Рішення № 138650278, 30.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6814/26

н/п 2/953/4120/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.,

при секретарі Мартиненко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання зобов`язання за кредитним договором припиненим внаслідок його належного виконання, -

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Сенс Банк» про визнання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №507004714 від 29.11.2023 припиненим внаслідок належного його виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.11.2023 року між АТ «СЕНС БАНК» та ним було укладено договір про надання споживчого кредиту № 507004714, відповідно до умов якого, позивачу було надано кредит в розмірі 137 374.18 гр. під 0.01% річних строком на 120 місяців із цільовим призначенням - повернення заборгованості за кредитним договором 630283251 від 2015-07-04 року. Розмір - 137 374,18 гривні, спосіб видачі переказ коштів на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ 23494714.

Зазначені договір було укладено у вигляді оферти позивача, яка була акцептована Банком. П. 4. вищевказаного договору було узгоджено, що за умови повернення кредиту, сплати процентів, комісійної винагороди та інших платежів передбачених Угодою у сумі не менше ніж 82 424.51 гр. до 29 листопада 2024 р.; недопущення позивачем, у строк з дати укладення Угоди до 29 листопада 2024 р., прострочення будь-якого з платежів, передбачених Графіком платежів (Додаток No1 до Угоди); належного і неухильного виконання інших зобов`язань за Угодою та Договором - банк зобов`язується здійснити прощення залишку заборгованості за Кредитом, нарахованими процентами (за наявності), нарахованими комісіями за Угодою (за наявності).

Тобто, даними умовами сторони погодили, що в разі сплати позивачем у відповідності до встановленого строку, в сумі не менше ніж 82 424.51 гр., відповідач бере на себе зобов`язання списати решту заборгованості.

В період з 29.11.2023 року по 29.08.2024 року позивачем загалом було внесено суму в розмірі 82 441 гр. Отже, позивач повністю виконав свою частину зобов`язань, покладених на нього кредитним договором, навіть раніше обумовленого строку. 01.09.2025 року позивач направив до відповідача скаргу з проханням закрити вищезазначений договір з огляду на належне виконання своїх зобов`язань. Проте, відповіддю від 11.09.2025 р. No41888-33.4-б/б, Банк підтвердив виконання позивачем умов врегулювання заборгованості за кредитним договором, але призупинив виконання зобов`язань щодо прощення частини заборгованості нібито з підстав того, що наразі банк перебуває в процесі приведення діяльності у відповідність згідно із статтею 7 Закону про банки, як державного Банку, тому не має можливості здійснення прощення боргу за наведеним вище кредитним договором, адже на даний час рішенням Наглядової ради Банку встановлена заборона на здійснення прощення заборгованості і до моменту обрання нового складу Наглядової ради Банку таке рішення не може бути змінено.

Зазначає, що відповідач не визнає факту припинення договірних зобов`язань за кредитним договором внаслідок належного виконання, продовжує нараховувати відсотки та заборгованість протягом більше ніж одного року після повного виконання позивачем своєї частини зобов`язань за договором, в той час, як відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонам. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився. 29.07.2026 до суду від представника позивача адвоката Лисенка А.О. надійшла заява про проведення розгляду справи без участі сторони позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на його адресу.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 29.11.2023 року ОСОБА_1 підписав оферту на укладення угоди про надання АТ «Сенс Банк» споживчого кредиту №507004714.

Як вбачається зі змісту п. 4 оферти за умови за умови повернення кредиту, сплати процентів, комісійної винагороди та інших платежів передбачених Угодою у сумі не менше ніж 82424,51 гр. до 29 листопада 2024 р.; недопущення позичальником, у строк з дати укладення Угоди до 29 листопада 2024 р., прострочення будь-якого з платежів, передбачених Графіком платежів (Додаток №1 до Угоди); належного і неухильного виконання інших зобов`язань за Угодою та Договором банк зобов`язується здійснити прощення залишку заборгованості за Кредитом, нарахованими процентами (за наявності), нарахованими комісіями за Угодою (за наявності).

На підтвердження виконання умов п. 4 оферти ОСОБА_1 надано квитанції про оплату заборгованості, зокрема:

-Квитанція від 20.12.2023 на суму 7000 гривень;

-Квитанція №0.0.3421504828.1 від 17.01.2024 на суму 7005 гривень;

-Квитанція №0.0.3471707307.1 від 14.02.2024 на суму 7005 гривень;

-Квитанція №0.0.3517792876.1 від 10.03.2024 на суму 7005 гривень;

-Квитанція №0.0.3599495792.1 від 19.04.2024 на суму 7005 гривень;

-Квитанція №0.0.3636538820.1 від 10.05.2024 на суму 7005 гривень;

-Квитанція №0.0.3708545273.1 від 16.06.2024 на суму 7005 гривень;

-Квитанція №0.0.3771133670.1 від 18.07.2024 на суму 7005 гривень;

-Квитанція №0.0.3824563177.1 від 15.08.2024 на суму 26 400 гривень;

-Квитанція №0.0.3825481716.1 від 16.08.2024 на суму 3 гривні.

Загальна сума сплачених ОСОБА_1 коштів складає 82 438 гривень.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 виконав вимоги п. 4 оферти, сплативши в строк до 29.11.2024 визначену суму коштів. Однак АТ «Сенс Банк» не визнає факту належного виконання кредитного договору та продовжує нараховувати відсотки та заборгованість навіть після виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором.

Разом з тим, як вбачається з листа в.о. начальника Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Н. Лади, у відповідь на звернення позивача ОСОБА_1 стосовно зобов`язання АТ «Сенс Банк» закрити кредитний договір у зв`язку з належним його виконанням, повідомила, що АТ «Сенс Банк» підтвердив виконання ОСОБА_1 умов врегулювання заборгованості за кредитним договором №507***714, однак наразі банк перебуває в процесі приведення діяльності у відповідність згідно із статтею 7 Закону про банки, як державного Банку, тому не має можливості здійснення прощення боргу за наведеним вище кредитним договором, адже, на даний час рішенням Наглядової ради Банку встановлена заборона на здійснення прощення заборгованості і до моменту обрання нового складу Наглядової ради Банку таке рішення не може бути змінено.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Системний аналіз статей 599, 1049, 1054 Цивільного кодексу України свідчить, що належним виконанням кредитного договору є зарахування на узгоджений сторонами рахунок кредитора суми кредиту, передбачених договором процентів та можливих штрафних санкцій, у разі їх нарахування.

Враховуючи вище викладене, а також те, що позивачем ОСОБА_1 в повному обсязі виконані зобов`язання за кредитним договором №507004714 від 29.11.2023 року, згідно листа НБУ відповідач погодився з належним виконанням ОСОБА_1 зобов`язання, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання про визнання зобов`язання за кредитним договором №507004714 від 29.11.2023 припиненим внаслідок належного його виконання, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, у ході судового розгляду представником відповідача не надано належних доказів у розумінні ст.ст.76-80 ЦПК України на підтвердження заперечень щодо заявлених позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Відповідно до ч. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Враховуюче те, що позивача звільнено від сплати судового збору, з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача мають бути стягнуті 1064, 96 гривень (1331 гр. 20 коп. *0,8) судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 599, 610, 626, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 76, 80, 141 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання зобов`язання за кредитним договором припиненим внаслідок його належного виконання - задовольнити.

Визнати зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №507004714 від 29.11.2023 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Сенс банк», припиненим внаслідок належного його виконання.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ: 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100).

Суддя С.Л. Шаренко