Ухвала суду № 138661152, 30.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 липня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/9901/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Кобеляцька міська лікарня" Кобеляцької міської ради, Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області, Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Кобеляцька міська лікарня" Кобеляцької міської ради, Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області, Полтавської обласної військової адміністрації, в якій просить:

- 3. Визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради (ЄДРПОУ: 01999307, адреса: 39200, Полтавська обл., м. Кобеляки, вул. Шевченка, буд. 78/109) (далі також вимога 3) щодо:

- несвоєчасного повідомлення виконавчого органу Кобеляцької міської ради про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 23.08.2025 із громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), у порушення встановленого п. 6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270 добового строку;

- невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №270 щодо належного оформлення, ведення обліку та документування мого нещасного випадку невиробничого характеру, що стався 23.08.2025 року;

- оформлення повідомлення про нещасний випадок невиробничого характеру не за формою та не відповідно до вимог додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України №270;

- щодо неналежного ведення журналу обліку нещасних випадків невиробничого характеру (додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України №270), оскільки викопіювання одного й того самого журналу (додатки №44 та №45), надані мені відповідачем, містять розбіжності між собою, не є ідентичними та не забезпечують достовірності офіційного обліку мого нещасного випадку;

- щодо використання та надання документів, не передбачених постановою Кабінету Міністрів України №270, зокрема виписки стаціонарного хворого №35/35, як документа, що використовувався під час оформлення та підтвердження матеріалів щодо мого нещасного в

- 4. Зобов`язати КНП «Кобеляцька міська лікарня» привести у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України №270 всі документи, що стосуються мого нещасного випадку невиробничого характеру від 23.08.2025 року, зокрема: повідомлення за формою, передбаченою додатком 1; журнал обліку нещасних випадків невиробничого характеру (додаток 2); усунути розбіжності між викопіюваннями журналу (додатки №44 та №45), забезпечивши їх повну ідентичність та достовірність; привести у відповідність усі інші документи, оформлені або передані щодо мого нещасного випадку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №270 (далі також вимога 4).

- 5. У разі якщо відомості про мій нещасний випадок були використані під час формування будь-якої статистичної чи звітної документації, зобов`язати КНП «Кобеляцька міська лікарня» привести таку звітність у відповідність до фактичних обставин мого нещасного випадку від 23.08.2025 року та вимог постанови Кабінету Міністрів України №270 (далі також вимога 5).

- 6. Визнати протиправним та скасувати Письмовий висновок від 22 січня 2026 року за результатами роботи комісії Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради (адреса: 39200, Полтавська обл., Полтавський р-н, місто Кобеляки, вул. Касьяна, будинок 29, ЄДРПОУ: 04057304) для визначення обставин нещасного випадку невиробничого характеру, що стався з громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) (далі також вимога 6).

- 7. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради (адреса: 39200, Полтавська обл., Полтавський р-н, місто Кобеляки, вул. Касьяна, будинок 29, ЄДРПОУ: 04057304) (далі також вимога 7) щодо:

- невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №270 під час організації, обліку та документального супроводу мого нещасного випадку невиробничого характеру від 23.08.2025 року;

- неналежного ведення журналу реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру (додаток 7 до постанови Кабінету Міністрів України №270) стосовно мого випадку;

- непроведення аналізу причин мого нещасного випадку та невідображення його у відповідній звітності згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України №270.

8. Зобов`язати Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради (адреса: 39200, Полтавська обл., Полтавський р-н, місто Кобеляки, вул. Касьяна, будинок 29, ЄДРПОУ: 04057304) (далі також вимога 8):

- повторно розглянути матеріали про нещасний випадок з урахуванням первинних медичних документів, витягів з Журналу реєстрації та матеріалів кримінального провадження та скласти Акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з Додатком 3 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270 із зазначенням реальних обставин травмування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

- привести у відповідність журнал реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру (додаток 7) у частині, що стосується мого випадку від 23.08.2025 року;

- привести у відповідність усі документи, облік, аналіз та звітність щодо мого нещасного випадку невиробничого характеру від 23.08.2025 року, у тому числі звітність за III квартал 2025 року, IV квартал 2025 року та річну звітність, якщо до них були внесені відомості про цей випадок;

- провести аналіз причин нещасного випадку та забезпечити виконання заходів, передбачених розпорядженням Кабінету Міністрів України №980-р, у частині, що стосується мого нещасного випадку від 23.08.2025 року.

- 9. Визнати протиправною бездіяльність Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області щодо невиконання повноважень, покладених постановою Кабінету Міністрів України №270 та розпорядженням Кабінету Міністрів України №980-р, у частині перевірки правильності обліку, аналізу та звітності щодо нещасного випадку невиробничого характеру, який стався зі мною 23.08.2025 року (далі також вимога 9).

- 10. Зобов`язати Полтавську районну військову адміністрацію Полтавської області (далі також вимога 10):

- провести перевірку правильності ведення обліку, аналізу та звітності щодо мого нещасного випадку невиробничого характеру від 23.08.2025 року;

- забезпечити приведення у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України №270 усіх документів обліку, аналізу, статистичної та звітної документації, що стосується мого нещасного випадку невиробничого характеру від 23.08.2025 року, у тому числі: звітності за III квартал 2025 року; звітності за IV квартал 2025 року; річної звітності; додатка 8; інших документів обліку, аналізу та звітності, якщо вони передбачені постановою Кабінету Міністрів України №270 або нормативними актами, прийнятими на її виконання;

- забезпечити приведення у відповідність матеріалів аналізу причин нещасних випадків невиробничого характеру та Плану заходів, передбаченого розпорядженням Кабінету Міністрів України №980-р, у частині, що стосується мого нещасного випадку від 23.08.2025 року.

- 11. Визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної військової адміністрації щодо неналежного розгляду мого звернення від 12.05.2026 року щодо здійснення контролю за дотриманням законності при розслідуванні та обліку нещасного випадку невиробничого характеру від 23.08.2025 року (далі також вимога 11).

- 12. Зобов`язати Полтавську обласну військову адміністрацію в межах своїх повноважень (далі також вимога 12):

- провести належний аналіз обставин нещасного випадку невиробничого характеру від 23.08.2025 року;

- надати оцінку дотриманню вимог постанови Кабінету Міністрів України №270;

- забезпечити приведення державної звітності за III квартал 2025 року щодо мого випадку у відповідність до фактичних обставин;

- забезпечити врахування зазначеного випадку у наступних звітних періодах, у тому числі річному звіті;

- забезпечити врахування випадку від 23.08.2025 року при реалізації плану заходів з профілактики невиробничого травматизму;

- надати належну оцінку питанням, викладеним у моєму зверненні від 12.05.2026

року.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Отже згідно із приписами частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Нормою частини першої статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Положеннями частини четвертої статті 172 КАС України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов таких висновків.

У силу положень статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 21 КАС України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно частини шостої статті 21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Водночас позивачем в позовній заяві об`єднано декілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства виходячи з наступного.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 4 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У пункті 3 частини першої статті 4 цього Кодексу міститься визначення поняття "адміністративний суд", згідно з яким - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. За пунктом 5 цієї частини статті 4 КАС України під "адміністративним судочинством" розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведений у Кодексі адміністративного судочинства України термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:

«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів».

В контексті наведеного правового регулювання та обставин цієї справи, суд зауважує, що позивач в обґрунтування поданої позовної заяви посилається і на те, що не розслідування та винесення висновку про «відсутність доказів» повністю позбавляє його можливість офіційно зафіксувати юридичний факт отримання травми за вищеописаних обставин. Акт форми НТ є єдиним законним документом, який підтверджує, що тяжка ВЧМТ та вдавлений перелом лобної кістки сталися внаслідок падіння з велосипеда в результаті неналежного утримання дороги по вулиці Раїси Кириченко в місті Кобеляки. Внаслідок падіння він отримав ушкодження, яке потребувало невідкладного хірургічного втручання пластики кісткового дефекту індивідуальним протезом, вартість якого склала 80 000 гривень. Офіційно він не працює, не отримує оплату лікарняних листів, а тому вищевказана сума є непосильним фінансовим тягарем. Згідно з офіційною відповіддю Виконкому, балансоутримувачем даної ділянки є КП «Водоканал Плюс». Незаконна відмова у видачі Акта форми НТ унеможливлює правомірні підставі на звернення до суду в порядку цивільного судочинства для стягнення матеріальних збитків (80 000 грн) та моральної шкоди з винних осіб (балансоутримувача дороги). Таким чином, не розслідування комісією нещасного випадку невиробничого характеру створює йому значні перешкоди.

Таким чином спір обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу позивача, зокрема майнового, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, оскільки позивач порушення своїх прав вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки мають пов`язаний характер з реалізацією майнових та особистих немайнових інтересів позивача.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільно процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно положень частини першої статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, серед іншого є: здоров`я, життя.

Позивачем, зокрема заявлені до Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради вимоги 3, 4, а до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради вимоги 6, 7, 8, а до Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради вимоги 3, 4.

Стосовно заявлених до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради вимог 6, 7, 8 суд зазначає наступне.

Механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України, визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270 (далі Порядок № 270).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 270 факт ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров`я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою (додаток 1):

про кожний нещасний випадок - до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради);

про кожний нещасний випадок, що стався внаслідок споживання (користування) нехарчової продукції - до органу державного ринкового нагляду у відповідній сфері відповідальності;

про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов`язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди, - прокурору та органу досудового розслідування.

Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою (додаток 2).

За приписами пункту 7 Порядку № 270 розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

Технічне розслідування - встановлення технічних і організаційних причин виникнення аварії та розроблення заходів щодо запобігання таким аваріям.

У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об`єкті якого стався нещасний випадок.

Пунктом 9 Порядку № 270 встановлено, що районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.

До роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представники районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, організації, де працюють або навчаються потерпілі, організації, на території чи об`єкті якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров`я, освіти, захисту прав споживачів, Держенергонагляду у межах повноважень, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований).

До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу чи з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та направляє її керівнику копію рішення.

Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про уповноваження її на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб (пункт 10 Порядку № 270).

Нормою пункту 12 Порядку № 270 визначено, що розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.

За результатами розслідування нещасного випадку або технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних з використанням газу в побуті, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з додатком 3, який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.

Виходячи зі змісту Додатку 3 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру в Акті про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ) зазначаються відомості про потерпілого, місце, де стався нещасний випадок, стислий виклад обставин нещасного випадку, подія, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку, наслідки нещасного випадку, заходи, які необхідно здійснити для усунення причин травмування, висновок комісії.

Як убачається зі змісту Порядку № 270 до роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представники районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, організації, де працюють або навчаються потерпілі, організації, на території чи об`єкті якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров`я, освіти, захисту прав споживачів, Держенергонагляду у межах повноважень, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований), тобто не лише представники органів державної влади, але й інші особи.

Отже комісія не здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, а розслідує нещасний випадок невиробничого характеру.

За викладених обставин та правового регулювання, оскільки позивач порушення своїх прав вбачає у наслідках, які спричинені, як на його переконання, неналежним розслідуванням нещасного випадку невиробничого характеру та прийнятими у зв`язку із цим рішеннями, вчиненими дією чи бездіяльністю, які він вважає неправомірними, і ці наслідки мають пов`язаний характер з реалізацією майнових та особистих немайнових інтересів позивача, вказані вимоги (до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради вимоги 6, 7, 8) підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим благом та права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку.

Позивачем також звернуті до відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради вимоги 3, 4.

Суд зазначає, що згідно положень статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до пунктів 1.1., 3.1., 4.1 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради (нова редакція), затвердженого Рішенням сорокової сесії Кобеляцької міської ради восьмого скликання від 22.12.2023, Комунальне некомерційне підприємство «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради (надалі Підприємство) є лікарняним (амбулаторним) закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну медичну допомогу (будь-яких осіб у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом), основною метою діяльності якого є забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг в порядку та обсязі, встановлених чинним законодавством та є юридичною особою публічного права /https://kobelyaky-miskrada.gov.ua/documents/76578-pro-vnesennia-zmin-do-statutu-komunalnogo-nekomerciinogo-pidprijemstva-kobeliacka-miska-likarnia-kobeliackoyi-miskoyi-ra/.

Згідно частини першої статті 82 Цивільного кодексу України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В спірних правовідносинах Комунальне некомерційне підприємство «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради, до якого позивачем звернуті вимоги 3, 4 не є суб`єктом владних повноважень та не здійснює стосовно позивача публічно-владних управлінських функцій, а отже позовні вимоги 3, 4 підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як зазначено судом вище, згідно із частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов`язаних між собою вимог в одному позові, направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов`язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості національної судової практики.

Частиною шостою статті 21 КАС України встановлено правило за яким не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Вказане правило передбачене і нормою частини четвертої статті 172 КАС України, згідно якої не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.

З огляду на те, що позивачем в межах однієї позовної заяви об`єднано кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства тобто порушені правила об`єднання позовних вимог, встановлені КАС України, та відсутні підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу, суд має позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Відповідно до частини шостої 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Водночас частиною восьмою 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заявами, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Подібний правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18, від 27.02.2019 у справі №922/2225/18, від 14.08.2018 у справі №910/3569/188.

За таких обставин суд доходить до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Кобеляцька міська лікарня" Кобеляцької міської ради, Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області, Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 21, 169, 172, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Кобеляцька міська лікарня" Кобеляцької міської ради, Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області, Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, позивачеві.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.І. Молодецький