Рішення № 138650569, 31.07.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1692/26

Провадження № 2/577/2142/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 62935 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ Споживчий центр Сарана А.О. звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 62935 грн. заборгованості за кредитним договором. Вимоги обгрунтовують тим, що 14.07.2025 р. між ТОВ Споживчий центр та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №14.07.2025-100001296, відповідно до якого, останній отримав кредит у розмірі 10000 грн. 02.08.2025 р. між ТОВ Споживчий центр та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, згідно якого збільшили суму кредиту до 19500 грн. Умови кредитного договору ОСОБА_1 не виконувались і утворилась заборгованість на суму 62935 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 19500 грн., по процентам в розмірі 28420 грн., комісії (пов`язаної з надання кредиту) 1755 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 3510 грн., неустойки 9750 грн., що і змусило звернутися до суду.

Представник позивача Сарана А.О. в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд без його участі, просить врахувати його заперечення.

Встановлено судом, що 14.07.2025 р. ТОВ Споживчий центр уклало з ОСОБА_1 кредитний договір (оферти) № 14.07.2025-100001296, згідно якого останній отримав 10000 грн. (а.с. 9-17). 02.08.2025 р. між ТОВ Споживчий центр та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, згідно якого збільшили суму кредиту до 19500 грн. (а.с. 18-21).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст. 526 ЦК України передбачено зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з ч.ч.12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Згідно розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором (оферти) №14.07.2025-100001296 від 14.04.2025 р. та додатковим договором від 02.08.2025 р. в сумі 19500 грн. - тіло кредиту, 28420 грн. - проценти, 1755 грн. - комісію (пов`язана з наданням кредиту), 3510 грн. - додаткову комісію (за обслуговування кредитної заборгованості), загалом 53185 грн. (а.с.24)

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 05.03.2026 р. молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 (а.с.45).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 06.06.2022 р. на підставі Указу Президента України №69/2022 р. призваний у ЗСУ при мобілізації (а.с.57-58), є учасником бойових дій (а.с.47).

Аналіз наведених доказів свідчить про те, що відповідач є військовослужбовцем, який брав участь у відсічі збройній агресії проти України.

Закон України «Про соціальнийі правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 вказаного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовціві членівїх сімей» в редакції, чинній на час укладення кредитного договору, визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021).

ОСОБА_1 відповідає умовам, зазначеним у нормах ч. 15 ст. 14 Закону, що підтверджується дослідженими судом доказами, а відтак звільняється від нарахування відсотків в сумі 8420 грн. (які нараховані в період з 14.07.2025 р. по 15.02.2026 р.), за кредитним договором, який не пов`язаний з придбанням майна або транспортного засобу, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 8, 9 Індивідуальної частини кредитного договору, комісія, пов`язана за наданням кредиту, складає 9 % від суми кредиту та додаткова коміся дорівнюють 1800 грн. нараховується та обліковується в день надання кредиту.

Згідно п.п.1.3, 1.4 Договору комісія за надання дорівнює 855 грн., комісія за обслуговування становить 1755 грн.

Особливості регулювання відносин споживчого кредитування встановлені законом.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч.1 ст. 1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатні та безоплатні послуги, у тому числі з надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Разом із тим, у кредитному договорі не обґрунтовано економічну сутність комісії, як плату за надання конкретно визначених сторонами послуг, що суперечить вимогам закону про споживче кредитування, є нечесною та не прозорою практикою, у зв`язку із чим п.8, 9 індивідуальної частини кредитного договору, п.п. 1.3, 1.4 додаткового договору є нікчемними в силу дії норм ч.1 та 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 1755 грн. комісії за надання, 3510 грн. комісії за обслуговування є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення заборгованості по неустойці, то суд приходить до такого висновку.

Суд враховує, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 14.07.2025 р., тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Тому, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по неустойці в сумі 9750 грн. є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 19500 грн. (10000 грн.+ 9500 грн. тіло кредиту).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог. Враховуючи, що задоволено 30,98 відсотків заявленої суми, то судовий збір слід покласти на відповідача в розмірі 824,81 грн.

Керуючись ст.ст.15, 16, 1050, 1054, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 625, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст.3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 280, 282, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр, код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. за кредитним договором (оферти) 14.07.2025-100001296 від 14.04.2025 р. та додатковим договором від 02.08.2025 р. та 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 81 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Споживчий центр, код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Гетьман В. В.