Ухвала суду № 138645769, 31.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2279/26

Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Рівнеавтошляхбуд» від 29.07.2026 про забезпечення позову, у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеавтошляхбуд», м. Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандарт 2016», с.Софіївська Борщагівка Київської області

про стягнення 673 444,45 грн.

без виклику представників;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Рівнеавтошляхбуд» 29.07.2026 через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандарт 2016», в якій просить суд стягнути з відповідача 673 444,45 грн., з яких

671 182,66 грн. неповернутої суми попередньої оплати за непоставлений товар;

2261,79 грн. 3% річних, нарахованих за період з 17.06.2026 по 27.07.2026.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на оплату судового збору в сумі 10 101,67 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур здійснив попередню оплату за товар у сумі 1 752 266,85 грн. Відповідач частково поставив узгоджений сторонами товар на суму 1 081 084,19 грн. Різниця між сумою здійсненої позивачем попередньої оплати та вартістю фактично поставленого товару становить 671 182,66 грн. Позивач вважає вказану суму безпідставно утримуваною відповідачем, а тому просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2026 позовну заяву ПрАТ «Рівнеавтошляхбуд» залишено без руху.

Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Будстандарт 2016» в межах ціни позову на суму 673 444,45 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Креді Агріколь Банк», а також на будь-яких інших банківських рахунках ТОВ «Будстандарт 2016», відкритих в інших банківських установах України.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що відповідач з 09.06.2026 не виконав зобов`язання з поставки попередньо оплаченого товару на суму 671 182,66 грн. та ухилився від задоволення вимоги (претензії) позивача №420 від 13.07.2026 про повернення цієї суми, залишивши її без відповіді. Крім того, представник відповідача в телефонних переговорах з Позивачем спочатку обіцяв допоставити відсутню кількість товару, після чого припинив вихід на зв`язок і жодних дій щодо усунення порушення не вчинив.

Зазначена поведінка відповідача ухилення від виконання зобов`язання, ігнорування претензії та припинення комунікації, на думку позивача, свідчить про реальний ризик того, що відповідач може вживати заходів для виведення грошових коштів з підконтрольних йому рахунків або відчуження майна з метою уникнення майбутнього примусового виконання судового рішення, що істотно ускладнить чи унеможливить його виконання.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу можливість реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Приписами статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Статтею 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити зокрема пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Суд встановив, що всупереч пункту 6 частини 1 ст. 139 ГПК України заявником взагалі на надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, та не обґрунтована відсутність необхідності у такому зустрічному забезпеченні.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 вказаної статті передбачено, що за подання до господарського суду заяви про вжиття забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум працездатних осіб 3328 гривень.

Враховуючи положення п.3 ч. 2 та ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» заява про забезпечення позову підлягає оплаті судовим збором у розмірі 1331,20 грн.

Позивач, на підтвердження доказів сплати судового збору подав платіжну інструкцію №1516 від 28.07.2026 на суму 998,40 грн., тобто в розмірі меншому, ніж встановлено законом.

Відповідно до частини 7 статті 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подана ПрАТ «Рівнеавтошляхбуд» заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 139 ГПК України, що є підставою для її повернення заявнику у спосіб постановлення ухвали, відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України.

Повернення заяви не перешкоджає повторному її поданню за умови усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Додатково суд звертає увагу, позивача, що вжиття судом заходів забезпечення позову спрямоване на реальне виконання судового рішення та не є засобом додаткового тиску чи додаткової відповідальності відповідача, а необхідність такого забезпечення має бути належно обґрунтована та доведена достатніми доказами.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 6, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Рівнеавтошляхбуд» від 29.07.2026 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала підписана 31.07.2026, набирає законної сили в порядку ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, передбачених ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх