Ухвала суду № 138661919, 31.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

31 липня 2026 року Справа № 520/9330/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суд у із позовом у якому просив суд:

-визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з листопаду 2025 року по грудень 2025 року.

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь період проходження ним військової служби (з 21.09.2022 року по 20.01.2026 року). а саме: за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки; за невикористані дні додаткової відпустки за 2022 та 2023 роки; грошова допомога на оздоровлення за відповідні роки служби: виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за відповідні роки служби; одноразова грошова допомога при звільненні з урахуванням повного строку військової служби з 21.09.2022 року, а не лише за 13 місяців календарної служби.

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 28.06.2023 № 3161-ЇХ. у розмірі 20 100 гривень на місяць, за період перебування у розпорядженні командира військової частини.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набрала законної сили.

Розглянувши надані матеріали справи , суд вказує наступне.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексом адміністративного судочинства України відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відтак, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 2-р(II)/2022 від 06.04.2022 гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян перед законом та заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другої статті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.

У справі Bellet v. France (заява №23805/94, пункт 36) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною.

Згідно частин першої та шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Керуючись положеннями статтей 19, 122, 123, 241, 243, 248, 256-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуальних строків -задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом .

Продовжити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кухар М.Д.