Рішення № 138659311, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року справа №320/58713/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Приватного підприємства "Астарта-Л" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернулось Головне управління ДПС у Хмельницькій області з позовом до Приватного підприємства "Астарта-Л", в якому позивач просить суд постановити рішення про надання дозволу ГУ ДПС у Хмельницькій області на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків ПП "Астарта Л" (ЄДРПОУ 36370958), що перебуває у податковій заставі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Головне управління ДПС у Хмельницькій області зазначило, що відповідач - Приватне підприємство "Астарта-Л" має узгоджену та непогашену заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 5 760,75 грн. Зазначений податковий борг виник по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації від 16.02.2022 №9032866816. Позивач вказує, що відповідно до приписів Податкового кодексу України відповідач був зобов`язаний самостійно сплатити визначену суму грошового зобов`язання, однак у встановлені законом строки цього обов`язку не виконав, у зв`язку з чим у нього утворився податковий борг.

Позивач наголошує, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу контролюючим органом було винесено та направлено на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ю" від 27.03.2023 №0000052-1303-2201. Зазначена податкова вимога була повернута поштовим оператором АТ "Укрпошта" за закінченням терміну зберігання. Позивач підкреслює, що вказана вимога є дійсною, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалася та не відкликалася. Крім того, з метою забезпечення виконання відповідачем податкових обов`язків, контролюючим органом було прийнято рішення від 16.03.2023 №2740/6/22-01-13-03-06 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим складено акт опису майна від 17.03.2023 №223/25, а 29.03.2023 в Державному реєстрі речових прав за №49734001 було зареєстровано податкову заставу майна відповідача.

Окрім цього, позивач зазначив, що у зв`язку з наявністю несплаченого грошового зобов`язання керівником контролюючого органу було прийнято рішення від 01.05.2023 №36/4-2201 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках. Проте реалізувати вказане рішення та стягнути кошти за рахунок банківських рахунків відповідача виявилося неможливим, оскільки у відповідача відсутні відкриті розрахункові рахунки у фінансових установах.

Позивач зауважує, що відповідач протягом довгого часу не вчиняв жодних дій, спрямованих на добровільне врегулювання заборгованості чи її погашення, а заходи щодо стягнення коштів не дали результату через відсутність банківських рахунків. За таких обставин, на переконання позивача, у контролюючого органу виникли всі передбачені законодавством нормативні та фактичні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання уточненої позовної заяви, разом із доказами направлення відповідачу, із зазначенням переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; надання платіжну інструкцію про сплату судового збору належної якості (долучена до позову платіжна інструкція у вигляді, що не дозволяє прочитати зміст документу); надання доказів належного уповноваження Зайця Ігоря Олександровича як представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, а саме Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ГУ ДПС у Хмельницькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 44070171) із внесенням Зайця Ігоря Олександровича як представника ГУ ДПС у Хмельницькій області; копію наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області про прийняття на роботу Зайця І.О. та посадову інструкцію та/або Положення про відділ/управління, в якому працює вказана особа (копії, засвідчені належним чином); посадову інструкцію та/або Положення про відділ/управління, в якому працює вказана особа (копії, засвідчені належним чином - Відділу претензійно - позовної роботи та розгляду звернень юридичних та фізичних осіб юридичного департаменту).

11.02.2025 канцелярією суду зареєстровано докази усунення недоліків позову, подані представником позивача через підсистему "Електронний суд" 11.02.2025, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 31.01.2025 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано доказі від позивача.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в його електронний кабінет.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Астарта-Л" (ідентифікаційний код 36370958, місцезнаходження: 03127, Україна, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 100/2) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.03.2009.

Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є:

68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування

Приватне підприємство "Астарта-Л" перебуває на обліку як платник податків та, зокрема, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

16.02.2022 ПП "Астарта-Л" подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за №9032866816. У вказаній декларації відповідач самостійно обчислив та визначив грошове зобов`язання з даного податку в розмірі 5 760,75 грн. Проте у визначений приписами Податкового кодексу України строк нараховане та самостійно узгоджене грошове зобов`язання відповідачем сплачено не було, внаслідок чого за ПП "Астарта-Л" утворився непогашений податковий борг у розмірі 5 760,75 грн.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків керівником контролюючого органу 16.03.2023 було прийнято рішення №2740/6/22-01-13-03-06 (а.с. 43) про опис майна у податкову заставу. На виконання цього рішення та приписів статті 91 Податкового кодексу України податковим керуючим 17.03.2023 було складено акт опису майна у податкову заставу №223/25 (а.с. 42). На підставі зазначеного акта 29.03.2023 в Державному реєстрі речових прав за №49734001 було зареєстровано податкову заставу майна відповідача (а.с. 41).

27.03.2023 контролюючий орган сформував податкову вимогу форми "Ю" №0000052-1303-2201 (а.с. 44), якою попереджено відповідача про наявність у нього податкового боргу та про те, що на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності, розповсюджується право податкової застави, а також вимагалось сплатити суму податкового боргу. Вказана вимога була надіслана засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на податкову адресу ПП "Астарта-Л" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернулася на адресу контролюючого органу без вручення з позначкою поштового оператора про закінчення терміну зберігання. При цьому сформована податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалися, скасовані чи відкликані не були.

Надалі, реалізуючи заходи щодо примусового погашення податкового боргу за рахунок коштів платника, керівником контролюючого органу 01.05.2023 було прийнято рішення №36/4-2201 (а.с. 38) про стягнення коштів податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Проте вжиті заходи не призвели до погашення заборгованості, оскільки під час виконання даного рішення було з`ясовано, що у ПП "Астарта-Л" відсутні відкриті розрахункові (банківські) рахунки у фінансово-кредитних установах.

Дані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Як визначено пунктом 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що станом на дату звернення до суду згідно з інтегрованою карткою платника податків, що ведеться в ГУ ДПС у Хмельницькій області, за ПП "Астарта-Л" рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у загальному розмірі 5 760,75 грн.

Зазначений податковий борг виник у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, самостійно визначеного відповідачем у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 16.02.2022 №9032866816 в сумі 5 760,75 грн за відповідним терміном сплати.

Оскільки зазначена сума грошового зобов`язання була визначена відповідачем у податковій звітності самостійно, вона є узгодженою, однак у встановлений законом строк сплачена не була, у зв`язку з чим набула статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 59 ПК України, ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено податкову вимогу форми "Ю" від 27.03.2023 №0000052-1303-2201, яку направлено відповідачу.

Станом на день звернення до суду податкова вимога відповідачем не оскаржувалася, не скасована та не відкликана.

Отже, податкова вимога форми "Ю" від 27.03.2023 №0000052-1303-2201 є чинною та дійсною.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом установлено, що позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 27.03.2023 №0000052-1303-2201, а також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 16.03.2023 №2740/6/22-01-13-03-06. На виконання зазначеного рішення податковим керуючим складено акт опису майна у податкову заставу від 17.03.2023 №223/25, а 29.03.2023 в Державному реєстрі речових прав зареєстровано податкову заставу майна відповідача (запис №49734001).

Крім того, керівником контролюючого органу на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України прийнято рішення від 01.05.2023 №36/4-2201 про стягнення коштів податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Проте вжиті позивачем заходи не призвели до погашення заборгованості, оскільки у ПП "Астарта-Л" відсутні відкриті банківські рахунки у фінансових установах, з яких можливе стягнення коштів.

Станом на час розгляду справи податковий борг відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 5 760,75 грн не погашений, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, розрахунком суми податкового боргу та довідкою про наявність податкового боргу.

Суду не надано доказів на підтвердження наявності коштів на розрахункових рахунках у банках платника податків ПП "Астарта-Л", за рахунок яких можливо погасити податковий борг.

Отже, контролюючим органом вжито всіх передбачених законодавством заходів, що передують зверненню стягнення на майно, однак у платника податків відсутні кошти для погашення податкового боргу, що свідчить про наявність законних підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Оскільки відповідач має податковий борг, факт наявності у позивача права податкової застави є безспірним.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.9 статті 95 ПК України, у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі №440/11471/22.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

З матеріалів справи вбачається, що майно платника податків передано у податкову заставу на підставі рішення контролюючого органу про опис майна від 16.03.2023 №2740/6/22-01-13-03-06 згідно з актом опису майна від 17.03.2023 №223/25, а обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2023 (номер запису про обтяження 49734001).

Наявне в матеріалах справи майно відповідача є об`єктом приватної власності ПП "Астарта-Л", а отже, не належить до об`єктів державної чи комунальної власності та не перебуває у процесі приватизації, що усуває необхідність застосування спеціальних процедур узгодження з органами приватизації чи управління державними корпоративними правами.

Згода будь-яких інших органів чи третіх осіб у даному випадку не вимагається, оскільки предметом цього спору є виключно надання дозволу податковому органу на погашення суми податкового боргу підприємства за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не безпосередня організація та проведення аукціону чи визначення порядку його реалізації.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи та наведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та надання дозволу Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області на погашення всієї суми податкового боргу Приватного підприємства "Астарта-Л" за рахунок майна Приватного підприємства "Астарта-Л", що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.09.2024 №3327 (а.с. 35), оригінал якої наявний в матеріалах справи.

Позивачем не доведено наявність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому підстав для стягнення судових витрат з відповідача у даній справі немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл Головному упавлінню ДПС у Хмельницькій області (ідентифікаційний код ВП 44070171) на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків Приватного підприємства "Астарта Л" (ідентифікаційний код 36370958), що перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.