Рішення № 138649566, 29.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/805/26

Провадження №2/338/902/26

29 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

26 травня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М. І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 03 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 05582-12/2024, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачці грошові кошти в сумі 10 000 грн строком на 120 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Позивач указує, що кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці кредитні кошти в розмірі 10 000 грн шляхом безготівкового перерахування на рахунок платіжної картки, зазначеної нею під час укладення договору. 24 березня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24032025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 05582-12/2024 від 03 грудня 2024 року. Позивач зазначає, що відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконала, передбачені графіком платежі не внесла, кредитні кошти та проценти у строки, визначені договором, не сплатила, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 27 000 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за сумою кредиту; 12 000 грн - заборгованість за процентами; 5 000 грн - штраф.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 05582-12/2024 від 03 грудня 2024 року в розмірі 27 000 грн, судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про те, чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , власником банківської платіжної картки № НОМЕР_2 , а також інформацію про надходження на рахунок цієї картки коштів у розмірі 10 000 грн у період із 03 до 08 грудня 2024 року.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , а на рахунок, до якого емітовано зазначену картку, 03 грудня 2024 року зараховано кошти в сумі 10 000 грн.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань, доказів повного або часткового погашення заборгованості, а також контррозрахунку заборгованості до суду не подала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у разі одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом установлено, що 03 грудня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 05582-12/2024.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачці грошові кошти в розмірі 10 000 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором і графіком платежів.

Згідно з п. 1.2 договору кредит надано строком на 120 днів, починаючи з 03 грудня 2024 року. Кінцевою датою повернення кредиту визначено 01 квітня 2025 року.

Пунктом 1.4 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою в розмірі 1 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору.

З додатка № 1 до кредитного договору вбачається, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюються відповідно до такого графіка платежів: 01 січня 2025 року - 3 000 грн процентів; 31 січня 2025 року - 3 000 грн процентів; 02 березня 2025 року- 3 000 грн процентів; 01 квітня 2025 року - 10 000 грн кредиту та 3 000 грн процентів.

Загальна сума процентів за весь строк кредитування становить 12 000 грн, а загальна сума коштів, яку відповідачка повинна була сплатити на виконання умов договору, - 22 000 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Зі змісту договору, заяви-анкети та довідки про ідентифікацію з протоколом підписання вбачається, що відповідачка підписала договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1561, направленим на зазначений нею номер мобільного телефону.

У заяві-анкеті зазначено персональні дані відповідачки, її РНОКПП, паспортні дані, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти та номер банківської платіжної картки отримувача кредитних коштів.

З матеріалів справи також убачається, що кредит надавався відповідачці в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок із використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Листом-повідомленням про перерахування коштів підтверджено, що 03 грудня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти в розмірі 10 000 грн.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , а на рахунок, до якого емітовано зазначену картку, 03 грудня 2024 року було зараховано кошти в сумі 10 000 грн.

Отже, факт отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 10 000 грн суд вважає доведеним належними та допустимими доказами.

24 березня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24032025, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі боржників.

З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року вбачається, що до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 05582-12/2024 від 03 грудня 2024 року.

На дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки становила 26 200 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за сумою кредиту; 11 200 грн - заборгованість за процентами; 5 000 грн - штраф.

Передання Реєстру боржників підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників, а виконання позивачем зобов`язань щодо оплати за договором факторингу - платіжною інструкцією про оплату купівельної ціни.

