Рішення № 138645787, 23.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/890/26

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Пром-Енерджи»

про стягнення 2 272 630, 72 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Цуперяк І.В.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Пром-Енерджи» про стягнення 2 272 630, 72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 30250812ПВ від 30.06.2025, в частині оплати за поставлену електричну енергію. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 2 239 196, 15 грн основного боргу, 11 042, 61 грн 3 % річних та 22 391, 96 інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/890/26. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 14.05.2026.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зевс-Пром-Енерджи» не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.04.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08203, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Варшавська, буд. 95-В, прим. 12.

Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу за довіреністю 16.04.2026, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № R068082076763.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.04.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

14.05.2026 у підготовче засідання з`явився представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 911/890/26 на 11.06.2026, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 14.05.2026 та доставлено останню позивачу до його електронного кабінету, а відповідачу зазначена ухвала суду була направлена рекомендованим повідомленням на його адресу місцезнаходження.

11.06.2026 у підготовче засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання друге не з`явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2026 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/890/26 до судового розгляду по суті на 23.07.2026, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті, судом складено ухвалу-повідомлення від 11.06.2026 та направлено останню відповідачу рекомендованим повідомленням на його адресу місцезнаходження.

23.07.2026 в судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 30250812 ПВ від 30.06.2025 в частині оплати за поставлену електричну енергію за грудень 2025 року в сумі 2 239 196, 15 грн, у зв`язку позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

У свою чергу представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи по суті був повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача не з`явився в судове засідання без поважних причини, а його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України.

В судовому засіданні 23.07.2026 судом на стадії ухвалення судового рішення оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зевс-Пром-Енерджи» (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 30250812ПВ (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п. 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За змістом п. 3.1 договору передбачено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

Строк дії цього договору зазначено у розділі 13 договору (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

У пункті 5.1 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 5.3 договору, інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника в особистому кабінеті споживача не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. У випадках застосування до споживача погодинних (диференційованих) цін на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних погодинних (диференційованих) цін (п. 5.4 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5 договору).

Відповідно до п. 5.7 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

За змістом п. 5.8 договору, споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або постачальнику в складі вартості (ціни) електричної енергії, або безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору. Споживач, електроустановки якого приєднані на території здійснення ліцензованої діяльності оператора системи розподілу, відшкодовує у вартості (ціні) електричної енергії постачальнику також вартість закупленої послуги з передачі електричної енергії, спожитої споживачем. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу вказувати ціну вартості послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії у складі ціни вартості електричної енергії.

Пунктом 5.13 договору передбачено, що комерційна пропозиція, яка є додатком до цього договору, має містити наступну інформацію: 1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи); 2) визначену в ліцензії на проваджння господарської діяльності з розподілу (передачі) території здійснення діяльності оператора системи, доступ до якої має постачальник і якій пропонує відповідну комерційну пропозицію; 3) спосіб оплати; 4) термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати; 5) визначення способу оплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, або напряму з оператором системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії; 6) розмір пені за порушення строку оплати або штраф; 7) зобов`язання надавати компенсації споживачу за недотримання постачальником комерційної якості надання послуг; 8) наявність або відсутність штрафу за дострокове припинення дії договору, розмір штрафу; 9) строк дії договору та умови пролонгації; 10) урахування пільг, субсидій; 11)можливість постачання захищеним споживачам.

Після прийняття споживачем комерційної пропозиції постачальника внесення змін до неї можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема за ініціативою постачальника з попередженням за 20 днів і правом споживача або прийняти пропозицію, або розірвати договір. Після настання дати, вказаної в попередженні постачальника, і за відсутності заяви споживача про розірвання договору (при факті споживання будь-якого обсягу електричної енергії) договір вважається зміненим відповідно до запропонованих умов.

За змістом п. 6.2 договору, споживач зобов`язується, зокрема: 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; 4) протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим Договором, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію; 9) споживач, електроустановки якого приєднані до оператора системи розподілу, зобов`язується виконувати повну та своєчасну оплату вартості послуг оператора системи передачі, яка включається електропостачальником до роздрібної ціни електричної енергії.

Пунктами 10.1, 10.2 договору передбачено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником та повідомити постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії), якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції. Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 13.1 договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати внесення споживача до реєстру споживачів постачальника. Цей договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань.

За змістом п. 13.5 договору, дія цього договору також припиняється у наступних випадках, зокрема: - у разі зміни постачальника; - у разі зміни постачальника - у частині постачання.

У разі направлення споживачу повідомлень та іншої інформації засобами поштового зв`язку, то датою отримання таких повідомлень буде вважатися п`ятий календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку (кур`єрською доставкою) відповідних повідомлень постачальника (п. 13.7 договору).

Додатки до договору, в тому числі публічні, сформовані постачальником та розміщені на сайті є невід`ємною частиною договору (п. 13.8 договору).

Додатком 2 до договору є Комерційна пропозиція «Вільна (строкова)» постачальника електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», пунктом 9.2 якої передбачено, що договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з 30.06.2025, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 3 (три) календарних місяці та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо Постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п. 5.1 цієї комерційної пропозиції.

У пункті 5.1 Комерційної пропозиції визначено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється: - остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж до 25-го числа місяця, після розрахункового періоду, незалежно від дати отримання рахунку від постачальника.

Згідно з п. 6.1 Комерційної пропозиції, рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується постачальником і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в п. 10.6 комерційної пропозиції. Прогнозований обсяг споживання визначається постачальником на підставі відомостей про обсяги прогнозованого споживання електричної енергії наданих адміністратором комерційного обліку (Оператором системи), або розрахованих за допомогою власних програмних ресурсів за середньодобовим споживанням минулих періодів, чи з урахуванням інших відомостей, в тому числі щодо потужності площадок обліку у нових споживачів.

Рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту споживача про покази засобу обліку постачальником або після отримання постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання споживача). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1. Комерційної пропозиції (п. 6.2 Комерційної пропозиції).

Пунктом 10.6 Комерційної пропозиції передбачено, що постачальник інформує споживача, про будь-яку зміну умов договору, та/або надає іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін та/або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації одним із наступних способів: - через особистий кабінет; - на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; - засобами електронного зв`язку на електронну адресу вказану споживачем; - СМС-повідомленням, на номер наданий споживачем, за допомогою чат-програм; - в місцях обслуговування клієнтів, тощо.

Вказаний договір та комерційна пропозиція підписані представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток (копії наявні в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав інформацію від адміністратора комерційного обліку про зміну відповідачем електропостачальника з 02.01.2026 на його об`єкті, у зв`язку із цим позивач повідомив відповідача листом № 25/1/4/10/338 від 05.01.2026 про припинення дії договору з 02.01.2026 відповідно до п. 3.1.10, п. 6.1.16 ПРРЕЕ, пп. 10.1, 13.05 договору. Як зазначив позивач, вказаний лист підписано шляхом накладання електронного підпису та направлено на електронну пошту відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, вказану ним у договорі, що підтверджується скріншотом електронного листа з електронної пошти позивача.

Отже, згідно з поясненнями позивача, строк дії договору достроково припинено з 02.01.2026 у зв`язку зі зміною споживачем електропостачальника на його об`єкті, про що відповідача повідомлено вказаним вище листом. Разом з цим, позивач посилається на те, що згідно з абзацом 3 п. 13.1 договору в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати договір діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Київські енергетичні послуги» формувалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відповідно до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

Відповідно до інформації щодо обсягів щодо обсягів розподіленої енергії, наданої оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у листі № 04/530/1650 від 23.02.2026, фактичний обсяг розподіленої електричної енергії ТОВ «Зевс-Пром-Енерджи» (ЄДРПОУ 45455994) у грудні 2025 року за ЕІС-код точками обліку відповідача складає 193 585 кВт*год.

Позивачем на підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії в Інтернет-сервісі «Особистий кабінет» сформовано рахунок № 30250812/12/1 від 11.01.2026 за розрахунковий період «грудень 2025 року» на обсяг споживання 193 585 кВт*год на суму 2 239 196, 15 грн.

Зазначений вище рахунок додатково було надіслано 03.03.2026 засобами електронного зв`язку на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, вказану ним у договорі, що підтверджується скріншотом електронного листа з електронної пошти позивача.

Однак, як зазначив позивач, відповідач зобов`язання за договором та комерційною пропозицією не виконав належним чином та не оплатив спожитий у грудні 2025 року обсяг електричної енергії на загальну суму 2 239 196, 15 грн, у зв`язку із чим станом на дату звернення позивачем до суду основний борг відповідача перед позивачем складає 2 239 196, 15 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2026 позивач направив відповідачу вимогу № 25/1/4/20/8955 від 25.02.2026 про сплату протягом 5 робочих днів від дати отримання даної вимоги заборгованість за фактично спожиту електричну енергію в розмірі 2 239 196, 15 грн. Разом з вимогою позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № 30250812/1 від 25.02.2026 на суму 2 239 196, 15 гр.

На підтвердження направлення вказаної вимоги та рахунку позивач долучив до матеріалів справи копії опису вкладення у цінний лист за № 0505564421299 від 25.02.2026, списку згрупованих внутрішніх листів та фіскального чеку до вказаного поштового відправлення. Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказана вимога повернулась на адресу позивача за закінченням встановленого терміну зберігання.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором та комерційною пропозицією в частині оплати за фактично спожиту електричну енергію в грудні 2025 року на суму 2 239 196, 15 грн, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 2 239 196, 15 грн основного боргу, а також за прострочення виконання грошового зобов`язання нарахував на зазначену суму 11 042, 61 грн 3 % річних за період з 26.01.2026 до 26.03.2026 та 22 391, 96 інфляційних втрат за період з 01.02.2026 до 28.02.2026.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про постачання електричної енергії споживачу № 30250812ПВ від 30.06.2025 та комерційну пропозицію, яка є додатком № 2 до нього, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 3.1.9 ПРРЕЕ встановлено заборону, згідно з якою споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання. Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення електронних документів під час укладання, виконання, зміни та розірвання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії та використання електронної ідентифікації при укладанні договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації здійснюється з урахуванням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Початок виконання умов договору, передбаченого цими Правилами, може встановлюватися за погодженням сторін.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (пп. 4.13, 4.14 ПРРЕЕ).

Суд встановив вище та підтверджується матеріалами справи, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку, відповідно до пп. 4.3, 4.12 ПРРЕЕ, листом № 04/530/1650 від 23.02.2026 надав ТОВ «Київські енергетичні послуги» інформацію про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії ТОВ «Зевс-Пром-Енерджи» (ЄДРПОУ 45455994) у грудні 2025 року за ЕІС-код точками обліку відповідача, згідно з якою фактичний обсяг розподіленої електричної енергії відповідачу у спірному періоді складає 193 585 кВт*год.

Позивачем на підставі отриманих даних від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про спожиті відповідачем обсяги електроенергії в Інтернет-сервісі «Особистий кабінет» сформовано рахунок № 30250812/12/1 від 11.01.2026 за розрахунковий період «грудень 2025 року» на обсяг споживання 193 585 кВт*год на суму 2 239 196, 15 грн.

Зазначений вище рахунок додатково було надіслано 03.03.2026 засобами електронного зв`язку на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, вказану ним у договорі, що підтверджується скріншотом електронного листа з електронної пошти позивача.

При цьому, судом враховано, що у п. 10.6 Комерційної пропозиції сторонами передбачено можливість надання постачальником інформації, яка стосується взаємовідносин сторін та/або може бути корисною для споживача, зокрема шляхом направлення відповідної інформації через особистий кабінет або засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану споживачем.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний, серед іншого, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 4.1 ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (п. 4.2 ПРРЕЕ).

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 5.7 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

У пункті 5.1 Комерційної пропозиції визначено, що остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється не пізніше, ніж до 25-го числа місяця, після розрахункового періоду, незалежно від дати отримання рахунку від постачальника.

За змістом п. 6.2 Комерційної пропозиції, у разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1 Комерційної пропозиції.

Суд враховує пояснення позивача, що дію договору достроково припинено з 02.01.2026 відповідно до п. 3.1.10, п. 6.1.16 ПРРЕЕ, пп. 10.1, 13.05 договору у зв`язку зі зміною споживачем електропостачальника на його об`єкті про що відповідача повідомлено листом № 25/1/4/10/338 від 05.01.2026. Інформацію про зміну відповідачем електропостачальника на його об`єкті з 02.01.2026 позивач отримав від адміністратора комерційного обліку. Вказана обставина відповідачем в перебігу розгляду даної справи не заперечена та не спростована.

Разом з цим, згідно з абзацом 3 п. 13.1 договору, цей договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань.

Враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства, умови договору та пп. 5.1, 6.2 Комерційної пропозиції, господарський суд зазначає, що строк виконання відповідачем зобов`язання в частині оплати поставленої у грудні 2025 року електричної енергії є таким, що настав.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язань за договором та комерційною пропозицією в частині оплати за поставлену електричну енергії у грудні 2025 року в обсягах та строки, погоджені сторонами, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за спожиту електричну енергію у спірному періоді в загальній сумі 2 239 196, 15 грн. Протилежного суду не доведено, доказів оплати вказаної суми заборгованості до суду не подано.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 2 239 196, 15 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 11 042, 61 грн 3 % річних за період прострочення з 26.01.2026 до 26.03.2026 та 22 391, 96 інфляційних втрат за період прострочення з 01.02.2026 до 28.02.2026.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у зв`ялених позивачем сумах.

Суд наголошує на тому, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач відзив на позов не надав, заборгованість шляхом подання до суду відповідних доказів не спростував, заявлені до стягнення суми не оспорив, контррозрахунку до суду не надав.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Суд наголошує на тому, що відповідач був обізнаний про розгляд справи судом, однак своїм правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 27 271, 57 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Пром-Енерджи» (місцезнаходження: вул. Варшавська, буд. 95-В, приміщ. 12, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08203; код ЄДРПОУ 45455994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (місцезнаходження: вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ 41916045) 2 239 196, 15 грн основного боргу, 11 042, 61 грн 3 % річних та 22 391, 96 інфляційних втрат та 27 271, 57 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 31.07.2026.

Суддя Л.В. Сокуренко