Ухвала суду № 138657964, 28.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 липня 2026 року Справа №360/1311/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши питання щодо затвердження звіту Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор" про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року у справі №360/1311/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор", Державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа № 360/1311/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор", Державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 позов ОСОБА_1 до Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор", Державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів задоволено частково.

07.04.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Бойка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 24.06.2024 у справі №360/1311/22.

У справі здійснюється процедура судового контролю.

Відповідно до супровідного листа Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року вих. 360/1311/22/2240/2026 на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду дану адміністративну справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, для розгляду за підсудністю.

16.07.2026 представник Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор" звернувся до суду із звітом про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 360/1311/22, в якому зазначив, що посадовими особами Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор" на виконання рішення суджу здійснено нарахування грошового забезпечення позивача на загальну суму 508 249,31 грн. З метою виплати коштів відповідач неодноразово щомісяця звертається до розпорядника вищої ланки з проханням виділення додаткового фінансування за КЕКВ «Інші поточні видатки». Виконання рішення суду в частині виплати нарахованого позивачу грошового забезпечення буде здійснено після виділення коштів державній установі «Старобільський слідчий ізолятор» з Державного бюджету України відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026 року дану справу передано для розгляду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Надії Євгенівні.

21.07.2026 представник позивача звернувся до суду з запереченнями на звіт про виконання рішення суду, в яких зазначив, що посилання Відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не може бути визнано належним виправданням невиконання судового рішення протягом тривалого часу, оскільки обов`язок щодо проведення повного розрахунку з Позивачем виник ще у день його звільнення та підлягав виконанню задовго до виникнення обставин, на які наразі посилається Відповідач. Крім того, практика Європейського суду з прав людини та національне законодавство прямо виключають можливість виправдовувати невиконання судових рішень відсутністю бюджетного фінансування. З огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду минуло понад два роки, а з моменту звільнення Позивача - понад чотири роки і шість місяців, при цьому належні йому кошти досі не виплачені, наявні підстави для продовження здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Поданий звіт не містить відомостей про фактичне усунення порушень, конкретні заходи щодо виконання рішення, строки його повного виконання чи результати таких заходів, а тому не може бути прийнятий судом як належний звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 прийнято до свого провадження питання щодо затвердження звіту Державної установи Старобільський слідчий ізолятор" про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року у справі №360/1311/22, призначено до розгляду на 28.07.2026 без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду Державною установою «Старобільський слідчий ізолятор» здійснено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 у загальному розмірі 508249,31 грн.

У звіті представник відповідача зазначає, що відповідна виплата буде здійснена після виділення Державній установі «Старобільський слідчий ізолятор» відповідних коштів на погашення заборгованості. Відповідач щомісяця звертається з листами до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо виділення додаткового фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для виплати ОСОБА_1 нарахованого грошового забезпечення.

Щодо виплати нарахованого грошового забезпечення позивачу, суд враховує, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу виконання кримінальних покарань.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Враховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідач не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачами без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв`язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт про виконання рішення суду.

При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України разом з доказами про включення Державною установою «Старобільський слідчий ізолятор» суми нарахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду до основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, та докази, на підтвердження надходження коштів за напрямком КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у період з дати набрання рішення суду законної сили по поточний час.

Керуючись ст. ст. 241-243, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор" про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року у справі №360/1311/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор", Державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів.

Зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор", подати у строк три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали, новий звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №360/1311/22 та зобов`язати Державну установу "Старобільський слідчий ізолятор" надати до суду докази на підтвердження виконання судового рішення в частині виплати нарахованих позивачу коштів, а також докази про включення Державною установою «Старобільський слідчий ізолятор» суми нарахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду до основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, та докази, на підтвердження надходження коштів за напрямком КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у період з дати набрання рішенням суду законної сили по поточний час.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець