Рішення № 138655297, 16.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3162/26

Категорія 54

2/295/2767/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на її користь в порядку спадкування недоотриману за життя чоловіком позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно перерахунком за рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 та від 13.04.2023 у справі №240/1640/23 в розмірі 508 603, 83 грн, в т. ч. 506 622,23 грн борг та 1981,60 грн судового збору по вказаних судових рішеннях.

В обґрунтування вимог вказано, що рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 та від 13.04.2023 у справі №240/1640/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті чоловіка позивач прийняла спадщину.

На виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 та від 13.04.2023 у справі №240/1640/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено перерахунок пенсії на загальну суму 506 622,23 грн, яку не виплачено.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 12.05.2026 підготовче провадження у справі завершено та призначено розгляд справи по суті.

04.07.2026 представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив.

Щодо вирішення питання про долучення до справи відзиву суд встановив наступне.

Ухвалою від 09.03.2026 відкрито провадження за позовною заявою та призначено підготовче судове засідання. Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України.

Суд враховує, що копію ухвали про відкриття провадження у справі було доставлено до електронного кабінету відповідача 10.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.35), при тому, що відзив було надіслано через систему «Електронний суд» 04.07.2026, тобто, зі значним пропуском встановленого для подання відзиву строку.

За приписами ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. За правилами частини 2 цієї ж статті встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Представник відповідача клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не заявив, про наявність поважних причин, які зумовили пропуск такого строку, суд не повідомив.

Як передбачено ч.2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що відзив подано з пропуском встановленого строку, клопотання про поновлення такого строку представником відповідача не заявлене, відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України суд залишає відзив на позовну заяву без розгляду.

08.07.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач позов підтримує.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі, у якій позивач вказала, що позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стосовно складення повного тексту рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, суд бере до уваги висновки щодо визначення дати ухвалення судового рішення Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведені у відповідній постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №240/1640/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №33/26/117-2115 від 05.08.2021; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати у сумі 1073,60 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.10.2025.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області від 17.12.2025 №1161/02-14, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до змісту листа від 18.02.2025, який наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на звернення ОСОБА_1 , сума, що підлягає виплаті на виконання рішенняЖитомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 становить 408 616,76 грн, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №240/1640/23 98005,47 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

У постанові від 15.03.2021 у справі №243/5743/19 Верховний Суд дійшов висновку, якщо спадкоємець вважає кошти нараховані, але не отримані померлим пенсіонером, частиною спадку та бажає їх успадкувати, має звертатись до суду з позовом до боржника у порядку цивільного судочинства шляхом пред`явлення позову про стягнення коштів.

Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто пенсію свого чоловіка, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати донарахованої пенсії відповідно до рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 та від 13.04.2023 у справі №240/1640/23 порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.

Таким чином, позов підлягає задоволенню та з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь позивача підлягають стягненню недоотримані за життя її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати в розмірі 506 622,23 грн.

Що стосується вимог позову у частині стягнення судового збору, який стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 в сумі 908 грн та рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №240/1640/23 у сумі 1073,60 грн, суд зазначає наступне.

У пунктах 1 і 4 частини 1 статті 1219 ЦК України закріплено, що особисті немайнові права, а також права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, не входять до складу спадщини, оскільки є правами та обов`язками, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №484/3648/16-а.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За положенням ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, за подання апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Судові витрати не входять до складу пенсійних виплат і їх виплата проводиться ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області з різних рахунків, тому позов у зазначеній частині задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлена права на отримання присуджених рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 та від 13.04.2023 у справі №240/1640/23 судового збору шляхом подання заяви про заміну стягувача у виконавчому документі.

Судові витрати, згідно зі ст. 141 ЦПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 141, 258-279, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоотриману ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію згідно з перерахунком за рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі №240/4332/21 та від 13.04.2023 у справі №240/1640/23 у розмірі 506 622,23 грн.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4052,98 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.

Повний текст рішення складено 30.07.2026.

Суддя Т.А. Воробйова