Рішення № 138660810, 30.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17382/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової академії (м. Одеса), Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової академії (м. Одеса), Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 , в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 10.07.2025 (вх. №ЕС70534/25 від 10.07.2025), просить суд:

визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 03.07.2020 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період з 06.07.2020 року по 31.12.2021 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 24.03.2022 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 2021-2022 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період з 26.03.2022 року по 17.11.2022 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 2022 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період з 18.11.2022 року по 17.03.2023 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;

визнати протиправними дії Військової академії (м.Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період з 19.03.2023 року по 20.05.2023 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;

зобов`язати Фінансове управління Генерального Штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 03.07.2020 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 рок № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 06.07.2020 року по 31.12.2020 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 рок № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, визначених, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 рок № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 24.03.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 рок № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 26.03.2022 року по 17.11.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 рок № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 18.11.2022 року по 17.03.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 рок № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Військову академію (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 19.03.2023 року по 20.05.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 рок № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 10.06.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.06.2025 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду. Продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.08.2025 витребувано докази з відповідачів.

Суд ухвалою від 11.08.2025 року поновив позивачу строк звернення до суду, прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року залучено до участі у справі у якості співвідповідачів Військову частину НОМЕР_4 та Військову частину НОМЕР_5 та витребувано докази.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про залучення до участі у справі в якості співвідповідача військової частини НОМЕР_6 та клопотання військової частини НОМЕР_4 про залучення до участі у справі в якості співвідповідача військової частини НОМЕР_7 .

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, якою скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 діє у редакції, що діяла до внесення до неї змін пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 № 103, а тому має право на перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з урахуванням раніше визначених сум.

Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив, в якому зазначено, що в/ч НОМЕР_1 не може бути відповідачем у цій справі, адже позивач не проходив в ній військову службу.

Представник в/ч НОМЕР_1 звертає увагу, що п.11 наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 03.02.2023 №38 визначено, що позивач був лише зарахований у розпоряження командира в/ч НОМЕР_1 з утриманням на всіх видах забезпечення (в тому числі і фінансовому) та у списках в/ч НОМЕР_4 .

Тому, на думку представника, в/ч НОМЕР_1 не порушувало прав позивача, адже у вказаний період саме в/ч НОМЕР_4 здійснювала нарахування і виплату грошового забезпечення.

Військова частина НОМЕР_2 подала до суду відзив, в якому зазначено, що в/ч діяла правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням та інших основних і додаткових видів грошового забезпечення таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.

Також в/ч НОМЕР_2 акцентувала увагу на тому, що Постановою КМ України №481 від 12.05.2023, було внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Військова академія (м. Одеса) надала відзив на позов, в якому зауважила, що Військова академія діяла правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням та інших основних і додаткових видів грошового забезпечення таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.

Фінансове управління ГШ ЗСУ надало відзив, в якому заперечувало проти задоволення позову, оскільки ним правомірно застосовано при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням та інших основних і додаткових видів грошового забезпечення таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.

Військова частина НОМЕР_4 подала до суду відзив, в якому зазначено, що в/ч НОМЕР_3 , в якій позивач проходив службу, перебуває на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_4 лише з 01.07.2022, у зв`язку з чим, належним відповідачем за позовними вимогами щодо періодів з 26.03.2022 по 30.06.2022 є в/ч НОМЕР_7 , на фінансовому забезпеченні якої знаходилась в/ч НОМЕР_3 до 30.06.2022.

Військова частина НОМЕР_5 подала до суду відзив, в якому вказано, що виплати грошового забезпечення позивачу здійснювалося Військовою частиною НОМЕР_5 на підставі документів, які готувала і подавала військова частина НОМЕР_2 .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Сторони не заперечують, що позивач:

у період з 29.01.2020 року по 03.07.2020 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_8 та у вказаний період нарахування і виплату грошового забезпечення здійснювало Фінансове управління Генерального Штабу Збройних Сил України;

у період з 06.07.2020 року по 24.03.2022 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_5 ;

у період з 26.03.2022 року по 17.11.2022 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 , яка з 01.07.2022 перебуває на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_4 ;

у період з 18.11.2022 року по 17.03.2023 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_4 ;

у період з 19.03.2023 року по 20.05.2023 року проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса).

Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_5 , позивач отримував грошове забезпечення, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_5 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 17.07.2025 №198.

Під час проходження військової служби у Військовій академії (м. Одеса), позивач отримував грошове забезпечення, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_9 .

Представник позивача звернувся до Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України із адвокатським запитом від 21.04.2025 щодо надання відомостей про виплачене позивачу грошове забезпечення за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_8 .

Представник позивача звернувся до в/ч НОМЕР_2 із адвокатським запитом від 12.03.2025 щодо надання відомостей про виплачене позивачу грошове забезпечення за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 .

Представник позивача звернувся до в/ч НОМЕР_3 із адвокатським запитом від 12.03.2025 щодо надання відомостей про виплачене позивачу грошове забезпечення за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_3 .

Представник позивача звернувся до Військової академії (м. Одеса) із адвокатським запитом від 12.03.2025 щодо надання відомостей про виплачене позивачу грошове забезпечення за період проходження військової служби у Військовій академії (м. Одеса).

У відповідь на адвокатський запит Військова академія (м. Одеса) листом №192/1183/ВихЗПІ від 19.03.2025 надала довідку від 17.03.2025 №6/65/420 щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.03.2023 по 18.09.2023.

Сторони не заперечують, що нарахування та виплата посадового окладу та окладу за військовим званням та інших основних і додаткових видів грошового забезпечення позивачу проводилась, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Позивач, не погодившись із застосуванням відповідачами розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, під час нарахування і виплати йому грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103).

Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №420/6572/22.

При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.

Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови №704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, та пунктом 2 постанови абзац перший викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Таким чином, з 20.05.2023 (дата набрання чинності Постановою №481) базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців є сталою та становить 1762,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24, залишено без змін.

В той же час, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 по справі №320/29450/24 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, прийнято нову постанову, в якій в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд зазначає, що у постанові від 16.07.2026 по справі №320/29450/24 Верховний Суд дійшов висновків, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме КМУ (у тому числі, встановлення базової величини).

Також Верховний Суд вказав, що у жодних з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, що, відповідно, не дозволяє суду констатувати, що вносячи зміни до Постанови № 704 у частині встановлення базової величини для розрахунку грошового забезпечення, Уряд діяв не в межах своєї компетенції, визначеної статтею 117 Конституції України, та поза повноважень, установлених статтею 20 Закону № 794-VII.

Як наслідок, Верховний Суд уважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій у справі №320/29450/24 про те, що КМУ не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки таке не передбачено та не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили (Закону №1774-VІІІ).

Суд враховує, що правовою підставою звернення позивача стало його переконання щодо відновлення дії пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, яка передбачала визначення посадових окладів шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, такі доводи ґрунтувалися на судових рішеннях у справі №320/29450/24, які, на час ухвалення цього рішення, скасовані Верховним Судом, що виключає можливість покладення їх в основу вирішення цього спору.

Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 сформував обов`язковий для врахування судами висновок про те, що Кабінет Міністрів України, реалізовуючи надані йому законом повноваження, вправі визначати базову величину, яка застосовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, у тому числі шляхом встановлення її у фіксованому розмірі. Відтак, пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №481 є чинним, а встановлена ним розрахункова величина у розмірі 1762 грн підлягає застосуванню при визначенні розміру грошового забезпечення.

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», яка набрала чинності 20.05.2023, та якою було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, на дату розгляду справи, є чинною, та її правомірність підтверджена постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року по справі №320/29450/24.

Суд встановив, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 складає 1762 грн, з 01.01.2020 - 2102 грн, з 01.01.2021- 2270 грн, з 01.01.2022 2481 грн, з 01.01.2023 2684 грн.

Таким чином, вказана розрахункова складова була змінною у бік збільшення, отже обчислення складових грошового забезпечення з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 також має збільшитись розрахунково.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Сторони не заперечують, що нарахування та виплата посадового окладу та окладу за військовим званням та інших основних і додаткових видів грошового забезпечення позивачу проводилась, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Враховуючи вищенаведені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд доходить висновку, що відповідачами допущена протиправна дія при обчисленні та виплати позивачу грошового забезпечення, оскільки його розмір обчислювався виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог, пред`явлених до в/ч НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , оскільки ці військові частини не нараховували та не виплачували позивачу грошове забезпечення.

Суд вважає за необхідне зауважити, що за правильність обчислення та виплату грошового забезпечення має відповідати військова частина, на фінансовому забезпеченні якої перебував військовослужбовець, в цьому випадку Військова частина НОМЕР_4 , Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, Військова частина НОМЕР_5 , Військова частина НОМЕР_3 , Військова академія ( АДРЕСА_1 ).

При цьому суд відхиляє посилання в/ч НОМЕР_4 на те, що в межах періоду служби позивача з 26.03.2022 по 30.06.2022 належним відповідачем є в/ч НОМЕР_7 , оскільки листом помічника командувача начальника ФЕУ ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено, що в/ч НОМЕР_3 (де позивач проходив службу у той час) з 01.07.2022 зараховано на фінансове забезпечення в/ч НОМЕР_4 .

Таким чином, починаючи з 01.07.2022 лише в/ч НОМЕР_4 має повноваження на нарахування й виплату грошового забезпечення позивачу в межах цього періоду. Водночас, в/ч НОМЕР_4 не виконала свій обов`язок щодо правильного нарахування й виплати грошового забезпечення позивачу, незважаючи на те, що такий обов`язок в неї виник починаючи з 01.07.2022.

Суд також враховує, що й у подальшому, з 18.11.2022, при переведенні позивача до списків особового складу в/ч НОМЕР_4 , ця в/ч й надалі продовжила протиправно нараховувати та виплачувати грошове забезпечення позивачу в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

З наведеного слідує необхідність визнання протиправними дій саме в/ч НОМЕР_4 щодо неправильного нарахування й виплати позивачу грошового забезпечення за періоди з 26.03.2022 по 17.11.2022 та з 18.11.2022 по 17.03.2023.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом:

визнання протиправними дій Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 03.07.2020 основних і додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт;

зобов`язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 03.07.2020 основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_5 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 06.07.2020 по 24.03.2022 основних і додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт;

зобов`язання Військової частини НОМЕР_5 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 06.07.2020 по 24.03.2022 основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 26.03.2022 по 17.03.2023 основних і додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт;

зобов`язання Військової частини НОМЕР_4 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 26.03.2022 по 17.03.2023 основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправними дій Військової академії (м. Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 19.03.2023 по 19.05.2023 основних і додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт;

зобов`язання Військової академії (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 19.03.2023 по 19.05.2023 основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 77-79, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ), Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (пр-т Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, Київська обл., 03168, код ЄДРПОУ 22990368), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ), Військової академії (м. Одеса) (Фонтанська дорога, буд.10, м. Одеса, Одеська обл., 65009, код ЄДРПОУ 24983020), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_14 ), Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_15 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 03.07.2020 основних і додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 03.07.2020 основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_5 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 06.07.2020 по 24.03.2022 основних і додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 06.07.2020 по 24.03.2022 основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 26.03.2022 по 17.03.2023 основних і додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 26.03.2022 по 17.03.2023 основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 19.03.2023 по 19.05.2023 основних і додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати Військову академію (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 19.03.2023 по 19.05.2023 основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро БАБЕНКО