом з тим, позивачем доведено факт облікування всіх коштів у відповідності до Правил бухгалтерського обліку, які надходили на підприємство по безготівковому розрахунку. В акті перевірки відсутні зауваження щодо правильності ведення бухгалтерського обліку по оприбуткуванню коштів.

Актом перевірки зафіксовано порушення п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97 -ВР, а саме  підприємством не включено до податкового зобов'язання отримані винагороди від продажу державних лотерей: від ТОВ "Чернівці МСЛ" в розмірі - 371,00 грн. (ПДВ - 62.00грн.), в т.ч.: 1/ жовтень 2002р. - 47,90 грн. (ПДВ - 8.00грн.); 2/ січень 2003р. - 103,10 грн. (ПДВ - 17грн.); З/ травень 2003р. - 136.00 грн. (ПДВ - 23.00 грн.): 4/ липень 2003р. - 23.00 грн. (ПДВ - 4.00грн.); 5/ вересень 2003р. - 60.60 грн. (ПДВ - 10.00 грн.).

Відповідно до п.п.3.2.4 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування цим податком операції з обігу держаних лотарей, в тому числі і винагороди, а тому податковим органом безпідставно нараховано на вищезазначені винагороди від продажу державних лотерей податкове зобов'язання з ПДВ.

Актом перевірки зафіксовано надання підприємством в безоплатну оренду автомобіля "ЗІЛ - 130" з 01.04.2003р. ПП "Перламутр" (м. Івано-Франківськ) згідно договору оренди від 01.04.2003р. № б/н, чим порушено п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", за змістом якої у разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або частковою оплатою їх вартості коштами база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Згідно довідки AT "Скіф-авто" оренда вантажного автомобіля ЗІЛ становить - 300грн. в місяць.

Відповідно до п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено поняття звичайної ціни, підстави для визначення звичайної ціни, умови та порядок визначення, а також встановлено, що донарахування податкових зобов"язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснююється за процедурою встановленою законом для нарахування податкових зобов"язань за непрямими методами. Зі змісту акту вбачається, що для визначення звичаних цін податковим органом взято неспівставні умови, як того вимагає п.1.20.2 вказаного Закону, а  також (п 2.14) податковим органом не застосовувались непрямі методи. Разом з тим, згідно п.п.3.2.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" передача майна в оренду не є об"єктом оподаткування, тобто наявний конфлікт інтересів.

З наведеного, враховуючи встановлений п.п.4.4.1 п.4.4. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пріоритет прийняття рішення на користь платника податків у випадку наявності конфлікту інтересів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність донарахування податковим органом ПДВ в сумі 300 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.06.2004 р. за №0001002301/1/5444.

Актом перевірки зафіксовано безпідставне включення підприємством до податкового кредиту списаних матеріалів, які не відносяться до складу валових витрат в розмірі 1700 грн., в т.ч.: ПДВ - 283 грн., а саме вартість списаного цементу на укладку плитки тротуарної на суму - 1700 грн., який списаний на облаштування території біля орендованих приміщень згідно акту списання від 31.05.2003р. Проте, згідно договору оренди нерухомого майна від 04.01.2002р. підприємство орендує лише нежитлові приміщення. Також дане списання не було проведено по бухгалтерському обліку за 2-ий кв. 2003р. - 283 грн..

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда ", затвердженого Наказом Мінфіну № 181 від 28.07.2000р. (зареєстрованого в Мінюсті України 10.08.2000р. за № 487/4708) визначено, що затрати на поліпшення об'єкта відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів, а п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включає в податковий кредит спорудження необоротних матеріальних активів. За наведених обставин, позивачем підставно включено в податковий кредит податок на додану варітсть по придбаному цементу. Щодо покликання скаржника на неоприбуткування плитки по бухгалтерському обліку, то таке спростовується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 108 - 110 т. 1).

Щодо зафіксованого в акті перевірки порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме включення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі - 52 грн. без наявності податкової накладної в 4-ому кварталі 2002р. та без наявності податкової накладної в 2-ому кварталі 2003р. в розмірі - 59 грн. (ПДВ), то такий висновок податкового органу також спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.06.2004р. за № 0001072301/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по єдиному податку на загальну суму 294 грн., є зафіксований в акті перевірки факт заниження єдиного податку в сумі 124 грн. в результаті невключення до об'єкту оподаткування поступлення коштів на розрахунковий рахунок в сумі - 1693.80 грн., в т.ч.: 4-ий квартал 2002р. - 1000.00 грн.; 1-ий квартал 2003р. - 693.80 грн., а також отриману винагороду від продажу лотерейних білетів в сумі - 371 грн., в т.ч.: 4-ий квартал 2002р. - 49.90 грн.; 1-ий квартал 2003р. - 103.10 грн.; 2-ий квартал 2003р. - 136.00 грн.; 3-ий квартал 2003р. - 83.60 грн.

Проте, зі змісту акту не вбачається, на підставі яких первинних документів бухгалтерського обліку податковим органом зроблено такий висновок. В акті перевірки відсутні зауваження щодо складання фінансової звітності, в тому числі балансу підприємства, а тому податковим органом безпідставно донараховано позивачу єдиного податку в сумі 124 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.06.04 р. за № 0001072301/1/5444.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.06.2004р. за № 370/23-1/24684055/4358/1/5444, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем штрафні санкції в розмірі 11125 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки, є зафіксований в акті перевірки факт неоприбуткування готівки, отриманої від реалізації лотерейних білетів ТОВ “МСЛ” в сумі - 2225 грн., в т.ч.:1/ жовтень 2002р. - 210.00 грн.; 2/ січень 2003р. - 571.00 грн.; 3/ травень 2003р. - 757,00 грн.; 4/ липень 2003р. - 166.00 грн.; 5/ вересень 2003р. - 521.00 грн.

Проте, такий висновок податкового органу спростовується наявними в матеріалах справи прибутковими касовими ордерами на вищевказані суми (а.с. 111 - 116 Т. 1), що свідчить про безпідставність застосування податковим органом штрафних санкцій за вказане порушення.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб"єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженими Наказом ДПА України № 429 від 16.09.02 (зарєстр. в МЮ України 29.12.2002. за № 1023/7311), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово - господарської діяльності суб"єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.

Факти виявлення порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено належними доказами факт здійснення, зафіксованих в акті перевірки № 41/23-023/24684055 від 28.05.2004 року, порушення позивачем вимог ст. 8, ст. 9, п.2 ст. 19 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», п.19.2а ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.3.1 ст. 3, п.4.1, п.4.2 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4 п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 Указу Президента України '"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та п.2.10 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, а тому судом першой інстанції підставно задоволено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.06.2004 року, якими визначено податкові зобов'язання за ці порушення.

Щодо позовних вимог в частині визнання нечинною першої податкової вимоги від 06.09.2004 р. № 1/127, то в цій частині судом також підставно задоволено позовні вимоги, оскільки відповідачем визнано факт формування цієї вимоги з порушеннями - невірно визначено суму податкового зобов"язання, а тому судом підставно прийнято таке визнання відповідно до вимог ст. 136 КАС України.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування постанови суду є безпідставними.

Оскаржувана постанова суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2007р. у справі за позовом приватного підприємства «Стріла» до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь від 29.06.2004р. № 0000191700\1-5444, 0001082301\1\5444, 0001002301\1\5444, 0001072301\1\5444, № 370\23-1\24684055\4358\1\5444 та першу податrову вимогу від 06.09.2004р. № 1\127, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.

Головуючий: М.П.КУШНЕРИК

Судді: Р.М.ШАВЕЛЬ

І.Я.ОЛЕНДЕР