Вирок № 138647211, 30.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6086/26 30.07.2026

н\п 1-кп/490/1097/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/6086/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72026001510000017 від 25.06.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, неодружений, офіційно не працює, проходить військову службу за контрактом на посаді водій-слюсар у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає у військовій частині НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, виконавши всі перелічені вище дії з реєстрації підприємства ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", які запропоновані йому невстановленою слідством особою, фактично досягнув своєї злочинної мети, яка полягала у внесенні неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, за наступних обставин.

Так, згідно ст.56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

Ст.57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов`язуються утворити суб`єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб`єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб`єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст.65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Ст.88 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства зобов`язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

Ст.89 Господарського кодексу України передбачено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

Згідно ст.81 Цивільного Кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Ст.87 Цивільного кодексу України встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно ст.89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

Ст.4 Закону України "Про господарські товариства" №1576-XII від 19.09.1991 р. визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань" №755-IV від 15.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями), документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань", для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:

заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, рішення відповідного державного органу про створення юридичної особи;

установчий документ юридичної особи у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа.

Крім того, відповідно до ч.19 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань", у разі подання документів, крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі, представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Ст.35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань" передбачено, що суб`єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. Засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону. Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом. Заявник несе відповідальність за відповідність копій документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі.

Ураховуючи діюче законодавство України, у невстановленої слідством особи у лютому 2024 року на території міста Миколаєва Миколаївської області виник злочинний умисел на внесення завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, з метою отримання контролю над вказаною юридичною особою та можливістю використання її в протиправній діяльності.

Для реалізації свого злочинного умислу, невстановлена слідством особа у лютому 2024 року залучила ОСОБА_3 , який був згодний на цей злочинний план з метою отримання незаконної винагороди.

Усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій, діючи у порушення вимог вищенаведених нормативних актів, ОСОБА_3 з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію, вступивши таким чином у попередню змову із зазначеною особою і до початку кримінального правопорушення домовився про спільне його вчинення.

Реалізуючи спільний протиправний умисел, направлений на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей та у поданні їх державному реєстратору, в один з днів лютого 2024 року, перебуваючи в районі площі Перемоги в м.Миколаїв, ОСОБА_3 зустрівся з невстановленою слідством особою, яка запропонувала останньому стати засновником підприємства, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі код ЄДРПОУ) 45321843, без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаного Товариства.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_3 , усвідомлюючи про відсутність навиків і досвіду для виконання обов`язків службової особи та засновника підприємства, а також підприємницької діяльності у цілому, розумів, що стане засновником та директором "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", не маючи наміру здійснювати таку діяльність від імені товариства та не буде її здійснювати в цілому.

В подальшому, ОСОБА_3 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, маючи намір отримати грошову винагороду, надав невстановленій слідством особі копію свого паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 20.12.2021 р., та картку фізичної особи платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду 3398808890, яка на підставі цих документів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виготовила реєстраційні документи підприємства ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", в яких ОСОБА_3 був зазначений як учасник та директор Товариства.

Після чого, в лютому 2024 року за невстановлених обставин, не встановленою слідством особою виготовлено установчі та реєстраційні документи ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", які містили заздалегідь обумовлені з ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості та які були спрямовані на подання для проведення державної перереєстрації підприємства.

В подальшому, 14.02.2024 року ОСОБА_3 , разом з невстановленою особою, прибули до приміщення приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 (номер свідоцтва 830), за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_3 підписав без наміру створення юридичної особи наступні документи:

рішення № 1 засновника (учасника) про створення ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС" від 14.02.2024 року, зареєстрованого в реєстрі приватним нотаріусом ОСОБА_6 14.02.2024 року за 104, відповідно до якого: затверджено місцезнаходження Товариства за адресою: 65033, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейський район, вул.Василя Стуса, буд.2-д, кв. (офіс) 313; створено та затверджено Статутний капітал Товариства в сумі 2800000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень 00 копійок; визначено частки учасників у статутному капіталі Товариства наступним чином: ОСОБА_3 володіє часткою в 100 (сто) відсотків Статутного капіталу, що становить 2800000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень 00 копійок; призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_3 . Метою діяльності Товариства визначено отримання прибутку з подальшим його розподілом між учасниками Товариства. 14.02.2024 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 встановлено особу ОСОБА_3 , який підписав документ, та перевірено його дієздатність;

довідка про структуру власності ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", в якій зазначено ОСОБА_3 як єдину особу, яка є власником Товариства, та засвідчена його особистим підписом;

довіреність, зареєстровану в реєстрі приватним нотаріусом ОСОБА_6 14.02.2024 року за 106, відповідно якої ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 представляти його інтереси, подавати та отримувати всі необхідні документи для реєстрації юридичної особи, зокрема реєстраційні заяви, реєстраційні картки, форми, довідки, свідоцтва, витяги, в тому числі з правом розписуватися від його імені у всіх документах з цією метою. Вказана довіреність видана строком на два місяці, до 14 квітня 2024 року.

На час підписання установчих, реєстраційних документів підприємства, ОСОБА_3 розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", оскільки ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, діючи за попередньою змовою встановили, що учасником та директором вищевказаного підприємства ОСОБА_3 є формально та до діяльності ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС" в подальшому він не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаного вище підприємства будуть займатись інші особи.

Того ж дня, у невстановлений слідством час після підписання вказаних вище документів ОСОБА_3 за обіцяну грошову винагороду у розмірі 100 доларів США передав їх невстановленій слідством особі.

В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, невстановлена особа, використовуючи підписані раніше ОСОБА_3 установчі та реєстраційні документи ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", використовуючи осіб, зазначених у нотаріальній довіреності від 14.02.2024 року, які не були обізнані про злочинні наміри останнього, забезпечила подання зазначених документів до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області, тим самим здійснила державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис у реєстраційній справі №10055608413977.

В подальшому, ОСОБА_3 упродовж 2024 року отримав від невстановлених слідством осіб грошову винагороду, а саме 200 доларів США, які використав на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, виконавши всі перелічені вище дії з реєстрації підприємства ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АГРОПЛЕЙС", які запропоновані йому невстановленою слідством особою, фактично досягнув своєї злочинної мети, яка полягала у внесенні неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205-1 КК України внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

27 червня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №72026001510000017 від 25.06.2026 року.

Згідно з угодою, обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, в обсязі та при обставинах, викладених у повідомленні про підозру та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі повідомленої підозри у судовому провадженні, а також зобов`язується співпрацювати із прокурором у викритті кримінальних правопорушень (злочинів), які розслідуються слідчими Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України у кримінальному провадженні №72026001510000017 від 25.06.2026 року шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового розгляду. З урахуванням обставин, передбачених ст.470 КПК України, а також з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , сторони дійшли згоди, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на один рік. Крім того, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, сторони погоджуються, що виправлення ОСОБА_3 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому, на підставі ст.75 КК України вважають за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, термін іспитового строку якого встановить суд. Також, сторони дійшли згоди про покладення відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_3 обов`язків, які визначить суд.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, віднесене до категорії нетяжкого злочину, внаслідок яких шкода завдана лише суспільним інтересам, а отже угода про визнання винуватості може бути укладена.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений у присутності захисника, цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.4 ст.474 КПК України, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням: тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину; особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, неодружений, офіційно не працює, проходить військову службу за контрактом на посаді водій-слюсар у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, за даними КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, на стаціонарному та амбулаторному лікуванні не перебував, за місцем реєстрації характеризується посередньо; наявність кількох обставин, передбачених ст.66 КК України, які суттєво пом`якшують покарання обвинуваченого щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення злочину у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а також відсутність обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, дії ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Визначаючи тривалість іспитового строку, протягом якого засуджена особа повинна довести своє виправлення, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, а також особу ОСОБА_3 та вважає доцільним визначити тривалість іспитового строку один рік із покладенням відповідних обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.314, ч.1 ст.369, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 червня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72026001510000017 від 25.06.2026 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 /один/ рік.

На підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року з дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1