Рішення № 138648484, 21.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:754/18746/25

Провадження №: 2-о/755/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

заявника - ОСОБА_1

представника заявника - адвоката Запорожцева В.В.

представника

заінтересованої особи - Пащука Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із заявою окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: просила встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу з 2011 року.

На обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 з літа 2011 року проживає з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі, ведуть спільне господарство за адресою:

АДРЕСА_1 , мають спільний бюджет, фактично проживають однією сім`єю як чоловік та дружина. Однак, познайомилися, почали відносини та проживали на орендованих квартирах ще з 2009 року. Вказані обставини можуть підтвердити свідки, а також підтверджується квитанціями про витрати на поїздки, на придбання побутової техніки та спільними фотографіями. Батьки ОСОБА_3 померли, інших родичів, крім брата, немає. Поряд з цим, у період часу з весни 2011 року по літо 2014 року заявник, ОСОБА_2 та його брат проживали разом в одній квартирі. Спільних дітей не мають. Влітку 2025 року ОСОБА_2 було мобілізовано. 02 вересня 2025 року під час телефонного спілкування вирішили, що після його повернення з бойового завдання, зареєструють шлюб. Однак, 08 жовтня 2025 року заявник отримала сповіщення від 07 жовтня 2025 року № 394 про те, що ОСОБА_2 зник безвісті 03 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Олексіївка Сумської області. Оскільки в особистих документах в військовій частині ОСОБА_2 записав заявника як дружину, 15 жовтня

2025 року заявник отримала його особисті речі. Оскільки заявник та ОСОБА_2 починаючи з

2011 року проживали однією сім`єю та вели спільне господарство, між ними виникли фактичні шлюбні відносини.

Метою встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 2011 року, є встановлення наявності шлюбних стосунків між заявником та ОСОБА_2 , що необхідно заявнику для управління їх спільним майном та майном ОСОБА_2 , зокрема, квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , а також визначення її правового статусу як дружини зниклого безвісті військовослужбовця, офіційного представництва та захисту прав ОСОБА_2 .

З огляду на викладене заяву просила задовольнити.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва 06 листопада 2025 року справу передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 січня 2026 року заяву залишено без руху та надано заявникові строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

23 січня 2026 року (вхід. № 3643) до суду від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, у новій редакції.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку окремого провадження, призначено судове засідання на 12 березня 2026 року на 14 год. 10 хв., сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

12 березня 2026 року у судовому засіданні протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання заявника про виклик та допит свідків.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року до складу учасників справи в якості заінтересованої особи залучено Міністерство оборони України та Війську частину

НОМЕР_1 . Зобов`язано заявника ОСОБА_1 протягом 5 днів направити заінтересованим особам копію заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, з додатками та надати докази направки до суду.

Також протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку із залученням до складу учасників справи заінтересованих осіб, розгляд справи відкладено до 22 квітня 2026 року на 11 год. 00 хв.

03 квітня 2026 року (вхід. від 28 квітня 2026 року № 24957) до суду надійшла заява представника заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_18., про участь у судових засіданнях призначених в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

22 квітня 2026 року судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв., знято з розгляду, у зв`язку із періодом тимчасової непрацездатності головуючого судді Хромової О.О. Наступне судове засідання призначено на 28 травня 2026 року на 11 год. 00 хв.

01 травня 2026 року (вхід. № 26798) представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Запорожцев В.В., подав до суду заяву з доказами направлення копії заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересованим особам.

28 травня 2026 року протокольною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку із першою неявкою заінтересованих осіб, судове засідання відкладено до 21 липня 2026 року до

11 год. 00 хв.

21 липня 2026 року у судовому засіданні проведено допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала та просила задовольнити, на обґрунтування заяви зазначила, що з ОСОБА_2 проживала разом протягом тривалого часу, у шлюбі не перебували, планували зареєструвати шлюб після його повернення з бойового завдання. Однак, під час проходження військової служби 03 жовтня 2025 року він зник безвісті. Проживає в його квартирі, дуже потребує матеріальної допомоги.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_19., розгляд заяви залишив на розсуд суду.

Заінтересована особа - Міністерство оборони України, у судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили. Правом на подання письмових пояснень не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, представника заявника, допитавши свідків, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до таких висновків.

До матеріалів справи долучено копію паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві 31 жовтня 2007 року, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявний штамп про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Відмітки про реєстрацію шлюбу відсутні.

Також до матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Міським відділом № 1 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області 28 лютого 1997 року, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявний штамп про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Відмітки про реєстрацію шлюбу відсутні.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 10 жовтня 2023 року № 349851017, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2810652480000, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 жовтня 2023 року, посвідченого Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дуднік І.В., зареєстровано в реєстрі за № 2362.

Зі сповіщення про безвісті зниклого від 07 жовтня 2025 року № 394, адресованого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , встановлено, що розвідник-навідник розвідувальної групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціального призначення загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 03 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Олексіївка, Хотівської сільської громади, Сумського району, Сумської області.

До матеріалів справи долучено особисті фотографії, на яких, імовірно, зображений ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_1 , а також інші особи, імовірно, з місць спільного відпочинку. Деякі фотознімки містять дату їх створення, зокрема 2011, 2014, 2015, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки (відображено шляхом відкривання детальної інформації про файл на комп`ютері).

Також в матеріалах справи міститься копія:

-Посадочних документів на поїзд на 25 липня 2014 року за маршрутом прямування «Київ-Мукачеве» на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-Посадочних документів на поїзд на 26 серпня 2015 року за маршрутом прямування «Київ-Львів» та у зворотньому напрямку на 02 вересня 2015 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-Посадочних документів на поїзд на 12 липня 2017 року за маршрутом прямування «Одеса-Київ» та у зворотньому напрямку на 30 червня 2017 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-Посадочних документів на поїзд на 16 січня 2018 року за маршрутом прямування «Київ-Львів» на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-квитка на автобус на 26 січня 2018 рлоку за маршрутом прямування «Прага-Карлові Вари» на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-а також квитків на автобус на 30 січня 2018 року за маршрутом прямування «Карлові Вари-Львів» на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_2 ;

-маршрутний лист «Амстердам-Антверпен» від 17 серпня 2019 року щодо пасажира ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-посадкових талонів на літак за рейсом «Київ-Франфурт» на 20 серпня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-посадкові талони на літак рейс «Київ-Франфурт» на 20 серпня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-копія квитків та інвойсів бронювання на автобус на 20 серпня 2019 року за маршрутом «Фрайбург-Кобленц» на ім`я пасажирів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-копія квитків на автобус на 24 серпня 2019 року за маршрутом «Кельн-Амстердам» на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 та відповідного маршрутного листа;

-паперова копія електронного повідомлення про підтвердження бронювання у готелі в місті Амстердам на період з 24 серпня 2019 року по 27 серпня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 ;

-копія квитків на автобус на 27 серпня 2019 року за маршрутом «Амстердам-Антверпен» на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 та відповідного маршрутного листа;

-паперова копія електронного повідомлення про підтвердження бронювання у готелі у місті в Німеччині на ім`я ОСОБА_2 на період з 27 серпня 2019 по 29 серпня 2019 року;

-копія квитків та інвойсів бронювання на автобус на 30 серпня 2019 року за маршрутом «Страсбург-Фрайбург» на ім`я пасажирів ОСОБА_2 та ОСОБА_9

-копія квитків та інвойсів бронювання на автобус на 03 вересня 2019 року за маршрутом «Фрайбург-Міжнародний аеропорт Франкфурта на Майні» на ім`я пасажирів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-паперова копія електронного договору туристичного страхування на поїздку до країн Європи на період з 20 серпня 2019 року по 18 вересня 2019 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_2 ;

-паперова копія посадкового документу на поїзд на 30 червня 2023 року за маршрутом прямування «Кам`янець-Подільський-Київ» на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;

-копія проїздних документів (квитків на потяг) на 06 серпня (рік не зазначено) за маршрутом прямування «Київ-Одеса» на ім`я ОСОБА_9 та

ОСОБА_8 матеріалах справи також містяться копія гарантійного талону на прилад «Точило» від 22 квітня 2011 року, товарний чек від 18 липня 2012 року на пральну машину, товарний чек від 12 лютого 2016 року на йогуртницю. Особа покупця не зазначена, адреса доставки також.

До матеріалів справи долучено паперову копію інформації з кабінету покупця ОСОБА_9 в онлайн-магазині «DelaMark», зокрема, перелік зроблених замовлень, їх вартість, дати оформлення та статус. Також наявна квитанція від 28 травня 2025 року про оплату замовлення в онлайн-магазині «DelaMark». Особу платника та інформації про замовлення не зазначено.

Також до матеріалів справи долучено товарну накладну від 30 червня 2025 року, гарантійний талон та платіжну квитанцію від 28 червня 2025 року щодо придбання годинника у ФОП ОСОБА_13 . Покупцем зазначена ОСОБА_14 . Особу платника у платіжному документі не зазначено.

Свідок ОСОБА_4 під час допиту повідомила, що заявник - її сестра, ОСОБА_3 знає з

2009 року, часто бувала у них в гостях і бачила, що вони живуть дружно. Чому сестра не зареєструвала офіційний шлюб - їй не відомо.

Свідок ОСОБА_5 під час допиту повідомила, що ОСОБА_1 подруга, познайомились близько

20 років тому. ОСОБА_3 і ОСОБА_9 проживали разом та вели спільний побут, проте не одружились. Вони разом приблизно 17 років. Востаннє бачила ОСОБА_3 ще до того, як він пішов на службу, мабуть в

2023 році. Дітей немає, незаміжня.

Свідок ОСОБА_6 під час допиту повідомила, що знає ОСОБА_9 і ОСОБА_3 приблизно з

2015-2016 року. Часто збирались компанією і проводили разом час. Вони жили як чоловік і дружина, казали, що збираються одружитись. У 2018 році їздили разом в Карпати, також їздили на тематичні фестивалі. В гості ходили частіше в літній період. Батьків ОСОБА_3 немає в живих. Дітей у них обох не немає, обидва були неодружені.

Свідок ОСОБА_7 під час допиту повідомив, що з братом ОСОБА_3 жив разом майже

30 років. Офіційно в шлюбі ОСОБА_9 і ОСОБА_3 не перебували, не знає чи робив ОСОБА_3 пропозицію ОСОБА_9 зареєструвати шлюб. ОСОБА_3 казав, що коли в нього буде відпустка - приїде і вони зареєструють шлюб. ОСОБА_9 та ОСОБА_3 проживали разом, але не були розписані. З 2011 до 2014 році всі проживали разом.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв`язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення факту, що підлягають розгляду у судовому порядку.

Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Водночас, відповідно до положень частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня

2019 року у справі № 320/948/18 та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.

Судом встановлено, що встановлення даного факту необхідно заявнику ОСОБА_1 для набуття статусу дружини зниклого безвісти військовослужбовця, отримання матеріальної допомоги, управління їх спільним майном та майном ОСОБА_16 .

Статтею 1 Сімейного Кодексу України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до частини другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, законом визначений перелік підстав створення сім`ї. Цей перелік не є вичерпним. Підставами створення сім`ї є шлюб (стаття 21 СК України), кровне споріднення, усиновлення (стаття

207 СК України). Також сім`я може створюватися на інших підставах, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Так сімейні відносини можуть виникати між особами на підставі фактичних шлюбних відносин без зареєстрованого шлюбу.

Так статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків.

У пункті 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб`єктом щодо оплати житлово-комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи становлять сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 694/646/20 (провадження № 61-5208св21) зазначено, що для встановлення факту проживання однією сім`єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов`язків.

Верховний Суд у постановах від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 12 грудня

2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня

2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня

2021 року в справі № 531/295/19 (61-3071св21) неодноразово зазначав, що для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22) зазначено, що «у справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України)».

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може однозначно свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від

19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від

30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті

77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК України).

На підтвердження обставин спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу заявником до матеріалів справи долучено їх спільні фотографії та квитки на поїздки у липні

2014 року, серпні 2015 року, липні 2017 року, січні 2018 року, серпні 2019 року та вересні 2023 року.

Спільні фотографії без доведення факту ведення спільного господарства не можуть свідчити про те, що між цими особами склались та мали місце протягом вказаного періоду усталені подружні відносини.

Верховий Суд в постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 28 червня

2023 року в справі № 357/9241/21 зазначив, що показання свідків та спільні фотографії сторін не можуть свідчити про факт спільного проживання сторін однією сім`єю без державної реєстрації і не можуть бути визначальними у вирішенні даного питання

Поряд з цим, повідомлені свідками обставини містять загальне посилання про наявність між заявником та ОСОБА_2 відносин у певний період, їх спільні поїздки на відпочинок та проведення свят. Водночас, не зазначено конкретних фактів, які б свідчили, що між ними склалися усталені сімейні зв`язки, що вони протягом заявленого періоду вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали права і обов`язки, притаманні саме подружжю.

Спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 у період з

2011 до 2014 році також не може бути безумовним підтвердженням факту, за встановленням якого звернулася заявник, оскільки свідком не повідомлено про характер стосунків між ними у зазначений час, наявність відносин, притаманних саме сім`ї. Поряд з цим, вимоги ОСОБА_1 стосуються значно більшого періоду.

Суд також враховує, що до матеріалів справи не долучено будь-яких відомостей з місця фактичного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зокрема, актів обстеження умов проживання, показань чи заяв сусідів, квитанцій про сплату витрат на утримання майна за місцем їх проживання, сплату комунальних послуг, докази про спільне придбання майна, предметів побуту чи побутової техніки, в тому числі чеків, квитанцій, накладних, які б містили інформацію про покупця та адресу доставки. Водночас, як уже зазначалося раніше, долучені до матеріалів справи заявником квитанції та товарні накладні не містять відповідної інформації.

В матеріалах справи також відсутні відомості про наявність у заявника та ОСОБА_2 спільного бюджету, спільних витрат тощо, зокрема, але не виключно, відомостей про банківські грошові перекази, спільну оплату вартості певних робіт послуг, оплати спільних покупок, тощо.

Поряд з цим ОСОБА_17 , як самостійно зазначила заявник, з літа 2025 року перебував у лавах Збройних Сил України, що виключало спільне проживання із заявником однією сім`єю з вказаного періоду і станом на дату розгляду справи.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (стаття 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заявник не надала належних доказів, які підтверджували б факт її спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, врахувавши, що показання свідків і надані спільні фотографії не можуть беззаперечно підтвердити існування усталених сімейних відносин, притаманних подружжю. Таким чином, вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 258, 259, 263-265, 294, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання:

АДРЕСА_4 .

Міністерство оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00034022, адреса місцезнаходження: просп. Повітряних Сил України, буд. 6, м. Київ, 03168.

Військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26630916, адреса місцезнаходження: м. Черкаси, Черкаська обл.

Повний текст рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова