Ухвала суду № 138647209, 31.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/4475/26 31.07.2026

н\п 1-кс/490/3121/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання начальника відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене керівником Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 ,про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працевлаштованого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст.89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч.2 ст.156, ч.6 ст.152, ч.4 ст.301-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч.2 ст.156, ч.6 ст.152, ч.4 ст.301-1 КК України, за наступних обставин.

Так, встановлено, що 04.02.2004 Україною ратифіковано Конвенцію Організації Об`єднаних Націй (ООН) проти транснаціональної організованої злочинності і протоколи, які доповнюють Конвенцію: Протокол проти незаконного ввезення мігрантів по суші, морю і повітрю, Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї.

Конвенція прийнята на 55 сесії Асамблеї ООН 15.11.2000 резолюцією А/КЕ8/55/25 і набрала чинності 29.09.2003; протоколи прийняті одночасно з Конвенцією і набрали чинності 25.12.2003.

Відповідно до підпункту «а» ст. 3 Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності «торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або звичаї, подібні з рабством, підневільний стан або вилучення органів.

Згідно з підпунктом «с» вказаної статті вербування, перевезення, передача, приховування або отримання дитини з метою експлуатації вважаються «торгівлею людьми» навіть у тому разі, якщо вони не пов`язані із застосуванням будь-якого із заходів впливу, зазначених у підпункті (a) цієї статті.

Окрім того, відповідно до підпункту «а» пункту «а» ч. 1 ст. 3 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, ратифікованого Україною 03.04.2003, у контексті розуміння торгівлі дітьми розуміється сексуальна експлуатація дитини.

Згідно з приміткою ст. 149 КК України під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації. Під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.

Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею настає незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.

Установлено, що ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_2 , спільно зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та падчеркою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У серпні 2025 року, ОСОБА_4 повернувшись додому виявив зі своєю малолітньою падчеркою незнайомого чоловіка (як у подальшому стало відомо ОСОБА_10 ) в напівоголеному вигляді та зафіксував вказані події на власний мобільний телефон «Xiaomi Redmi 10» з серійним номером НОМЕР_1 .

Достеменно знаючи про особливості психологічного розвитку ОСОБА_9 та зумовлений особливостями підліткового віку її уразливий психоемоційний стан, у січні 2026 року у ОСОБА_4 виник умисел на вербування малолітньої з метою її подальшої сексуальної експлуатації.

Так, починаючи з січня 2026 року, більш точні дату та час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою свого проживання, реалізуючи злочинний умисел на вербування з метою сексуальної експлуатації, шантажуючи наявним у нього відео, у тому числі шляхом вмовлянь, надаючи матеріальну допомогу у вигляді грошових коштів та продуктів харчування, використовуючи вразливий психоемоційний стан, зумовлений особливостями підліткового віку малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , що позбавляв її здатності приймати за своєю волею самостійні рішення та чинити опір психологічному тиску, примушував виготовляти за допомогою її власного телефону марки «Samsung Galaxy А17» з серійним номером НОМЕР_2 фото- та відеофайли сексуального характеру, у тому числі з оголенням статевих органів та фіксацією на геніталіях, демонстрацією статевих органів в еротичному контексті, а також примушував малолітню ОСОБА_9 знаходитись оголеною в його присутності та вчиняти дії сексуального характеру, у тому числі пов`язані з вагінальним проникненням, з використанням фалоімітатору, а також торкався руками її статевого органу.

Вказана сексуальна експлуатація малолітньої ОСОБА_9 продовжувалась з січня 2026 року до 02 квітня 2026 року.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, тобто у вчиненні вербування людини з метою експлуатації з використанням її уразливого стану, поєднаного з шантажем та матеріальною залежністю потерпілої, вчиненого щодо малолітнього.

Крім того, у січні 2026 року, більш точні дати та час органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру стосовно малолітньої падчерки ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розпусних дій сексуального характеру, з метою задоволення власної статевої пристрасті, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 є малолітньою та не може правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею розпусних дій через свій вік, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення нормального фізичного, психічного і соціального розвитку, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через застосунок «Telegram» почав листування на тему сексуального характеру та пропонувати малолітній потерпілій ОСОБА_9 вступити в оральні статеві відносини.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, тобто у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинені членом сім`ї.

Окрім того, у березні 2026 року, більш точних дати і часу не встановлено, перебуваючи в одній з кімнат за адресою: АДРЕСА_2 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення власної статевої пристрасті, скориставшись відсутністю сторонніх осіб поблизу, які б могли бачити та відповідно завадити його злочинним діям, ОСОБА_4 надав малолітній потерпілій ОСОБА_9 фалоімітатор та спонукав останню до задоволення себе вказаним виробом шляхом вагінального проникнення, оголив власні геніталії, мастурбував, торкався власною рукою її спини, грудей, сідниць, статевого органу.

Також, 02.04.2026 приблизно о 21 годині 27 хвилин, перебуваючи в одній з кімнат за адресою: АДРЕСА_2 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення власної статевої пристрасті, скориставшись відсутністю сторонніх осіб поблизу, які б могли бачити та відповідно завадити його злочинним діям, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, надав малолітній потерпілій ОСОБА_9 фалоімітатор та спонукав останню до задоволення себе вказаним виробом шляхом вагінального проникнення застосовуючи при цьому відеозйомку на власний мобільний телефон.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України, тобто у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України, повторно.

Окрім того, у січні 2026 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на отримання доступу до дитячої порнографії за участі неповнолітньої падчерки ОСОБА_9 .

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, у період часу з січня 2026 року по 02.04.2026, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 в редакції від 17.03.2021, Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», яку ратифіковано Україною 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2021, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи умисел на одержання доступу до дитячої порнографії з метою подальшого перегляду, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних, духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, скориставшись малолітнім віком потерпілої ОСОБА_9 , що позбавляв її здатності приймати за своєю волею самостійні рішення, шляхом вмовлянь, шантажу, надання грошових коштів та придбання алкогольних напоїв, цигарок та продуктів харчування, примушував виготовляти за допомогою її власного телефону марки «Samsung Galaxy А17» з серійним номером НОМЕР_2 , фото- та відеофайли, на яких остання задіяна в реальній відверто сексуальній поведінці з оголенням статевих органів та фіксацією геніталій, із демонстрацією статевих органів в еротичному контексті.

Зокрема, 16.01.2026 малолітня ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_4 надіслала на його мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10» з серійним номером НОМЕР_3 відеофайл, на якому остання вступила в оральні статеві відносини з ОСОБА_10 , яке ОСОБА_4 почав зберігати без мети збуту.

Окрім того, 02.04.2026 приблизно о 21 годині 21 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 вмовив малолітню ОСОБА_9 записати відео порнографічного характеру, на якому остання буде задовольняти себе фалоімітатором, який він їй надав. У результаті вмовлянь, неповнолітня ОСОБА_9 записала відео порнографічного характеру та о 21 годині 46 хвилин відправила його ОСОБА_4 .

Загалом, упродовж січня квітня 2026 року малолітня ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_4 власноруч виготовила не менше п`яти відеофайлів та трьох фотофайлів, які належать до дитячої порнографії, та надіслала їх на мобільний телефон ОСОБА_4 через месенджер «Telegram», які останній зберігав без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України, тобто в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій, умисному її зберіганні без мети збуту чи розповсюдження, а також у примушуванні малолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії, вчиненому повторно.

05.04.2026 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 06.04.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.

07.04.2026 р. ухвалою слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під варто строком до 03 червня 2026 року включно.

01.06.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026152150000053 продовжено до 4 місяців, до 06.08.2026 року.

01.06.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 30 липня 2026 року.

21.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.149, ч.2 ст.156, ч.6 ст.152, ч.4 ст.301-1 КК України.

29.07.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026152150000053 продовжено до 6 місяців, до 06.10.2026 року включно.

Посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, необхідність у кримінальному провадженні отримати висновок спеціаліста Миколаївського міського центру соціальних служб за результатами проведеного допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_9 на базі сектору захисту та соціально-психологічної підтримки в процесі правосуддя дітей, які постраждали та/або стали свідками насильства (модель Барнахус); отримати із Миколаївської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» висновок комплексної психолого-психіатричної експертизи стосовно потерпілої ОСОБА_9 , призначеної 20.07.2026 (із урахуванням отриманого висновку спеціаліста за результатами проведеного допиту за моделлю Барнахус), з метою встановлення ознак психотравмування малолітньої потерпілої, здатності розуміти значення скоєних стосовно неї протиправних дій та давати про них покази, наявності/відсутності у неї психологічних розладів на момент вчинення кримінального правопорушення та на даний час. Відповідно до листа судового експерта від 20.07.2026 необхідно забезпечити явку малолітньої потерпілої ОСОБА_9 на 27.07.2026; отримати із Миколаївської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» висновок судової психіатричної експертизи стосовно підозрюваного ОСОБА_10 , призначеної 03.06.2026. Відповідно до листа судового експерта від 15.07.2026 необхідно забезпечити явку підозрюваного ОСОБА_10 на 28.07.2026; отримати Миколаївської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» висновок судової психіатричної експертизи стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , призначеної 03.06.2026; отримати з Миколаївського НДЕКЦ МВС України висновок судової лінгвістичної експертизи, призначеної 10.07.2026, з метою встановлення у повідомленнях, які містять в телефоні підозрюваного ОСОБА_4 , мовних ознак пропозиції, прохань, спонукань до дій сексуального характеру; отримати з Миколаївського НДЕКЦ МВС України висновок судової лінгвістичної експертизи, призначеної 10.07.2026, з метою встановлення у повідомленнях, які містять в телефоні підозрюваного ОСОБА_10 , мовних ознак пропозиції, прохань, спонукань до дій сексуального характеру; з урахуванням проведеного комплексу слідчих та процесуальних дій, вирішити питання щодо остаточної правової кваліфікації дій підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , повідомити останнім про зміну раніше повідомленої підозри або нову підозру; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, направлені на встановлення об`єктивних обставин вчинених кримінальних правопорушень, необхідність у яких може виникнути під час досудового розслідування; відповідно до вимог ст. 290 КПК України надати сторонам кримінального провадження доступ до матеріалів досудового розслідування для ознайомлення з ними в повному обсязі; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, який в межах строку досудового розслідування скерувати до суду, а також нанеможливість запобігання вказаним ризикам у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий просить про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, пославшись на обставини у ньому викладені.

Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав частково, від надання пояснень відмовився, та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного.

Відповідно до вимог ст.ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.

Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.149, ч.2 ст.156, ч.6 ст.152, ч.4 ст.301-1 КК України, підтверджується даними:

- протоколу прийняття заяви ОСОБА_8 від 05.04.2026 про вчинення відносно її дочки ОСОБА_9 розпусних дій з боку її чоловіка ОСОБА_4 ;

- протоколу прийняття заяви ОСОБА_8 від 06.05.2026 про вчинення дій сексуального характеру відносно її дочки ОСОБА_9 чоловіком на ім`я ОСОБА_11 ;

- протоколу огляду місця події від 05.04.2026, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено речі та предмети інтимного характеру;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 08.05.2026, згідно якого остання повідомила відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення;

- протоколу допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 05.04.2026, згідно якого остання повідомила обставини вчинення відносно неї розпусних дій з боку вітчима ОСОБА_4 та дій сексуального характеру з боку ОСОБА_10 ;

- висновку судово-медичної експертизи № 291 стосовно потерпілої ОСОБА_9 , відповідно до якого цілісність дівочої пліви у останньої порушена;

- висновку судово-медичної експертизи № 2331 стосовно потерпілої ОСОБА_9 відповідно до якого у останньої мають місце тілесні ушкодження у виді забою м`яких тканин, гематоми лобної ділянки голови справа, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

- протоколу огляду предмета (мобільного телефону ОСОБА_9 ) від 14.04.2026, в якому виявлено інтимну переписку в месенджері «Телеграм» з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 05.04.2026, яким повідомлено про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;

- протоколу огляду предмета (мобільного телефону ОСОБА_12 ) від 05.04.2026, в якому виявлено повідомлення ОСОБА_9 , надіслані її батьку, про вчинення відносно неї кримінального правопорушення;

- висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/115-26/7227-БД від 02.07.2026, відповідно до якого на вилученому 05.04.2026 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , фалоімітаторі виявлено генетичні ознаки потерпілої ОСОБА_9 ;

- протоколу затримання ОСОБА_4 від 05.04.2026, під час якого вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10» з серійним номером НОМЕР_1 ;

- протоколу огляду предмета (мобільного телефону ОСОБА_4 ) від 17.04.2026, під час якого виявлено інтимну переписку між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_9 ;

- висновку судової мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/123-26/7231-МЗ від 26.05.2026, відповідно до якого в телефоні підозрюваного ОСОБА_4 виявлено файли, що належать до дитячої порнографії.

При цьому, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені слідчим суддею 01.06.2026 р. під час вирішення питання про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і одружений, не судимий в силу ст.89 КК України, проте до кримінальної відповідальності притягується не вперше, не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, та у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.301-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, обізнаний про місце проживання малолітньої потерпілої ОСОБА_9 та свідків у вказаному кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків.

Також, слідчий суддя приходить до висновку про те, що дійсно на даний час слідчим не проведено усі необхідні слідчі та процесуальні дії для отримання доказів, які в подальшому можуть бути використаними під час судового розгляду кримінального провадження. У судовому засіданні доведено, ці дії не могли бути проведеними раніше з об`єктивних причин.

Строк досудового розслідування з урахуванням обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 10.07.2026 р., продовжено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва до 6 місяців, до 06.10.2026 року включно.

З урахуванням продовження існування вищевказаних ризиків, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч.3 ст.149, ч.2 ст.156, ч.6 ст.152, ч.4 ст.301-1 КК України, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, особи підозрюваного, того, що хід досудового розслідування потребує проведення подальших слідчих дій у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою, і, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і саме ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 194 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч.2 ст.156, ч.6 ст.152, ч.4 ст.301-1 КК України, ОСОБА_4 строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали до 26 вересня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1