Рішення № 138645683, 31.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2026Справа № 910/5291/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2; ідентифікаційний код: 26199708)

до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2; ідентифікаційний код: 34926981)

про стягнення 705 543,07 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про стягнення 705543,07 грн, з яких 568066,07 грн заборгованості, 28279,43 грн штрафу та 109197,57 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в порядку примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23.09.2021 у справі № 753/23331/16-ц у повному обсязі виконано солідарний обов`язок, у зв`язку з чим у позивача виникло право зворотної вимоги до іншого солідарного боржника - Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

13.05.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 13.05.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

02.06.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 03.06.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

08.06.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яку 08.06.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

10.06.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив та клопотання про залучення третьої особи, які 10.06.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

10.06.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на клопотання про залучення третьої особи, які 11.06.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

З огляду на предмет та підстави заявленого позову, враховуючи те, що відповідачем не зазначено, як і не встановлено судом, на які саме права та обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві може вплинути рішення у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залучення вказаної особи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2009 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 у справі №14/59 в Київському міському бюро технічної інвентаризації за Фізичною особою - підприємцем Посудіним С. Ю. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення № НОМЕР_1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2011 році розпочато та в 2012 році закінчено реконструкцію вказаного приміщення. Реконструкція групи приміщень № НОМЕР_1 проведена на підставі декларації на початок виконання будівельних робіт, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 22.12.2011 № КВ 08311110841 та прийнята в експлуатацію, за замовленням Посудіна С. Ю. та Буленок Л. А., згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 27.02.2012 № КВ 14312029645, загальною площею 286,6 кв. м, код об`єкта 1230.4 (1230 - «будівлі торговельні»; 1230.4 - «їдальні, кафе, закусочні тощо») відповідно до Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000 підрозділу 1.2. «Будівлі нежитлові», з категорією складності III (з п`яти визначених ДСТУ-Н Б В. 1.2-16 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва»). Техніко-економічні показники прийнятого в експлуатацію об`єкту: несучі конструкції: стіни цегляні, фундамент стрічковий; огороджувальні: зовнішні стіни - цегла, внутрішні стіни несучі - цегла повнотіла.

На підставі договору дарування частини нежилих приміщень від 10.09.2013 ОСОБА_1 є власником 1/2 частини нежилого приміщення № НОМЕР_1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору дарування частини нежилих приміщень від 21.10.2016 ОСОБА_2. є власником 1/2 частини нежилого приміщення № НОМЕР_1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Договором оренди від 15.07.2014 № 3 нежитлове приміщення № НОМЕР_1 (стаціонарний заклад ресторанного господарства з тимчасовими відкритими (літніми) майданчиками, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було передано ОСОБА_1. в оренду ФОП Ведмеденко С. М. строком на три роки.

23.05.2016 між ФОП Ведмеденко та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради було укладено договір № 04416-16 щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, згідно з яким ФОП Ведмеденко зобов`язується оплатити пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою (місце розташування: вул. Княжий Затон, 14-В, Дарницький район, м. Київ), на території якого розташована тимчасова споруда (відкритий (літній) майданчик, площею 27,3 кв. м).

18.10.2016 провідним інспектором КП «Київблагоустрій» складено приписи, які було адресовано трьом фізичним особам - підприємцям, а саме: припис № 1616557 - ФОП Ведмеденко, припис № 1616559 - ФОП ОСОБА_1, ФОП Буленок, припис № 1616558 - ФОП Ведмеденко, згідно з якими виявлено самовільне розміщення тимчасових споруд (літніх майданчиків при кафе, павільйону) біля багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Княжий Затон, 14-В, м. Київ. На підставі Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд. В разі відсутності такої проектно-дозвільної документації - демонтувати власними силами. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті відповідні заходи згідно з чинним законодавством.

14.11.2016 Департаментом благоустрою було прийнято рішення (доручення) № 578/11-16 про демонтаж вказаних елементів благоустрою відповідно з пунктами 13.3.2, 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва.

На виконання доручення від 14.11.2016 № 578/11-16, було здійснено примусовий демонтаж споруд за адресою: АДРЕСА_1 , про що складені відповідні акти.

Згідно зі Звітом (висновком) про оцінку (вартість) майна від 10.01.2017, складеного ТОВ «Мегаполіс і партнери», ринкова вартість нежилого приміщення № НОМЕР_1, загальною площею 286,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , становить 7 737 722,00 грн (без ПДВ).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту благоустрою та КП «Київблагоустрій» про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис КП «Київблагоустрій» від 18.10.2016 № 1616559. Визнано протиправним та скасовано доручення від 14.11.2016 № 578/11-16 Департаменту благоустрою про демонтаж споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 826/18569/16 касаційні скарги Департаменту благоустрою та КП «Київблагоустрій» залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 залишено без змін.

Вказані обставини встановлені судами під час розгляду справи №753/23331/16-ц за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП «Київблагоустрій»), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент благоустрою), Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Головного управління Національної поліції у м. Києві про стягнення грошової компенсації та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24.04.2017 у справі №753/23331/16-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22.01.2019, у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05.02.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.04.2017 та постанову Київського апеляційного суду від 22.01.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23.09.2021, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.02.2022 та постановою Верховного Суду від 20.09.2023, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто солідарно з КП «Київблагоустрій», Департаменту благоустрою на користь ОСОБА_1 548066,07 грн на відшкодування майнової шкоди та 20000,00 грн - моральної шкоди, стягнуто солідарно з КП «Київблагоустрій», Департаменту благоустрою на користь ОСОБА_2 548066,07 грн на відшкодування майнової шкоди та 20000,00 грн - моральної шкоди, стягнуто з КП «Київблагоустрій», Департаменту благоустрою в рівних частках на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 14620,00 грн, тобто по 7310,00 грн з кожного, в іншій частині позову відмовлено.

02.06.2022 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Юрієм Юрійовичем відкрито виконавче провадження №69139178 з примусового виконання виконавчого листа №753/23331/16 від 23.05.2023 про стягнення 568066,07 грн, стягувач ОСОБА_2 , боржник КП «Київблагоустрій».

Позивачем було сплачено в межах виконавчого провадження грошові кошти в сумі 412913,67 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №3677 від 21.03.2024 на суму 100000,00 грн, №3578 від 26.02.2024 на суму 100000,00 грн, №3547 від 13.02.2024 на суму 50000,00 грн, №3384 від 20.12.2023 на суму 50000,00 грн, №3436 від 03.01.2024 на суму 50000,00 грн, №2164 від 15.07.2022 на суму 34872,67 грн, №2111 від 13.06.2022 на суму 20000,00 грн, №2159 від 15.07.2022 на суму 8041,00 грн.

06.06.2022 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Юрієм Юрійовичем відкрито виконавче провадження №69171389 з примусового виконання виконавчого листа №753/23331/16 від 23.05.2023 про стягнення 568066,07 грн, стягувач ОСОБА_1 , боржник КП «Київблагоустрій».

Позивачем було сплачено в межах виконавчого провадження грошові кошти в сумі 412913,67 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №2163 від 15.07.2022 на суму 34872,67 грн, №2160 від 15.07.2022 на суму 8041,00 грн, №3385 від 20.12.2023 на суму 50000,00 грн, №3435 від 03.01.2024 на суму 50000,00 грн, №3548 від 13.02.2024 на суму 50000,00 грн, №3577 від 26.02.2024 на суму 100000,00 грн, №3678 від 21.03.2024 на суму 100000,00 грн, №2112 від 13.06.2022 на суму 20000,00 грн.

Окрім того, позивачем було сплачено 400000,00 грн на підставі платіжної інструкції №3481 від 23.01.2024 в межах об`єднаного зведеного виконавчого провадження №69185286.

06.09.2024 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Юрієм Юрійовичем було винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №69139178 та №69171389 про примусове стягнення з КП "Київблагоустрій" заборгованості у розмірі 568066,07 грн (за кожним виконавчим провадженням), у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.

З огляду на виконання позивачем солідарного зобов`язання в повному обсязі, останній звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача в порядку регресу грошові кошти в сумі 568066,07 грн, 3% річних у розмірі 28279,43 грн та інфляційні втрати в розмірі 109197,57 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями статті 18 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. При цьому у ст. 18 Господарського процесуального кодексу України додатково закріплено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною першою статті 1190 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Судом встановлено, що на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23.09.2021 у справі №753/23331/16-ц у сторін (позивача та відповідача) виникло солідарне зобов`язання з відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 548 066,07 грн кожному.

Оскільки вказане зобов`язання було визначене рішенням суду, яке набрало законної сили, державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Юрієм Юрійовичем було відкрито відповідні виконавчі провадження №69139178 та №69171389 щодо примусового стягнення з КП "Київблагоустрій", як з солідарного боржника, заборгованості в розмірі 568 066,07 грн (за кожним виконавчим провадженням).

Надалі виконавчі провадження були закінчені у зв`язку з фактичним виконанням боржником рішення суду в повному обсязі.

Позивачем надано докази перерахування грошових коштів в загальній сумі 1225827,34 грн на рахунок Шевченківського РВДВС ЦМУ МЮ м. Київ з призначенням платежів про відшкодування заборгованості стягувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому, 400 000,00 грн з вказаної суми були перераховані виконавчій службі в межах об`єднаного зведеного виконавчого провадження №69185286.

Суд враховує заперечення відповідача щодо наявності неузгодженостей в призначенні окремих платежів в частині зазначення номеру виконавчого провадження.

Водночас суд допускає ймовірність технічних описок при формуванні позивачем відповідних платіжних інструкцій, оскільки обидва виконавчі провадження закінчені у зв`язку з повним виконанням позивачем (який є єдиним боржником в межах вказаних виконавчих проваджень) рішення суду про стягнення збитків у загальному розмірі 1096132,14 грн.

У свою чергу, відповідачем не доведено належними доказами ані існування інших виконавчих проваджень щодо стягнення зазначених вище сум збитків саме з відповідача, як солідарного боржника, ані факту виконання солідарного зобов`язання відповідачем частково або повністю.

Зважаючи на викладене, постанови про закінчення виконавчих проваджень №69139178 та №69171389 від 06.09.2024 є належними доказами виконання позивачем солідарного зобов`язання.

Отже, солідарне зобов`язання з відшкодування збитків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 548 066,07 грн кожному було виконане позивачем, як солідарним боржником, одноосібно та в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно зі статтею 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Таким чином, відповідач, як другий солідарний боржник за зобов`язанням, виконаним позивачем одноосібно, зобов`язаний задовольнити зворотну вимогу (регрес) останнього та компенсувати половину сплачених позивачем грошових коштів, в сумі 548 066,07 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, встановлених судом, не спростовано, доказів виконання зобов`язання не надано.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення грошових коштів в сумі 548066,07 грн визнається судом обґрунтованою.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у своєму позові посилається на порушення відповідачем строків виконання зобов`язання з відшкодування половини, сплаченої на виконання солідарного зобов`язання, суми грошових коштів позивачеві та просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за період з 06.09.2024 по 04.05.2026.

Зі змісту статті 543 Цивільного кодексу України вбачається, що виконання солідарним боржником зобов`язання перед кредитором наділяє такого боржника правом зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Відтак сам факт виконання позивачем рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23.09.2021 у справі №753/23331/16-ц не створює для відповідача відповідного обов`язку з відшкодування частини сплачених позивачем коштів.

Належною підставою виникнення такого зобов`язання у відповідача є відповідне звернення позивача з одночасним встановленням строку виконання зобов`язання.

У позовній заяві позивач вказує, що звернувся до відповідача з Претензією від 16.04.2026 № 064/222-675 про сплату в добровільному порядку 568 066,07 грн.

Однак, докази направлення такої претензії, як і копія самої претензії в матеріалах справи відсутні.

Законом не визначено форму пред`явлення вимоги солідарного боржника, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.

Як вбачається з матеріалів справи, копія позовної заяви була направлена до Електронного кабінету відповідача 05.05.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений відповідно до вказаної норми семиденний строк, відповідач був зобов`язаний відшкодувати половину розміру виконаного позивачем солідарного зобов`язання до 12.05.2026.

Відтак суд відзначає безпідставність здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 548066,07 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 6576,80 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 1889,72 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2; ідентифікаційний код: 34926981) на користь Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2; ідентифікаційний код: 26199708) заборгованість у розмірі 548066 (п`ятсот сорок вісім тисяч шістдесят шість) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6576 (шість тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн 80 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1889,72 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.07.2026.

Суддя О.В. Нечай