Ухвала суду № 138646090, 31.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"31" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1036/26

Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Бурмехи В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши заяву ФГ "КОЛОС-2021" від 28.07.2026 за вх.№2-1477/26 та заяву ТОВ "ВЕЛЕС 2012" від 29.07.2026 за вх.№2-1505/26 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі №916/1036/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛОС" (67640, Одеська обл., Одеський (Біляївський) р-н., с. Градениці, вул. Центральна (Леніна), буд. 87, код ЄДРПОУ 24775415) до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "КОЛОС-2021" (67641, Одеська обл., Одеський р-н., с. Троїцьке, вул. Дністровська, буд. 58, код ЄДРПОУ 43734072), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕЛЕС 2012" (21018, м. Вінниця, пл. Калічанська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38025131) про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 24.07.2026 задоволено заяву ТОВ "КОЛОС" від 17.07.2026 за вх.№ 25251/26 про залишення без розгляду позовної заяви у справі №916/1036/26; залишено без розгляду позовну заяву від 03.04.2026 за вх.№ 11547/26 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛОС" до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "КОЛОС-2021", ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕЛЕС 2012" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна.

28.07.2026 за вх.№2-1477/26 до суду від ФГ "КОЛОС-2021" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі №916/1036/26, яку ухвалою суду від 28.07.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.07.2026 о 09:30.

29.07.2026 за вх.№2-1505/26 до суду від ТОВ "ВЕЛЕС 2012" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі №916/1036/26, ухвалою суду від 29.07.2026 доєднано заяву ТОВ "ВЕЛЕС 2012" від 29.07.2026 за вх.№2-1505/26 до розгляду у судовому засіданні на 31.07.2026 о 09:30, що призначене по розгляду заяви ФГ "КОЛОС-2021" від 28.07.2026 за вх.№2-1477/26 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі №916/1036/26.

В обґрунтування заявленого, ФГ "КОЛОС-2021" посилалось на те, що в ході розгляду справи № 916/1036/26 були ним понесені витрати на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн, що підтверджується Договором про надання правничої (правової) допомоги № 09-04-2026 від 09.04.2026 та актом приймання передачі наданих послуг від 27.07.2026.

В обґрунтування заявленого, ТОВ "ВЕЛЕС 2012" заявив про те, що ним були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 27 800,00 грн.

31.07.2026 за вх.№ 26656/26 до суду від ТОВ "КОЛОС" надійшла заява із запереченням, в яких позивач зазначає про те, що відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №925/1372/21, від 11.05.2023 у справі №921/811/21, від 25.04.2023 у справі №924/341/22, від 19.03.2025 у справі №918/634/24. Верховний Суд також зазначав, що ГПК не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування ч.5 ст.130 ГПК, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.07.2021 у справі №910/13025/19, від 02.09.2021 у справі №922/2568/20, від 23.12.2021 у справі №910/16777/20 (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року по cправі № 910/10001/24). В даному випадку відсутні підстави вважати, що йде мова про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Також, позивач відмічає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є значно завищеними, не відповідають складності справи і не підлягають стягненню. Крім того, ТОВ "ВЕЛЕС 2012" не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, у зв`язку з чим подана ТОВ "ВЕЛЕС 2012" заява про ухвалення додаткового рішення підлягає поверненню без розгляду.

У Верховному Суді склалася стала та послідовна практика застосування цієї норми процесуального закону. Так, в постановах від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 25.07.2019 у справі № 910/11310/18, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 26.05.2022 у справі № 905/460/21, від 01.11.2023 у справі № 905/85/23, від 06.06.2024 у справі № 905/1840/21, від 02.12.2024 у справі № 904/217/24, суд касаційної інстанції виходив з того, що у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому - із закриттям провадження у справі.

Тобто стягнення (з позивача) компенсації понесених (відповідачем) витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 903/1079/23, від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі №921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22, від 10.10.2023 у справі № 907/636/20).

Відтак, відповідно до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема:

- чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов;

- чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору;

- чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача;

- чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21, від 25.04.2024 у справі № 903/1079/23.

Так, ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі №910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Тобто, ч. 5 ст. 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин. Така позиція узгоджується із висновками наведеними у додатковій постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 905/460/21.

Разом з тим, Верховний Суд акцентує, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 922/2017/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 зазначила, що при компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п`ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).

Між тим, як вбачається зі змісту заяв ФГ "КОЛОС-2021" від 28.07.2026 за вх.№2-1477/26 та ТОВ "ВЕЛЕС 2012" від 29.07.2026 за вх.№2-1505/26, заявниками не доведено належним чином та не надано докази необґрунтованості дій позивача та чи мали такі місце взагалі. Таким чином, судом не встановлено наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу згідно вимог ч. 5 ст. 130 ГПК України.

У судове засідання 31.07.2026 сторони не з`явилися. 30.07.2026 за вх.№ 26606/26, 31.07.2026 за вх.№ 26683/26 та за вх.№ 26672/26 до суду від сторін надійшли заяви про розгляд заяв про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ФГ "КОЛОС-2021" від 28.07.2026 за вх.№2-1477/26 та заяви ТОВ "ВЕЛЕС 2012" від 29.07.2026 за вх.№2-1505/26 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі №916/1036/26.

Керуючись ст.ст. 130, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ФГ "КОЛОС-2021" від 28.07.2026 за вх.№2-1477/26 та заяви ТОВ "ВЕЛЕС 2012" від 29.07.2026 за вх.№2-1505/26 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі №916/1036/26.

2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 31.07.2026 та згідно ч.5 ст.231, п.19 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.А. Малярчук