Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження №2/748/907/26 Єдиний унікальний № 748/630/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Костюкової Т.В. ,
за участю секретаря Зеленської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в
Представник позивача, адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1414107 від 11.08.2025 та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», 03 березня 2026 року, в системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №2-308-869-2-22-Г від 20.01.2022 у сумі 200280,37 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 75000 грн, заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 46080,37 грн та заборгованості по сплаті комісій в розмірі 79200 грн; та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 0.01.2022 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 2-308-869-2-22-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), який складається з публічної частини договору, яким є Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.Вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і Позичальника щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України та умов п. 1.2 Кредитного договору є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Позичальником пропозиції Банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України. Сторони погодили та своїм підписом Позичальник підтвердив, що цей Кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для Сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) Також Позичальник своїм підписом підтвердив, що: з Договором, який розміщений на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях Кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлений і згодний; один оригінал Договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані .За умовами п. 8.2 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 19.01.2027, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним. Відповідно до п. 8.3 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє Позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору. Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених Договором 75 000,00 гривень які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі коштів з каси Банку готівкою (п. 1.4 Кредитного договору). Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки Позичальник зобов`язувався: повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 19.01.2027. Графік платежів наведений в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором; ? Своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах. При цьому, перерахування (внесення) Позичальником грошових коштів на погашення ануїтетних платежів повинно бути здійснено у строк, не пізніше останнього робочого дня місяця . Внаслідок неналежного виконання зобов`язань утворилася заборгованість у сумі 200280,37 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 75000 грн, заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 46080,37 грн та заборгованості по сплаті комісій в розмірі 79200 грн, право вимоги на якій внаслідок переходу права вимоги перейшло до позивача
Ухвалою суду від 11.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.04.2026.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22.04.2026 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження, цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 01 червня 2026 року.
Ухвалою від 01 червня 2026 року закри то підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судове засіданання представник позивача не з`явився, через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності, провити ухвалення заочного рішення не заперечує
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, в призначені судові засідання засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив.
З урахуванням того, що відповідач в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином у відповідності до п. 4 ч.8 ст 128 ЦПК України, відзиву на позов не надав, в поданому позові позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи, суд прийшов до висновку щодо заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.
Згідно заяви від 20.01.2022 АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2-308-869-2-22-Г з (ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина) , відповідно до умов якого відповідач отримав у розмірі 75000,00 грн на строк до 19 січня 2027 включно, зі сплатою процентів у розмірі 10,00% річних, що нараховується на суму заборгованості та комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,30 % від суми кредиту, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Строк дії договору до 19.01.2030 (а.с.66-69,70).
Пунктом 2.9 кредитного договору визначено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди складає 4075,52 грн та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Також кредитодавець зобов`язався для обліку кредиту відкрити позичковий рахунок № НОМЕР_1 ( п.3.1.1. Договору)
Також 20.01.2022 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, яким погоджено істотні умови вказаного кредитного договору щодо умов кредитування, процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, які є ідентичними , що викладені в Договорі №2-308-869-2-22-Г (а.с.71-72).
Наявність власноручного підпису відповідача на кредитному договорі №2-308-869-2-22-Г від 20.01.2022 та паспорті споживчого кредиту свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з істотними умовами споживчого кредиту, зокрема щодо розміру кредиту, строку його повернення, процентної ставки та інших умов кредитування, і погодився з ними .
Згідно заяви на видачу готівки від 20.01.2022 року АТ «МЕГАБАНК» було перераховано грошові кошти в сумі 75 000,00 грн ОСОБА_1 (а.с.56-57).
АТ «МЕГАБАНК» свої зобов`язання за кредитним договором не виконало , у зв`язку із чим станом на 03.09.2024 утворилась заборгованість за кредитним договором №2-308-869-2-22-Г від 20.01.2022 у розмірі 200280,37 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 75000,00 грн, заборгованість по сплаті відсотків 46080,37 грн, заборгованість по сплаті комісії 79200,00 грн. Вказані обставини підтверджуються довідкою-розрахунком ( а.с 33) та виписками по особовим рахункам відповідача (а.с.34-54).
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.15-17,19).
Відповідно до п. 1 договору № GL1N426240 від 03.09.2024, АТ «МЕГАБАНК» відступає ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» належні АТ «МЕГАБАНК», а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуває права вимоги АТ «МЕГАБАНК» до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб, та/або фізичних осіб-підприємців, та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до договору.
Відповідно до витягу з додатку №1 до договору № GL1N426240 від 03.09.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2-308-869-2-22-Г від 20.01.2022 у розмірі 200280,37грн з яких: заборгованість за основним боргом 75000,00 грн, заборгованість по сплаті відсотків 46080,37 грн, заборгованість по сплаті комісії 79200,00 грн (а.с.55).
Платіжною інструкцією від 31.07.2024 року за №66895 підтверджується внесення плати за лот № GL1N426240 від переможцем ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС ( а.с 18)
27.12.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» був укладений договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуває права вимоги до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №31-308-869-2-21-Г від 24.12.2021 на загальну суму 200280,37грн з яких: заборгованість за основним боргом 75000,00 грн, заборгованість по сплаті відсотків 46080,37 грн, заборгованість по сплаті комісії 79200,00 грн (а.с.13-14,32).
Платіжними інструкціями №1074 від 27.12.2024 року, №1091 від 31.01.2025 року та №1822 від 22 .09.2025 року підтверджується оплата згідно договір №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 року ( а.с31)
10.12.2025 року ОСОБА_1 позивачем надсилалася вимога (повідомлення) про сплату заборгованості за кредитним договором №2-308-869-2-22-Г від 20.01.2022 року в сумі 200280,37 грн ( а.с 58,59,60-63)
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним - стаття 1055 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 Кодексу розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не надав доказів на спростування встановлених обставин або розміру заборгованості. Також відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ані на рахунки попереднього кредитора - АТ «Мегабанк».
Отже, ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із заборгованості за кредитом ( в тому числі й прострочена) 75000,00 грн та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочену) 46080,37 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії в розмірі 79200,00 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 2.8 кредитного договору №2-308-869-2-22-Г від 20.01.2022 року передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,30% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Суму нарахувань по комісії включено і до графіку платежів.
Крім того, у вказаному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.
Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.
Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Отже, умови договору про сплату комісії саме за обслуговування кредитної заборгованості, тобто за дії, які АТ «Мегабанк» здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.
Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за управління кредитом заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).
З огляду на викладене, оцінюючі надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЄВРОКРЕДИТ» в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії в розмірі 79200,00 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.
Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об`єднання «Альянс ДЛС» на підставі договору № 1/07 про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року (а.с. 25-30).
Згідно із копією акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12062875 від 05 січня 2026 року вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» позивачу (боржник ОСОБА_1 ), становить 11200 грн. (а.с. 65).
Відповідно до норм частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 6000 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивач просив стягнути з відповідача 200280,37 грн, водночас суд задовольнив позовні вимоги на 121080,37 грн, що становить 60,46% від суми заявлених вимог, з урахуванням чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1609,69 грн
Керуючись статтями 2, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №2-308-869-2-22-Г від 20.01.2022 у сумі 121080(сто двадцять одна тисяча вісімдесят) грн 37 коп., яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 75000 грн, заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 46080,37 грн .
В іншій частині позовних вимог відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 1609,69 грн у відшкодування судових витрат та 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, провулок Ушинського, буд.1 офіс 105
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Суддя Т.В.Костюкова
Судове рішення № 138651666, Чернігівський районний суд Чернігівської області було прийнято 31.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 748/630/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: