Ухвала суду № 138649597, 27.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2280/26

Провадження № 2/344/3305/26

У Х В А Л А

27 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.,

з участю секретаря Бурянна Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Вовчинецька, 207» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

В заяві представника позивача про забезпечення доказів вказано: «…На даний час Позивачу стало відомо, що після події зазначений металевий елемент частково не був утилізований, а знаходиться у господарському приміщенні ОСББ «Вовчинецька, 207», доступ до якого Позивач не має. Тобто, даний доказ повністю перебуває у володінні/розпорядженні ОСББ «Вовчинецька, 207» та осіб, які здійснюють обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Вказаний предмет є безпосереднім речовим доказом у справі, оскільки його дослідження дозволить встановити: вид та конструкцію елемента покрівлі; спосіб його кріплення; наявність механічних пошкоджень, корозії або інших дефектів; характер відриву від покрівлі; можливість виникнення такого відриву внаслідок неналежного технічного стану покрівлі; інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Вказаний металевий лист є безпосереднім речовим доказом у справі, оскільки саме він був конструктивним елементом покрівлі, падіння якого стало причиною заподіяння шкоди автомобілю Позивачки. Його дослідження має істотне значення для встановлення фактичних обставин справи, зокрема технічного стану покрівлі, характеру відриву листа, способу його кріплення, наявності слідів корозії, руйнування, деформацій, зношення та інших дефектів. З огляду на позицію Відповідача у даній справі, який заперечує обставини події, існує реальна загроза втрати/знищення Відповідачем цього доказу, оскільки металевий елемент може бути утилізований як металобрухт, переданий третім особам, зданий на переробку або використаний повторно, що унеможливить його подальше дослідження судом чи експертом. Оскільки зазначений речовий доказ перебуває у володінні Відповідача, існує реальна небезпека його втрати, приховування, заміни, утилізації або здачі як металобрухту, що унеможливить його дослідження судом або експертом під час розгляду справи. Саме тому забезпечення доказів є необхідним та невідкладним…».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про судове засідання.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив клопотання розглядати без його участі. Зазначив в заяві: «…Ознайомившись з заявою про забезпечення доказів звертаю увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би свідчили, що пошкодження автомобіля відбулося внаслідок падіння металевого листа з даху будинку АДРЕСА_1 . Тому про заявлених вимог заперечую…».

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Аналізуючи положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи зміст статті 116 Цивільного процесуального кодексу України, слід дійти висновку про те, що дана норма дійсно передбачає обов`язок суду забезпечити докази за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача. Проте таке забезпечення здійснюється лише щодо тих доказів, в силу специфіки яких, учасник справи позбавлений можливості самостійно здійснити таке забезпечення (огляд, фіксація, збереження).

Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із задоволенням вказаної заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 2 ст. 116 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до вимог ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Представником відповідача не спростовано аргументи заяви про забезпечення доказів, натомість надано заперечення по суті спору.

Крім того, у частині заяви про забезпечення доказів щодо зобов`язання ОСББ «Вовчинецька, 207» забезпечити доступ суду, учасникам справи та експерту до господарського приміщення, у якому зберігається зазначений речовий доказ, представником позивача не наведено належних правових підстав для застосування інституту забезпечення доказів.

Фактично зазначена вимога спрямована на вчинення самостійних процесуальних дій щодо організації доступу до речового доказу, а не на забезпечення доказів у розумінні глави 9 ЦПК України. При цьому заявником не доведено існування ризику втрати, знищення чи неможливості подання відповідного доказу в майбутньому.

Крім того, в межах розгляду цієї справи судом не призначено експертизу, а сторонами не заявлялося клопотань про її призначення, у зв`язку з чим посилання на необхідність забезпечення доступу експерту є передчасним та необґрунтованим.

Отже, підстави для забезпечення доказів у цій частині заяви відсутні.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення доказів.

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про забезпечення доказів задовольнити частково.

Забезпечити доказ у даній справі шляхом збереження Відповідачем металевого елемента покрівлі (листової покрівельної сталі (бляхи)), який 28 грудня 2025 року впав із даху будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 207, на автомобіль Позивачки Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 та який знаходиться у господарському приміщенні ОСББ «Вовчинецька, 207», за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 207.

Зобов`язати ОСББ «Вовчинецька, 207» повідомити суд про місцезнаходження зазначеного металевого елемента та забезпечити його збереження до закінчення розгляду справи.

Заборонити ОСББ «Вовчинецька, 207», його посадовим особам, працівникам та іншим особам, які діють за його дорученням, відчужувати, утилізовувати, передавати третім особам, здавати як металобрухт, демонтувати, пошкоджувати або іншим чином змінювати стан зазначеного речового доказу до набрання законної сили судовим рішенням або до окремої ухвали суду.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя Бородовський С.О.