Після переходу права вимоги та до закінчення визначеного договором строку кредитування нарахування процентів продовжувалося відповідно до умов первісного кредитного договору, у зв`язку із чим станом на 01 квітня 2025 року сума процентів становила 12 000 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що платежі за кредитним договором відповідачкою не здійснювалися, а загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості становить 27 000 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за сумою кредиту; 12 000 грн - заборгованість за процентами; 5 000 грн - штраф.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з укладенням і виконанням договору споживчого кредиту, отриманням відповідачкою кредитних коштів, обов`язком їх повернення та сплати процентів за користування кредитом, а також переходом до позивача права грошової вимоги за договором факторингу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною дванадцятою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З огляду на подання заявки на отримання кредиту, використання персональних і контактних даних відповідачки, підписання договору одноразовим ідентифікатором та зарахування кредитних коштів на належну їй банківську платіжну картку суд вважає доведеним укладення відповідачкою кредитного договору в належній формі.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною п`ятою ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною першою ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачкою кредитного договору, факт отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 10 000 грн, факт невиконання відповідачкою обов`язку щодо повернення кредиту, а також факт переходу до позивача права грошової вимоги за договором факторингу.

Відповідачка не подала до суду відзиву, не надала доказів повного або часткового погашення заборгованості, а також не подала контррозрахунку заявленої позивачем заборгованості.

Разом із тим неподання відповідачкою відзиву та контррозрахунку не звільняє суд від обов`язку перевірити законність і обґрунтованість заявленої до стягнення суми, оскільки судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Щодо вимог про стягнення тіла кредиту суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 10 000 грн, які у встановлений договором строк не повернула. Доказів повернення зазначеної суми кредиту відповідачкою до суду не подано.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів суд зазначає таке.

Позивач заявив до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 12 000 грн.

Зі змісту договору вбачається, що кредит надано відповідачці в розмірі 10 000 грн строком на 120 днів. Процентна ставка визначена сторонами в розмірі 1 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Зазначений розмір денної процентної ставки не перевищує максимального розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи із суми кредиту 10 000 грн, денної процентної ставки 1 % та строку кредитування 120 днів, сума процентів за весь строк кредитування становить: 10 000 грн * 1 % * 120 днів = 12 000 грн. Проценти нараховані в межах установленого договором строку кредитування та відповідають погодженому сторонами графіку платежів.

Та обставина, що право вимоги було відступлено позивачу 24 березня 2025 року, тобто до закінчення строку кредитування, не припиняє нарахування процентів у межах погодженого сторонами строку, оскільки відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора перейшли права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу.

За таких обставин вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 12 000 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу суд зазначає таке.

Позивач заявив до стягнення штраф у розмірі 5 000 грн.

Зі змісту кредитного договору та розрахунку заборгованості вбачається, що зазначений штраф нараховано у зв`язку з простроченням відповідачкою виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит, звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки - штрафу або пені за таке прострочення.

Неустойка - штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки штраф у розмірі 5 000 грн нарахований за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану, відповідачка звільнена від обов`язку його сплати.

За таких обставин вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 5 000 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 000 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 000 грн - проценти за користування кредитом.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 27 000 грн. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в розмірі 22 000 грн.

Отже, позовні вимоги задоволені в розмірі 81,48 % від заявленої ціни позову: 22 000 грн * 100 % / 27 000 грн = 81,48 %. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. З огляду на часткове задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2 662 грн 40 коп. * 81,48 % = 2 169 грн 36 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, стосується типового спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, не вимагала значного обсягу процесуальних дій, проведення складних розрахунків, призначення експертизи, допиту свідків або дослідження значного обсягу доказів.

З огляду на характер спору, ціну позову, обсяг виконаної представником позивача роботи, типовість підготовлених процесуальних документів, а також критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн завищеним та таким, що не відповідає критерію співмірності.

Суд дійшов висновку, що розумним і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є 3 000 грн.

Оскільки позов задоволено частково - у розмірі 81,48 % від заявлених вимог, із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі: 3 000 грн * 81,48 % = 2 444 грн 44 коп.

Таким чином, із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 4 613 грн 80 коп., з яких: 2 169 грн 36 коп. - судовий збір; 2 444 грн 44 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 05582-12/2024 від 03 грудня 2024 року в розмірі 22 000 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 000 грн - проценти за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 169 грн 36 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 444 грн 44 коп.

Копію заочного рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлено і в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або в разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, четвертий поверх.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 31 липня 2026 року.

Суддя: