Рішення № 138652506, 31.07.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________ Справа № 299/1655/26

Номер провадження 2/299/799/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий судді Леньо В.В., секретар судового засідання Бордей О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Виноградівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області, про встановлення факту батьківства та внесення змін у актові записи про народження дитини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 2021 року позивач та відповідач проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, разом із батьками позивача за адресою АДРЕСА_1 . Сторони вели спільне господарство та перебували у фактичних сімейних відносинах.

Під час спільного проживання відповідач завагітніла від позивача, а ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю зареєстрованого шлюбу між сторонами та неможливістю його особистої участі у державній реєстрації народження дитини, запис про батька у свідоцтві про народження було здійснено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері, тому дані у графі «Батько» зі слів відповідача були вказані « ОСОБА_5 », де ім`я і по-батькові « ОСОБА_6 » відповідає даним позивача як рідного батька ОСОБА_1 .

Посилається на те, що після народження дитини сторони спільно проживали, виховували та утримували сина, а відповідач визнавала його батьком дитини. За цей час у них була нормальна сім`я, нормальні подружні відносини, спільно працювали, спільно відпочивали, ходили в гості як одна сім`я. Однак, з травня 2025 року відповідач припинила спільне проживання, залишила дитину на утриманні позивача, залишивши письмову записку, після чого участі у її вихованні та матеріальному забезпеченні не бере, не підтримує із сином жодного зв`язку, не відвідує його, станом здоров`я та розвитком дитини не цікавиться.

Батьки позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які проживали разом з позивачем та відповідачем в АДРЕСА_1 визнавали свогоонука ОСОБА_7 , і також підтримували доброзичливі стосунки із ОСОБА_2 , добре до неї ставилися та брали активну участь у вихованні дитини.

Так як на даний час позивач перебуває більшість часу за кордоном з метою отримання доходів для забезпечення належного утримання сина, дитина ОСОБА_4 зараз фактично проживає разом з бабусею та дідусем, що підтверджується довідкою № 20.10-20/112 від 06.03.2026 року.

З огляду на те, що позивач перебував за межами України та не мав можливості особисто бути присутнім при проведенні генетичного дослідження, на підтвердження свого батьківства подав, зокрема, висновки про біологічну спорідненість між дитиною та його батьками, які свідчать про високий ступінь ймовірності їх спорідненості як бабусі та дідуся з онуком.

Посилаючись на положення статей 125, 128, 134 Сімейного кодексу України, позивач просив встановити факт його батьківства щодо ОСОБА_4 , внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, замінивши відомості про батька з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 », а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року за клопотанням представника позивача позовні вимоги про стягнення аліментів залишено без розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача адвокат Попович В.І. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують та просять такі задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник Виноградівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими що підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно пунктів 1.7., 2.13.1, 2.16.4, 2.16.7, 2.18 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №55/18793 від 14 січня 2011 року, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду. На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у пункті 2.28 цього розділу.

Статтею 28 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до статті 134 Сімейного кодексу України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації.

Частиною 1 статті 135 Сімейного кодексу України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що справи про визнання батьківства суд розглядає в порядку позовного провадження. У таких справах позови приймаються до розгляду якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Щодо предмету доказування у даній категорії справі, то Сімейний кодекс України будь-яких особливостей не визначає.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і має метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні. Державна політика у цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Стаття 18 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 134 Сімейного кодексу України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до статей 6, 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 2021 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут та сімейні відносини. Відповідачка зареєстрована за адресою позивача з 09.12.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №166 від 31 березня 2023 року (а.с. 14).

Оскільки на момент народження дитини сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі та спільна заява батьків про визнання батьківства до органу державної реєстрації актів цивільного стану не подавалась, запис про батька дитини було здійснено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька внесені за її вказівкою, що підтверджується копією актового запису про народження №166 від 31.03.2023 року (а.с. 82).

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано докази спільного проживання сторін однією сім`єю, ведення спільного господарства, виховання та утримання дитини після її народження, а також письмові пояснення щодо сімейних відносин сторін.

Крім того, до матеріалів справи долучено: 1) висновок про біологічну спорідненість №HID26-003527 від 27 лютого 2026 року, згідно з яким ймовірність спорідненості між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як бабусею та онуком становить 99,98316991 %; 2) висновок про біологічну спорідненість № HID26-003526 від 27 лютого 2026 року, згідно з яким ймовірність спорідненості між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як дідусем та онуком становить 99,98114793 % (а.с. 28-29, 30-32).

Хоча зазначені висновки не є судовою молекулярно-генетичною експертизою щодо безпосереднього встановлення батьківства, вони підтверджують високий ступінь біологічної спорідненості дитини з батьками позивача та відповідно є належними письмовими доказами, які підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

При цьому відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача щодо його батьківства, суду не надала, клопотань про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи не заявила, заперечень проти позову не подала. В матеріалах справи міститься заява про визнання позову повному обсязі (а.с. 58).

Суд також бере до уваги, що після народження дитини сторони спільно проживали, виховували та утримували сина, а сам позивач фактично здійснював батьківські обов`язки щодо дитини.

Оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вони є достатніми, взаємопов`язаними та переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, позовні вимоги про внесення змін до актового запису № 166 від 31 березня 2023 року, складеного Виноградівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Берегівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом заміни відомостей про батька дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 », при цьому інші відомості актового запису залишаються без змін.

Разом з тим судом встановлено, що ухвалою суду від 01 липня 2026 року за заявою позивача позовні вимоги про стягнення аліментів були залишені без розгляду.

Відповідно до статті 257 ЦПК України після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду суд не вирішує по суті вимоги, які залишені без розгляду.

Отже, предметом розгляду у даній справі є виключно вимоги про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини, які, з огляду на встановлені судом обставини та наведені норми матеріального права, підлягають задоволенню.

Верховний Суд роз`яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц).

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі..

На підставі викладеного, керуючись ст. 28 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 128, 130, 134, 135 Сімейного кодексу України, п.п. 1.7., 2.13.1, 2.16.4, 2.16.7, 2.18 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за №55/18793 від 14 січня 2011 року, ст.ст. 10, 12, 13,18, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Тросник Берегівського району Закарпатської області, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Виноградівський відділ державної реєстрації акті цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 166 від 31 березня 2023 року про народження щодо ОСОБА_4 , а саме:

- вказати батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у графі «Батько» замість « ОСОБА_5 , Громадянин України», вказати « ОСОБА_1 , Громадянин України».

Дату та місце народження дитини та відомості про матір дитини залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

ГоловуючийЛеньо В. В.