Рішення № 138646267, 30.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/619/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., за участі секретаря судового засідання Вовчанської К.Ю., представників сторін: позивача (в режимі відеоконференції) адвоката Хоменка М.С., відповідача не з`явився, розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Груп» про стягнення 938636 грн 35 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство Українська залізниця звернувся, через систему «Електронний суд», в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантик Груп (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8219842 від 09.06.2020, 938636 грн 35 коп. заборгованості за платежами, нарахованими за накопичувальною карткою № 31030449 від 31.03.2026, та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8219842 від 09.06.2020 щодо знаходження вагону № 77247021 на станційних коліях при станції Лівобережна Південної залізниці у період з 01.11.2025 по 31.03.2026.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 08.05.2026, 05.06.2026, 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/619/26 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, яке в подальшому відкладено на 30.06.2026, забезпечено участь в судовому засіданні для представника позивача адвоката Хоменка М.С. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 30.06.2026 не забезпечив, відзив на позовну заяву не подав, належним чином повідомлений щодо провадження у справі, відповідно до даних довідок суду про доставку електронного листа з ухвалами суду від 08.05.2026, 09.06.2026 до його електронного кабінету (а.с. 85,104), причини неявки не повідомив.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.06.2026 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав викладених у позові та просив задовольнити їх у заявленому розмірі повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України у судовому засіданні 30.06.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

09.06.2020 позивач АТ "Українська залізниця", як перевізник, та відповідач - ТОВ "Атлантик Груп ", як замовник, шляхом подачі ТОВ "Атлантик Груп" в електронній формі Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40641829/2020-0003 від 05.06.2020 (а.с. 15) та Повідомлення АТ "Українська залізниця" про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-40641829/2020-0003 від 09.06.2020 (а.с.16), уклали договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8219842 (далі Договір, а.с. 17-56).

У Договорі погоджено, зокрема, наступне:

п. 1.1 - предметом договору організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою;

п. 1.5 - договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги;

п. 1.6 - договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП);

п. 1.7 - договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору;

п. 1.10 - договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору;

п.п. 2.1.4., п.2.1.14 - замовник зобов`язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно та регулярно ознайомлюватися з змінами до договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника;

п.3.4. - замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника);

п.3.4.1. - розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2 договору;

п.3.4.2 - плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:

Пвик=(Спл/24) х tгод х kм, де

Пвик - плата за користування власними вагонами Перевізника відповідного типу вагонів;

Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн.. / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору;

24 - кількість годин у добі;

tгод - кількість годин користування вагонам перевізника для відповідного типу вагонів:

kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюється Перевізником та зазначається в Додатку 1-2 Договору;

п. 3.4.3 - моментом відліку часу для нарахування плати за користування є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початок затримки відповідно до Правил користування. Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та за час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них;

п. 5.3 - сторона, що залучила третю особу до виконання зобов`язання за договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язнь цією третьою особою, як за свої власні;

п. 7.3 - строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік;

п. 10.3. - документи направлені Перевізником Замовнику для підписання і не підписані останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями але не підписаними) вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими Замовником у строк встановлений нормативно-правовими актами або Договором, а якщо не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення окрім випадків надання до них заперечень Замовником в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення Перевізником документів Замовнику, у т.ч. автоматизованими системами Перевізника і із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача.

п. 12.1 - договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на вебсайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення.

Також 24.12.2019 між позивачем - АТ "Українська залізниця", як залізниця, та ТОВ «Гідросенд», як власником, укладено договір № П/М-19130 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ «Гідросенд» при станції Лівобережна Південної залізниці, який зареєстровано Регіональною філією «Південна залізниця» структурного підрозділу «Служби комерційної роботи та маркетингу» 27.12.2019 (далі - Договір № П/М-19130, а.с. 60-61). Згідно з п.п. 1, 16 Договору № П/М-19130, з урахуванням Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, примикає до ділянки колії між стрілочним переводом №12 та №2 станції Лівобережна Південної залізниці стрілочним переводом №10, і яка обслуговується власним локомотивом. Межею під`їзної колії є знак «Межа під`їзної колії», який встановлено на відстані 40 погонних метрів від хвоста хрестовини стрілочного переводу №10. Власник колії сплачує залізниці плату: за подачу, забирання вагонів з тарифним керівництвом №1; за маневрову роботу за фактично виконану роботу згідно з тарифним керівництвом №1; за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; інші збори і плати згідно з тарифним керівництвом №1. Збори і плати вносяться 100% попередньою оплатою.

05.09.2022 до Договору № П/М-19130 сторонами укладено Додаткову угоду № П/М-1919130, яка зареєстрована Регіональною філією «Південна залізниця» структурного підрозділу «Служби комерційної роботи та маркетингу» 08.09.2022, на підставі якої внесені зміни у пункти 5,8,9,11,12 Договору № П/М-19130 (а.с.62).

Крім того, між відповідачем - ТОВ "Атлантик Груп", як вантажовласником/користувачем, та ТОВ «Гідросенд», як власником колії/володільцем, укладено угоду №0503-1 від 05.03.2024 (а.с.58), предметом якої є надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідросенд», як власником копії/володільцем, в тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп", як вантажовласнику/користувачу, під`їзної колії по станції Лівобережна для здійснення навантаження/вивантаження, якою передбачено, що подача та збирання вагонів, які прибули на адресу вантажовласника, здійснюються на умовах Договору № П/М-19130 від 25.12.2019, укладеним між власником колії та позивачем - АТ «Укрзалізниця». За умовами цієї Угоди розрахунки за подачу/забирання вагоні, маневрову роботу, користування вагонами та інші додаткові збори, здійснюються вантажовласником, в тому числі подача та забирання локомотивом, користування вагонами, маневрова робота локомотивом. Угода підписана сторонами за допомогою електронних підписів, про що свідчить протокол створення та перевірки КЕП документа (а.с.179).

Позивач вказав, що 24.07.2024 вагон №77247021, власником якого є ПрАТ "Трансфорвардинг Лімітед АГ", прибув на станцію Лівобережна у порожньому стані, що підтверджується накладною №44750487 від 24.07.2024 для навантаження вантажу олії соєвої сирої нерафінованої.

25.07.2024 вагон був розкредитований вантажоодержувачем, що підтверджується відповідними відмітками у накладній, та прийнятий ТОВ "Атлантик Груп" до навантаження (а.с.63).

Того ж дня 25.07.2024, вагон № 77247021 подано під навантаження, про що складено Пам`ятку № 242 про подавання вагонів форми ГУ-45 (а.с. 65).

Відповідач - ТОВ "Атлантик Груп", як вантажовласник, для підписання зазначеного документа не з`явився, про що начальником станції, черговим станції та товарним касиром складено Акт загальної форми ГУ-23 №682(а.с. 66).

26.07.2024 вагон № 77247021 забрано з під`їзної колії ТОВ "Гідросенд", про що складено Пам`ятку № 225 про забирання вагонів форми ГУ-45.

Вантажовласник - ТОВ "Атлантик Груп" для підписання зазначеної пам`ятки не з`явився, про що начальником станції, черговим станції та товарним касиром складено Акт загальної форми ГУ-23 №686(а.с. 69).

Навантажений вагон № 77247021 виставлений на 4 станційну колію для проходження митного контролю, про що товарним касиром, черговим по станції та менеджером складено Акт загальної форми ГУ-23 № 688 від 26.07.2024(а.с. 70). У вказаному Акті зазначено опис обставин, що викликали складання Акта: затримка вагонів, пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження / вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником. Час початку затримки вагонів - 26.07.2024 об 11год 15хв.

Позивач стверджує, що з початку затримки вагону по теперішній час ТОВ "Атлантик Груп" накладну в інформаційних системах не сформовано та не надіслано для оформлення перевезення.

Листом від 19.11.2024 ТОВ "Атлантик Груп" повідомило начальника станції Лівобережна Півд.ЗД про те, що у зв`язку з порушенням умов для подачі вагону № 51079028, викладені у листі Вих. № 3010-2 від 30.10.2024 на під`їзній колії ТОВ Гідросенд, а саме в частині стягнення станційних платежів з розрахункового рахунку ТОВ "Сана" 8202245 та без згоди відповідача стягнуто платежі з коду 8219842 ТОВ "Атлантик Груп" накопичувальна картка № 12111030 від 12.11.2024 та створення тим самим дебіторської заборгованості по рахунку, відповідач змушений звернутись до правоохоронних органів з заявою про викрадення вантажу. ТОВ "Атлантик Груп" зазначило, що забороняє подачу вагону № 77247021 з вантажем "Масло соєве сире" на під`їзні колії ТОВ "Гідросенд", вивантаження та будь-які дії стосовно даного вагону (а.с. 77).

Із розрахунку позивача вбачається, що за надані послуги працівниками станції Лівобережна нараховано відповідачу плату на загальну суму 782196 грн 96 коп без ПДВ (938636 грн 35 коп з ПДВ) по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №31030449 від 31.03.2026 (а.с. 78), що включає:

- збір за зберігання вантажів протягом 151 діб в сумі 186237 грн 40 коп без ПДВ;

- охорона вантажу протягом 3624 год. - 446969 грн без ПДВ;

- плата за користування власними вагонами по актам затримки за 1 одиницю 148989 грн 90 коп без ПДВ.

Згідно з Актом загальної форми № 340 (Форма ГУ-23) від 31.03.2026, складеним начальником станції, товарним касиром та черговим по станції, представник ТОВ "Атлантик Груп" не з`явився на підписання ФДУ № 92 (а.с. 79).

У зв`язку з відсутністю коштів на особовому рахунку у відповідача виникла дебіторська заборгованість перед АТ "Укрзалізниця" по вагону № 77247021 за період 01.11.2025 - 31.03.2026 у розмірі 938636 грн 35 коп з ПДВ.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №43/67/2026 від 01.04.2026, в якій повідомив про наявність заборгованості в сумі 938636 грн 35 коп (з ПДВ), пов`язаної із затримкою вагону № 77247021 на станції відправлення у період 01.11.2025 - 31.03.2026, просив розглянути претензію і вказану суму перерахувати на зазначений рахунок (а.с. 80-81).

Відповідач претензію позивача отримав, однак, залишив без відповіді та виконання, що стало причино звернення позивача до суду з даним позовом.

Також позивач повідомив, що стягнення заборгованості з оплати належних позивачу платежів та зборів, що пов`язані з знаходженням вагону № 77247021 на станційних коліях за період з 26.07.2024 - 31.03.2025 складав предмет спору у справі № 925/806/25, за період з 01.04.2025 - 31.10.2025 складав предмет спору у справі № 925/66/26.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Норми глави 16 розділу IV книги І ЦК України врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546);

неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);

особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614);

у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ст. 615).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору (ст. 634);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань.

перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них (ст. 908) ;

за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу(ст. 909) ;

у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920).

Стаття 3 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

За приписами ст.8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут).

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Статуту, ним визначаються обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Стаття 6 Статуту визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Стаття 46 Статуту встановлює, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 76 Статуту час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під`їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання. Час знаходження вагонів на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях.

Положення ст. 119 Статуту визначають, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

Відповідно до положень ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Збір за зберігання вантажу розраховується відповідно до п. 2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1).

Плата за користування вагонами нараховується відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ зазначених Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Згідно з пунктами 2, 4 Правил користування вагонами та контейнерами за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні (п. 4 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п. 12 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Статтею 46 Статуту залізниць України встановлено, що вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. В свою чергу Збірником тарифів передбачено нарахування збору за зберігання рухомого складу на своїх осях за кожну добу перебування на місцях загального користування Порядок зберігання вантажів визначається Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644.

Статтею 121 Статуту залізниць України та п.16 Правил користування вагонами та контейнерами визначено перелік обставин, за яких вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами.

Так, пунктом 16 Правил користування вагонами передбачено випадки, за якими вантажовласники звільняються від сплати плати за користування вагонами, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежить від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Згідно із наказом Міністерства транспорту України №18 від 20.01.1997 Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України зі змінами та доповненнями (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1997 за № 36/1840), вантаж Олія соєва підлягає супроводженню особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті. Плата за охорону вантажу, який затримано на станції з причин, не залежних від залізниці, нараховується відповідно до пункту 31.5 розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 29.03.2009 № 317, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 341/16357).

Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087), встановлено, що збір за зберігання вантажів на місцях загального користування та на коліях станції, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію і до моменту закінчення затримки. Плата за зберігання вантажу, який затримано на станції з причин, не залежних від залізниці, нараховується відповідно до пункту 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 29.03.2009 № 317, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 341/16357)

Відповідно до викладених обставин справи суд вбачає, що 09.06.2020 АТ Українська залізниця, як перевізник, і ТОВ Атлантик Груп, як замовник, уклали договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8219842 шляхом подачі замовником 05.06.2020 Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40641829/2020-0003 та її погодження перевізником, який ними виконувався.

Обставини затримки навантаженого вагона № 77247021 виставленого на 4 станційну колію для проходження митного контролю з 26.07.2024 встановлено у справах № 925/806/25, № 925/66/26, що перебували у провадженні Господарського суду Черкаської області, рішеннями від 02.03.2026, 07.05.2026 в яких визнано обґрунтованими вимоги АТ «Українська залізниця» заявлені до відповідача щодо стягнення заборгованості з оплати належних позивачу платежів та зборів, що пов`язані з знаходженням вагону № 77247021 на станційних коліях у період з 26.07.2024 - 31.03.2025 у справі № 925/806/25, у період з 01.04.2025 - 31.10.2025 у справі № 925/66/26.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Факт затримки вагона № 77247021 у період з 01.11.2025 по 31.03.2026 належно підтверджується актами загальної форми ГУ-23, пам`ятками форми ГУ-45, відомостями плати форми ГУ-46 та накопичувальною карткою, які складено з дотриманням вимог, встановлених вказаними вище положеннями нормативно-правових актів.

Позивач обґрунтовано здійснив нарахування заборгованості відповідача за наступний період 01.11.2025 по 31.03.2026 в сумі 782196 грн 96 коп.без ПДВ (938636 грн 35 коп. з ПДВ), яка згідно з накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 31030449 від 31.03.2026 складається з збору за зберігання вантажів протягом 151 діб в сумі 186237 грн 40 коп без ПДВ; плати за охорону вантажу протягом 3624 год. в сумі 446969 грн 66 коп без ПДВ та плати за користування власними вагонами по актам затримки за 1 одиницю - 148989 грн 90 коп без ПДВ.

Наявність і розмір спірної заборгованості у сумі 938636 грн 35 коп. підтверджені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога про їх стягнення з відповідача судом визнається доведеною та обґрунтованою і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача вважає обґрунтованими, позов задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 11263 грн. 64 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Груп», ідентифікаційний код юридичної особи 40641829, місцезнаходження: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 33 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5 938636 грн 35 коп. боргу, 11263 грн. 64 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 30.07.2026.

Суддя В.М. Грачов