Рішення № 138660889, 31.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Пересипського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови прийняти та розглянути документи для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 згідно порядку, передбаченому Законом України «Про громадянство України» та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, документи для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 30.12.2025 року звернувся до Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області із заявою про оформлення набуття його дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. №215 (далі за текстом - Порядок №215), разом із копіями всіх документів, передбачених законодавством України. Обставинами звернення із заявою про оформлення набуття дитини позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням є народження вищезазначеної дитини на території України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 Позивач звернувся за міжнародним захистом в Україні у порядку, передбаченому Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», та на момент подачі заяви щодо оформлення набуття громадянства України дитини за територіальним походженням, був документований Довідкою про звернення за захистом в Україні від 17.06.2024 року № 014114. Станом на момент подачі позовної заяви, позивач документований Довідкою про звернення за захистом в Україні № 014246 виданою 03.02.2026 року.

Під час відповідного звернення, позивач надав наступний пакет документів відносно дитини: заява встановленої форми (Форма 14, Наказом МВС України від 16.08.2012 № 715) щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитини; копію довідки про звернення за захистом в Україні позивача; копію перекладу паспорту позивача, засвідчену нотаріально; копію Витягу з реєстру територіальної громади позивача; копію свідоцтва про народження дитини позивача; дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм) дитини позивача; копію розписки про зберігання паспортних документів позивача. Розглядаючи надані документи, працівником Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській було в усному порядку відмовлено в їх прийнятті у зв`язку із відсутністю документу, що посвідчує особу, та документу, що підтверджує проживання позивача на законних підставах.

Після такої відмови, позивачем подано через канцелярію письмову заяву із проханням розглянути заяву позивача про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням з додатками, відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215.

02.01.2026 року ГУ ДМС в Одеській області в особі Пересипського відділу у м. Одесі надало відповідь на звернення позивача від 30.12.2025 року, згідно Закону України «Про звернення громадян», в якій було в загальній формі роз`яснено, що відмовою прийнятті документів для оформлення набуття громадянства України за територіальним походження дитиною позивача слугувало те, що ОСОБА_1 надав Довідку про звернення за захистом від 17.06.2024 р. № 014144, яка не є документом, який встановлює особу, а також у переліку документів поданим позивачем відсутній документ, що підтверджує факт проживання на території України на законних підставах. Уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо прийняття та розгляду документів для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 12.02.2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалив розгляд справи № 420/3206/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 10.03.2026 року.

24.02.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 30.12.2025 позивач звернувся до Пересипського відділу з заявою в якій просив оформити громадянство України своїй неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за територіальним походженням на підставі ч. 9 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». Заява ОСОБА_1 від 30.12.2025 була розглянута Пересипським відділом у межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» та надано письмову відповідь 02.01.2026. Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула громадянство України за народженням та є іноземцем, стосовно якого подано зобов`язання припинити іноземне громадянство, або особою без громадянства, стосовно якої подано декларацію про відсутність іноземного громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників. Територіальне походження це юридична підстава для набуття громадянства, яка полягає в тому, що особа або її близькі родичі (батьки, дідусь/бабуся, брати/ сестри, онуки) народилися або постійно проживали на території України до 24 серпня 1991 року. Це означає, що людина може претендувати на громадянство на основі зв`язку з українською землею через своїх предків, які проживали на цих територіях на момент утворення сучасної української держави. Системний аналіз статті 8 Закону України «Про громадянство України» свідчить, що набуття громадянства України за територіальним походженням можливе для іноземців та осіб без громадянства, які мають родинні зв`язки з Україною до 24 серпня 1991 року та не поширюється беззастережно на усіх іноземців. ГУ ДМС в Одеській області наголошує, що заява подана позивачем з порушенням вимог законодавства, оскільки неправильно обрано підставу для набуття громадянства України. Стаття 7 «Про громадянство України регламентує питання набуття громадянства України за народженням. Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України. В заяві про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням, в графі «У громадянстві якої держави дитина перебуває на цей час» позивач не зазначив жодної інформації. Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_2 , виданим 14.08.2025 Відділом ДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) його батьки є громадянами Республіки Таджикистан. Слід зазначити, що позивачем особисто зазначено про не набуття неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства країни громадянської належності батьків Республіки Таджикистан, так й громадянства будь якої іншої країни. Таким чином, станом на час подання (30.12.2025) позивачем до Пересипського відділу заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням були відсутні дані про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є іноземцем. В той же час, відсутні й правові підстави вважати, що зазначена дитина є особою без громадянства.

Також відповідач наголошуємо на тому, що при подачі заяви позивачем було зазначено підставою для набуття громадянства України ч. 9 ст. 8 Закону, а саме набуття громадянства України за територіальним походженням. У відповідності з п. 1 Порядку № 215, для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку. За приписами п. 43 Порядку № 215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем (частина третя статті 8 Закону), один із батьків дитини або інший законний представник подає документи, передбачені підпунктами "а" - "г" пункту 39 цього Порядку, а також копію свідоцтва про народження дитини. Позивачем не доведено, що одночасно з заявою про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням ним було подано визначені вищенаведеною нормою документи.

Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем заявлено вимоги про визнання протиправної бездіяльності, проте, враховуючи фактичні обставини справи, та той факт, що Пересипським відділом було надано відповідь, яка за своєю правовою суттю підпадає під визначення дії, можливо дійти до висновку про відсутність бездіяльності ГУ ДМС в Одеській області. Таким чином, позивач обрав невірний/неефективний спосіб захисту за наявності альтернативного ефективного способу захисту.

03.03.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що твердження відповідача про неправильно обрану позивачем підставу для набуття громадянства України та про відсутність підстав вважати дитину іноземцем або особою без громадянства є безпідставними. Норми статей 6 та 8 Закону України «Про громадянство України» прямо передбачають можливість набуття громадянства України дитиною, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року та не набула громадянства України за народженням, за умови наявності статусу іноземця або особи без громадянства. Дитина позивача не могла набути громадянства Республіки Таджикистан, оскільки не може користуватися захистом країни свого походження у зв`язку з реальним ризиком переслідування через релігійні переконання позивача. За таких обставин звернення до компетентних органів країни походження є неможливим, що фактично позбавляє дитину реальної можливості реалізувати право на інше громадянство. Тому наразі дитина перебуває у невизначеному правовому статусі: під ризиком без громадянства. Водночас, відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, саме на Державну міграційну службу України покладено обов`язок ідентифікації осіб, у тому числі дітей, які разом із законними представниками знаходяться в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. Отже, відповідач повинен був здійснити ідентифікацію дитини та встановити його правовий статус як іноземця або особи без громадянства, чого зроблено не було. Крім цього, відповідач неодноразово наголошував, що не приймав дітей, які народилися на території України, у процедуру звернення за захистом, мотивуючи це їх правом на набуття громадянства України за територіальним походженням. Таким чином, з огляду на те, що дитина позивача не набула громадянства іншої держави, а також з урахуванням того, що вона народилася на території України після 24 серпня 1991 року, позивачем було обрано правильну та обґрунтовану правову підставу для набуття громадянства України дитиною.

Також представник позивача зауважив, що предметом оскарження є не відповідь Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області № А-57/6/5116-25/5116/1-26 від 02.01.2026, а факт відмови прийняти заяву позивача встановленого зразка про оформлення набуття його дитиною, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. №215, разом із копіями всіх документів, передбачених законодавством України.

В підготовче засідання, призначене на 10.03.2026 року, з`явилися представник сторін.

Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 10.03.2026 року, за клопотання представника позивача відклав підготовче засідання на 07.04.2026 року.

06.04.2026 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить залучити Пересипський відділ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області як співвідповідача по справі та викладає позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови прийняти та розглянути документи для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням;

- зобов`язати Пересипський відділ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області прийняти в ОСОБА_1 у порядку, передбаченому Законом України «Про громадянство України» (в редакції від 05.08.2025 року) та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції від 30.04.2022 року), документи для ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути документи ОСОБА_1 та прийняти рішення за заявою для оформлення набуття ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням, відповідно до Закону України «Про громадянство України» (в редакції від 05.08.2025 року) та «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції від 30.04.2022 року).

В підготовче судове засідання, призначене на 07.04.2026 року, з`явилися представники сторін.

В підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників справи поставлено питання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Пересипського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог по справі.

Представник позивача просив суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Пересипський відділ у м. Одесі Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області та прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача не заперечувала проти залучення до участі у справі в якості співвідповідача Пересипського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 07.04.2026 року, залучити до участі у справі №420/3206/26 у якості співвідповідача Пересипський відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог по справі та продовжив розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

В підготовчому засідання, суд з`ясував у представника позивача та представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, яка згідно довіреності уповноважена на представництво структурних підрозділів Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, чи необхідний додатковий строк для подання заяв по суті справи та доказі, враховуючи залучення до участі у справі якості співвідповідача Пересипського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог.

Представники сторін зазначили, що відсутня необхідність в наданні додаткового строку для подання заяв по суті справи та доказів.

Ухвалою від 07.04.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 420/3206/26 до судового розгляду на 05.05.2026 року.

В судове засідання, призначене на 05.05.2026 року, з`явилися з`явилися представники сторін.

У вступному слові представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у вступному слові заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиву на позовну заяву.

Суд в судовому засіданні з`ясував думку представників учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 05.05.2026 року, клопотання представників учасників справи задовольнив та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Таджикистану, що підтверджується паспортом № НОМЕР_3 .

Позивач звернувся за міжнародним захистом в Україні у порядку, передбаченому Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», та був документований Довідкою про звернення за захистом в Україні від 17.06.2024 року № 014114, Довідкою про звернення за захистом в Україні № 014246 виданою 03.02.2026 року.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 14.08.2025 року Відділом ДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Позивач подав до Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області заяву від 23.12.2025 року, в якій просив розглянути заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням відносно його дитини ОСОБА_2 , відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. №215, додавши до заяви: заяву встановленої форми (Форма 14, Наказом МВС України від 16.08.2012 № 715) щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитини від 23.12.2025 року; копію довідки про звернення за захистом в Україні ОСОБА_1 ; копію перекладу паспорту ОСОБА_1 , засвідчену нотаріально; копію Витягу з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження дитини; дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм) дитини; копію розписки про зберігання паспортних документів ОСОБА_1 .

Вказана заява з додатками, була зареєстрована Пересипським відділом у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області 30.12.2025 року за вх. № А-57/6/5116-25.

Пересипський відділ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області, листом від 02.01.2026 року № №А-57/6/5116-25/5116/-26, повідомив позивача:

«Відповідно до статті 1 закону України, «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Таким чином, як вбачається з наведеного поняття, довідка про звернення за захистом в Україні засвідчує законність перебування особи на території України та не є документом, який встановлює цю особу.

Відповідна до Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка . потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця і додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 №649, у день отримання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС видає, заявникові під підпис у журналі реєстрації видачі довідки, про звернення за захистом в Україні довідку про звернення за захистом в Україні, про що заносить відповідні відомості до зазначеного журналу.

При цьому, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС, яка прийняла заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового, захисту, приймає від заявника на зберігання, серед іншого, національний паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника.

Разом з цим, абзацом шостим пункту 5 Порядку провадження за заявами і доданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 №215, передбачено, що під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України.

Одночасно статтею 1 Закону України «Про громадянство України» для цілей цього Закону представлено понятійний апарат, яким, серед іншого, визначено поняття «проживання на території України на законних підставах» та відповідно визначено перелік документів, які підтверджують факт проживання особи на території України на законних підставах.

Указаний перелік документів не містить посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.».

Позивач уважає протиправною бездіяльність Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо прийняття та розгляду документів для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням, атому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 4 Конституції України установлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

За умовами пункту 2 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон України «Про громадянство України»).

