Рішення № 138646272, 28.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м.Черкаси Справа № 925/514/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м.Черкаси, вул.Смілянська,131

до Селянського (фермерського) господарства "Яблуневий цвіт", Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5

про припинення права оренди земельних ділянок,

за участю повноважних представників сторін:

прокурор: Олійник І.А. прокурор відділу, за посадою;

від позивача та відповідача: участі не брав.

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства "Яблуневий цвіт" з вимогами:

припинення Селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225284;

припинення Селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225285;

стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульв.Шевченка,286, м.Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA1382017203043160001000003751, в Державній казначейській службі України у м.Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 3028,00 грн судового збору.

Ухвалами суду: від 20.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 21.05.2026; від 21.05.2026 проведення підготовчого засідання відкладено на 17.06.2026; від 17.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судове засідання 16.07.2025. 16.07.2026 суд перейшов до стадії підготовки та проголошення рішення 28.07.2026.

Судом проголошено 28.07.2026 та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст. 233, 240 ГПК України.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання.

Так, відповідно до господарського процесуального кодексу України:

ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з відповідями, сформованими засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитами судді Скиби Г.М.:

від 21.04.2026 №33843808 (а.с.39) СФГ "Яблуневий цвіт" (код ЄДРПОУ 32230705) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" з 11.06.2024;

документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала п.3 ч.2 ст.176 (відкриття провадження)" від 20.04.2026 у справі №925/514/26 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу СФГ "Яблуневий цвіт" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 22.04.2026.

Однак відповідач участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.

У справі наявна заява позивача від 05.05.2026 (вх.суду №7644/26 від 05.05.2026) про розгляд справи без участі їх представників, із зазначенням про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.183 (порядок проведення підготовчого засідання)" від 21.05.2026 у справі №925/514/26 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу СФГ "Яблуневий цвіт" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 21.05.2026.

Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Відповідно до аналізу інформації та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прокурору стало відомо, що державним реєстратором Черкаської філії комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області В.О.Ревою 27.09.2018 було зареєстровано право приватної власності за гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га, цільове призначення ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Попівської сільської ради Маньківської району (на даний час Маньківська територіальна громада Уманського району).

Також державним реєстратором Черкаської філії комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області В.О. Ревою 27.09.2018 було зареєстровано право приватної власності за гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га, цільове призначення ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Попівської сільської ради Маньківської району (на даний час Маньківська територіальна громада Уманського району).

Підстава для державної реєстрації вказаних речових прав зазначена Державний акт на право приватної власності на землю від 29.12.2003, серія та номер: ЧР071261, виданий Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області на підставі розпорядження Маньківської райдержадміністрації від 10.12.2003 №407.

При цьому гр. ОСОБА_2 є громадянином Республіки Молдова. Указане підтверджується інформацією Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 13.05.2024 №6.5-4946/6-24 та даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також відповідно до реєстраційних даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказані спірні земельні ділянки перебувають у користуванні СФГ "Яблуневий цвіт" на підставі договору оренди землі від 10.09.2018 б/н, терміном до 01.09.2028, з правом пролонгації.

Ураховуючи те, що ОСОБА_2 отримані у власність земельні ділянки добровільно упродовж встановленого ст. 81 ЗК України річного строку не відчужив, спірні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва підлягають конфіскації за рішенням суду у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 145 ЗК України.

Порушення гр. ОСОБА_2 чинного земельного законодавства України стало підставою звернення Уманської окружної прокуратури в Маньківський районний суд з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_2 , з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, СФГ "Яблуневий цвіт", про припинення права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7123187000:04:003:0058, 7123187000:04:003:0059 шляхом їх конфіскації на користь держави (справа №701/577/24).

Рішенням Маньківського районного суду від 05.11.2024 позов прокурора задоволено. Припинено право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки за кадастровими номерами 7123187000:04:003:0058, 7123187000:04:003:0059, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

На виконання вказаного судового рішення, 22.01.2025 право власності на земельну ділянки за кадастровим номером 7123187000:04:003:0058 та земельну ділянку за кадастровим номером 7123187000:04:003:0059 зареєстровано за ГУ Держгеокадстру у Черкаській області.

Однак на даний час не вирішено питання щодо припинення похідного права від права власності права - права користування (оренди) вищезазначеними земельними ділянками СФГ "Яблуневий цвіт".

Тобто держава в особі уповноваженого органу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, як новий власник спірних земельних ділянок, не є правонаступником волевиявлення попереднього власника щодо передачі земельних ділянок в оренду та не вчиняла дій, спрямованих на набуття чи збереження орендних правовідносин з відповідачем.

Збереження чинності договору оренди за таких обставин обмежує право держави на повноцінне здійснення правомочностей власника щодо спірних земельних ділянок, зокрема права розпорядження ними.

З огляду на викладене та відповідно до ст. ч.ч. 1, 2, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", п."в" ст.143 ЗК України примусове припинення права власності особи, яка передала земельну ділянку в оренду, та набуття права власності державою внаслідок конфіскації є самостійною правовою підставою для припинення договору оренди земельної ділянки в судовому порядку.

Зазначений підхід узгоджується з правовою позицією, висловленою Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 20.10.2025 у справі №559/2900/23, відповідно до якої у разі припинення права власності на земельну ділянку внаслідок її конфіскації орендні правовідносини підлягають припиненню, оскільки новий власник не набував обов`язку щодо їх збереження.

Верховний Суд у вищевказаній постанові зробив висновок, що укладений іноземцем договір оренди земельної ділянки, яка підлягає конфіскації, не є таким, який порушує публічний порядок. Застосування конфіскації зумовлює настання, зокрема, таких

правових наслідків припинення інших (аніж право власності) цивільних прав.

Конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і відноситься до способів набуття права власності державою незалежно від прав попереднього власника, тому інші права (речові, зобов`язальні) стосовно майна, що

конфісковане, припиняються в результаті припинення права власності шляхом конфіскації. Припинення права власності іноземця на земельні ділянки для ведення

особистого селянського господарства шляхом їх конфіскації на користь держави тягне за собою припинення права оренди цих земельних ділянок.

Тобто наявність чинного договору оренди земельних ділянок, укладеного попереднім власником, за відсутності волевиявлення нового власника (держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області) на передачу земельних ділянок в оренду, свідчить про наявність підстав для припинення такого договору оренди в судовому порядку, тому відповідне право оренди Фермерського господарства "Яблуневий цвіт" на земельні ділянки з кадастровими номерами 7123187000:04:003:0058 7123187000:04:003:0059 - підлягає припиненню.

Вказані обставини стали підставою для звернення 13.04.2026 заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в Господарський суд Черкаської області із позовною заявою до селянського (фермерського) господарства "Яблуневий цвіт" з вимогою про припинення договору оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 7123187000:04:003:0058 7123187000:04:003:0059, а також про відшкодування судових витрат.

Прокурор вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

Позивач вимоги підтримав письмово.

Відповідач на позов не відреагував, вимоги не заперечив. Відзиву не подав.

Оцінюючи письмові та усні пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану, відключень енергопостачання та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, 02.02.2021 у справі №925/642/19).

Щодо статусу прокурора в господарському процесі.

Згідно із вимогами ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4, ч.5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст.89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Системне тлумачення норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19).

Виходячи зі змісту наведених норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Таким чином, у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтовував здійснення ним представництва інтересів держави невжиттям ГУ Держгеокадастру в Черкаській області як органом виконавчої влади, заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, що суперечать інтересам держави, оскільки такі порушення підривають матеріальну і фінансову основу та стабільність відносин у суспільстві та ставлять під сумнів спроможність держави щодо захисту основного багатства - землі. Нездійснення таких заходів, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист інтересів держави та про наявність підстав для представництва таких інтересів прокурором.

На підтвердження зазначених обставин прокурор надав звернення Уманської окружної прокуратури від 16.12.2025 №53-3043вих25 до ГУ ДЗК в Черкаській області про те, що встановлені порушення вимог законодавства та запропоновано самостійно вжити заходи реагування.

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 27.01.2026 № 01/01-20/3738/01/01-20/2668, орган виконавчої влади самостійно звертатися з позовом до суду не буде, оскільки у нього відсутні кошти на сплату судового збору.

У зв`язку із вищезазначеним, прокурор звертається з вказаним позовом в інтересах держав в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, як уповноваженого органу у даних правовідносинах.

Пасивна позиція зазначеного вище уповноваженого органу не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання ним своїх повноважень із захисту інтересів держави та громади. Враховуючи наведені вище обставини, наявний винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах ГУ ДЗК у Черкаській області.

Правовідносини, пов`язані із відновленням законності щодо земель державної власності, належним регулюванням земельних правовідносин та забезпеченням їх точного правового регулювання становлять суспільний інтерес. З огляду на викладене, прокурор належно та підставно звернувся до суду для захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу у правовідносинах, пов`язаних з використанням земель державної чи комунальної власності.

Щодо статусу сторін у процесі.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої

влади який організовує та здійснює державний контроль за використанням та

охороною земель усіх категорій та форм власності.

Зокрема, п.п. 33 п. 4 Положення передбачено, що Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, зокрема, у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за: додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603, у редакції наказу від Держгеокадастру від 10.09.2025 № 438, Позивач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Черкаської області, є самостійною юридичною особою за законом, із внесенням даних до ЄДРПОУ. Органи влади та місцевого самоврядування можуть діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше приписи ст.19 Конституції України.

Відповідач є самостійною юридичною особою та суб`єктом господарювання на ринку товарного сільськогосподарського виробництва в Україні, з присвоєнням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, з визначенням та внесенням видів господарської діяльності в ЄДРПОУ.

Застосування судом норм права до спірних відносин:

Відповідно до приписів ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до Земельного кодексу України:

ч.1, 2 ст.3. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу;

ст.17. До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; є-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів у порядку, визначеному законом; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону;

ч.1, 2 ст.116. 1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. /.../ 2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування;

ст.125. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав;

ст.126. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із нормами Цивільного кодексу України:

ст.15. 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства;

ст.16. 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках;

ч.1 ст.210. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації;

ч.1 ст.215. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації;

ч.1 ст.317. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном;

ч.1 ст.319. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

ч.1 ст.386. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності;

ст.387. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним;

ч.1 ст.395. Речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

ч.1 ст.397. Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе;

п.2 ч.1 ст.399. Право володіння припиняється у разі: витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;

ст.400. Недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі":

ст.1. Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності;

ст.2. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. /.../;

ст.3. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності;

ст.4. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. /.../;

ст.5. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою /.../;

ст.6. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати земельних торгів. /.../ Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону;

ст.17. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом;

ст.27. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень":

п.1 ч.1 ст.2. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

п.2 ч.1 ст.4. Державній реєстрації прав підлягають: 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

ч.1, 2 ст.12. Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії;

п.9 ч.1 ст.27. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Щодо встановлення обставин цієї справи у рішенні Маньківського районного суду від 05.11.2024 у справі № 701/577/24.

Маньківським районним судом 05.11.2024 задоволено позов Уманської окружної прокуратури до в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача СФГ "Яблуневий цвіт", про припинення права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 7123187000:04:003:0058 та 7123187000:04:003:0059, шляхом їх конфіскації на користь держави.

Припинено право власності гр. ОСОБА_2 на земельні ділянки за кадастровими номерами 7123187000:04:003:0058 та 7123187000:04:003:0059 шляхом їх конфіскації на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

На виконання вказаного судового рішення, 22.01.2025 право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 7123187000:04:003:0058 та 7123187000:04:003:0059 зареєстровано за ГУ Держгеокадстру у Черкаській області.

Судове рішення у справі №701/577/24 має преюдиційне значення у цій справі, оскільки встановлює факт іноземного громадянства ОСОБА_2 , отримання ним у власність спірних земельних ділянок, їх добровільного, упродовж встановленого ст. 81 ЗК України річного строку, не відчуження та їх конфіскації на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з преамбулою та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У силу вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип закріплений у приписах ч.4 ст.82 ЦПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається цивільним судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Рішення Маньківського районного суду у справі №701/577/24 має преюдиційне значення для розгляду даної справи, оскільки ним установлено обставини, що не підлягають повторному доказуванню, а саме: належність ОСОБА_2 до іноземних громадян (громадянства Республіки Молдова), факт перебування спірних земельних ділянок в оренді СФГ "Яблуневий цвіт", наданих їм у користування ОСОБА_2 як іноземцем, а також факт припинення його права власності на зазначену земельні ділянки шляхом конфіскації та переходу їх у власність держави.

За доводами прокурора, з моменту державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за державою в особі ГУ ДЗК у Черкаській області не захищено у повній мірі інтерес держави щодо відновлення в повній мірі права держави на володіння, розпорядження спірною земельною ділянкою та користування нею, ураховуючи перебування спірної земельної ділянки у фактичному триваючому користуванні Селянського (фермерського) господарства "Яблуневий цвіт".

Так, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.03.2026 №468100548 (а.с.28), від 26.03.2026 №469978267 (а.с. 55) наявні записи про право оренди СФГ "Яблуневий цвіт": щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га, дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису № 28225284);

щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га, дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису № 28222885) - до 01.09.2028, з правом пролонгації.

За таких обставин порушене право держави на володіння та розпорядження спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення - не може залишатись незахищеним.

Оцінка судом та обґрунтування сумісності запропонованого прокурором способу захисту з гарантіями, встановленими ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна" в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і "майном".

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу. Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").

Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

"Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Суд вважає, що у даному випадку втручання у право орендаря на мирне володіння майном шляхом припинення договору оренди земельної ділянки відповідає критерію законності, оскільки ґрунтується на положеннях Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", які передбачають можливість припинення права користування земельною ділянкою у судовому порядку.

Легітимною метою такого втручання є забезпечення реалізації державою повноважень власника щодо земельної ділянки, яка набута у власність внаслідок її конфіскації, а також захист публічного інтересу у сфері раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, таке втручання є пропорційним, оскільки спрямоване на відновлення правомочностей власника земельної ділянки та не позбавляє відповідача можливості захисту своїх прав у судовому порядку.

Окрім того, втручання у право відповідача відповідає принципу "справедливої рівноваги" (fairbalance), який випливає зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейський суд з прав людини.

Зазначений принцип передбачає необхідність забезпечення розумного співвідношення між інтересами особи та інтересами суспільства.

У даному випадку втручання у право орендаря зумовлене необхідністю забезпечення реалізації державою правомочностей власника земельних ділянок, які вибули з власності попереднього власника внаслідок конфіскації, тобто у зв`язку з порушенням вимог законодавства.

Відтак, між публічним інтересом у забезпеченні ефективного використання земель сільськогосподарського призначення та приватними інтересами відповідача дотримано справедливу рівновагу, що свідчить про правомірність заявлених позовних вимог. Отже, втручання у право власності у даному випадку є виправданим, легітимним та пропорційним, не порушує принципу мирного володіння майном і відповідає стандартам, визначеним у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Постанова КГС ВС від 11.08.2022 у справі №904/5693/20 акцентує увагу на застосуванні судом загальноприйнятного принципу цивільного права NEMO PLUS IURІS (AD ALIUM) TRANSFERRE POTEST, QUAM IPSE HABET ("ніхто не може передати більше прав, ніж має сам"), що продати (відступити) право можна тільки в об`ємі, яким володів, а продаж (відчуження) такого права не породжує ніяких прав для покупця.

Відповідач не може вважатися добросовісним набувачем прав на земельну ділянку. Відповідач мав проявляти розумну обачність при перевірці прав орендодавця на спірну земельну ділок, на укладання спірного договору оренди тощо, оскільки саме відповідач несе всі ризики результатів своєї господарської діяльності.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що подальша наявність відомостей щодо прав відповідача селянського фермерського господарства "Яблуневий цвіт" на оплатне строкове користування спірними земельними ділянками з кадастровими номерами: 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га, дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису № 28225284); 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га, дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису №28222885), порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей.

Визначені законом підстави для скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку не надають можливості усунути порушення прав позивача, яке виникло внаслідок встановлених судом обставин, оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.

При зверненні до суду з даним позовом прокурором обрано саме такий спосіб захисту, який може відновити становище сільської ради та захистити порушене право. Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме:

припинення Селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га в адміністративних межах с. Попівка Маньківської територіальної громади, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225284;

припинення Селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га в адміністративних межах с. Попівка Маньківської територіальної громади, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225285.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в особі позивача у спірних правовідносинах. Суд вважає, що прокурором та позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права в розумінні вимог ст.ст. 15-16 Цивільного кодексу України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі №3-28/2024 (59/24) суд також зазначив, що прокурор не може підміняти собою органи державної влади чи місцевого самоврядування, а реалізує представництво тільки у разі об`єктивної неможливості ефективного захисту інтересів держави іншими суб`єктами.

У даних правовідносинах припинення права оренди земельної ділянки є похідним наслідком припинення права власності попереднього власника внаслідок конфіскації, яка була застосована саме як винятковий захід реагування на порушення вимог земельного законодавства.

Відтак, подальше припинення орендних правовідносин також має виключний характер, оскільки обумовлене необхідністю забезпечення ефективної реалізації державою правомочностей власника земельної ділянки та відновлення правового порядку у сфері використання земель сільськогосподарського призначення.

З огляду на встановлені судом обставини незаконного набуття СФГ "Яблуневий цвіт" права оренди спірних ділянок сільськогосподарського призначення, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про припинення селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" права оренди земельних ділянок кадастровий номер 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га та кадастровий номер 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га в адмінмежах с.Попівка Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області (спір про право) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дане судове рішення є підставою вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі речових прав про припинення Селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225284;

права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225285.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати Черкаської обласної прокуратури по сплаті судового збору покладаються повністю на відповідача. Належить стягнути 5324,80 грн з відповідача на користь прокуратури.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

1.1. Припинити Селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225284.

1.2. Припинити Селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225285.

1.3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) на користь Черкаської обласної прокуратури (м.Черкаси, бульв.Шевченка,286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ) 5324,80 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Дане судове рішення є підставою вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі речових прав про припинення Селянському (фермерському) господарству "Яблуневий цвіт" (Черкаська область, Уманський район, с.Філіція, вул.Яблунева,5, код ЄДРПОУ 32230705) права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0058 площею 1,25 га, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225284;

права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123187000:04:003:0059 площею 1,4261 га, дата державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27.09.2018, номер запису 28225285 - в адмінмежах с. Попівка Маньківської територіальної громади Уманського району.

Повне рішення складено та підписано 28.07.2026.

Суддя Г.М.Скиба