Ухвала суду № 138659603, 30.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

30 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5175/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 заборгованості з перерахованої пенсії за період з 15.08.2024 по 30.06.2025 у розмірі 34721,75 грн;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з перерахованої пенсії в сумі 34721,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після його звільнення з військової служби Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснено перерахунок пенсії з 15.08.2024. Сума доплати за результатами такого перерахунку за період з 15.08.2024 по 30.06.2025 становила 34721,75 грн, однак позивачу не виплачена, оскільки відповідач врахував її під час визначення суми переплати пенсії.

Позивач указує, що 01.06.2026 звернувся до відповідача із заявою про виплату зазначеної суми. Листом від 16.06.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило про відсутність заборгованості у розмірі 34721,75 грн, оскільки така сума не була стягнута на користь позивача судовим рішенням у справі №340/5121/25.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, предмет і підстави позову, тобто склад учасників адміністративного процесу, матеріально-правові вимоги та обставини, якими обґрунтовано звернення до суду.

Предметом адміністративного позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить суд ухвалити рішення, а підставами позову обставини та юридичні факти, якими позивач обґрунтовує необхідність захисту свого права.

Не є зміною підстав позову викладення тих самих обставин в іншій стилістичній формі, зазначення обставин, які були відомі позивачу під час попереднього звернення до суду, але названі ним інакше, а також зміна правової кваліфікації спірних правовідносин або посилання на інші норми матеріального права.

Інше формулювання позовних вимог не змінює їх правової природи, якщо такі вимоги ґрунтуються на тому самому фактичному комплексі та спрямовані на досягнення того самого матеріально-правового результату.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №340/807/21 і №520/5768/25.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за результатами якого відкрито провадження у справі №340/5121/25.

У межах справи №340/5121/25 позивач просив:

визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.06.2025 №3601 про утримання з ОСОБА_1 переплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.07.2024 у сумі 54122,00 грн;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 утриману пенсію в сумі 34721,75 грн.

Обґрунтовуючи позов у справі №340/5121/25, позивач зазначав, що сума доплати після перерахунку пенсії у зв`язку з демобілізацією за період з 15.08.2024 по 30.06.2025 становить 34721,75 грн. Також позивач указував, що відповідач врахував зазначену суму під час визначення остаточного розміру переплати пенсії, який становив 19400,25 грн, виходячи з розрахунку: 54122,00 грн 34721,75 грн.

Отже, обставини здійснення перерахунку пенсії за період з 15.08.2024 по 30.06.2025, визначення за його результатами доплати у сумі 34721,75 грн, невиплати цієї суми позивачу та її врахування відповідачем під час розрахунку переплати вже були зазначені позивачем як підстави позову у справі №340/5121/25.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 у справі №340/5121/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.06.2025 №3601 та стягнуто на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти у розмірі 3659,14 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 у справі №340/5121/25 без змін.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача щодо необхідності стягнення на його користь 34721,75 грн, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем фактично утримано з пенсії позивача лише 3659,14 грн, тоді як утримання суми 34721,75 грн позивачем не доведено. У зв`язку із цим суд апеляційної інстанції відхилив вимогу позивача про стягнення 34721,75 грн.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 набрала законної сили з дати її прийняття.

Порівняння змісту позовів свідчить, що їх сторонами є ті самі особи ОСОБА_1 та Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Матеріально-правовим результатом обох позовів є одержання позивачем від відповідача однієї й тієї самої суми 34721,75 грн, визначеної за результатами перерахунку пенсії за один і той самий період з 15.08.2024 по 30.06.2025.

Заміна вимоги про стягнення «утриманої пенсії» вимогами про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні заборгованості та зобов`язання нарахувати і виплатити таку заборгованість не змінює суті спірних правовідносин та кінцевого матеріально-правового результату, якого прагне досягти позивач.

Фактично позивач змінив юридичну характеристику тієї самої суми, назвавши її не утриманою пенсією, а заборгованістю з перерахованої пенсії, і виклав раніше заявлену вимогу в іншій процесуальній формі.

Посилання позивача на частину другу статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є іншою правовою кваліфікацією обставин, які існували та були відомі позивачу під час звернення до суду у справі №340/5121/25, а тому не утворює нової підстави позову.

Звернення позивача до відповідача із заявою від 01.06.2026 та одержання листа від 16.06.2026 також не свідчать про виникнення нового публічно-правового спору.

Зазначений лист не містить нового перерахунку пенсії, не визначає іншого розміру пенсійної виплати, не стосується іншого періоду та не змінює правового становища позивача. Його зміст зводиться до підтвердження раніше висловленої позиції відповідача щодо відсутності заборгованості в сумі 34721,75 грн з урахуванням результатів розгляду справи №340/5121/25.

Саме по собі повторне звернення особи до суб`єкта владних повноважень після остаточного вирішення спору та одержання відповіді, яка не породжує нових правових наслідків, не створює нового предмета або нових підстав позову та не надає особі права на повторний судовий розгляд уже вирішеного спору.

Незгода позивача з мотивами відмови у задоволенні частини вимог у справі №340/5121/25 не може бути підставою для повторного розгляду тієї самої матеріально-правової вимоги шляхом зміни її формулювання та правового обґрунтування.

Таким чином, позов у цій справі та позов, розглянутий у справі №340/5121/25, є тотожними за складом сторін, матеріально-правовим предметом і фактичними підставами.

Твердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, не відповідає встановленим судом обставинам.

Оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі №340/5121/25, які набрали законної сили, у відкритті провадження в цій адміністративній справі належить відмовити на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.

Керуючись статтями 14, 170, 248, 256, 294297, 370 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 295 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА