Рішення № 138655502, 30.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/13842/25

2/296/950/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «Ізі Кредит» (позивач) Кульоміна С.М. звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №290036 від 12.01.2021 у загальному розмірі 6 876 грн., з яких: заборгованість з повернення суми кредиту 5 106,60 грн., заборгованість за процентами 1 769,40 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 12.01.2021 між ТОВ «ІЗІ Кредит» та ОСОБА_1 на підставі заяви відповідача про видачу кредиту, укладено кредитний договір №290036, згідно з умовами якого ТОВ «ІЗІ Кредит» прийняв на себе зобов`язання надати відповідачу в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 5500 грн., а відповідач прийняв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

1.3. Кредит було надано у готівковій формі на строк періодів по 14 днів кожен, сукупна вартість кредиту, згідно з умовами кредитного договору становить 9176 грн. З боку відповідача було проведено платіж на загальну суму 2300 грн. Внаслідок неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 6 876 грн., з яких: 5106,60 грн заборгованість з повернення суми кредиту та 1769,40 грн - сума процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 08.12.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/13842/25, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.19-20).

2.3. Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

2.4. У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).

2.5. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

2.6. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

2.7. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 12.01.2021 між ТОВ «ІЗІ Кредит» та ОСОБА_1 на підставі заяви про видачу кредиту, укладено кредитний договір №290036 (а.с.5-7).

3.2. Згідно умов укладеного між сторонами договору, ОСОБА_1 було надано кредит на суму 5500 грн на умовах терміновості, повернення та платності (п.3.2 кредитного договору), реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 2 332,54% річних (п.5.2 кредитного договору) та визначається графіком платежів.

3.3. Пунктом 5.4 кредитного договору передбачено, що сума щотижневого платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 458,08% (процентів) річних від суми кредиту з першого по 4 платіж та 2,54% (процентів) річних за всіма наступними платежами до останнього платежу.

3.4. Відповідно до 5.7 кредитного договору загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 9176 грн. Загальна вартість кредиту в грошовому виразі становить 9176 грн., що складає 5500 грн суми кредиту та 3676 грн процентів за користування кредитом.

3.5. Згідно п.5.8 даного договору сплата суми кредиту та процентів позичальником здійснюється щотижня в національній валюті України шляхом внесення належних платежів у готівковій формі до каси кредитодавця або зарахування (перерахування) грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця через банківську установу, внесення належної суми через платіжний термінал мереж Сity24, 2click, iBoх або через термінал самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк».

3.6. ТОВ «ІЗІ Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі видавши йому грошові кошти в сумі 5500 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 12 січня 2021 року (а.с.8).

3.7. Відповідно до деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором №290036 станом на 24.11.2025, вбачається, що відповідач частково здійснював погашення заборгованості по кредитному договору, так 26.01.2021 відповідачем сплачено 1150 грн та 09.02.2021 сплачено 1150 грн (а.с.9, 10).

3.8. Відповідно до розрахунку заборгованості наведеному в позовній заяві борг ОСОБА_1 за кредитним договором складає 6 876 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 106,60 грн та заборгованість за відсотками 1769,40 грн.

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2021 між ТОВ «ІЗІ Кредит» та ОСОБА_1 на підставі заяви про видачу кредиту, укладено кредитний договір №290036, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти на наступних умовах: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 5500 грн.; реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом фіксована та становить 2 332,54% річних.

5.2. Також сторони погодили, що сума щотижневого платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 458,08% (процентів) річних від суми кредиту з першого по 4 платіж та 2,54% (процентів) річних за всіма наступними платежами до останнього платежу.

5.3. Крім того, сторони узгодили, що у п.5.7 кредитного договору загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 9 176 грн. Загальна вартість кредиту в грошовому виразі становить 9 176 грн., що складає 5 500 грн суми кредиту та 3 676 грн процентів за користування кредитом.

5.4. ТОВ «ІЗІ Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі видавши йому грошові кошти в сумі 5 500 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 12 січня 2021 року.

5.5. Відтак, суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.6. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.7. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.8. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.9. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.10. Відповідно до розрахунку заборгованості наведеному в позовній заяві борг ОСОБА_1 за кредитним договором складає 6 876 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 106,60 грн та заборгованість за відсотками 1 769,40 грн.

5.11. Відповідно до деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором №290036 станом на 24.11.2025, вбачається, що відповідач частково здійснював погашення заборгованості по кредитному договору, так 26.01.2021 відповідачем сплачено 1150 грн та 09.02.2021 сплачено 1150 грн.

5.12. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.13. Доказів погашення тіла кредиту за кредитним договором №290036 від 12.01.2021 матеріали справи не містять.

5.14. Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 106,60 грн.

5.15. Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Ізі Кредит» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по процентах в сумі 1 769,40 грн.

5.16. Суд звертає увагу на те, що відсотки обраховані відповідно до умов договору, в межах строку кредитування, а саме з 26.01.2021 по 04.05.2021 та за погодженою сторонами відсотковою ставкою, відповідно до п.5.4 договору.

5.17. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, а тому враховуючи встановлені вище обставини справи, прийнятий судом як належний і достовірний доказ.

5.18. За таких обставин, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в сумі 1 769,40 грн.

5.19. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ «Ізі Кредит» підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №290036 від 12.01.2021 в розмірі 6 876 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 106,60 грн та заборгованість за відсотками 1 769,40 грн.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит», задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» заборгованість за кредитним договором №290036 від 12.01.2021 в розмірі 6 876 (шість тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит»,

місцезнаходження за адресою:

04219, м. Київ, Оболонська Набережна, 7, корп. 2, оф. 9,

код ЄДРПОУ 36183990.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Олена РОЖКОВА