Ухвала суду № 138654104, 29.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 Справа №607/23098/25 Провадження №1-кп/607/651/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінального провадження №12025211040001419 від 11.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

на розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження №12025211040001419 від 11.08.2025 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном на два місяці (далі Клопотання), яке вмотивоване тим, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор зазначає про неможливість застосування до ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів, таких як застава, домашній арешт чи особисте зобов`язання, оскільки жоден із них не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а також забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх обов`язків.

Прокурор подане ним Клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.

У судовому засіданні обвинувачений заперечив проти задоволення Клопотання прокурора, не вважає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також вказав на відсутність підстав для продовження тримання його під вартою.

Захисник у судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного. Зазначила, що підозра є необґрунтованою. Також звернула увагу на тривале перебування обвинуваченого під вартою та затягування судового розгляду у зв`язку з неявкою потерпілого у судові засідання, що не залежить від поведінки обвинуваченого. З огляду на викладене, просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, або визначити розмір застави з урахуванням його майнового стану.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши Клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого:

згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України (гл. 18 цього Кодексу) клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, про які зазначено у ст.178 КПК України.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2025 застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строк дії якого неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.06.2026 на шістдесят днів, тобто до 23:59 17.08.2026.

Оскільки строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою спливає під час перебування головуючої судді у щорічній основній відпустці, суд вважає за необхідне вирішити питання про продовження строку дії запобіжного заходу до закінчення дії попередньої ухвали.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд виходить із того, що під час судового розгляду обов`язок доведення необхідності подальшого застосування цього запобіжного заходу покладається на сторону обвинувачення, а суд має перевірити, чи залишаються актуальними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та чи можуть вони бути усунуті шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Характер інкримінованого діяння, спосіб його вчинення, а також суворість передбаченого законом покарання у виді позбавлення волі істотно підвищують ризик ухилення обвинуваченого від суду.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_3 проживає поза межами населеного пункту, де здійснюється судовий розгляд, не має міцних соціальних зв`язків у місці розгляду справи, не надав суду відомостей про наявність осіб на утриманні чи інших обставин, які б об`єктивно стримували його від ухилення від суду. Сукупність цих даних свідчить про збереження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд також враховує, що кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження доказів, а допит свідків та потерпілого ще не завершено. За таких обставин зберігається реальна можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків з метою зміни їхніх показань, відмови від них або ухилення від участі у судовому розгляді. Відповідно до принципу безпосередності дослідження доказів суд може покладати в основу вироку лише ті показання, які будуть отримані безпосередньо у судовому засіданні, а тому ризик впливу на ще не допитаних учасників провадження не втратив своєї актуальності.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, зокрема наявність попередніх судимостей, що свідчить про схильність до протиправної поведінки та дає достатні підстави вважати, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не є суто формальним, а має реальний характер.

Доводи захисту про необґрунтованість підозри не можуть бути предметом оцінки під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу на стадії судового розгляду, оскільки обвинувальний акт призначено до розгляду, а питання доведеності вини підлягає вирішенню виключно під час ухвалення вироку після дослідження всіх доказів у справі.

Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України. Тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Водночас суд враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до яких суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке не належить до переліку випадків, коли суд вправі не визначати заставу. Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, характер ризиків, тривалість судового розгляду, дані про особу обвинуваченого, його майновий стан та стан здоров`я і необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки, суд вважає, що достатнім і співмірним є визначення застави у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Саме такий розмір застави, на переконання суду, є достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, дотримання процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам, водночас не має ознак завідомо непомірного з огляду на характер обвинувачення та обставини кримінального провадження. У разі внесення застави на обвинуваченого підлягають покладенню обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 392, 393 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому задовольнити.

Клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, або визначення застави задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23:59 26.09.2026.

Визначити ОСОБА_3 заставу у 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_3 у справі № 607/23098/25 згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.07.2026.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк до 26.09.2026 включно такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 26.09.2026 включно.

Копію ухвали надати/надіслати обвинуваченому для відома, а начальнику ДУ «Чортківська УВП (№26)» - для виконання.

На ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції та не зупиняє виконання такої ухвали, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Головуюча суддя ОСОБА_1