Рішення № 138649858, 31.07.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/102/26

31 липня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.,

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 27.12.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір № 505856-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 58000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,7 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Зазначає, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 58000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

На даний час боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 505856-КС-004 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 505856-КС-004 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Також, відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 505856-КС-004, відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за даним договором на загальну суму 11970,00 грн. Отже, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Вказує, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, тому у боржника станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за договором №505856-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 155146,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 57500,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 61426,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 28420,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 800,00 грн.

Короткий зміст відзиву на позов:

Від представника відповідача - адвоката Лісодіда О.В. поступив письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» відповідач визнає частково, оскільки позивач невірно порахував повернуті нею кошти, які були отримані як тіло кредиту, нарахував відсотки за користування безпідставно.

Зазначає, що позивач вважає, що відповідачем, відповідно до умов договору кредитування, не виконувалися зобов`язання по поверненню коштів, але при цьому не заперечує, що відповідачем частково було погашено тіло кредиту на суму 11970 грн., з отриманих за договором 58000 грн. Тому стороні відповідача є незрозумілою нарахована заборгованість у загальному розмірі - 155146 грн., з яких прострочення платежів по тілу кредиту складає - 57500 грн., а повинно бути - 46030 грн.

Вказує, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані кредитною установою Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Таким чином відсутні підстави вважати, що при укладенні договору були дотриманні приписи законодавства стосовно користування тілом кредиту, сплати відсотків, штрафних санкцій та інше.

Просить позов задовольнити частково, а саме з розмірі не повернутого тіла кредиту в розмірі - 46030 грн.

Короткий зміст відповіді на відзив:

Від представника позивача - Басалига Д.М. поступила письмова відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач вважає його необґрунтованим і безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Зокрема зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 11970,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов Кредитного договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Відповідно до п.2.4. Кредитного договору, Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 0,7 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої Процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.10.2. Кредитного договору, Позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою починаючи з першого для користування Кредитом. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 0,7 %, фіксована.

Згідно п.11.4.4. Кредитного договору, Позичальник ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням.

Представник позивача звертає увагу суду, що всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені НЕ у Правилах надання кредитів, Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами) чи якихось «тарифах та умовах», а саме у Кредитному договорі, який Позичальник уклав з ТОВ «Бізнес Позика» шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписав за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.7. Кредитного договору, строк дії Договору: до 13.06.2025 року. Як вбачається з розрахунку заборгованості, сума заборгованості Відповідача за Кредитним договором після 13.06.2025 припинила змінюватися, у зв`язку із закінченням строку дії Кредитного договору.

Звертає увагу, що ТОВ «Бізнес Позика» не продовжувало строк дії Кредитного договору в односторонньому порядку, не нараховувало проценти після закінчення строку дії Кредитного договору, та не просить суд стягнути з Відповідача жодні проценти, які начебто були нараховані після закінчення строку дії Кредитного договору.

Відповідно до п.2.5. Кредитного договору, комісія за видачу кредиту: 11600,00 грн.

Вказує, що до позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором, який ґрунтується на умовах Кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи.

Виходячи з викладеного у відповіді на відзив, просить прийняти її, поновити позивачу строк для подання доказів у справі та долучити цю відповідь на відзив разом з усіма додатками до матеріалів справи. Врахувати під час розгляду та вирішення справи дану відповідь на відзив разом з усіма додатками і проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Короткий зміст заперечення:

Від представника відповідача - адвоката Лісодіда О.В. поступило письмове заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що ознайомившись з відповіддю на відзив, відповідач в черговий раз стверджує, що не заперечує стосовно того, що нею 27.12.2024 року був укладений кредитний договір та отриманні кошти у сумі 58 тис. грн., з терміном кредитування на 24 тижні. Тіло кредиту частково було погашено, а саме на суму 11970 грн., що не заперечується позивачем, тому, на думку сторони відповідача, залишок заборгованості по тілу кредиту складає - 46030 грн., а не 57500 грн., як на те вказує позивач.

Разом з тим представник відповідача вказує, що 09.05.2023 року відповідачка уклала шлюб з ОСОБА_2 (актовий запис № 97, Надвірнянський відділ ДРАЦС). 17.01.2023 року чоловік відповідача був призваний на військову службу під час мобілізації, і на цей час перебуває у ЗСУ, брав безпосередню участь у заходах для забезпечення оборони держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, має статус учасника бойових дій.

Посилається на ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме на п.15 ст.14 даного Закону, та звертає увагу, що відповідачка на підтвердження того факту, що вказана пільга розповсюджується на неї, як дружину військовослужбовця, який брав безпосередню участь у здійсненні заходів, щодо оборони України, надала позивачу заяву щодо застосування до кредитного договору пільг як дружині та належним чином засвідченні: копію свідоцтва про шлюб від 09.05.2023 року, копію військового квитка, копію довідки за формою: щодо безпосередньої участі у бойових діях, посвідчення УБД.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XIІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій. В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває дотепер.

Таким чином штрафні санкції ( у розмірі 28420 грн) , комісія (у розмірі 7800 грн.) як пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом (у розмірі 61426 грн.) для відповідачки не нараховуються та не стягуються.

З огляду на викладене, просить позов задовольнити частково, а саме стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі не повернутого тіла кредиту - 46030 грн.

Також представником позивача подано до суду додаткові пояснення у справі, які вона просить прийняти та долучити до матеріалів справи і врахувати їх під час розгляду та вирішення справи. Розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача, зазначивши, що позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у поданих позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у них. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту №505856-КС-004 від 27.12.2024 в сумі 155146,00 грн, та стягнути сплачені судові витрати по справі.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме не заперечують щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за несплаченим тілом кредиту у розмірі 46030 грн. У задоволенні решти вимог позивача просять відмовити з підстав, наведених у запереченні.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.01.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Згідно ухвали суду від 28.04.2026 задоволено клопотання представника позивача - Памірського М.А. про витребування доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що 27.12.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір № 505856-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.19-28).

Зокрема, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 27.12.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 505856-КС-004 про надання кредиту (а.с.29-30).

27.12.2024 року відповідач ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 505856-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.40).

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6624, на номер телефону НОМЕР_2 , зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий відповідачем було введено/відправлено.

Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 58000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,7 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Також, як передбачено п.2.5. кредитного договору, комісія за видачу кредиту складає 11600,00 грн.

Крім того, матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, в якому містяться основні умови кредитування (а.с.16-18).

Як вбачається із анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи), ОСОБА_1 просила надати кредит в розмірі 58000,00 грн. Кошти просила перерахувати на картковий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.51).

Крім того матеріли справи містять візуальну форму послідовності дій клієнта, в якій міститься послідовність дій відповідача ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика», спрямованих на укладення електронного договору про надання кредиту (а.с.50).

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 58000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , вказану останньою при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с.52).

Згідно інформації, наданої АТ «УКРСИББАНК» на виконання ухвали суду від 28.04.2026 про витребування доказів, встановлено, що банківська картка з номером № НОМЕР_1 емітована до рахунку НОМЕР_3 , валюта UAH, належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . Також надано виписку по рахунку НОМЕР_3 , валюта UAH, до якого емітована картка № НОМЕР_1 , за період з 27.12.2024 по 13.06.2025, з якої вбачається, що на карту № НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 58000 UAН, що стороною відповідача не заперечується (а.с.168-188).

Відповідно до разрахунку заборгованості, у відповідача ОСОБА_1 станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за договором №505856-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 155146,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 57500,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 61426,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 28420,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 800,00 грн. (а.с.12-14).

Також дана заборгованість наведена у довідці про стан заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №505856-КС-004, складеною ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (а.с.15).

На даний час відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №505856-КС-004 про надання кредиту виконала часткового, а саме сплатила кошти в сумі 11970,00 грн, які відображені у розрахунку заборгованості за Договором № 505856-КС-004, і загальний розмір яких не заперечується сторонами по справі.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 09.05.2023 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , про що цього ж дня Надвірнянським відділом ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було складено відповідний актовий запис № 97, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.129, 160).

Також судом встановлено, що 17.01.2023 року чоловік відповідача - ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджується копією військового квитка останнього, і на цей час перебуває у ЗСУ, що в судовому засіданні не спростовано, брав безпосередню участь у заходах для забезпечення оборони держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, має статус учасника бойових дій (а.с.126-128, 130, 161-162).

Як зазначено у посвідченні серії НОМЕР_5 , виданого 27.10.2023 на ім`я ОСОБА_2 , пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.161).

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо укладення кредитного договору та видачі кредитних коштів за договором.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, який є обов`язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір № 505856-КС-004 про надання кредиту, у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UA-6624.

В укладеному між сторонами кредитному договорі погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії, тощо.

За умовами укладеного кредитного договору № 505856-КС-004 від 27.12.2024, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 58000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Зокрема, відповідно до умов договору, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,7 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що строк кредиту (термін дії кредитного договору) - 24 тижні (з 27.12.2024 по 13.06.2025).

Також, як передбачено п.2.5 кредитного договору, комісія за видачу кредиту складає 11600,00 грн.

Законодавство України, зокрема ст.ст.207 та 1055 ЦК України, а також спеціальні норми Закону України «Про електронну комерцію», прямо передбачають можливість укладення кредитних договорів в електронній формі. Стаття 12 цього Закону визначає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину, який за своїми юридичними наслідками прирівнюється до власноручного підпису.

Договір № 505856-КС-004 від 27.12.2024 укладений шляхом акцепту (прийняття) відповідачем публічної оферти кредитора та підтверджується електронним підписом одноразового ідентифікатора Кузьма Г.П. - UA-6624, 27.12.2024 о 01:13:46.

Таким чином, відповідач вчинила активні дії, що свідчать про її волевиявлення на укладення договору на запропонованих умовах. Договір був укладений в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України, містить усі істотні умови, укладені з дотриманням вимог законодавства щодо електронної форми правочину, а тому є дійсним та обов`язковим до виконання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином судом встановлено, що кредитний договір № 505856-КС-004 від 27.12.2024 підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання правочину між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 .

Доказів протилежного матеріали справи не містять, стороною відповідача таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком.

Щодо перерахування кредитних коштів позичальнику суд зазначає, що у відповідності до умов договору про надання фінансового кредиту, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Позивач ТОВ «Бізнес Позика», з урахуванням перерахування усіх коштів на банківську карту позичальника, не володіє та не може володіти первинними бухгалтерськими документами, оскільки він не є банком, а перерахування коштів здійснювалось з використанням оператора послуг платіжної інфраструктури, який і займався перерахуванням коштів.

Позивачем ТОВ «Бізнес Позика» здійснено перерахування кредитних коштів в сумі 58000,00 грн на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , вказану нею в анкеті клієнта.

Факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів.

Крім того, згідно інформації, наданої АТ «УКРСИББАНК» на виконання ухвали суду від 28.04.2026 про витребування доказів, встановлено, що банківська картка з номером № НОМЕР_1 емітована до рахунку НОМЕР_3 , валюта UAH, належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . Також надано виписку по рахунку НОМЕР_3 , валюта UAH, до якого емітована картка № НОМЕР_1 , за період з 27.12.2024 по 13.06.2025, з якої вбачається, що на карту № НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 58000 UAН, що стороною відповідача не заперечується.

При цьому суд зазначає, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №559/1622/19).

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, натомість відповідач не довела суду, що у неї немає обов`язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення кредитного договору №505856-КС-004 від 27.12.2024 між позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 , та отримання відповідачем кредитних коштів шляхом перерахування на її картковий рахунок.

Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості, складених ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 505856-КС-004 від 27.12.2024, станом на 07.01.2026 року становить 155146,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 57500,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 61426,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 28420,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 800,00 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 505856-КС-004, відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за даним договором на загальну суму 11970,00 грн., з яких позивачем зараховано в погашення заборгованості за: тілом кредиту - 500,00 грн.; відсотками - 7090,00 грн.; комісією - 3800,00 грн.; відсотками відповідно до ст.625 ЦК України - 580,00 грн.

Отже, доказів погашення тіла кредиту (основної суми боргу) в повному обсязі, матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти в повному обсязі не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з неї заборгованості по тілу кредиту.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, відсотків відповідно до ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 09.05.2023 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , про що цього ж дня Надвірнянським відділом ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було складено відповідний актовий запис № 97, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Також судом встановлено, що 17.01.2023 року чоловік відповідача - ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджується копією військового квитка останнього, і на цей час перебуває у ЗСУ, що в судовому засіданні не спростовано, брав безпосередню участь у заходах для забезпечення оборони держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, має статус учасника бойових дій.

Як зазначено у посвідченні серії НОМЕР_5 , виданого 27.10.2023 на ім`я ОСОБА_2 , пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Як вбачається із заперечення на відповідь на відзив, сторона відповідача посилається на ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме на п.15 ст.14 даного Закону, та звертає увагу, що відповідачка на підтвердження того факту, що вказана пільга розповсюджується на неї, як дружину військовослужбовця, який брав безпосередню участь у здійсненні заходів, щодо оборони України, надала позивачу заяву щодо застосування до кредитного договору пільг як дружині та належним чином засвідченні: копію свідоцтва про шлюб від 09.05.2023 року, копію військового квитка, копію довідки за формою: щодо безпосередньої участі у бойових діях, посвідчення УБД.

З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_1 визнає заборгованість за кредитним договором за основною сумою боргу у розмірі не повернутого тіла кредиту - 46030 грн., а заборгованості за відсотками та комісією не визнає і заперечує проти їх стягнення, з огляду на її статус дружини військовослужбовця та положення п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий періодперіод функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Як встановлено судом, 17.01.2023 року чоловік відповідача - ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджується копією військового квитка останнього, і на цей час перебуває у ЗСУ, що в судовому засіданні не спростовано.

Згідно копії довідки ТВО командира військової частини НОМЕР_6 № 12530 від 01.11.2023, солдат ОСОБА_2 в брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в період з 29.03.2023 по 29.09.2023.

Доказів про звільнення ОСОБА_2 з військової служби на час дії кредитного договору матеріали справи не містять.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на члена сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 17.01.2023 року поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Суд зазначає, що навіть відсутність звернення відповідача до позивача не спростовує той факт, що на ОСОБА_1 розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 по справі № 642/548/21.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом та відсотків відповідно до ст.625 ЦК України за договором про надання кредиту №505856-КС-004 від 27.12.2024, відсутні.

Щодо стягнення комісії у розмірі 7800 грн. суд зазначає, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1, 2, 5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Як передбачено п.2.5. кредитного договору та зазначено вище, комісія за видачу кредиту складає 11600,00 грн.

Що стосується посилання сторони відповідача щодо застосування до нарахованої комісії положень п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», суд звертає увагу, що дане положення не передбачає звільнення від нарахування комісії, натомість не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом.

Таким чином, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Як наведено вище, із розрахунку заборгованості за договором № 505856-КС-004 вбачається, що відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за даним договором на загальну суму 11970,00 грн., з яких позивачем зараховано в погашення заборгованості за: тілом кредиту - 500,00 грн.; відсотками - 7090,00 грн.; комісією - 3800,00 грн.; відсотками відповідно до ст.625 ЦК України - 580,00 грн.

Тобто, зарахувавши із сплачених відповідачем коштів 3800,00 грн. в погашення заборгованості за комісією за надання кредиту, позивач просить стягнути з відповідача 7800,00 грн.

При цьому оскільки нараховані позивачем відсотки за користування кредитом та відсотки відповідно до ст.625 ЦК України підлягали списанню кредитодавцем, сплачені відповідачем кошти в сумі 7670,00 грн, спрямовані кредитодавцем на погашення відсотків за користування кредитом (7090,00 грн.) та відсотків відповідно до ст.625 ЦК України (580,00 грн.), підлягають відрахуванню від суми заборгованості зокрема із суми заборгованості за комісією.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за комісією у розмірі 130 грн.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за договором про надання кредиту №505856-КС-004 від 27.12.2024 в розмірі 57630 грн. 00 коп., з яких: 57500,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 130,00 грн - сума прострочених платежів за комісією за надання кредиту.

Вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за договором про надання кредиту №505856-КС-004 від 27.12.2024 в сумі 97516 грн.,задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат:

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 921 від 16.01.2026 (а.с.11).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 57630 грн. 00 коп., що становить 37,15% від ціни позову (155146,00 грн), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 989,08 грн (2662,40 грн/100*37,15%).

Висновки суду:

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягають частковому задоволенню, і з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню заборгованість за договором про надання кредиту №505856-КС-004 від 27.12.2024 в розмірі 57630 грн. 00 коп., , з яких: 57500,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 130,00 грн - сума прострочених платежів за комісією за надання кредиту.

У задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за договором про надання кредиту №505856-КС-004 від 27.12.2024 в сумі 97516 грн., необхідно відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 989,08 грн. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.207, 638-640, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.ст.3, 14 ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», керуючись ст.ст.4, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 178, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, 01133, - заборгованість за договором про надання кредиту №505856-КС-004 від 27.12.2024 в сумі 57630 грн. 00 коп. (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень), з яких: 57500,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 130,00 грн - сума прострочених платежів за комісією за надання кредиту.

У задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за договором про надання кредиту №505856-КС-004 від 27.12.2024 в сумі 97516 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, 01133, - 989 грн. 08 коп. (дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень вісім копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Міськевич О.Я.