Рішення № 138645489, 21.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/43/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 Справа № 908/1070/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В. при секретарі судового засідання Мироненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/1070/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код 42649746)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР» (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Долинка, вул. Перемоги, буд. 6А, ідентифікаційний код 30952248)

про стягнення 602 711,77 грн.

за участю представників:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР» про стягнення 602711,77 грн., з яких: 449167,45 грн. основна заборгованість (виключно лізингова винагорода), 38025,43 грн. 3% річних, 115518,89 грн.

інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач має заборгованість зі сплати лізингової винагороди в сумі 449167,45 грн. за договором фінансового лізингу №11548-SME-FL від 28.10.2021, укладеним із ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ». За цим договором відповідачу було передано у лізинг самохідний сільськогосподарський обприскувач RAPTOR 5240, AXIALE 36м, 2021 року випуску. Між ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги № 08012025/Л від 10.01.2025, відповідно до додатка №1 (реєстру вимог) якого за порядковим номером 51 позивачу було передано право грошової вимоги до відповідача за договором фінансового лізингу №11548-SME-FL від 28.10.2021. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості зі сплати лізингової винагороди разом із нарахованими на неї 3% річних та інфляційними втратами за період з 02.07.2023 по 26.04.2026.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 512, 516, 625 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України, Закону України «Про фінансовий лізинг».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/43/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.05.2026 о/об 11 год. 00 хв. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 05.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Копію ухвали суду розміщено до відома відповідача на сайті Господарського суду Запорізької області, що підтверджується роздруківкою з даного сайту від 12.05.2026.

20.05.2026 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.05.2026 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні у справі № 908/1070/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 27.05.2026 був присутній в режимі відеоконференції представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Суд зазначив, що відповідач не направив свого представника у судове засідання, не повідомив причину неявки, не подав відзиву на позов.

Ухвалою суду 27.05.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання відкладено підготовче засідання на 23.06.2026 об 11 год. 30 хв. Ухвалено здійснювати розгляд справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника позивача програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 28.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Копію ухвали суду розміщено до відома відповідача на сайті Господарського суду Запорізької області, що підтверджується роздруківкою з даного сайту від 29.05.2026.

23.06.2026 від позивача надійшла заява, в якій позивач просить суд розглядати справу, призначену на 23.06.2026, без участі представника.

В судове засідання 23.06.2026 представники сторін не з`явились.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою від 23.06.2026 закрито підготовче провадження у справі №908/1070/26, призначено справу №908/1070/26 до розгляду по суті на 21.07.2026 о 10 год. 00 хв. Ухвалено здійснювати розгляд справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника позивача програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

В судове засідання 21.07.2026 представники сторін не з`явились.

Від позивача 21.07.2026 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

З огляду на те, що представники усіх учасників справи в судове засідання не з`явилися, судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні 21.07.2026 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР» (лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 11548-SME-FL (далі договір лізингу).

За умовами договору лізингу відповідачу було передано у лізинг самохідний сільськогосподарський обприскувач RAPTOR 5240, AXIALE 36м, 2021 року випуску загальною вартістю 8403161,25 грн., що підтверджується актом прийняття-передачі до договору лізингу від 28.10.2021.

За період з серпня 2022 року по червень 2023 року включно у відповідача утворилася заборгованість зі сплати винагороди за користування предметом лізингу.

У додатковій угоді №1 від 02.11.2021 до договору лізингу погоджено загальну вартість об`єкта лізингу в сумі 8403161,25 грн., в т.ч. ПДВ, а також графік оплати лізингових платежів щодо об`єкта лізингу.

Позивач вказує, що через істотне порушення умов графіку платежів та прострочення понад 30 днів, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», договір був розірваний.

Так, з матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор надіслав відповідачу в електронному сервісі «Вчасно» повідомлення вих. №1469/10 від 09.10.2024 про розірвання договору в порядку пп. 14.1 п. 14 розділу І індивідуальної частини договору лізингу та повернення об`єкта лізингу. До повідомлення додано рахунок на оплату №42580 від 01.10.2024 який виписано первісним кредитором відповідачу на відшкодування частини вартості предмета лізингу в сумі 2932010,81 грн. та винагороди лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу в сумі 449157,45 грн.

10.01.2025 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (новий кредитор, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги № 08012025/Л (далі договір про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 2.3 цього договору права вимоги за договорами фінансового лізингу переходять до нового кредитора з моменту виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених розділом 3 цього договору.

У пунктах 3.1, 3.2 договору про відступлення права вимоги сторони домовились, що сума, за яку здійснюється відступлення права вимоги, згідно цього договору зазначена в додатку №5 до цього договору. Новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору суму, вказану в п. 3.1 цього договору, до 17 години дня в день підписання цього договору шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора.

Згідно з п. 2.5 договору про відступлення права вимоги передача права вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі реєстру вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Договір лізингу не містить зауважень щодо неможливості заміни кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до додатка №1 до договору про відступлення права вимоги (Реєстру вимог) за порядковим номером 51 позивачу було передано право грошової вимоги до відповідача за договором лізингу на загальну суму 6322284,70 грн.

Згідно з розрахунком суми простроченої заборгованості відповідача перед первісним кредитором станом на 01.02.2026 сума заборгованості 6322284,70 грн. складається із вартості відшкодування майна згідно з графіком за період з 25.08.2022 по 25.10.2022 в загальному розмірі 2932010,81 грн., винагороди лізингодавця за фактичне користування майном згідно з графіком за період з 25.08.2022 по 25.06.2023 в загальній сумі 449167,45 грн. та вартості майна, що не була нарахована на дату розірвання договору лізингу 2941106,44 грн.

Відповідач був повідомлений про заміну кредитора первісним кредитором шляхом направлення повідомлення про відступлення прав вимог вих. №135/01 від 22.01.2025 в електронному сервісі «Вчасно».

Таким чином, позивач набув право вимоги стягнення з відповідача суми заборгованості за договором лізингу в розмірі 6322284,70 грн.

Пред`явлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 449167,45 грн. не включає викупну вартість обприскувача, а складається виключно з винагороди лізингодавця за фактичне користування майном, яка була нарахована за графіком до моменту розірвання договору (за період з 25.08.2022 по 25.06.2023).

На суму боргу в розмірі 449167,45 грн. позивачем нараховані 3% річних за період з 02.07.2023 по 26.04.2026 у сумі 38025,43 грн. та інфляційні втрати за період липень 2023 року березень 2026 року в сумі 115518,89 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Спірні зобов`язання відповідача зі сплати винагороди лізингодавця виникли з договору лізингу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 02.11.2021 до договору лізингу змінна частина винагороди розрахована за ставкою UIRD на період 12 місяців для гривні станом на 27.10.2021 становить 8.76%. В цій додатковій угоді погоджено оновлений Графік сплати періодичних лізингових платежів, у тому числі винагороди, на період з 25.11.2021 по 25.10.2023.

Спірна сума заборгованості складається з винагороди лізингодавця за фактичне користування майном згідно з графіком за період з 25.08.2022 по 25.06.2023 в загальній сумі 449167,45 грн., яка відповідачем не сплачена.

За змістом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 Цивільного кодексу України).

З положень ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав докази переходу до нього права вимоги стягнення винагороди лізингодавця за фактичне користування майном, яку відповідач мав сплатити згідно з графіком, погодженим ним у додатковій угоді №1 від 02.11.2021 до договору лізингу, за період з 25.08.2022 по 25.06.2023 в сумі 449167,45 грн.

Відповідач, у свою чергу, не надав доказів сплати спірної заборгованості. Заперечень проти позову також не надав.

Враховуючи викладене, суд ухвалив стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість за договором лізингу (виключно лізингова винагорода) в сумі 449167,45 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат за ст. 625 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є способом компенсації майнових втрат кредитора від знецінення коштів.

Позивач нарахував на суму основного боргу (винагороду) в розмірі 449167,45 грн. 3% річних за період з 02.07.2023 по 26.04.2026 (1030 днів) у сумі 38025,43 грн. та інфляційні втрати за період липень 2023 року березень 2026 року в сумі 115518,89 грн.

Суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 02.07.2023 по 26.04.2026 в сумі 37988,49 грн., оскільки при розрахунку відсотків позивач застосував 365 днів у році за весь спірний період, однак у 2024 році було 366 днів. Суд визнав позовну вимогу про стягнення 3% річних обґрунтованою в сумі 37988,49 грн., в іншій частині у стягненні 3% річних суд відмовив.

Також суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за липень 2023 року по березень 2026 року, виходячи з сукупного індексу інфляції за цей період 116,5%, що склало 115207,72 грн. В цій сумі суд визнав позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат обґрунтованою, в іншій частині у стягненні інфляційних втрат суд відмовив.

Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги частково.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява подана в 2026 році в системі «Електронний суд» містить вимогу майнового характеру про стягнення 602711,77 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За розгляд майнової вимоги про стягнення 602711,77 грн. належить до сплати судовий збір у розмірі: 602711,77 грн. х 1,5% х 0,8 = 7232,54 грн.

За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 7232,54 грн. платіжною інструкцією №14612від 29.04.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 7232,54 грн. покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 7228,36 грн., решта витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОР (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Долинка, вул. Перемоги, буд. 6А, ідентифікаційний код 30952248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код 42649746) основну заборгованість (виключно лізингова винагорода) в сумі 449167,45 грн. (чотириста сорок дев`ять тисяч сто шістдесят сім грн. 45 коп.), 3% річних у сумі 37988,49 грн. (тридцять сім тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім грн. 49 коп.), інфляційні втрати в сумі 115207,72 грн. (сто п`ятнадцять тисяч двісті сім грн. 72 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 7228,36 грн. (сім тисяч двісті двадцять вісім грн. 36 коп.).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 31.07.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко