Ухвала суду № 138646444, 30.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

30 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/37/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Прилуцької окружної прокуратури,

вул. В`ячеслава Чорновола, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської обласної ради,

код ЄДРПОУ 25618741, проспект Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04412679, вул. Центральна, буд. 3, смт Талалаївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17200

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Талалаївського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Талалаївкарайагролісництво»,

код ЄДРПОУ 30894312, вул. 30-річчя Перемоги, 58, с. Скороходове, Прилуцький район, Чернігівська область, 17223

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 3976488, вул. П`ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення,

ВСТАНОВИВ:

Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернулась до суду з позовом до Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, у якому просить суд:

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Юрківцівською сільською радою Талалаївського району Чернігівської області правонаступником якої є Талалаївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:0951 площею 21,9567 га;

- витребувати з незаконного володіння Талалаївської селищної ради на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку загальною площею 5,4339 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:0951, в межах 13 поворотних точок за наступними координатами:

1) Х 5615575.31 Y 4330138.64

2) Х 5615480.12 Y 4330173.19

3) Х 5615418.89 Y 4330162.76

4) Х 5615360.42 Y 4330103.50

5) Х 5615177.07 Y 4330078.06

6) Х 5615414.70 Y 4330079.66

7) Х 5615492.74 Y 4330031.07

8) Х 5615498.18 Y 4329919.82

9) Х 5615576.39 Y 4329837.26

10) Х 5615701.28 Y 4329906.41

11) Х 5615681.60 Y 4329967.11

12) Х 5615686.83 Y 4329976.93

13) Х 5615652.78 Y 4329969.97.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.03.2017 за Юрківцівською сільською радою Талалаївського району Чернігівської області, правонаступником якої є Талалаївська селищна рада, зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:0951 площею 21,9567 га. Проте зазначена земельна ділянка частково накладається (площа накладення 5,4339 га) на земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка перебуває у комунальній власності територіальних громад, сіл, селищ і міст Чернігівської області та в постійному користуванні ДАСП «Талалаївкарайагролісництво». Оскільки відповідач неправомірно набув право власності на частину спірної земельної ділянки (в межах накладення на земельну ділянку лісогосподарського призначення), прокурор просить витребувати її із чужого незаконного володіння відповідача, скасувати державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку та її державну реєстрацію.

Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Талалаївське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Талалаївкарайагролісництво» та на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області; призначено підготовче засідання на 19.02.2026 на 10:10; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Ухвалою суду від 28.01.2026 позовну заяву залишено без руху; зупинено провадження у справі №927/37/26 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи №910/4258/25; зобов?язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи №910/4258/25; постановлено питання щодо зобов`язання прокурора усунути наведені недоліки вирішити при поновлені провадження у справі з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №910/4258/25; підготовче засідання, призначене на 19.02.2026 о 10:10, вважати таким, що не відбудеться.

09.06.2026 від Прилуцької окружної прокуратури через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду ухвали від 14.01.2026 у справі №910/4258/25 про повернення для розгляду справи Касаційному господарському суду у складі Верховного суду.

Крім того, прокурор у поданому клопотанні просить суд надати час на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 28.01.2026.

Ухвалою суду від 11.06.2026 поновлено провадження у справі №927/37/26 та встановлено прокурору п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 28.01.2026, шляхом надання суду експертно-грошової оцінки спірної частини земельної ділянки та доказів сплати судового збору у розмірі 1,5%, виходячи з її вартості; доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору, на стороні відповідача Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області.

16.06.2026 від Прилуцької окружної прокуратури через підсистему «Електронний суд» надійшла заява №54-73-4316вих-26 про усунення недоліків, яка містить пояснення щодо експертно-грошової оцінки спірної частини земельної ділянки та сплати судового збору, виходячи з її вартості, а також докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів третій особі Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області.

Ухвалою суду від 19.06.2026 продовжено судовий розгляд справи №927/37/26; підготовче засідання призначено на 30.07.2026 на 11:20; зобов`язано Прилуцьку окружну прокуратуру до початку підготовчого засідання надати пропозиції щодо призначення судом проведення (здійснення) експертної оцінки спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:0951 площею 5,4339 га, у тому числі шляхом призначення судової експертизи.

24.07.2026 прокурор через підсистему «Електронний суд» подав письмові пояснення з приводу надання пропозицій щодо призначення судом проведення) експертної оцінки спірної земельної ділянки, у тому числі шляхом призначення судової експертизи.

Відповідач та треті особи були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання 30.07.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, однак у підготовче засідання не з`явились.

До початку судового засідання третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області подала до суду заяву про проведення судового засідання 30.07.2026 без участі її представника. Від відповідача та третьої особи - Талалаївського РДАСП «Талалаївкарайагролісництво» будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 30.07.2026 проводилось за відсутності відповідача та третіх осіб (їх представників).

У підготовчому засіданні суд розглянув питання щодо призначення у цій справі судової експертизи з метою визначення експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

В ухвалі суду від 19.06.2026 суд зазначив, що з огляду на приписи ст. 163 ГПК України, виникає необхідність призначення (проведення) експертної оцінки на підставі судового рішення, у тому числі шляхом призначення судової експертизи, та зобов`язав Прилуцьку окружну прокуратуру до початку підготовчого засідання надати пропозиції щодо призначення судом проведення (здійснення) експертної оцінки спірної земельної ділянки.

У наданих письмових поясненнях прокурор зазначив, що відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ані прокурор, ані позивач не можуть бути замовниками експертної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки на даний час спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення зареєстрована за Юрківцівською сільською радою, правонаступником якої є відповідач Талалаївська селищна рада. Прокурор вважає, що розрахунок судового збору не є предметом доказування у спорі, а тому призначення експертизи з цією метою є безпідставним. Достатнім, на його думку, для визначення розміру судового збору та ціни позову є застосування усереднених показників нормативно грошової оцінки відповідних земель. Крім того, на думку прокурора, проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки передбачає укладення договору та оплату послуг оцінювача, що, в свою чергу, покладе надмірний фінансовий тягар на сторону спору.

Крім того, прокурор наголошує, що у даному випадку норми ч. 5 ст. 390 ЦПК України не підлягають застосуванню, оскільки Талалаївська селищна рада у правовідносинах щодо розпорядження спірною земельною ділянкою не є добросовісним набувачем.

Таким чином, прокурор вважає недоцільним проведення (здійснення) експертної оцінки спірної земельної ділянки, зокрема, у зв`язку з тим, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна не застосовуються до спірних правовідносин, адже прокурор стверджує про недобросовісність відповідача Талалаївської селищної ради.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про оцінку земель грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Частиною 3 ст. 15 Закону України Про оцінку земель визначено, що підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 11 вказаного Закону замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Отже, у даному випадку необхідність проведення експертної оцінки спірної земельної ділянки зумовлена потребою встановлення її дійсної ринкової вартості, яка є визначальною для правильного встановлення ціни позову та розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, а не потребою визначення компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, як про це зазначає прокурор.

У свою чергу, визначення такої вартості на підставі усереднених показників нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі для земель лісогосподарського призначення суперечать вимогам закону, а відтак не може підтверджувати вартість саме спірної земельної ділянки, яка є індивідуально визначеною, і вартість якої залежить від сукупності конкретних характеристик та чинників.

При цьому суд зазначає, що встановлення добросовісності/недобросовісності набувача залежить від поданих сторонами та досліджених судами доказів у кожній конкретній справі та здійснюється саме при вирішенні питання про витребування майна.

У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 Цивільного кодексу України без застосування приписів частини 5 статті 390 Цивільного кодексу України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві. Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини 5 статті 390 Цивільного кодексу України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

Таким чином, необхідність визначення експерної грошової оцінки землі зумовлена виключно необхідністю визначення розміру судового збору, що є обов`язком суду в розрізі вимог ст. 163 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час спірні земельні ділянки зареєстровані за відповідачем Семенівською міською радою та перебувають у користуванні Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Семенівкарайагролісгосп, тому Чернігівська обласна рада і прокурор позбавлені можливості, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до спірних земельних ділянок.

Таким чином, Прилуцька окружна прокуратура не може бути суб?єктом звернення та замовником оцінки майна, відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, зокрема з підстав, що спірна земельна ділянка не належить та не перебуває у користуванні окружної прокуратури, а замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці.

Щодо доводів про надмірний тягар у вигляді сплати вартості проведеної експертної оцінки спірної земельної ділянки, суд зазначає, що обов`язок сплатити судовий збір за подання позову, виходячи із дійсної вартості нерухомого майна, покладається на позивача (прокурора).

Разом з тим, прокурор не запропонував, а суд не вбачає іншого належного способу визначення вартості спірної земельної ділянки.

Також до звернення з позовом прокурор не вжив заходів для проведення експертної оцінки спірної земельної ділянки та визначення її ринкової вартості.

За таких обставин суд відхиляє доводи прокурора щодо недоцільності призначення у справі судової експертизи для визначення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Так, основним завданням оціночно-земельної експертизи, зокрема, є експертна грошова оцінка земельних ділянок (п. 6.2 розділу ІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Оскільки вартість спірної земельної ділянки встановлюється на підставі експертної грошової оцінки, суд дійшов висновку про необхідність призначити у справі судову оціночно-земельну експертизи.

За приписами ч. 3-5 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Частиною 1 ст. 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З огляду на підстави призначення судової експертизи у цій справі, суд вважає, що на вирішення експертів необхідно поставити наступне питання:

- Яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 5,4339 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:0951, в межах 13 поворотних точок за наступними координатами:

1) Х 5615575.31 Y 4330138.64

2) Х 5615480.12 Y 4330173.19

3) Х 5615418.89 Y 4330162.76

4) Х 5615360.42 Y 4330103.50

5) Х 5615177.07 Y 4330078.06

6) Х 5615414.70 Y 4330079.66

7) Х 5615492.74 Y 4330031.07

8) Х 5615498.18 Y 4329919.82

9) Х 5615576.39 Y 4329837.26

10) Х 5615701.28 Y 4329906.41

11) Х 5615681.60 Y 4329967.11

12) Х 5615686.83 Y 4329976.93

13) Х 5615652.78 Y 4329969.97?

Оскільки прокурором не запропоновано експертної установи для проведення судової експертизи, суд доручає проведення судової оціночної-земельної експертизи Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 5 ст. 100 ГПК України).

Враховуючи подання цього позову прокурором, який зобов`язаний сплатити судовий збір, виходячи із дійсної вартості земельної ділянки, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової оціночно-земельної експертизи, покладаються судом згідно з рахунком, виставленим Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для здійснення оплати проведення експертизи, на Чернігівську обласну прокуратуру.

Відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями) строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п`ятнадцяти робочих днів. У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб`єктам судово-експертної діяльності, визначеним у ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».

Дотримуючись принципу процесуальної економії, суд вважає за необхідне одразу погодити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення судової оціночно-земельної експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 228 ГПК України суддя може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи, зупинити провадження в справі, зокрема, в разі призначення судом експертизи. Згідно з п. 6 частини 1 статті 229 вказаного Кодексу провадження в справі зупиняється на час проведення експертизи.

Відтак провадження в даній справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання для проголошення судового рішення, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд 30.07.2026 підписав скорочену ухвалу без її проголошення.

Керуючись ст. 99, 100, 102, 177, 182, 228, 229, 233 235 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. З метою проведення експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки призначити у справі № 927/37/26 судову оціночно-земельну експертизу.

2. Проведення судової оціночно-земельної експертизи доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Княжа, 30, м. Чернігів, 14000).

3. На вирішення експертів поставити наступне питання:

- Яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 5,4339 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:0951, в межах 13 поворотних точок за наступними координатами:

1) Х 5615575.31 Y 4330138.64

2) Х 5615480.12 Y 4330173.19

3) Х 5615418.89 Y 4330162.76

4) Х 5615360.42 Y 4330103.50

5) Х 5615177.07 Y 4330078.06

6) Х 5615414.70 Y 4330079.66

7) Х 5615492.74 Y 4330031.07

8) Х 5615498.18 Y 4329919.82

9) Х 5615576.39 Y 4329837.26

10) Х 5615701.28 Y 4329906.41

11) Х 5615681.60 Y 4329967.11

12) Х 5615686.83 Y 4329976.93

13) Х 5615652.78 Y 4329969.97?

5. Витрати, пов`язані з проведенням судової оціночно-земельної експертизи, покласти на Чернігівську обласну прокуратуру, зобов`язавши останню оплатити вартість експертизи не пізніше 10 днів з дня отримання рахунку.

6. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Зобов`язати Чернігівське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надіслати суду та одночасно учасникам справи копію висновку судового експерта.

Звернути увагу експертної установи на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

8. Погодити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення судової оціночно-земельної експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості.

9. В розпорядження експертів направити матеріали справи №927/37/26.

10. Зупинити провадження у справі № 927/37/26 до закінчення судової оціночно-земельної експертизи та отримання судом висновку експертів з матеріалами справи.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 31.07.2026.

Суддя В. В. Шморгун