Згідно ст.1 Закону ( в редакції від 05.08.2025 року) громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках;

громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Порядок набуття громадянства України визначений розділом ІІ Закону України «Про громадянство України», а підстави набуття громадянства України установлені статтею 6 Закону України «Про громадянство України», якою, зокрема, передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням (пункт 2 частини першої статті 6 Закону).

Умови набуття громадянства України за територіальним походженням установлені статтею 8 Закону України «Про громадянство України».

При цьому частиною 9 статті 8 вказаного Закону передбачено, що дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула громадянство України за народженням та є іноземцем, стосовно якого подано зобов`язання припинити іноземне громадянство, або особою без громадянства, стосовно якої подано декларацію про відсутність іноземного громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається:

особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства;

іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок № 215).

За п.1 розділу І Порядку №215 (в редакції чинній на час звернення із заявою) для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Згідно п. 3 розділу І Порядку №215 заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Пунктами 4 - 5 розділу І Порядку №215 передбачено, що заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні;

особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи;

особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згідно п. 43. розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем (частина третя статті 8 Закону), один із батьків дитини або інший законний представник подає документи, передбачені підпунктами "а" - "г" пункту 39 цього Порядку, а також копію свідоцтва про народження дитини.

Якщо документи про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною подає інший законний представник (крім батьків чи одного з них), також подається копія рішення про встановлення опіки чи піклування або копія угоди про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу чи копія договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання до прийомної сім`ї, або копія договору про патронат.

За п. 39 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною, один із батьків якої народився до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент його народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і яка є особою без громадянства або іноземцем (частина друга статті 8 Закону), один із батьків дитини або опікун чи піклувальник подає такі документи:

а) заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням;

б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм) дитини;

в) заяву дитини віком від 14 до 18 років про згоду щодо набуття громадянства України;

г) один із таких документів:

- декларацію про відсутність у дитини іноземного громадянства - для дітей, які є особами без громадянства;

- зобов`язання припинити іноземне громадянство - для дітей, які є іноземцями. Для дітей-іноземців, які є громадянами (підданими) кількох держав, - зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається для дітей, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є діти, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

- декларацію про відмову дитини, якій надано в Україні статус біженця чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання дитині статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, - для дітей-іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- декларацію про відмову дитини, один із батьків якої або опікун чи піклувальник, що подав документи, є громадянином Російської Федерації і зазнав переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для дітей-іноземців, один із батьків яких або опікун чи піклувальник, що подав документи, є громадянином Російської Федерації і зазнав переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;

- заяву про зміну громадянства - для дітей-іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Відповідно до статті 5 Указу Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 (далі - наказ МВС України № 715) затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.

При цьому, за п.89 розділу ІV Порядку №215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Згідно п. 90 розділу ІV Порядку №215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.

Згідно пунктів 92-94 розділу ІV Порядку №215 Територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України:

за народженням;

за територіальним походженням;

внаслідок поновлення у громадянстві;

внаслідок усиновлення;

внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя;

внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

До повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.

Аналізуючи вищевказане, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, зобов`язаний перевірити відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України та, не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів, повернути їх заявникові для усунення недоліків, якщо виявить що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України. Варто зазначити, що під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється та надаються копії документів, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України.

Варто зазначити, що приписи Порядку №215 не передбачають окремої процедури для відмови у розгляді заяви про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України у випадку ненадання заявником документу, що посвідчує особу заявника, та документу, що підтверджує факт проживання особи на території України на законних підставах.

Тобто, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України в будь-якому випадку зобов`язаний не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повернути їх заявникові для усунення недоліків, а у випадку неусунення недоліків у встановлений строк - прийняти рішення про припинення провадження за цією заявою.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач подав до Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області заяву, в якій просив розглянути заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням відносно його дитини ОСОБА_2 , відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. №215.

Вказана заява з додатками, була зареєстрована Пересипським відділом у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області 30.12.2025 року за вх. № А-57/6/5116-25.

Заява буда розглянута Пересипським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та надано відповідь листом від 02.01.2026 у Порядку Закону України «Про звернення громадян».

Досліджуючи матеріали справи суд доходить висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що Пересипський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у встановленому порядку повернув заяву позивача від 30.12.2025 року, подані в інтересах його малолітньої дитини, для усунення недоліків, а також не надав доказів прийняття відповідного рішення про припинення провадження за заявою від 30.12.2025 року.

Разом з тим, у листі від 02.01.2026 року Пересипський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області зазначив, що за приписами Закону України «Про громадянство України» та Порядком №215 передбачено подання документу, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України. Водночас, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, не є документом, що підтверджує факт проживання особи на території України на законних підставах.

Варто зазначити, що за час розгляду справи відповідачами не заперечувався той факт, що на дату звернення позивача із відповідною заявою в інтересах його малолітньої дитини про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, Позивач був документований Довідкою про звернення за захистом в Україні від 17.06.2024 року № 014114, Довідкою про звернення за захистом в Україні № 014246 виданою 03.02.2026 року.

Також відповідно до розписки, виданої ОСОБА_1 , Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області 17.06.2024 року отримано на зберігання від ОСОБА_1 паспортний документ серії НОМЕР_3 .

За п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Згідно п. 1 ст. 13 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на: тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України; проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців; безоплатну правову допомогу в установленому порядку; конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН; інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Тобто особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в частині реалізації прав, прирівнюється до іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Також суд враховує, що відповідно до вищевказаної розписки, виданої ОСОБА_1 управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області 17.06.2024 року паспортний документ серії НОМЕР_3 (оригінал) ОСОБА_1 зберігається безпосередньо у відділі ГУ ДМС в Одеській області, що не позбавляло Відповідача можливості встановити особу, яка подавала заяву, але своєю чергою позбавляє Позивача виконати обов?язок подо надання документу, що посвідчує його особу.

Такого висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 23.10.2025 року по справі №420/39702/24.

Крім того згідно зі статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. Nє1382-1V місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Реєстрація місця проживання Позивача підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2025/010908442 від 05.08.2025 року, який був наданий відповідачу.

Аналізуючи вищевказані обставини суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин міграційний орган протиправно відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_3 від 23.12.2025, поданих в інтересах його малолітньої дитини про оформлення набуття ним громадянства України за територіальним походженням, з підстав не надання позивачем документу, що посвідчує особу, та документу про проживання заявника на території України.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Пересипського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо нерозгляду по суті заяви позивача від 23.12.2025 року про оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням.

Суд також зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З огляду на встановлені обставини у справі суд вважає за необхідне зобов`язати Пересипський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти та розглянути у порядку, передбаченому Законом України «Про громадянство України» та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 року №215, заяву ОСОБА_1 від 23.12.2025 року та додані до неї документи для оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням, та прийняти рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним на час звернення законодавством, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути документи ОСОБА_1 та прийняти рішення за заявою для оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням, відповідно до Закону України «Про громадянство України» (в редакції від 05.08.2025 року) та «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції від 30.04.2022 року), суд не убачає підстав для їх задоволення, оскільки вони є передчасними.

Розгляду документів ОСОБА_1 та прийняттю рішення за заявою для оформлення набуття ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням передує прийняття та розгляд цих документів територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, та в подальшому надсилання їх до територіального органу Державної міграційної служби України.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська , 44, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 37811384), Пересипського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Кримська, 62, м. Одеса, 65050) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Пересипського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 23.12.2025 року про оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням.

Зобов`язати Пересипський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти та розглянути у порядку, передбаченому Законом України «Про громадянство України» та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 року №215, заяву ОСОБА_1 від 23.12.2025 року та додані до неї документи для оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням, та прийняти рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним на час звернення законодавством, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.07.2026 року.

Суддя Г.В. Лебедєва