Рішення № 138653883, 31.07.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем в електронній формі укладено Договір № 2109842681432, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 2 300 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил, строком на 16 днів, проценти за кредитом розраховуються від суми кредиту у наступному розмірі: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 %; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою; тип процентної ставки - фіксована. ТОВ «Служба миттєвого кредитування» належним чином виконало свої зобов`язання за Договором позики, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами цього Договору. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховані грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 2 300,00 грн. Дана обставина підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно якого на підставі укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» 08 квітня 2021 року здійснено переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику у сумі 2300,00 грн. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Первісний кредитор на підставі договору від 01.12.2021 № 1-12 відступив на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109842681432.

Також, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору 10.01.2023 № 10-01/2023 відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109842681432.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2109842681432. У свою чергу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит №2109842681432.

Позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за наведеним договором в сумі 40865,48 грн, яку просить стягнути з відповідача у свою користь, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662, 40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 16000 грн.

Позовна заява подана до Борщівського районного суду 01 травня 2026 року через систему «Електронний суд».

З доданих до позовної заяви матеріалів опису вкладення, відправлення №0505609638529 «Поштова служба «Укрпошта», вбачається, що копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачу за місцем реєстрації.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідач отримав 14 травня 2026 року.

Крім того, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів відповідача, такий про надходження позову та відкриття провадження у справі повідомлявся 06 липня 2026 року через офіційний веб - сайт суду.

На момент розгляду справи судом, відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 08.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання фінансових послуг №2109842681432 «Стандартний», який підписано ОСОБА_1 електронним підписом «R9», відповідно до якого, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2300 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

За умовами п. 1.3 Договору, орієнтовний строк кредиту 16 днів, з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.9 Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1, 64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.a); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1, 38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2, 65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки фіксована (п. 1.4. Договору).

Згідно п.п. 1.5., 1.6. Договору у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Згідно п. 4.4. Договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Додатком № 1 до Договору є Заява-Анкета (для отримання кредиту) підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом «R9».

Згідно з Додатком № 2 до Договору Графіку платежів, підписаного відповідачем електронним підписом «R9», дата видачі кредиту 08.04.2021, на 16 днів, сума кредиту 2300 грн, проценти за користування кредитом 3036, 00 грн, загальна вартість кредиту 5 336,00 грн.

Також, 08.04.2021 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Договорі надання фінансових послуг №2109842681432 від 08.04.2021 року.

Згідно п. 3 паспорта тип кредиту кредит, сума , ліміт кредиту 2300 грн, строк кредитування 16 днів.

Відповідно до п. 4 паспорта Тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом 736,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 2300,00 +736,00.

Реальна річна процентна ставка при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4: а) 730% річних; при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4 б) 1302,36% річних; при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4. в) 1711,7% річних; при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4. г) 2735,45% річних.

Порядок повернення кредиту кількість платежів 1, розмір платежу 3036 грн, періодичність внесення на 16 день з дати отримання.

Згідно інформаційної довідки ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 03.02.2026 вбачається, що на підставі укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» було 08.04.2021 14:52:41 здійснено переказ грошових коштів на номер карти НОМЕР_1 у сумі 2300 грн, по договору згідно інформації від кредитора №2109842681432.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 2300,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк» в листі №20.1.0.0.0/7-260624/131508-БТ від 06.07.2026 і випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданими на виконання ухвали суду, з якої вбачається, що 08.04.2021 року на рахунок відповідача було зараховано кошти в сумі 2300,00 грн.

01.12.2021 між Клієнтом ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Фактором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до якого Клієнт - Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а Фактор зобов`язується, здійснивши Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками.

Відповідно до акту приймання передавання Реєстру Боржників від 01.12.2021 та Реєстру Боржників від 01.12.2021 до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №2109842681432 від 08.04.2021 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за договором надання фінансових послуг №2109842681432 «Стандартний» від 08.04.2021 року за тілом кредиту 2300, 00 грн, та за процентами 15 985,00 грн, загальна сума 18 285,00 грн.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір № 10-01/-2023 про відступлення(купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. до відповідача за договором надання фінансових послуг №2109842681432 «Стандартний»від 08.04.2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за договором надання фінансових послуг №2109842681432 «Стандартний»від 08.04.2021 року за тілом кредиту 2300,00 грн, та за процентами 38565, 48 грн, загальна сума 40865, 48 грн.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи договір №2109842681432 «Стандартний»від 08.04.2021 року укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що без ознайомлення з Правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Служба миттєвого кредитування», та відповідачем було укладено кредитний договір.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач підтвердив своє право вимоги за кредитним договором №2109842681432, згідно Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023.

Суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договором не виконав, у передбачений в договорах строк кошти (суми позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики: за договором, укладеними з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» №2109842681432 від 08.04.2021 2300 грн, і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за договором, укладеним з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» №2109842681432 від 08.04.2021 в розмірі 38 565,48 грн, задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що кредитним договором №2109842681432 передбачено строк кредитування 16 днів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19) та вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто, боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №2109842681432 від 08.04.2021 сформованого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відсотки нараховані за кредитним договором в межах строку дії договору 16 днів, становить 3036,00 грн, і саме ця сума процентів в межах строку дії договору підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, нараховані відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування, з огляду на наведену вище практику Верховного Суду, стягненню не підлягають.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» заборгованості в загальному розмірі 5336,00 грн, а саме: 2300,00 сума заборгованості за основною сумою боргу, 3036,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково: 5336,00 грн х 100 % : 40865,48 грн = 13,05 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 347,44 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 16000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.

На підставі ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за: договором №2109842681432, укладеним 08.04.2021 в сумі 5336 (п`ять тисяч триста тридцять шість) грн з яких: 2300,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3036,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926 сплачені судові витрати в сумі 347 (триста сорок сім) грн 44 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 ( три тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: