Рішення № 138660026, 31.07.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1644/26 Єдиний унікальний № 748/1879/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Хоменко Л.В.

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Моторне( транспортне) бюро Уккраїни звернулось з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у якому просить стягнути солідарно з відповідачів відшкодування шкоди в порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою регламентної виплати у розмірі 130 000 грн. 00 коп., витрати на послуги експерта в розмірі 1 792 грн. 88 коп. та судовий збір в сумі 3 328 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 травня 2021 року в с. Рівнопілля Чернігівського району Чернігівської області по вул. Вишнева, 3 сталась дорожньо- транспортна пригода за участю мотоцикла «Мінськ» без д.н.з. під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (малолітнього на момент ДТП), який є сином відповідачів, та транспортного засобу «AUDI А6», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вина ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо- транспортної пригоди підтверджується постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2022 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 184 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, тобто з нереабілітуючих підстав. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 , не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Натомість, на момент настання дорожньо- транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ОСОБА_4 була застрахована в ПрАТ «СК «Еталон», що підтверджується полісом серії АР 5460616 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Потерпілий повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про настання дорожньо- транспортної пригоди, надав усі необхідні документи та заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди. Моторним (транспортним) страховим бюро України було виплачено страхове відшкодування у сумі 130 000 грн. 00 коп., а тому у відповідності до ст. 1191 ЦК України вважає, що має право зворотньої вимоги до відповідача. Крім того, Моторним (транспортним) страховим бюро України додатково понесені витрати на послуги експерта в розмірі 1 792 грн. 88 коп.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

21 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідачів адвоката Кушнеренка Є.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволені позову та стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Заперечення обґрунтовує тим, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження №157 від 24 липня 2021 року не може бути покладений в основу рішення суду щодо визначення розміру збитків, оскільки розрахована вартість ремонту є завищеною та не підтверджує фактичний розмір шкоди. Вказує, що поданий висновок підтверджує лише можливу розрахункову вартість ремонту за обраною експертом методикою, але не доводить фактичний розмір збитків, які підлягають відшкодуванню. За відсутності доказів реального виконання ремонту та понесення відповідних витрат стягнення визначеної експертом суми є безпідставним.

24 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача Огнев`юка Я.В. надійшла відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Заперечення обґрунтовує тим, що розмір шкоди визначено на підставі висновку судового експерта, складеного відповідно до вимог законодавства, що є належним та достатнім доказом для визначення розміру матеріального збитку. При цьому, закон не ставить здійснення регламентної виплати у залежність від фактичного проведення ремонту транспортного засобу, його вартості чи подання потерпілим первинних бухгалтерських документів, які підтверджують виконання ремонтних робіт. Відтак, відсутність договорів на ремонт, актів виконаних робіт, рахунків чи товарних чеків жодним чином не свідчить про необґрунтованість визначеного розміру шкоди та не впливає на правомірність здійсненої МТСБУ регламентної виплати. Зазначає, що наведені у відзиві заперечення фактично зводяться до незгоди з висновками експерта, однак не підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участі не надходило.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2022 року провадження в справі про адімінстративе правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.184 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. (а.с. 20-21).

Як вбачається із вказаної постанови, судом було встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19 жовтня 2021 року серії ВАБ № 557524 ОСОБА_1 29 травня 2021 року ухилився від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, у результаті чого його малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не досяг віку адміністративної відповідальності, в АДРЕСА_1 , немаючи водійських прав, керував мотоциклом «Мінськ БН», що призвело до порушення Правил дорожнього руху та скоєння дорожньо- транспортної пригоди, а саме, зіткнення із автомобілем марки «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .

За фактом дорожньо-транспортної пригоди 29 травня 2021 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021270340001639 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки внаслідок дорожньо- транспортної пригоди водій мотоцикла «Мінськ БН» ОСОБА_3 та пасажир мотоцикла ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.

Постановою слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Даниленка Є.М. від 30 вересня 2021 року кримінальне провадження № 12021270340001639 за фактом дорожньо- транспортної пригоди закрито у зв`язку з відсутністю у діях водія автомобіля марки «AUDI А6», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Одночасно прийнято рішення про направлення копії даної постанови Начальнику сектору (ювенальної превенції) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області для встановлення та притягнення до адміністартивної відповідальності згідно ст.184 КУпАП, відповідальних осіб (опікунів): батька ОСОБА_1 , матері ОСОБА_2 за порушення їх малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правил дорожнього руху.

На момент дорожньо- транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Мінськ БН», без державного номерного знаку, яким керував ОСОБА_3 , застрахована не була.

Натомість, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР5460616. (а.с. 19).

29 травня 2021 року ОСОБА_4 подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про здійснення страхового відшкодування (а.с. 39, 40-42).

Відповідно до висновку № 157 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24 липня 2021 року, складеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 , вартість відновлювального ремонту автомобіля легкового «Audi-A6 2/8 5V Quattro», реєстраційний № НОМЕР_1 , необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 29 травня 2021 року, з урахуванням коефіціенту фізичного зносу складників, включно з сумою податку на додану вартість у вартості робіт, ремонтних матеріалів та складників, станом цін на дату огляду 29 червня 2021 року, складає 163 329 грн. 52 коп. (а.с. 43-52).

На підставі ст.41 Закону " Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", довідки № 1 від 17 жовтня 2022 року Моторним( траспорним) бюро України видано Наказ №3/9984 від 18 жовтня 2022 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 130 000 грн. 00 коп. (а.с.82).

МТСБУ перерахувало потерпілому ОСОБА_4 суму відшкодування у розмірі 130 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №935142 від 24 жовтня 2022 року. (а.с.93).

Відповідно до платіжної інструкції №818402 від 29 березня 2022 року МТСБУ оплатило послуги експерта ФОП ОСОБА_6 по справі №76671, згідно рахунку №191 від 27 липня 2021 року у розмірі 1792 грн. 88 коп. (а.с. 85, 94).

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до ОСОБА_1 із пропозицією у добровільному порядку компенсувати МТСБУ витрати пов`язані з відшкодуванням заподіяної шкоди потерпілому, проте виплата не була здійснена вiдповiдачем. (а.с.87-90).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч.1 ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень п. 1.3, 1.7, 1.8. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

потерпілі це юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;

забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована;

страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до п.п. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Судом встановлено, що на момент дорожньо- транспортної пригоди, що сталася 29 травня 2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був малолітньою особою (12 років).

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦК України малолітня особа (фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років) не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Частиною 1 ст. 1178 ЦК України визначено, що шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

За загальним правилом цього положення відповідальність за шкоду, завдану малолітніми особами, несуть батьки (усиновлювачі), опікуни малолітньої особи або інша фізична особа, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої особи. Оскільки обов`язок здійснювати виховання дитини покладається в рівній мірі на обох батьків, обидва батьки в рівній мірі несуть відповідальність за шкоду, завдану малолітньою особою. При цьому відповідальність покладається на них незалежно від того, чи проживають вони разом з дитиною, чи ні.

Відповідно до п.6 постанови Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 " про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 15 років, несуть відповідальність перед потерпілим його батьки.

Батьки несуть майнову відповідальність у випадках, коли шкода, заподіяна неповнолітнім, є наслідком нездійснення за ним контролю, неналежного виховання або неправильного використання щодо них своїх прав.

Отже, враховуючи, що в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 іншому учаснику дорожнього руху завдано майнову шкоду, однак водій мотоцикла на час скоєння дорожньо- транспортної пригоди був малолітнім, відповідальність за заподіяну ним шкоду несуть його батьки відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Положеннями частини другої ст.1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).

Згідно із положеннями ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Для підтвердження вартості матеріального збитку позивачем надано висновок № 157 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24 липня 2021 року, складений експертом-автотоварознавцем Громовим А.М.

Судом встановлено, що висновок № 157 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24 липня 2021 року, складеного експертом-автотоварознавцем Громовим А.М. є належним доказом на підтвердження завданих потерпілому збитків у вигляді витрат, які він мусить зробити для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту). Так, вказаний висновок складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 103 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Отже, учасник справи має можливість надати висновок експерта з цього питання, виготовлений на його замовлення, або ж заявити клопотання про призначення судової експертизи. Однак відповідачі та їх представник таким правом не скористалися. Відповідачі та їх представник не подали клопотання про призначення судової експертизи, не спростували розрахунок шкоди як різниці вартості авто до та після ДТП (ст.1192 ЦК України), а також не надали власного висновку або рецензії на висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу.

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що зазначений висновок не є належним доказом розміру завданих збитків, оскільки не містить належного технічного обґрунтування неможливості ремонту окремих деталей замість їх заміни, а також не доводить, що кожне із зазначених пошкоджень виникло виключно внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, розрахунок вартості ремонту виконано станом на 29 червня 2021 року, тоді як ДТП відбулася 29 травня 2021 року, тобто із застосуванням цін на іншу дату, при визначенні ринкової вартості автомобіля експертом використовувалися оголошення з мережі Інтернет та довідкові джерела, що мають інформаційний характер і не підтверджують фактичну ринкову ціну аналогічних транспортних засобів та матеріали справи не містять доказів того, що всі зазначені ремонтні роботи були необхідними та економічно обґрунтованими, не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, стягнути з відповідачів у дольовому порядку порядку на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою ( 130 000 грн. 00 коп.), по 65 000 грн. з кожного.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача у дольовому порядку підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328 грн. 00 коп., а також витрати за послуги експерта в розмірі 1 792 грн. 88 коп., а саме по 2 560 грн. 44 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 130, 141, 142, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄРДПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) по 65 000 грн. з кожного у відшкодування шкоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄРДПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) в дольовому порядку по 2 560 грн. 44 коп. з кожного в рахунок сплаченого судового збору та послуг експерта.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄРДПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.