Рішення № 138645802, 24.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа № 912/468/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27400) в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Незалежності України, 78, селище Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300)

до відповідача Фермерського господарства "Малина ІМ" (вул. Шкільна, 38, с. Вищі Верещаки, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27315)

про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.;

представники сторін:

від прокуратури - Радкевич С.В., посвідчення №075389 від 01.03.23;

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Волков П.В., адвокат, ордер серія АВ № 1311301 від 17.06.26 та Аваєва Н.В., адвокат, ордер серія АІ № 2256163 від 13.07.26 в режимі відеконференцзв`язку,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до Фермерського господарства "Малина ІМ" з вимогами:

- розірвати договір оренди землі б/н від 07.04.2016 (зі змінами, внесеними Додатковими угодами від 10.01.2022 та 27.03.2023), укладений між Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 площею 7,8625 га, право оренди якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.04.2016, номер запису про інше речове право 14068739,

- зобов`язати Фермерське господарство "Малина ІМ" повернути Олександрівській селищній територіальній громаді в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 площею 7,8625 га,

- покласти на відповідача судові витрати.

Позов мотивовано тим, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Ухвалою від 27.02.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 30.03.2026.

11.03.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано відзив на позовну заяву.

16.03.2026 Знам`янською окружною прокуратурою Кіровоградської області подано відповідь на відзив.

18.03.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче засідання 30.03.2026 не відбулось з причин тимчасової непрацездатності судді Кабакової В.Г.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду №34 від 07.04.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу призначено судді Глушкову М.С.

Ухвалою від 08.04.2026 прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі на 23.04.2026.

16.04.2026 Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області подано заяву про розгляд справи без участі представника.

22.04.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольними ухвалами від 23.04.2026 та від 21.05.2026 оголошувалися перерви в підготовчих засіданнях.

01.06.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано клопотання про долучення доказів.

03.06.2026 Знам`янською окружною прокуратурою Кіровоградської області подано додаткові письмові пояснення.

Ухвалою від 03.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2026.

У судовому засіданні 24.06.2026 представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування оригіналів документів від прокурора; протокольною ухвалою господарським судом відмовлено в задоволенні усного клопотання представника відповідача щодо витребування доказів; представником відповідача заявлено усне клопотання про оголошення перерви; судом зроблено друге зауваження представнику відповідача; протокольною ухвалою господарським судом задоволено усне клопотання представника відповідача щодо оголошення перерви та оголошено перерву у судовому засіданні до 26.06.2026.

У судовому засіданні 26.06.2026 представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи; суд зобов`язав представника відповідача подати клопотання письмово з обґрунтуванням; судом зроблено зауваження представнику відповідача щодо зловживання процесуальними правами; протокольною ухвалою відмовлено у задоволені усного клопотання представника відповідача про відкладення; у зв`язку з неналежною поведінкою представника відповідача Волкова П.О. оголошено перерву у судовому засіданні до 01.07.2026.

01.07.2026 прокуратурою подано заяву про зловживання процесуальними правами та вжиття заходів процесуального характеру.

01.07.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано клопотання про приєднання документів до матеріалів справи та клопотання обмеження часу судового засідання.

Протокольною ухвалою від 01.07.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 20.07.2026.

Ухвалою від 01.07.2026 повернуто клопотання Фермерського господарства "Малина ІМ" від 01.07.2026 разом з додатками без розгляду.

20.07.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано заперечення на заяву про зловживання процесуальними правами та вжиття заходів процесуального характеру.

Протокольною ухвалою від 20.07.2026 відмовлено в задоволенні усного клопотання представника відповідача (Аваєвої Н.В.) щодо приєднання до матеріалів справи; відмовлено в задоволенні усних клопотань представника відповідача про перерву; видалено з зали судового засідання представника відповідача Аваєву Н.В. у зв`язку із порушенням порядку під час судового засідання; у зв`язку з повторним зривом судового засідання, видалено з зали судового засідання представника відповідача Волкова П.О.; оголошено перерву у судовому засіданні до 22.07.2026.

20.07.2026, після завершення судового засідання, Фермерським господарством "Малина ІМ" подано заяву про долучення адвоката Аваєвої Н.В. до електронної справи, заяви: про заперечення проти застосування заходу процесуального примусу, поновлення участі представника у справі та забезпечення процесуальних прав відповідача; про заперечення проти видалення представників відповідача із зали судового засідання, недопустимість продовження розгляду справи без представництва відповідача та відновлення порушених процесуальних прав.

20.07.2026 до суду надійшла заява про відвід судді за підписом представника відповідача Аваєвої Н.В. з вимогою суддю Господарського суду Кіровоградської області Глушкова М.С. відвести від розгляду справи.

22.07.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано клопотання про повторне дослідження доказів та заяву.

Протокольними ухвалами від 20.07.2026, 22.07.2026 та 23.07.2026 оголошувалися перерви в судових засіданнях.

У судовому засіданні 24.07.2026 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

За Статутом Фермерського господарства "Малина ІМ." (нова редакція 2023 року) фермерське господарство створене та дії відповідно до Закону України "Про фермерське господарство". Його засновником є ОСОБА_1 (т.1 а.с. 39-46).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 зареєстрована 11.12.2008, її власником є Олександрівська селищна рада з 07.04.2016, має площу 7,8625 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, документом про земельну ділянку є проект землеустрою від 03.10.2008 (т.1 а.с. 49-50).

Як слідує з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №447544231 від 14.10.2025 у Державному реєстрі наявні відомості стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006, а саме вона зареєстрована під номером 896585735205, цільовим призначенням її є ведення фермерського господарства, власником являється Олександрівська селищна рада, орендарем земельної ділянки є ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 07.04.2016, з урахуванням додаткових угод від 10.01.2022 та 27.03.2023 (т.1 а.с. 47-48).

Відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом продажу на аукціоні, який був розроблений у 2008 році (т.1 а.с. 95-130) на земельну ділянку встановлювалася заборона на розорювання пасовища. Зокрема вона відображена у висновку Відділу Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області (т.1 а.с. 102).

Згідно з "Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі" земельна ділянка площею 7,8625 га передбачалася до відведення ОСОБА_1 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, у тому числі пасовища за такою ж площею (т.1 а.с. 95).

У межах Проекту землеустрою перелік обмежень у використанні земельної ділянки не містить будь-яких обмежень щодо неї (т.1 а.с. 107 з об.).

Проект землеустрою містить у собі наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-1340/14-16-СГ від 12.03.2015, яким цей проєкт затверджений, а також надано ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 площею 7,8625 га, у тому числі пасовища площею 7,8625 га, строком на 7 років без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства (т.1 а.с. 131).

08.04.2016 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, виступаючи у якості орендодавця, уклало з ОСОБА_1 , як орендарем, договір оренди землі (т.1 а.с. 85-93).

За умовами договору, які впливають на вирішення спору:

- Орендодавець на підставі власного наказу № 11-1340/14-16-СГ від 12.03.2016 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства (пункт 1.1.);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,8625 га, у тому числі пасовища площею 7,8625 га, для ведення фермерського господарства (п. 2.1.),

- кадастровий номер земельної ділянки 3520582000:02:000:9006 (п. 2.2.);

- договір укладено на 7 років (п. 3.1.);

- земельна ділянка передається для ведення фермерського господарства (пункт 5.1.);

- код цільового призначення земельної ділянки згідно з класифікатором: 01.02 для ведення фермерського господарства (п. 5.3.);

- Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (п. 5.3.);

- земельна ділянка повинна використовуватися Орендарем відповідно до умов визначених у пунктах цього договору та чіткого дотримання чинного законодавства України, дотримання вимог екологічної безпеки та збереження родючості грунтів, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі (п. 5.4.);

- після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 7.1.);

- на орендовану земельну ділянку встановлені обмеження: зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору (п. 8.1.);

- Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря (п. 9.1.2.);

- обов`язком Орендаря, з-поміж іншого, є: дотримання встановлених щодо об`єкта оренди обмежень в обсязі, передбаченому договором та законодавством (п. 9.4.4.); використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів , норм і правил; не допускати забруднення земельної ділянки радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищаючи її від водної та вітрової ерозії (п. 9.4.5.);

- дія договору припиняється шляхом розірвання, серед іншого, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (п. 12.3.).

Відповідно до акта приймання-передачі, складного між сторонами договору оренди, ОСОБА_1 прийняв в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006.

Як слідує з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 447544231 від 14.10.2025 до Державного реєстру були внесені відомості стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006, а саме вона передана в оренду Малині І.М. на підставі договору оренди від 07.04.2016 (т.1 а.с. 47-48).

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 29-ОТГ від 08.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", додатку до нього та акта приймання-передачі земельних ділянок від 09.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 3520582000:02:000:9004 передана до комунальної власності Олександрівськлї селищної ради (пункт 115 додатку) (т.1 а.с. 88-90).

У подальшому Олександрівська селищна рада, як власник земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006, та ОСОБА_1 10.01.2022 уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 07.04.2016, за змістом якої змінили назву орендодавця з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на Олександрівську селищну раду (т.1 а.с. 70).

27.03.2023 Олександрівська селищна рада та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 07.04.2016, за змістом якої продовжили строк оренди на 15 років (до 07.04.2038) (т.1 а.с. 73).

Як слідує з акта обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 від 09.06.2025, складеного працівниками Олександрівської селищної ради у складі трьох посадових осіб із земельних питань, вони здійснили візуальне обстеження земельної ділянки, за результатами якого виявили, що вона засіяна соняшником (т.1 а.с. 58-59).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що до Реєстру 04.04.2025 внесені відомості про реєстрацію кримінального провадження № 42025120040000045 стосовно розорення пасовищ (т.1 а.с. 99).

15.10.2025 процесуальний прокурор прокурор Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Буданцева В.В. у межах кримінального провадження № 42025120040000045 винесла постанову про надання дозволу на розголошення відомостей та використання матеріалів досудового розслідування, яким надала відповідний дозвіл працівникам органів прокуратури Кіровоградської області на розголошення відомостей досудового розслідування шляхом надання копій документів для подальшого надання їх судовим органам (т.1 а.с. 97-98).

Зокрема, як слідує з листа за вих. № 52/04-6157вих-25 від 18.07.2025 у межах кримінального провадження прокурор у кримінальному провадженні звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з проханням про залучення спеціаліста для проведення огляду земельних ділянок та проведення слідчих дій (т.1 а.с. 156-158).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 21.07.2025, складеного дізнавачем СД ВП № 1 (м. Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Куценко Б.Ю., за участі, з-поміж інших, інженера-геодезиста Соколика О.П., проведений огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006, за наслідками якого встановлено, що вона оброблена та на ній зростають рослини соняшника у рівних рядках (т.1 а.с. 132-163).

Інженером-геодезистом Соколиком О.П. складено технічний звіт, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 має площу 76424 кв. м (т. 1 а.с. 143-145).

08.10.2025 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надало висновок щодо огляду земельних ділянок за вих. № 10-11-0.442-1059/2-25, в якому вказало, що на момент огляду земельна ділянка з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006, з-поміж інших, була засіяна (т.1 а.с. 159-163).

Під час розгляду справи ФГ "Малина ІМ" надало пояснення, за змістом яких при посіві сої не відбулося розорювання ґрунту, оскільки посіви здійснювалися способом, який виключає таке розорювання.

Зокрема, 31.05.2025 ФГ "Малина ІМ" уклало з Фермерським господарством Мім-Агро договір про надання послуг № 31/05/2025, за умовами якого останнє зобов`язалося надати послуги з посіву сої на чотирьох земельних ділянках загальною площею 29,17 га, у тому числі на земельній ділянці з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 площею 7,8625 га (т.2 а.с. 15-17).

У пункті 2.1. договору його учасники зазначили, що посів повинен відбуватися сівалкою без розорювання ґрунту, а у п. 3.1. досягли згоди щодо вартості послуг, а саме вона складає 1000 грн за посів 1 га, в всього 29169,89 грн.

Також відповідачем було надано акт здачі-приймання робіт №2 від 31.05.2025, який укладено на виконання договору від 31.05.2025 (т.1 а.с. 14).

19.05.2026 працівники Олександрівської селищної ради у складі трьох осіб здійснили візуальне обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9004, про що склали відповідний акт. Зокрема, за змістом акта візуального обстеження, земельна ділянка станом на час обстеження не оброблена, посівів сільськогосподарських культур на ній не виявлено; на полі присутні бур`яни: амброзія, лобода, гірчак, берізка, хвощ, пирій, осот та сходи падалиці соняшника, кукурудзи, які змиті з інших полів (т.2 а.с. 94).

З наданих до справи фото, які зроблені під час візуального обстеження земельної ділянки 19.05.2026, вбачається, що на земельній ділянці відсутні посіви сільськогосподарських культур (т. 2 а.с. 91-93 з обороту).

На підставі викладених обставин прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (ч. 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

У свою чергу, ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абз. 2 ч. 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отож, з огляду на викладене, прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

У справі прокурор визначив Олександрівську селищну раду в якості органу, який мав здійснювати захист інтересів держави, а тому суд надає оцінку повноважності відповідного представництва.

Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За змістом ч.1 ст. 10 Закону про місцеве самоврядування селищна рад є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Поряд з цим за ст. 18-1 Закону про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, Олександрівська селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси відповідної територіальної громади та може бути позивачем у суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У свою чергу, відповідно до п. "а" ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Суд установив, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності Олександрівської селищної ради, а тому, з огляду на викладене, вона є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси відповідної територіальної громади та може бути позивачем у суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування у земельних правовідносинах.

Листом від 30.07.2025 за вих. № 52/04-6480вих-25 (т.1 а.с. 149-151) Знам`янська окружна прокуратура звернулася до Олександрівської селищної ради з проханням надати інформацію про використання ФГ "Малина ІМ" орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням та вжиття самостійних заходів реагування.

15.10.2025 за вих. № 2171/02.1-20 Олександрівська селищна рада повідомила Знам`янську окружну прокуратуру про те, що не планує вживати заходів відносно використання спірної земельної ділянки, у тому числі звертатися до суду (т.1 а.с. 152).

У подальшому Знам`янська окружна прокуратура листом за вих. № 52/04-10639вих-25 від 17.12.2025 (т.1 а.с. 164) повідомила Олександрівську селищну раду про звернення до суду в її інтересах з метою розірвання договору та повернення земельної ділянки.

З викладеного слідує, що Олександрівська селищна рада тривалий час не вживала заходи для звернення до суду з відповідним позовом, а тому Прокурор, дотримався законодавчих положень щодо порядку прокурорського представництва в суді.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог зазначивши, що надані прокурором докази не відповідають вимогам належності та допустимості, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, а також не підтверджують факту істотного порушення умов договору оренди.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає таке.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду (ст. 25 Закону України "Про оренду землі").

Землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням (п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

За умовами договору оренди землі, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 , як засновником ФГ "Малина ІМ", фермерське господарство зобов`язалося виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому договором та законодавством; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору (п. 9.44.4 та 9.4.5. договору оренди землі).

Безпосередньо Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 (2015 року розроблення), який був розроблений та затверджений Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області при передачі земельної ділянки в оренду, а також безпосередньо договір оренди не містять як проектних, так і договірних обмежень стосовно розорювання земельної ділянки, або здійснення посів сільськогосподарських культур на ній, проте відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом продажу на аукціоні, який був розроблений у 2008 році, на земельну ділянку, встановлювалася заборона на розорювання пасовища. Зокрема вона відображена у висновку Відділу Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області.

Відтак, стосовно спірної земельної ділянки існують проектні та законодавчі обмеження у забороні розорювання пасовищ.

До земель України належать усі землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії; категорії земель України мають особливий правовий режим (ч.1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (ст. 1 Закону України "Про землеустрій").

Відповідно до п. 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Класифікація визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

У ч. 3 ст. 19 ЗК України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

За змістом ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст. 31, 33-37 цього Кодексу.

З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст. 31, 33-37 ЗК України (такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19).

Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання урегульовано ч. 1 ст. 22 ЗК України, за змістом якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно з ч.3 ст. 22 ЗК України (у редакції, на час укладення договору оренди землі) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 указаними нормами права (ст. 31, 33-37 ЗК України) визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33-37 ЗК України для такого виду використання.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 у справі №21-417а12, від 08.04.2015 у справі №6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі №701/902/17-ц, від 03.06.2019 у справі №708/933/17, від 24.02.2020 у справі №701/473/17 про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі. Зокрема, у пункті 39 тієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок, що користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі у справі № 925/929/19). Разом із тим користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 468/1498/17-ц та від 21.06.2022 у справі № 912/1520/21).

У цьому контексті Суд установив, що спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належать до земель сільськогосподарського призначення, за видом використання належить до пасовищ та передана фактичному користувачу - ФГ "Малина ІМ" для ведення фермерського господарства.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство").

Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв`язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про фермерське господарство").

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам, в тому числі, для ведення фермерського господарства.

До складу земель сільськогосподарського призначення, як вже вказувалося вище, належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя, які складаються з ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелог (ч. 2 ст. 22 ЗК України).

Звідси, фермерське господарство може отримувати у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі, землі, які належать до пасовищ, але використовувати їх відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані у користування власником, при цьому на власний розсуд визначаючи напрями своєї діяльності, спеціалізацію фермерського господарства (аналогічний висновок наведений у п. 75 постанови Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 914/291/22).

Поряд з цим, згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами ст. 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Як слідує з акта обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 від 09.06.2025, складеного працівниками Олександрівської селищної ради у складі трьох посадових осіб із земельних питань, вони здійснили візуальне обстеження земельної ділянки, за результатами якого виявили, що вона засіяна соняшником (т. 1 а.с. 58-59). Однак, сам акт не містить печатки Олександрівської селищної ради. До справи не додано рішення на підставі якого створювалась комісія з обстеження. До акта додано фото посівів соняшника, при цьому відсутнє зазначення меж земельної ділянки, на якій відбулася фото фіксація та не зазначено жодної інформації щодо ідентифікації особи, якою було зроблено фото, відсутня дата та будь-які ідентифікуючі реквізити, не вірно вказано площу земельної ділянки щодо якої проводилось обстеження.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 21.07.2025, складеного дізнавачем СД ВП № 1 (м. Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Куценко Б.Ю., за участі, з-поміж інших, інженера-геодезиста Соколика О.П., проведений огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006, за наслідками якого встановлено, що вона оброблена та на ній зростають рослини соняшника у рівних рядках (т. 1 а.с. 132-163), у відомостях щодо повідомлення про подію, зазначено лише "повідомлення про правопорушення" без зазначення реквізитів даного повідомлення. При цьому, як у самому протоколі огляду місця так і у доданих фото відсутнє зазначення меж земельної ділянки, поворотних точок, площі земельної ділянки, а також відсутнє посилання на номер кримінального провадження, в межах якого було вчинено відповідну процесуальну дію.

Також, не відповідає дійсній площі земельної ділянки інформація зазначена у поданому до матеріалів справи витязі з ЄРДР (т. 1 а.с. 155).

Інженером-геодезистом Соколиком О.П. складено технічний звіт, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 має площу 76424 кв. м (т. 1 а.с. 143-145). Поряд з цим, у поданому технічному звіті розташування та площа земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006 не відповідає інформації ситуаційного плану проєкту землеустрою та відсутня дата складання звіту.

Суд зазначає, що 08.10.2025 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надало висновок щодо огляду земельних ділянок за вих. № 10-11-0.442-1059/2-25, в якому вказало, що на момент огляду земельна ділянка з кадастровим номером 3520582000:02:000:9006, з-поміж інших, була засіяна (т.1 а.с. 159-163). При цьому, взагалі відсутнє посилання якими рослинами засіяна земельна ділянка.

Також суд звертає увагу на те, що при проводженні оглядів спірної земельної ділянки не були присутні представники відповідача (доказів повідомлення ФГ "Малина ІМ" про проведення зазначених оглядів суду не надано).

Таким чином, з наданих позивачем доказів неможливо достеменно встановити факту розорювання земельної ділянки з боку відповідача.

Отже, сам факт наявності рослинного покриву, посіву чи господарської діяльності на земельній ділянці не доводить її розорювання або використання всупереч цільовому призначенню.

Для задоволення позову прокурор повинен був довести: конкретну дію, конкретну порушену умову договору або імперативну норму, належність такої дії саме Відповідачу, істотність порушення, передбачений законом причинний зв`язок між порушенням і заявленим способом захисту.

Прокурор не довів факту розорювання або зміни виду угідь. У справі відсутній комплекс первинних доказів, який давав би суду можливість установити технологію використання саме ділянки 3520582000:02:000:9006.

Зокрема, прокурором не подано: належно оформленого натурного обстеження із координатною прив`язкою, висновку землевпорядника або агронома, ґрунтового дослідження, даних про знищення дернини, глибину обробітку, площу та час втручання.

Дистанційні матеріали та відомості електронної "карти посівів" можуть бути орієнтовним інформаційним джерелом щодо спектральних ознак рослинного покриву, але не встановлюють способу висіву. Супутникове зображення не показує, чи здійснювалася оранка, чи насіння внесено сівалкою прямого висіву, чи збережено дернину, а також не замінює перевірки меж ділянки на місцевості.

Враховуючи, що однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Отже, суд вважає, що слід відмовити у задоволені позовних вимог в зв`язку з недоведеністю обставин, на які посилається прокурор в обґрунтування позову, та недоведеності істотності порушень умов договору оренди землі з боку відповідача.

В силу ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 130, 185, 191, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, Знам`янській окружній прокуратурі Кіровоградської області, Олександрівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області, Фермерському господарству "Малина ІМ" через систему "Електронний суд".

Повний текст рішення складено 31.07.2026.

Суддя М.С. Глушков