Рішення № 138655425, 30.07.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/592/26

РІШЕННЯ

іменем України

"30" липня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання Т.В. Дідус, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 456283 від 20.06.2024 в розмірі 13800 грн 00 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що 20 червня 2024 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем був укладений зазначений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 4000 грн із зобов`язанням повернути його зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

29 листопада 2024 року ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість. Оскільки відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися з позовом до суду.

Ухвалою суду 07.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що позивач не довів укладення кредитного договору в електронній формі. Крім того, відсутні також докази зарахування коштів на рахунок відповідача і належність саме йому вказаної картки. При відступленні права вимоги боржник не був повідомлений. Відповідач також вказує, що штрафні санкції протягом воєнного стану не нараховуються. Крім того, відповідач просить зменшити витрати на правничу допомогу. Тому, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, де вказав, що 29.11.2024 р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №29112024, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 456283 від 20.06.2024 у розмірі 13 800,00 грн із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 4 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 1 800,00 грн.; сума заборгованості по комісії становить 0,00 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 8000,00 грн.; Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу №29112024 від 2911.2024 року право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом 3 Договору.

Враховуючи, що Додаток № 1 до Договору факторингу №29112024 від 2911.2024 року містить у собі інформацію щодо великої кількості боржників, що становить таємницю фінансової послуги (відповідно до ч. 1-2 ст. 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»), до позовної заяви Позивачем було долучено саме витяг з Додатків № 1 до Договорів факторингу , що не суперечить вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України та містить лише дані Відповідача.

Позивач зазначає, що в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. До того ж, дані листи ніяким чином не змінюють умов кредитних договорів, а носять лише інформаційний характер.

На підтвердження факту відступлення права вимоги до Відповідача за Договором позики № 456283 від 20.06.2024 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» від ТОВ «Сіроко Фінанс», Позивачем до позовної заяви було долучено наступні документи: Копію Договору факторингу № 29112024від 29 листопада 2024 року (додаток № 11 у позовній заяві); Витяг з Додатку № 1 до Договору факторингу № 29112024 від 29 листопада 2024 року (додаток № 5 у позовній заяві); Копію Акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 29112024 від 29 листопада 2024 року (додаток № 2 у позовній заяві); Копію платіжної інструкції № 10799 від 02 вересня 2025 р. з призначенням платежу: «Оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу № 29112024 від 29 листопада 2024 року. Без ПДВ» (додаток № 17 у позовній заяві). Кредитний договір, укладений між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем, Договір факторингу, укладений між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс», у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Щодо укладеності договору, то 20.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір позики №456283. Відповідно до змісту п. 21 Договору, цей Договір укладено у формі електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями через інформаційно-комунікаційну систему із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису Позичальника одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а також із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Постанови НБУ № 113 від 03.11.2021.

Таким чином, кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 1PwA28.

У Довідці про укладення договору (ідентифікацію), сформованій ТОВ «Сіроко Фінанс», зафіксовані обставини вчинення Клієнтом дій, спрямованих на акцепт оферти та укладення кредитного договору в електронній формі. Відповідно до зазначених у Довідці даних, ОСОБА_1 20.06.2024 о 00:00 год було подано заявку на отримання кредиту. У подальшому, у зв`язку з поданням зазначеної заявки, розпочато процедуру акцепту оферти шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором 1PwA28, який було надіслано Позичальнику 20.06.2024 о 09:12 год на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 та в зареєстрований особистий кабінет Позичальника. Згідно з довідковими даними, одноразовий ідентифікатор було введено Позичальником та надіслано Кредитору 20.06.2024 о 09:13 год, після чого в цей же час здійснено перерахування кредитних коштів Позичальнику. Наведені відомості у своїй сукупності відтворюють послідовний алгоритм дій Клієнта: проходження ідентифікації в системі Кредитора, отримання одноразового ідентифікатора на персональний засіб зв`язку, його використання для підтвердження умов договору та завершення процедури укладення правочину. Фіксація точної дати і часу таких дій, використаних засобів зв`язку, унікального коду підпису та реквізитів платіжного інструменту підтверджує вчинення Клієнтом усвідомлених, послідовних і цілеспрямованих дій, спрямованих на акцепт умов кредитного договору та набуття цивільних прав і обов`язків за ним.

На виконання вищевказаних норм закону, та в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач надав суду документи, щодо надання кредитних коштів Позичальнику, а саме: кредитний договір, який містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 456283 від 20.06.2024 та копію платіжної інструкції/Операція № 95baf84b-4597-4008-87c9-18bd5cd2040d, в якій міститься інформація про успішно перераховані кошти на платіжну картку Позичальника від ТОВ «Сіроко Фінанс», а саме: Відправник: ТОВ «Сіроко Фінанс», код ЄДРПОУ 42827134, рахунок IBAN НОМЕР_3, сайт: https://monto.com.ua/. Отримувач: ОСОБА_1. Кошти зараховано на платіжний інструмент (карту) НОМЕР_1 (VISA). Сума операції: 4000.00 UAH. Дата транзакції: Операція прийнята до виконання та здійснена 20.06.2024. Деталі ідентифікації: Номер замовлення - 638544715898695425456283, код авторизації - 378356. Ідентифікатор отримувача в системі: 569a109e-2603 42e6-8e1b-6adc820ee87c. Таким чином, наданий документ - копія платіжної інструкції/Операція № 95baf84b-4597-4008-87c9-18bd5cd2040d - є належним і допустимим доказом фактичного перерахування кредитних коштів Відповідачу, адже містить усі обов`язкові реквізити електронного документа, що забезпечує автентичність і цілісність документа та підтверджує його юридичну силу та містить унікальні ідентифікаційні дані транзакції, що унеможливлює підробку або сумнів у достовірності операції.

Крім того, позивач вказує, що відсотки нараховані в межах дії строку договору. Тому, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути витрати на правничу допомогу, які підтверджені належними доказами і є розумними і пропорційними.

У судові засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір позики №456283.

Відповідно до змісту п. 21 Договору, цей Договір укладено у формі електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями через інформаційно-комунікаційну систему із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису Позичальника одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а також із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Постанови НБУ № 113 від 03.11.2021. Інформаційно-Комунікаційна система (ІКС) - облікова та реєструюча системи Товариства, в рамках яких реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів та які діють як єдине ціле. Договір укладено із використанням мобільного застосунку «Monto - онлайн кредит».

Сторони погодили, що підписаний примірник Договору надсилається Позичальнику на електронну пошту, зазначену ним при укладенні Договору, а також є доступним в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 3.1 Правил надання грошових коштів у позику в редакції, чинній станом на 07.02.2024 (далі - Правила), розміщених на сайті Позикодавця (https://monto.com.ua/informaciya), для отримання позики споживач зобов`язаний пройти реєстрацію в ІКС Товариства шляхом проходження процедури реєстрації на сайті. Згідно з п. 4.1 Правил, після успішної реєстрації на сайті та/або в мобільному застосунку і в ІКС Товариства споживач отримує можливість подати заявку на отримання позики шляхом обрання бажаних умов - суми та строку позики. Після отримання заявки Товариство здійснює оцінку фінансового стану заявника та наданої ним інформації (п. 4.2 Правил). Відповідно до п. 4.9 Правил, у разі прийняття позитивного рішення за заявкою між Товариством і заявником укладається та підписується Договір позики в порядку та на умовах, визначених Правилами та законодавством України.

Змістом п. 22 Договору визначено порядок створення та накладення електронних підписів сторонами. Позикодавець надсилає Позичальнику в особистий кабінет та/або на електронну пошту підписану оферту (проєкт Договору) разом із пропозицією його укласти. На електронну пошту Позичальника надсилається одноразовий ідентифікатор, яким він підписує електронне повідомлення в ІКС, підтверджуючи прийняття умов. Після накладення електронних підписів сторін Позикодавець додатково накладає кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника з кваліфікованою електронною позначкою часу, після чого Договір вважається укладеним.

Таким чином, кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 1PwA28.

ОСОБА_1 20.06.2024 о 00:00 год було подано заявку на отримання кредиту. У подальшому, у зв`язку з поданням зазначеної заявки, розпочато процедуру акцепту оферти шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором 1PwA28, який було надіслано Позичальнику 20.06.2024 о 09:12 год на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 та в зареєстрований особистий кабінет Позичальника. Згідно з довідковими даними, одноразовий ідентифікатор було введено Позичальником та надіслано Кредитору 20.06.2024 о 09:13 год, після чого в цей же час здійснено перерахування кредитних коштів Позичальнику.

Номер телефону НОМЕР_2 відповідача зазначений в Договорі про споживчий кредит № 456283 від 20.06.2024. Це підтверджує факт особистого внесення відповідачем зазначених даних під час укладення договору та є доказом отримання ним від Товариства одноразового ідентифікатора та використання його ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 Кредитного договору № 456283 від 20.06.2024, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника.

Згідно з п. 30 Кредитного договору № 456283 від 20.06.2024 зафіксовано номер електронного платіжного засобу, що належить Позичальнику, а саме НОМЕР_1 .

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» код ЄДРПОУ 39706018 (далі по тексту - ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС») є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, що підтверджується ліцензією Національного банка України № 21/764-рк від 27.04.2023.

Між ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Публічний договір про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджено платіжною інструкцією/Операція № 95baf84b-4597-4008-87c9-18bd5cd2040d, в якій міститься інформація про успішно перераховані кошти на платіжну картку Позичальника від ТОВ «Сіроко Фінанс», а саме: Відправник: ТОВ «Сіроко Фінанс», код ЄДРПОУ 42827134 , рахунок IBAN НОМЕР_3 , сайт: https://monto.com.ua/. Отримувач: ОСОБА_1. Кошти зараховано на платіжний інструмент (карту) НОМЕР_1 (VISA). Сума операції: 4000.00 UAH. Дата транзакції: Операція прийнята до виконання та здійснена 20.06.2024. Деталі ідентифікації: Номер замовлення - 638544715898695425456283, код авторизації - 378356. Ідентифікатор отримувача в системі: 569a109e-2603 42e6-8e1b-6adc820ee87c.

Крім того, даний факт підтверджений інформацією та випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 17.07.2026, наданою на виконання ухвали суду.

Відповідно до п. 2.1 Договору сума позики становить 4000,00 грн.

Сторони погодили, що первісний строк користування позикою становить 30 днів (п. 2.2). Відповідно до п. 2.3 Договору у період з 20.06.2024 по 20.07.2024 застосовується процентна ставка у розмірі 1,50% на день. У разі користування Позичальником Позикою понад встановлений строк або залишком заборгованості застосовується ставка 3% на день.

Нарахування процентів здійснювалось відповідно до погодженої сторонами фіксованої процентної ставки 1,50 % на день на залишок заборгованості за кожний день фактичного користування Позикою.

Розмір відсотків за користування кредитом протягом встановленого умовами Кредитного договору строку становить: у період з 20.06.2024 до 19.07.2024 у розмірі 1,50% за кожен день користування позикою - 4000,00 грн * 30 (днів) * 0,015 (1,50%/100) = 1800,00 грн.

29.11.2024 р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №29112024, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за Договором позики № 456283 від 20.06.2024 у розмірі 13 800,00 грн із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 4 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 1 800,00 грн.; сума заборгованості по комісії становить 0,00 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 8000,00 грн.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Спірний договір №456283 від 20.06.2024 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Також, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Сіроко Фінанс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі та перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн. на його банківський картковий рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останньому грошові кошти (позику) на обумовлених сторонами умовах. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Діджи Фінанс» правомірно набув право вимоги до відповідача за договором №456283 від 20.06.2024.

Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами договору кредиту, доказів погашення заборгованості за укладеним договором відповідачем суду не надано, контррозрахунку заборгованості також не надано, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою (тілом кредиту) у сумі 4 000 грн та в частині стягнення суми заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 1 800 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за пенею/штрафним санкціям.

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими у період дії воєнного стану позичальника звільнено від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені/штрафних санкцій у розмірі 8000 грн за договором позики №456283 від 20.06.2024 не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та нарахованими відсотками за користування позикою, тоді як вимога про стягнення пені/ штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 5800 грн.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково 42%, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 1118 грн 20 коп.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору №42649746 про надання правової допомоги від 02.02.2026 року; копію Додаткової угоди № 456283 від 24.04.2026 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 02.02.2026 року; копію Детального опису робіт (надання послуг) від 24.04.2026 року; копію Акту на підтвердження факту надання правової допомоги від 24.04.2026 року та копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 від 02.11.2023.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до 2000 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 456283 від 20.06.2024 в розмірі 5800 грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати в розмірі 1118 грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн 00 коп.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішеннязазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (вул. С. Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область; код ЄДРПОУ 42649746)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 )

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун