Рішення № 138645424, 27.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/32/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 Справа № 908/308/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок (вул.Дмитра Донцова (вул. Гагаріна), буд. 5, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 44273443)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 (вул. Лахтінська, буд. 19, м. Запоріжжя, 69076; код ЄДРПОУ 44401938)

про стягнення 181 298,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Дирдіна І.В. (в режимі відеоконференції) - ордер серії АІ №2123135 від 07.02.2026

Від відповідача: Сідельникова О.Л., (в залі суду) ордер серії АР №1320571 від 28.05.2026;

Від відповідача: Баранова Н.С. (в залі суду) - голова ОСББ, Витяг з ЄДР;

СУТЬ СПОРУ:

09.02.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 про стягнення 181 298,00 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 справу №908/308/26 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 12.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/308/26 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження 5/32/26 та розгляд справи по суті вирішено розпочати з 12.03.2026 у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, кабінет № 209 (корпус 2).

Ухвалою суду від 16.03.2026 клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 від 10.03.2026 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Розгляд справи №908/308/26 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та підготовче засідання призначити на 08.04.2026 о/об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок від 02.04.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 08.04.2026 підготовче засідання відкладено на 13.05.2026 на 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 13.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 08.06.2026 на 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 08.06.2026 судом оголошено перерву до 11.06.2026 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 11.06.2026 в задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 від 29.05.2026 про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.06.2026 о 12 год. 15 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 29.06.2026 судом оголошено перерву до 27.07.2026 о 10 год. 30 хв.

27.07.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 27.07.2026 фіксувалось з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІКС.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №30/08/2023-19 від 30.08.2023 за виконані роботи в сумі 103 708,92 грн. Також позивачем на підставі п. 7.2., 7.3. договору нараховано пеню в сумі 48 079,89 грн. та штраф в розмірі 50% від місячного платежу в сумі 12 963,65 грн. Крім того, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання нараховано інфляційні втрати в сумі 16 545,54 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи викладені у письмовому відзиві від 25.02.2026 на позовну заяву пояснивши, що 30.08.2023 року між ТОВ «Європейський будинок» та ОСББ «Лахтінська 19» укладено договір № 30/08/2023 на виконання робіт. 23.10.2023 року між ТОВ «Європейський будинок» та ОСББ «Лахтінська 19» підписано Акт виконаних робіт. В акті вказано, що роботи за договором № 30/08/2023 від 30.08.2023 року виконані якісно, у строк, у повному обсязі та відповідають вимогам, передбаченим у договорі. Однак, ОСББ «Лахтінська 19» не визнає позов тому, що обставини, які були зазначені позивачем не відповідають дійсності. Дії осіб ТОВ «Європейський будинок» щодо підписані акту виконаних робіт фіктивні, роботи які були вказані в договорі № 30/08/2023 від 30.08.2023 року виконані частково. 13.10.2023 року до ТОВ «Європейський будинок» головою ОСББ «Лахтінська 19» Гнєдаш Т.В. направлено Акт недоліків по ремонту водовідвідної системи по будинку Лахтінська 19 відповідь щодо виправлення недоліків не надходила. 21.03.2024, 27.05.2024 та 02.08.2024 до ТОВ «Європейський будинок» головою ОСББ «Лахтінська 19» Баранова Н.С. направлено звернення про усунення недоліків по ремонту водовідвідної системи по будинку Лахтінська 19 відповіді щодо звернень не надходили. Згідно до п 4.1 Договору виконавець зобов`язується виконувати роботи, передбачені Специфікацією на виконання робіт (Додаток № 1 до Договору № 30/08/2023 від 30.08.2023). Таким чином, ТОВ «Європейський будинок» не виконані покладені на нього обов`язки згідно до Договору № 30/08/2023 від 30.08.2023 року перед ОСББ «Лахтінська 19». Зазначені акти є офіційними документами тому, що вони підтверджують, засвідчують конкретні події, явища або факти які спричиняють наслідки правового характеру у вигляді виникнення, зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. З огляду на викладене, Відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник Позивача підтримав доводи, викладені у письмовій відповіді від 07.04.2026 щодо відзиву на позовну заяву зазначивши, що Позивачем виконані роботи в повному обсязі, а Відповідачем прийняті виконані роботи без зауважень 23 жовтня 2023 року. Письмові звернення Відповідача, Позивач не отримував. Крім того, Відповідачем не долучені докази направлення та отримання Позивачем або відмови від отримання вказаних звернень. Таким чином, Відповідачем не надано доказів невиконання покладених на Позивача обов`язків по виконанню робіт згідно Договору № 30/08/2023 від 30.08.2023. Враховуючи положення пункту 3 розділу ІІІ Статуту в якому передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів віднесено попереднє погодження умов договорів лише на суму, яка не перевищує 500 000,00 грн. Отже, оскільки ціна Договору № 30/08/2023 від 30.08.2023 р. на виконання робіт становила 233 345,77 грн, голова правління при підписанні Договору та акту виконаних робіт від 23.10.2023 року не вийшов за межі своїх повноважень. Крім того, після підписання між Позивачем та Відповідачем акту виконаних робіт від 23.10.2023 року Відповідачем були здійснені оплати на користь Позивача. Таким чином, Відповідачем не надано доказів фіктивності Акту виконаних робіт від 23.10.2023.

Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та надав до матеріалів справи письмові заперечення від 12.05.2026 щодо відповіді на відзив пояснивши, що відповідно до пп. 7 п. 3 розділу ІІІ Статуту «Статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування» до виключної компетенції загальних зборів віднесено прийняття рішення про реконструкцію та ремонту будинку або про зведення господарських споруд. Відповідно до пп. 3 п. 14 розділу III Статуту «Статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування» до компетенції правління належать зокрема розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису. Рішення щодо проведення ремонту будинку, виділення коштів на проведення ремонту будинку та відповідного кошториса правлінням ОСББ «Лахтінська 19» на час підписання договору не приймалось та не узгоджувалось на загальних зборах. Щодо звернень, Відповідач вказує, що Позивач не заперечує щодо отримання акту від 13.10.2023 недоліків по ремонту водовідвідної системи по будинку Лахтінська 19. Звернення від 21.03.2024 та 27.05.2024 Відповідач надав Позивачу особисто з відміткою про вручення. Голова ОСББ «Лахтінська 19» Баранова Н.С. здійснювала перемови щодо усунення недоліків по ремонту водовідвідної системи по будинку Лахтінська 19 з директором ТОВ «Європейський будинок» Ісмайловою Л.О. за період з 01 лютого 2024 року по 22 січня 2025 року, яка не заперечувала щодо існування недоліків по виконанню ремонту водовідвідної системи по будинку Лахтінська 19, на підтвердження чого Відповідач надав до матеріалів справи роздруківку переписки у меседжері «Вайбер». З огляду на викладене, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Європейський будинок (далі - Виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 (далі - Замовник) укладено Договір № 30/08/2023-19 на виконання робіт (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання здійснити виконання робіт (надання послуг), а саме: заміну водостічної системи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд. 19, передбачені Специфікацією на виокннаня робіт, що вказана у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною, при цьому Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи Виконацю виконані ним роботи.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що загальна вартість робіт за цим Договором складає 233 345,77 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору Замовник зобов`язується згідно вартості робіт, вказаної у Специфікації на виконання робіт (Додаток №1), сплачувати суму вартості робіт рівними частинами протягом 9 (дев`яти) місяців згідно Графіку здійснення платежів, що вказаний у Додатку №2 до цього договору.

Згідно Графіку здійснення платежів (Додаток №2 до Договору) протягом 9 місяців від дати підписання Акту виконаних робіт Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю щомісячно по 25 927,30 грн.

У пункті 2.3. Договору визначено, о після закінчення виконання робіт сторони підписують такі документи: Акт виконаних робіт, що є невід`ємною частиною Договору (п.2.3.1.); Графік здійснення платежів, що є невід`ємною частиною Договору. (п.2.3.2.).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк виконання робіт за цим Договором визначається Графіком виконання робіт, що вказаний у Додатку №3, який є невід`ємною частиною цього Договору.

У Графіку виконання робіт (Додаток №3 до цього договору) вказано, що сторонами досягнуто згоди про термін та строк виконання робіт, наведених в Додатку №1 до цього договору, згідно наступного Графіку: заміна водостічної системи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд. 19, вересень жовтень 2023.

Згідно з пунктом 3.3 Договору фактичний термін закінчення робіт вважається датою підписання Замовником Акту виконаних робіт.

Згідно до п 4.1 Договору виконавець зобов`язується виконувати роботи, передбачені Специфікацією на виконання робіт (Додаток № 1 до Договору № 30/08/2023 від 30.08.2023 року).

Згідно до п 4.9 Договору Виконавець повинен виконувати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає вимогам національних стандартів та будівельним нормам.

У Розділі 5 Договору визначено порядок приймання виконаних робіт.

Факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаним Сторонами Актом виконаних робіт у двох однакових примірниках по одному для кожної із Сторін. (п.5.1.)

Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Актів виконаних робіт Замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити Виконавцю мотивовану відмову від їх підписання. (п.5.2.)

Якщо протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Актів виконаних робіт Замовник не підписав їх та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважають прийнятими. (п. 5.3.)

У разі виявлення неналежного виконання робіт Замовник має право відмовитись від підписання наданих Актів виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови Замовника, Сторони складають двосторонній Акт з переліком необхідних доробок та терміном їх виконання.

23.10.2023 року між Позивачем та Відповідачем підписано Акт виконаних робіт, в якому вказано, що роботи за договором № 30/08/2023-19 від 30.08.2023 року виконані якісно, у строк, у повному обсязі та відповідають вимогам, передбаченим у Договорі.

Згідно Графіку здійснення платежів від 23.10.2023 зобов`язання Замовника щодо повної оплати виконаних робіт по Договору в загальній сумі 233 345,77 грн. мали бути виконані до 30.06.2024 року.

Однак, Відповідачем за період з 08.02.2024 до 31.07.2024 здійснено лише часткову оплату за виконані роботи в сумі 129 636,85 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за договором № 30/08/2023-19 від 30.08.2023 року за виконані роботи в сумі 103 708,92 грн. та у зв`язку з порушенням Відповідачем строків оплати за виконання робіт Позивачем на підставі п. 7.2., 7.3. договору нараховано пеню в сумі 48 079,89 грн., штраф в розмірі 50% від місячного платежу в сумі 12 963,65 грн. та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати в сумі 16 545,54 грн., що стало підставою для звернення Позивача з цим позовом до суду.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із положеннями ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

30.08.2023 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 30/08/2023-19, предметом якого є заміна водостічної системи будівлі.

Хоча Позивач посилається на норми глави 63 Цивільного кодексу України (надання послуг), фактичним предметом правочину є виконання будівельних робіт, які мають виражений матеріальний результат. До вказаних правовідносин підлягають застосуванню положення глави 61 Цивільного кодексу України (Підряд).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що у Графіку виконання робіт (Додаток №3 до договору) сторонами погоджено строк виконання робіт: вересень жовтень 2023.

На виконання умов договору № 30/08/2023-19 від 30.08.2023 Позивач виконав роботи на загальну суму 233 345,77 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 23.10.2023, в якому зазначено, що роботи виконані якісно, у строк, у повному обсязі та відповідають вимогам, передбаченим у Договорі. Замовник зобов`язується згідно Специфікації на виконання робіт, що вказана у Додатку №1, сплачувати суму рівними частинами протягом 9 місяців згідно Графіку здійснення платежів, що вказаний у Додатку №2. У Замовника претензій до Виконавця щодо виконаних робіт та щодо умов договору немає.

Зазначений Акт підписаний директором ТОВ «Европейський будинок» Ісмайловою Л. та головою правлення ОСББ «Лахтінська, 19» Гнедаш Т. без жодних зауважень або заперечень.

З наведеного суд дійшов висновку, що Позивачем виконані роботи в повному обсязі, які прийняті Відповідачем без зауважень 23.10.2023 року.

Суд відхиляє доводи Відповідача про те, що акт підписано головою правління під час її перебування у тарифній відпустці, оскільки це не впливає на дійсність акта з огляду на приписи ст. 241 ЦК України, якою визначено, що: 1. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. 2. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно Графіку здійснення платежів від 23.10.2023 зобов`язання Замовника щодо повної оплати виконаних робіт по Договору в загальній сумі 233 345,77 грн. мали бути виконані до 30.06.2024 року.

Судом встановлено, що на виконання п. 2.2. договору Відповідач здійснив перший платіж на суму 25927,37 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 190 від 05.10.2023.

Також відповідно до Графіку здійснення платежів (Додаток №2 до Договору) Відповідач здійснив часткові оплати за виконані роботи в загальній сумі 103 709,48 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 190 від 05.10.2023 на суму 25927,37 грн, № 235 від 08.02.2024 на суму 25927,37 грн, № 257 від 21.03.2024 на суму 25927,37 грн, № 269 від 22.04.2024 на суму 25 927,37 грн, № 303 від 31.07.2024 р. на суму 25 927,37 грн. Таким чином, Відповідачем здійснено часткову оплату за виконані роботи в загальній сумі 129 636,85 грн.

Отже, систематичне здійснення Відповідачем платежів на виконання умов Договору після складення спірного Акта, у тому числі у 2024 році після звільнення ОСОБА_1 , є конклюдентними діями, які свідчать про подальше схвалення юридичною особою дій свого представника з прийняття виконаних робіт. За таких обставин, підписання Акта під час формального перебування посадової особи у відпустці не спростовує факту прийняття Відповідачем результатів робіт.

Також суд бере до уваги, що відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено судом, Акт виконаних робіт від 23.10.2023 підписано обома сторонами, зокрема головою правління Відповідача, без жодних зауважень чи заперечень щодо обсягу, строків та якості виконаних робіт.

Наслідком прийняття Відповідачем робіт без зауважень є втрата ним, як замовником, права посилатися на явні відступи від умов договору та явні недоліки виконаних робіт, які могли бути виявлені під час їх звичайного огляду при прийнятті.

Щодо незгоди Відповідача з якістю виконаних робіт, суд зазначає, що Відповідач долучив до матеріалів справи Акт недоліків від 13.10.2023 за вих. №08/5-87 по ремонту відповідної системи по будинку Лахтінська, 19, у якому перелічені недоліки виконаних ТОВ «Европейський будинок» робіт.

Відповідно до пункту 5.4 договору, у разі виявлення неналежного виконання робіт замовник має право відмовитись від підписання акта виконаних робіт, і у випадку такої мотивованої відмови сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доробок та терміном їх виконання.

Такий двосторонній акт між сторонами не складався. Надані Відповідачем односторонні акти недоліків та звернення не можуть вважатися належними доказами.

Зокрема, акт від 13.10.2023 містить посилання на інший договір (№ 28 08/2023-19). Докази належного надіслання цих звернень Позивачу (описи вкладення у цінні листи) відсутні.

Крім того, після дати складання одностороннього Акта недоліків від 13.10.2023 №08/5-87 Відповідач продовжував здійснювати платежі згідно з Графіком здійснення платежів. Такі конклюдентні дії Відповідача свідчать про прийняття робіт як таких, що виконані Позивачем якісно, у строк, у повному обсязі та відповідно до умов Договору (що зафіксовано у двосторонньому Акті виконаних робіт від 23.10.2023). Вказані обставини спростовують твердження Відповідача щодо наявності невідшкодованих або неусунутих недоліків, перелічених в Акті від 13.10.2023.

Оцінюючи доводи Відповідача щодо допущення технічної описки в Акті недоліків від 13.10.2023 шляхом зазначення договору № 28 08/2023-19 замість договору № 30/08/2023-19, суд виходить з приписів статей 73, 74, 76 ГПК України щодо належності доказів та тягаря доказування.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором на виконання робіт № 30/08/2023-19 від 30.08.2023. Наданий Відповідачем Акт недоліків від 13.10.2023 містить посилання на правочин з іншими реквізитами договір № 28 08/2023-19 від 31.08.2023. Позивач у поданих до суду процесуальних заявах послідовно стверджував, що вказаний акт недоліків стосується іншого договору, який не охоплюється позовними вимогами у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження факту допущення технічної описки при складанні акта. Наявність між тими ж сторонами інших договірних відносин у той самий період часу є звичайною господарською практикою, тому сам по собі збіг суб`єктного складу не є достатньою підставою для ідентифікації документа.

Тягар доведення того, що документ з реквізитами договору від 31.08.2023 № 28 08/2023-19 стосується виконання договору від 30.08.2023 № 30/08/2023-19, покладається на Відповідача, який цей тягар не виконав.

Крім того, правовідносини сторін щодо порядку фіксації недоліків врегульовані умовами пункту 5.4 укладеного правочину.

Доказів складання такого двостороннього акта матеріали справи не містять. Акт від 13.10.2023 складено Відповідачем в односторонньому порядку. За відсутності дотримання погодженої сторонами процедури двосторонньої фіксації дефектів та з огляду на зазначення в документі реквізитів іншого договору, вказаний односторонній акт є неналежним доказом у розумінні ст. 76 ГПК України.

Таким чином, доводи Відповідача щодо наявності технічної описки та підтвердження цим актом факту неналежного виконання робіт за договором № 30/08/2023-19 відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що суперечать матеріалам справи.

Відповідач стверджує, що новий керівник ОСББ «Лахтінська 19» Баранова Н.С. неодноразово особисто зверталася до Позивача з питання усунення недоліків ремонтних робіт, а саме: 21.03.2024, 27.05.2024 з проставленням відбитків штемпеля вхідної кореспонденції Позивача (відміток про вручення від 27.07.2024 за вх. № 04/03-2024 та від 04.06.2024 за вх. № 10/06-2024 відповідно). Звернення від 02.08.2024, за твердженням Відповідача, також було направлено Позивачу, проте відповіді не отримано.

Позивач заперечує факт отримання вказаних звернень, вказуючи на відсутність належних доказів їх направлення та вручення. Зокрема, Позивач наголошує, що у зверненні від 21.03.2024 наявне посилання на договір № 30/08/2023-19 від 30.08.2024, а не від 30.08.2023. Щодо поштового направлення Позивач вказує, що надане Відповідачем повідомлення про вручення поштового відправлення датоване 10.10.2024 і не містить опису вкладення у цінний лист, що унеможливлює ідентифікацію відправленого документа, враховуючи, що останнє звернення Відповідача датоване серпнем 2024 року.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд повторно наголошує, що сторони у пункті 5.4 Договору № 30/08/2023-19 від 30.08.2023 чітко погодили порядок фіксації недоліків робіт: у разі виявлення неналежного виконання робіт Замовник має право відмовитись від підписання актів виконаних робіт, і у випадку такої мотивованої відмови сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доробок та терміном їх виконання.

Матеріали справи не містять доказів складання сторонами двостороннього акта з переліком недоліків. Вказані Відповідачем звернення від 21.03.2024, 27.05.2024 та 02.08.2024 є документами, складеними в односторонньому порядку.

Наявність на односторонніх зверненнях відміток про їх отримання (штемпелів вхідної реєстрації) підтверджує лише факт надходження документа адресату, проте не замінює імперативно погодженого сторонами у договорі обов`язку щодо двосторонньої фіксації дефектів. Відповідачем не подано доказів ініціювання перед Позивачем процедури створення спільної комісії або складання двостороннього акта у порядку, визначеному пунктом 5.4 Договору.

Додатково суд зазначає, що надання поштового повідомлення про вручення без опису вкладення у цінний лист позбавляє можливості достовірно встановити зміст відправлення. Наявність у зверненні від 21.03.2024 посилання на договір з іншою датою укладення (30.08.2024 замість 30.08.2023) виключає можливість беззаперечної ідентифікації цього документа як такого, що породжує правові наслідки в межах спірних правовідносин.

Також Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що якість виконаних робіт не відповідає умовам Договору (Акт виявлених недоліків, складений між сторонами договору; експертного висновку, тощо) та роботи відповідно до Специфікації Позивачем не виконані. Підписанням Акту виконаних робіт від 23.10.2023 року, сторони підтвердили, що роботи виконані якісно, в строк, в повному обсязі та відповідають вимогам, передбачених Договором, а Замовника претензій до Виконавця щодо виконаних робіт та щодо умов Договору немає.

Відповідно до статей 857, 858 ЦК України та норм, що регулюють відповідальність підрядника за недоліки результату робіт, замовник, який після прийняття робіт виявив приховані недоліки, не позбавлений права заявляти відповідні вимоги, однак повинен довести, що такі недоліки не могли бути виявлені під час приймання робіт, а підрядника було повідомлено про їх виявлення у розумний строк.

Відповідно до статей 13, 74 ГПК України тягар доказування наявності прихованих недоліків, неможливості їх виявлення під час прийняття робіт, моменту їх виявлення та своєчасного повідомлення підрядника покладається на замовника.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів існування прихованих недоліків у виконаних роботах. Матеріали справи не містять доказів ініціювання Відповідачем процедури комісійного огляду об`єкта або залучення експертних установ для встановлення характеру та причин виникнення дефектів.

Односторонні акти та звернення Відповідача, датовані 2024 роком, складені з порушенням погодженого сторонами у пункті 5.4 Договору порядку двосторонньої фіксації недоліків, не є належними доказовими засобами на підтвердження наявності прихованих недоліків та дотримання замовником визначеного законом обов`язку щодо своєчасного повідомлення підрядника.

За таких обставин, односторонні звернення Відповідача від 21.03.2024, 27.05.2024 та 02.08.2024 не відповідають критеріям належності та допустимості доказів для підтвердження факту неналежного виконання Позивачем робіт за Договором № 30/08/2023-19 від 30.08.2023, а тому вимоги Відповідача, що ґрунтуються на зазначених доказах, підлягають відхиленню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Позивачем виконані роботи в повному обсязі, а Відповідачем прийняті виконані роботи без зауважень 23.10.2023 року, отже, підписаний між сторонами Договору Акт виконаних робіт від 23.10.2023 року є підтвердженням факту належного виконання робіт Позивачем.

Доводи Відповідача щодо неналежної якості виконаних робіт не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави для звільнення його від обов`язку оплатити прийняті за Актом від 23.10.2023 роботи.

Також відповідач заперечував факт виконання робіт, вказуючи на те, що документ первинного обліку за формою № КБ-2в позивачем не складався, що позбавило відповідача можливості перевірити обсяги виконаних робіт.

Щодо вказаних тверджень Відповідача суд зазначає, що пунктом 5.1 договору сторони погодили, що факт виконання робіт підтверджується підписанням акта виконаних робіт довільної форми, який був складений і підписаний обома сторонами.

Отже, сторони у Договорі визначили власний порядок приймання виконаних робіт, який передбачає підписання Акта виконаних робіт без обов`язкової вказівки на застосування типової форми первинної облікової документації в будівництві форми № КБ-2в.

Чинне законодавство не містить імперативної заборони суб`єктам господарювання оформлювати приймання-передачу підрядних робіт актами довільної форми, якщо така форма погоджена сторонами та містить обов`язкові реквізити первинного документа. Доказів зворотного відповідачем суду не надано. Крім того, відповідач підписав наявний Акт від 23.10.2023 без зауважень щодо його форми.

Також Відповідачем надано фотозображення з месенджеру Viber на підтвердження здійснення з Позивачем листування щодо усунення недоліків виконаних робіт та визнання факту наявності таких недоліків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зазначила, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Однак, долучені представником Відповідача фотозображення з месенджеру не дають можливості встановити авторів цього листування, його зміст і якого предмету вона стосувалась, а тому ці докази є недопустимими.

Суд також відхиляє посилання Відповідача на доктрину заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) з боку Позивача. Застосування вказаної доктрини вимагає встановлення достовірних обставин попередньої поведінки особи, яка об`єктивно суперечить її подальшим діям.

Враховуючи, що надані Відповідачем фотокопії (роздруківки) листування у месенджері Viber визнані судом недопустимими доказами, то матеріали справи не містять належних доказів того, що Позивач у позасудовому порядку визнавав факт неналежного виконання робіт або наявність дефектів, про які стверджує Відповідач.

Відносно тверджень Відповідача, що відповідно до пп. 7 п. 3 Розділу ІІІ статуту ОСББ «Лахтінська, 19» до виключної компетенції загальних зборів віднесено прийняття рішення про реконструкцію та ремонту будинку або про зведення господарських споруд, а також про те, що такого рішення ОСББ «Лахтінська 19» щодо проведення ремонту будинку загальними зборами не було узгоджено, суд зазначає наступне.

Повноваження органів управління ОСББ «Лахтінська, 19» визначені Статутом ОСББ «Лахтінська, 19», затвердженого Протоколом № 1 від 28.05.2021 року.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Статуту до виключної компетенції загальних зборів віднесено попереднє погодження умов договорів лише на суму, яка не перевищує 500 000,00 грн (п`ятсот тисяч грн 00 коп).

Відповідно до пункту 16 розділу ІІІ Статуту голова правління діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління.

Відповідно до пп. 7 п. 3 розділу ІІІ Статуту до виключної компетенції загальних зборів віднесено прийняття рішення про реконструкцію та ремонту будинку або про зведення господарськіх споруд.

Відповідно до пп. 3 п. 14 розділу III Статуту до компетенції правління належать зокрема розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису.

Згідно з пп. 4 п. 16 розділу ІІІ Статуту правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника на виконання своїх повноважень голова правління розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішення правління , має право першого підпису фінансового документів об`єднання.

Згідно до пп. 1 абз. 2 розділу IV Статуту кошти об`єднання, включаючи кошти ремотного, резервного фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторасами, затверженими загальними зборами співласників, та окремими рішенями загальних зборів співласників, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співласників, кошторис повинен передбачати такі статі витрати на утримання і ремонту спільного майна.

Водостічна система будинку - це сукупність зовнішньо організованих елементів, створених для ефективного відведення дощової та талої води з покрівлі будинку, що підтверджує Локальний кошторис на будівельні роботи, який характеризує вид робіт та перелік елементів для заміни.

Суд відхиляє вказані доводи Відповідача про відсутність погодження загальних зборів ОСББ на укладення договору, оскільки заміна водостічної системи є поточним ремонтом (обслуговуванням) конструктивних елементів, а не реконструкцією чи зведенням господарських споруд.

Також, до виключної компетенції загальних зборів не віднесено погодження проведення ремонтних робіт внутрішньобудинкових мереж та зовнішніх конструктивних або інших елементів, до яких відноситься водостічна система будинку.

Крім того, до компетенції загальних зборів, зокрема, віднесено попереднє погодження умов договорів лише на суму, яка перевищує 500 000,00 грн., а тому, оскільки ціна Договору № 30/08/2023-19 від 30.08.2023 на виконання робіт не перевищувала 500 000,00 грн. і становила суму 233 345,77 грн., голова правління не вийшла за межі своїх повноважень при підписанні Договору та Акту виконаних робіт від 23.10.2023 року.

Також суд виходить з того, що залучення Відповідачем іншого підрядника для усунення, за його твердженнями, недоліків (завершення робіт) має правове значення виключно за умови дотримання встановленого договором або законом порядку фіксації факту невиконання або неналежного виконання робіт первісним підрядником.

Матеріалами справи підтверджується факт підписання сторонами Акта виконаних робіт від 23.10.2023, у якому зазначено, що Позивачем роботи виконані якісно, у строк, у повному обсязі та відповідають вимогам Договору. Доказів відмови від підписання вказаного Акта або складання двостороннього акта про виявлені недоліки згідно з пунктом 5.4 Договору Відповідач не надав.

Сам по собі факт укладення Відповідачем правочину з іншим підрядником та підписання з ним акта від 20.09.2024 не має преюдиційного чи доказового значення для встановлення обставин неналежного виконання Позивачем зобов`язань за Договором № 30/08/2023-19. Вказані дії Відповідача, вчинені на власний розсуд без належної двосторонньої фіксації недоліків спільно з Позивачем у передбаченому Договором порядку, не є підставою для звільнення Відповідача від обов`язку оплатити прийняті за Актом від 23.10.2023 роботи, а тому зазначені доводи Відповідача також відхиляються судом як такі, що не спростовують заявлених позовних вимог.

Крім цього, з огляду на встановлені фактичні обставини, суд вважає за необхідне додатково зазначити, що за наявності підписаного без зауважень акта приймання робіт та недотримання замовником договірного порядку фіксації дефектів, призначення судової будівельно-технічної експертизи у цій справі позбавлене процесуальної доцільності, оскільки висновок експерта не може підміняти собою встановлений правочином обов`язковий порядок фіксації недоліків на момент передачі результату робіт. Судова експертиза не є інструментом подолання стороною наслідків власної матеріально-правової бездіяльності щодо належного оформлення претензій до якості робіт у визначений договором спосіб.

Крім того, зважаючи на твердження відповідача про залучення іншого підрядника та виконання ремонтно-будівельних робіт на цьому ж об`єкті силами третьої організації з оформленням акта від 20.09.2024, об`єктивне дослідження експертом результатів робіт, виконаних саме первісним підрядником, ускладнене або неможливе через зміну фактичного стану об`єкта.

Враховуючи викладене, задоволення судом клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи за встановленого обсягу доказової бази не сприяло б виконанню завдань господарського судочинства щодо ефективного вирішення спору. Вчинення вказаної процесуальної дії за відсутності належних правових передумов призвело б виключно до безпідставного затягування судового процесу, невиправданого збільшення судових витрат сторін та порушення принципу дотримання розумних строків розгляду справи, передбаченого ст. 114 ГПК України. Вказане додатково підтвердило обґрунтованість ухвали суду від 11.06.2026 про відмову у задоволенні вказаного клопотання Відповідача.

Враховуючи встановлені обставини, суд констатує недоведеність Відповідачем наявності правових підстав для зупинення виконання грошового зобов`язання чи звільнення його від оплати робіт, прийнятих за Актом від 23.10.2023 на виконання Договору № 30/08/2023-19 від 30.08.2023, у порядку та строки, визначені Графіком здійснення платежів.

Судом встановлено, що загальна вартість робіт становить 233 345,77 грн., які відповідно до підписаного сторонами Графіку здійснення платежів, мали бути сплачені відповідачем на рахунок позивача до 30.06.2024. Враховуючи часткові оплати Відповідача на суму 129 636,85 грн., залишок основного боргу становить 103 708,92 грн., доказів оплати якого відповідачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 103 708,92 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також Позивачем на підставі п. 7.2., 7.3. договору нараховано пеню в сумі 48 079,89 грн., штраф в розмірі 50% від місячного платежу в сумі 12 963,65 грн. та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 16 545,54 грн.,

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до частин 1-3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 06.06.2022 у справі № 908/1133/21 Верховний Суд зазначив, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання. Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 7.1 Договору за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки в порядку, передбаченому даним Договором.

У пункті 7.2 Договору зазначено, що за прострочення виконання зобов`язань за цим Договором винна Сторона зобов`язана сплачувати іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, за кожний день прострочення від вартості ненаданих послуг або за кожний день затримки оплати від суми, що підлягає сплаті. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до пункту 7.3 Договору за повне або часткове нездійснення платежів згідно Графіку здійснення платежів, а саме в разі протермінованності щомісячного платежу більше одного місяця згідно Графіку здійснення платежів, Замовник додатково сплачує штраф у розмірі 50% від місячного платежу на відшкодування збитків, пов`язаних із забезпеченням використаних раніше коштів.

Відповідач контррозрахунку суми штрафу та пені до суду не надав, проти арифметичного розрахунку не заперечив.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19 дійшла висновку, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить вимогам законодавства та відповідає положенням ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі №912/3237/18 зазначив, що пеня може застосовуватись не лише за порушення грошового зобов`язання, а і за порушення будь-якого господарського зобов`язання, якщо це прямо передбачено договором.

Суд перевіривши розрахунок штрафу, наданого позивачем, зазначає, що 50% штрафу розраховано від місячного платежу вказаного у Графіку здійснення платежів (25 927,30 грн. х 50% = 12 963,65 грн.), а отже вказаний розрахунок здійснений відповідно до положень п. 7.3. договору, є вірним, відповідає вимогам законодавства та сума штрафу в розмірі 12 963,65 грн. підлягає стягненню з Відповідача.

Перевіривши розрахунок пені, наданий Позивачем, суд зазначає, що початок її нарахування визначено з 01.07.2024, тобто з наступного дня після настання кінцевого строку оплати згідно з Графіком здійснення платежів (30.06.2024). Відповідно до пункту 7.2 Договору сторонами погоджено нарахування пені за весь період прострочення виконання зобов`язань. З огляду на це суд дійшов висновку, що розрахунок пені за період з 01.07.2024 по 31.12.2025 є арифметично та методологічно правильним, відтак сума пені у розмірі 48 079,89 грн. підлягає стягненню з Відповідача.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України Позивачем нараховано інфляційні втрати за період з липня 2024 по грудень 2025 в сумі 16 545,54 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданих Позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство, зазначає, що вказаний розрахунок здійснено вірно, відповідає вимогам законодавства, тому інфляційні втрати в сумі 16 545,54 грн. підлягають стягненню з Відповідача.

Інші доводи та заперечення Відповідача судом також відхиляються з наведених підстав, оскільки не спростовують вказаних висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 (вул. Лахтінська, буд. 19, м. Запоріжжя, 69076; код ЄДРПОУ 44401938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок (вул.Дмитра Донцова (вул. Гагаріна), буд. 5, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 44273443; банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 ) заборгованість за договором №30/08/2023-19 від 30.08.2023 в сумі 103 708 (сто три тисячі сімсот вісім) грн 92 коп., штраф у розмірі 50% від місячного платежу в сумі 12 963 (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 65 коп., пеню в сумі 48 079 (сорок вісім тисяч сімдесят дев`ять) грн 89 коп., інфляційні втрати в сумі 16 545 (шістнадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн 54 коп. та втрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано: 31.07.2026.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.