Рішення № 138657962, 30.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокуСправа №160/1098/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.2026 року Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0633350415 від 21.11.2025 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем отримано податкове повідомлення-рішення № 0633350415 від 21.11.2025 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату суми штрафу у розмірі 216 996,82 грн. Не погодившись із рішенням податкового органу, 08.10.2025 року ДПП "КПВП" звернулося із скаргою на вищезазначене податкове повідомлення - рішення відповідача та просило визнати його протиправним та скасувати. Однак, 09.12.2025 року від Державної податкової служби України надійшло рішення, відповідно до якого, дану скаргу було залишено без задоволення. На обґрунтування винесення цього рішення відповідач послався на те, що в ході камеральної перевірки ДПП "КПВП", було встановлено порушення термінів сплати (перерахування) податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень, квітень 2025 року. При цьому ДПП "КПВП" вважає, що прийняте Державною податковою службою України оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим через неповне встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення розгляду скарги.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що згідно з даними Інтегрованої картки платника податків (далі ІКП) за кодом платежу 14060100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (далі ПДВ) по ДПП «КПВП» встановлено, що підприємством не забезпечено повноту та своєчасність зарахування коштів достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету у законодавчо встановлені терміни за звітні (податкові) періоди березень , квітень 2025 року, у зв`язку з чим в ІКП обліковувався податковий борг. Тобто, кошти сплачені ДПП «КПВП» зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України. Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57 глави 2 розділу ІІ та підпункту 203.2 статті 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість. З огляду на вищевикладене, ДПП «КПВП» несе відповідальність за несвоєчасне виконання податкового обов`язку в частині дотримання сплати (перерахування) ПДВ, передбаченого статтею 124 ПК України. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Відповідно судових рішень у адміністративній справі №160/9281/20, предметом спору у цій справі є заборгованість, яка відображена в інтегрованій картці ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» за платежем «Частка чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)» (код класифікації доходів бюджету 21010100) в ІТС «Податковий блок». Отже, облікові показники за цим видом платежу (ККДБ 21010100) не відображаються в ІКП за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» та, відповідно, заява Позивача, що на момент прийняття ГУ ДПС у Дніпропетровській області оскаржуваного повідомлення-рішення сума податкового боргу визначена в ньому не відповідала дійсності, є некоректною (безпідставною)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Кальник В.В.) від 06.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 №355д, у зв`язку з призначенням судді Віталія КАЛЬНИКА суддею іншого суду на підставі Указу Президента України від 24.02.2026 року №165/2026, призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/1098/26.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ, дану справу розподілено судді Турлаковій Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року прийнято позовну заяву Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до свого провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017) зареєстровано 14.07.1993 р., перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька державна податкова інспекція.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 36.00 Забір, очищення та постачання води.

Головним державним інспектором податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар`єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ГУ ДПС у Дніпропетровській області Кондрат`євою Іриною Леонідівною на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України (далі ПК України), проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ДПП «КПВП» (код ЄДРПОУ 191017).

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 16.10.2025 р. №55965/04-36-04-15/00191017.

В результаті проведення камеральної перевірки встановлено: порушення платником пункту 57.1 статті 57 глави 2 розділу ІІ та підпункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України 1 частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму ПДВ 2169968 грн.

29.10.2025 року ДПП «Кривбаспромводопостачання» надав до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки від 16.10.2025 р. №55965/04-36-04-15/00191017.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.11.2025 р. №0633350415, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ на суму 216996,82 грн.

09.12.2025 ДПП «Кривбаспромводопостачання» подав скаргу на податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.11.2025 р. №0633350415, та за результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 30.12.2025 р. № 37307/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України визначено, що сума податкового зобов`язання зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 ПК України для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 ПК України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 200-1.7 ст. 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

При цьому, пунктом 131.2 статті 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Слід зазначити, що штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Таким чином, із аналізу наведених чинних приписів слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своє правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Позивач у позові посилається на те, що на момент проведення камеральної перевірки ПДВ за березень, квітень 2025 року було сплачено із запізненням, а тому підстави для винесення будь-яких податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, відпали. Контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки не встановив чи дійсно платник податків допустив порушення строків сплати податкового зобов`язання, не з`ясував причини та об`єктивні обставини недотримання цих строків передбачених ПК України, у разі виявлення цих порушень, якщо взагалі ці обставини настали.

З приводь цього суд зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ДПП «КПВП» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) та встановлено факт затримки сплати від 137 до 162 календарних дні за звітні (податкові) періоди березень, квітень 2025 року.

Судом встановлено, що згідно з даними Інтегрованої картки платника податків (далі ІКП) за кодом платежу 14060100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (далі ПДВ) по ДПП «КПВП» встановлено, що підприємством не забезпечено повноту та своєчасність зарахування коштів достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету у законодавчо встановлені терміни за звітні (податкові) періоди березень, квітень 2025 року, у зв`язку з чим в ІКП обліковувався податковий борг.

Відтак, кошти сплачені ДПП «КПВП» зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України та перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57 глави 2 розділу ІІ та підпункту 203.2 статті 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 року у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 року у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 року у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Наведена правова позиція є такою, що узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 р. у справі №160/17160/21.

Так, відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення позивача притягнуто до відповідальності у вигляді застосування штрафу у розмірі 10% на підставі п.124.1 ст.124 ПК України за якою, притягнення останнього до відповідальності можливе за умови виявлення лише факту допущення ним порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання без встановлення вини з урахуванням вищенаведених правових висновків.

Отже, з урахуванням наведеного, факт порушення позивачем строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, які наведені в акті перевірки, підтверджений матеріалами справи та останнім не спростований.

Щодо строку накладення фінансових санкцій, суд зазначає таке.

Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Як встановлено судом, контролюючим органом 16.10.2025 р. проведено перевірку, за результатами якої складено Акт.

Не погодившись з висновками наведеними в акті перевірки, підприємством було направлено заперечення на акт перевірки №13/747 від 29.10.2025.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Контролюючим органом за результатами розгляду заперечень було надано відповідь листом №92848/6/04-36-04-15-14 від 17.11.2025 р., в якому зазначено, що висновки акту перевірки вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ДПП «КПВП» №13/747 від 29.10.2025 (вх. ГУ ДПС від 05.11.2025 р. №12673/6) залишено без задоволення.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення рішення від 21.11.2025 р. № 0633350415 на підставі акту перевірки від 16.10.2025 №55965/04-36-04-15/00191017.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 21.11.2025 р. № 0633350415 прийнято в межах строку передбаченого підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 ст. 86 ПК України.

Таким чином, вказані доводи позивача є необґрунтованим.

Щодо посилання позивача на наявність неузгодженого податкового боргу, суд зазначає таке.

Позивач зазначає, що контролюючим органом було прийнято податкову вимоги №319-50 від 04.06.2020 р. про сплату податкового боргу у розмірі - 5 680 047,11 грн. Однак, він звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №319-50 від 04.06.2020 р. 14.01.2021 р. рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9281/20 задоволено позовні вимоги, а саме визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Контролюючого органу №319-50 від 04.06.2020 р. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 р. апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 р. - без змін. Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 р. у справі №160/9281/20 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 р. у справі №160/9281/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги у розмірі 5 316 613,45 грн. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 р. у справі №160/9281/20 залишено без змін. Під час судового розгляду справи №160/9281/20 Верховним Судом встановлено, що податковий орган неправомірно нарахував ДПП «Кривбаспромводопостачання» пеню у розмірі 363 433,66 грн. що свідчить про протиправність податкової вимоги в цій частині. Таким чином, кінцевим результатом розгляду справи №160/9281/20 про скасування податкової вимоги №319-50 від 04.06.2020 р., стало зменшення суми податкового боргу, визначеного у ній із 5 680 047,11 грн. до 5 316 613,45 грн. Таким чином, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення сума податкового боргу визначена у ньому не відповідала дійсності, оскільки її розмір мав бути зменшений контролюючим органом на суму визначену у постанові Верховного Суду від 09.08.2022 р. у справі №160/9281/20.

Отже, позивач вважає, що кінцевим результатом розгляду справи №160/9281/20 про скасування податкової вимоги №319-50 від 04.06.2020 р., стало зменшення суми податкового боргу, визначеного у ній із 5 680 047,11 грн. до 5 316 613,45 грн.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та вважає за необхідне вказати, що відповідно до п.1 розділу ІІ «Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5 (далі Порядок №5), для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування. ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та облікові показники, які характеризують стан і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11, окремі види платежу (доходи бюджету) мають наступні коди, а саме:

- «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» має код 14060100;

- «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» має код 21010100.

Проте, як встановлено судом, у правовідносинах, які розглянуті судами у №160/9281/20, спірним було питання наявності/відсутності податкового боргу за класифікацією доходів бюджету 21010100 «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону», натомість в цій справі ключовим є питання щодо несвоєчасної сплати позивачем податкового боргу за класифікацією доходів бюджету 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Тому, відсутні підстави вважати, що станом на час проведення перевірки 16.10.2025 р. податковий борг з ПДВ був неузгоджений.

Щодо твердження позивача про тяжкий фінансовий стан підприємства внаслідок руйнування військами російської федерації греблі Каховської ГЕС та як наслідок неможливості у повному обсязі виконання податкових зобов`язань, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі - Порядок № 225).

Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до контролюючого органу з відповідною заяву та підтверджуючими документами, а також відсутні докази прийняття контролюючим органом по відношенню до позивача відповідного рішення про неможливість виконання податкового обов`язку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 по справі № 812/1019/18, в пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України наведено норму, яка в імперативному порядку зобов`язує контролюючий орган визначати суму грошових зобов`язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган. Визначений вказаною нормою обов`язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій».

Посилання позивача на руйнування Каховської ГЕС як на обставини непереборної сили, та відповідно, як на обставину, що звільняє від відповідальності, суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) це надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучання, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (пункт 2 статті 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року N 44(5), Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю (п. 1 ст. 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР).

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (підпункт 6.1 пункту 6 Регламенту).

Для отримання сертифікату суб`єкт господарювання повинен звернутися до ТПП із заявою, в якій обґрунтувати причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо) (підпункт 6.9 пункту 6 Регламенту).

За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видається Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин щодо звернення позивача до Торгово-промислової палати України або її регіональних структур з метою отримання відповідного Сертифіката. Відповідний Сертифікат в матеріалах справи відсутній.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього підстав для звільнення від відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічний висновок викладено в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №160/30974/24, від 25 лютого 2026 року у справі №160/5956/25, від 26.02.2026 у справі №160/9887/25.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (код ЄДРПОУ 00191017, 50069, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 15А) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Сімферопольська, будинок 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова