Ухвала суду № 138645547, 28.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.07.2026Справа №910/2630/26Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С.М., при секретарі судового засідання Кот О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні

Заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про відстрочення виконання рішення

у справі

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 746 762 654, 87 грн, -

За участю представників сторін:

від позивача: Кострець Є.В. (адвокат за довіреністю №7-ЗЕ/26 від 19.12.2025);

від відповідача (заявника): Яковченко Р.Г. (адвокат за довіреністю №25/11-3 від 25.11.2025).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 482 208 138,70 грн за період з листопада 2025 року по січень 2026 року, суми 3% річних в розмірі 2 457 665,14 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 2 971 415,67 грн, що виникли за Договором про участь у балансуючому ринку (ідентифікатор Договору №0424-04013, акцепт - 27.05.2019 року).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" суму заборгованості в розмірі 711 173 456,77 грн, суму 3% річних в розмірі 5 844 286,25 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 29 744 911,85 грн та суму судового збору у розмірі 931 840,00 грн.

29.06.2026 до суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва на 1 рік з дня прийняття.

06.07.2026 до суду від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить покласти понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 90 180,00 грн на відповідача.

10.07.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва було призначено до розгляду на 21.07.2026 року.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 180,00 грн.

20.07.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідач про відстрочення виконання рішення суду.

В судовому засіданні 21.07.2026 було оголошено перерву до 28.07.2026.

Дослідивши в судовому засіданні 28.07.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі №910/2630/26, матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з роз`ясненнями Вищого господарського суду України, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, відстрочкою є відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Водночас, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Отже законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Разом з тим положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Подана заява про відстрочку виконання рішення суду мотивована тим, що станом на 26.06.2026 відсутній нерозподілений залишок коштів. Загальний розмір заборгованості учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» станом на 10.06.2026 складає понад 46 млрд. грн. Отже, для виконання судового рішення і сплати коштів, зазначених у позові, ПрАТ НЕК «Укренерго» має бути забезпечене джерелами фінансування відповідних витрат. Проте, функції і джерела доходів відповідача як оператора системи передачі визначені Законом; обмежені і напрямки використання коштів. Відповідач не має можливості вільного вибору видів діяльності, свободи комерційного розрахунку, вільного розпорядження прибутком і т.д.; на відміну від позивача, не може виробляти електричну енергію і отримувати прибуток від її продажу за ринковими цінами. Натомість на відповідача (як єдиного в Україні оператора системи передачі) Законом (зокрема, статтею 33), актами НКРЕКП і Статутом покладені функції щодо забезпечення функціонування об`єднаної енергетичної системи України. З цією метою відповідач повинен, зокрема, укладати договори про участь у балансуючому ринку і отримувати відповідну балансуючу електроенергію (у тому числі від позивача). Таким чином, ПрАТ НЕК «Укренерго» не може спрямувати на виконання рішення у справі №910/2630/26 кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інше цільове призначення. Відтак, акумулювання коштів для виконання судового рішення потребує часу і можливе орієнтовно протягом 1 року після прийняття рішення у справі № 910/2630/26.

Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Норми закону не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов`язків за зобов`язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов`язань), такого не передбачають також і положення договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019, укладеного сторонами, у зв`язку з неналежним виконанням якого позивачем були нараховані матеріальні втрати.

За таких обставин суд вважає, що факт ненадходження коштів від його контрагентів, не є виключною обставиною для звільнення боржника від виконання судового рішення, зважаючи також на те, що господарська діяльність здійснюється боржником на власний ризик.

Отже саме лише посилання ПрАТ НЕК "Укренерго" на те, що порушення грошового зобов`язання сталось не з його вини, судом до уваги не приймається, оскільки неналежне виконання грошових зобов`язань контрагентом товариства або зміни у законодавстві не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов`язань за рішенням суду.

Поряд з цим судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно впливають вищевказані наслідки.

Також суд зазначає, що під час розгляду заяви про відстроченння виконання судового рішення господарський суд також повинен враховувати інтереси кредитора. Так, позивач заперечував проти відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 року у справі №910/2630/26.

При цьому, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, заявник повинен довести наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наявність заборгованості, підтверджена обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін (і стягувач і боржник є учасниками балансуючого ринку електроенергії) та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочення виконання рішення суду від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26.

Керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі №910/2630/26 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст ухвали складено 31.07.2026

Суддя Сергій МОРОЗОВ