Рішення № 138645423, 20.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/56/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 Справа № 908/726/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" (вул. Пухівська, буд. 2, м. Київ, 02222; код ЄДРПОУ 42038529)

До відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964)

про стягнення 2 742 397,15 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Олейникова С.С. (в режимі відеоконференції) - ордер серії ВЕ № 1189114 від 20.03.2026;

Від відповідача: Малахов М.Л. (в режимі відеоконференції) - Витяг з ЄДРПОУ 24584661;

СУТЬ СПОРУ:

24.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 2 742 397,15 грн.

24.03.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/726/26 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.04.2026 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

13.04.2026 від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.04.2026 № 908/726/26 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" про забезпечення проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" до суду надійшла відповідь на відзив.

20.04.2026 від АТ «НАЕК «Енергоатом» через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 22.04.2026 за участю представників позивача та відповідача суд відклав підготовче засідання до 25.05.2026 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 08.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, перенесено підготовче засідання з 25.05.2026 о 10 год. 30 хв. на 03.06.2026 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.

11.05.2026 від ТОВ «ТД "Ватра Дніпровський регіон" та 29.05.2026 від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшли письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 03.06.2026 № 908/726/26 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.06.2026 о 11 год. 30 хв.

22.06.2026 від ТОВ «ТД "Ватра Дніпровський регіон" до суду надійшла заява, в якій повідомлено про оплату Відповідачем 02.06.2026 основної заборгованості у розмірі 2 050 224,72 грн., в підтвердження чого додана копія реєстру операції. З урахуванням викладеного, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 157 895,39 грн., інфляційні витрати на суму 534 277,04 грн. та судовий збір у розмірі 41 135,96 грн.

У судовому засіданні 22.06.2026 за участю представників позивача та відповідача суд оголосив перерву з розгляду справи по суті до 20.07.2026 об 11 год. 00 хв.

20.07.2026 від АТ «НАЕК «Енергоатом» через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання долучення до матеріалів справи доказів оплати на користь ТОВ «ТД "Ватра Дніпровський регіон" основної заборгованості на суму 2 050 224,72 грн.

Вищевказані докази та заява долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 20.07.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги посилаючись на те, що 28.02.2022 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Відповідач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра Дніпровський регіон» (Позивач/Постачальник) укладений договір поставки товару №10(1)22УК/53-121-01-22-11157 (Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і сплатити товар ДК 021:2015-31520000-7 «Світильники та освітлювальна арматура» (Світильники) згідно переліку. На виконання умов договору у період з 29.04.2022 по 25.07.2022 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 050 224,72 грн. з ПДВ, про що свідчать відповідні видаткові накладні. 12.05.2023 в Єдиний державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та зазначено, що вимоги кредиторів розглядаються до: 12.07.2023 року. 14.06.2023 Позивачем направлено Відповідачу заяву про визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра Дніпровський регіон» за Договором поставки товару №10(1)22УК/53-121-01-22-11157 від 28.02.2022р. в сумі 2 050 224,72грн. ДП НАЕК «Енергоатом» розглянуто заяву про кредиторські вимоги за Договором поставки товару №10(1)22УК/53-121-01-22-11157 від 28.02.2022р. в сумі 2 050 224,72 грн. Сторони досягли згоди про припинення (розірвання Договору), у зв`язку з відсутністю потреби в обладнанні в умовах тимчасової окупації ВП ЗАЕС, що підтверджується листом направленим Покупцем Постачальнику вих. №21-3931/07-вих від 30.06.2023. Строк оплати за поставлений товар настав 29.08.2023. В порушення умов договору відповідач оплату товару не здійснив, у зв`язку з чим 23.02.2026 позивачем на адресу відповідача направлено претензію про сплату основної заборгованості у розмірі 2 050 224,72 грн. Проте, вказана претензія залишена без відповіді та задоволення. У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині здійснення оплати за поставлений товар на суму 2 050 224,72 грн., позивачем нараховано 3 % річних за період з 30.08.2023 по 23.03.2026 на суму 157 895,39 грн. та інфляційні витрати за період з вересня 2023 по лютий 2026 у розмірі 534 227,04 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказавши у відзиві, що місце провадження господарської діяльності та місцезнаходження Позивача на дату підписання додаткової угоди № 1 було місто Херсон, окуповане з 01.03.2022 по 11.11.2022. Видаткові накладні, що надані Позивачем на підтвердження факту виконання умов договору оформлені 29.04.2022, 13.05.2022 та 25.07.2022 із зазначенням місця складання м. Херсон та місця поставки м. Енергодар. Тобто, додаткова угода та накладні, що покладені у підставу позову, та за якими, за твердженням Позивача виникла заборгованість у сумі 2 050 224,72 грн., були підписані сторонами коли місцезнаходженням ВП ЗАЕС та, відповідно податковою адресою, була та залишається тимчасово окупована територія України: місто Енергодар Запорізької області, а місцезнаходженням Позивача була окупована територія: місто Херсон. Відтак, вказані правочини у силу ч. 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є нікчемними. В свою чергу, підписана представниками сторін додаткова угода № 1 від 20.05.2022 та видаткові накладні є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов`язаних з їх недійсністю). За вказаних обставин, відсутнє будь-яке зобов`язання Відповідача перед Позивачем. Враховуючи нікчемність правочинів, що полягали в оформленні додаткової угоди, переміщення товарів на окупованій території підприємству та контрагентом, що зареєстровані на окупованій території, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за весь період безпідставне. Розрахунки Позивача не вірні, оскільки вказані дні не є днями прострочення виконання грошового зобов`язання. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зменшити заявлений розмір 3 % річних та інфляційних втрат, у разі задоволення позовної заяви позивача, до мінімально можливого розміру.

Представник позивача не погодився із запереченнями відповідача з підстав зазначених у відповіді на відзив вказавши, що договір поставки товару №10(1)22УК/53-121-01-22-11157 укладений 28.02.2022 за результатами проведення відкритих торгів UA-2021-11-19-002482-a. Енергодарська територіальна громада Василівського району Запорізької області тимчасово окупована з 04.03.2022, Херсонська міська територіальна громада окупована з 01.03.2022, тобто після підписання сторонами Договору поставки. Підтвердженням отримання товару є підписані сторонами видаткові накладні, оформлені та зареєстровані Постачальником податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановленому ПК України порядку, що підтверджується наданими до суду копіями документів. Відповідач ні у відповіді на претензію, ні у Відзиві на позовну заяву не заперечує отримання товару від Позивача на суму 2 050 224,72 грн. Щодо посилання Відповідача на нікчемність договору у зв`язку з внесенням змін до Договору в частині зміни строків поставки в порушення ч.4 ст.41 та ст.43 ЗУ «Про публічні закупівлі» позивач вказав, що в повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю UA-2021-11-19-002482-a, яке розміщено Замовником на сайті https://prozorro.gov.ua зазначено: Опис змін, що внесені до істотних умов договору: строк поставки: травень-листопад. Враховуючи вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», зміна строку виконання зобов`язань щодо передачі товару за Договором можлива після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі та не є підставою для визнання правочину нікчемним. Нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних не є штрафними санкціями, тобто навіть у випадку наявності форс-мажорних обставин такі нарахування підлягають стягненню. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

В свою чергу представник відповідача заперечив проти позовних вимог посилаючись на заперечення на відповідь на відзив та наголосив на тому, що законодавчою нормою чітко заборонено переміщення товарів з окупованої та на окуповану територію, що доводить нікчемність доводів Позивача про існування обов`язку зі сплати за товар та свідчить про необґрунтованість позиції Позивача, викладеної у відповіді на відзив, хибність тверджень про законність правочинів, посилання на судову практику жодним чином не мають відношення до суті спору в правовому розумінні виниклих правовідносин. Втрата Відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, виконання Відповідачем в умовах воєнного стану спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської) є надзвичайними обставинами, які істотно ускладнюють своєчасне виконання зобов`язань. Просить суд врахувати вказані заперечення при ухваленні рішення у справі.

Представник позивача посилаючись на заяву від 22.06.2026 зазначив, що 02.06.2026 відповідачем здійснено оплату основної заборгованості на загальну суму 2 050 224,72 грн., що підтверджується доданим до заяви реєстром операцій від 03.06.2026. Станом на 22.06.2026 заборгованість АТ «НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП «ЗАЕС АТ «НАЕК "Енергоатом" складає 692 172,43 грн., а саме: 157 895,39 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості; 534 277,04 грн. - індекс інфляції. Просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 157 895,39 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості; 534 277,04 грн. - індекс інфляції та судовий збір в розмірі 41 135,96 грн.

Представник відповідача також повідомив суд про сплату основної заборгованості на суму 2 050 224,72 грн. та просить суд провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат.

У судовому засіданні 20.07.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2022 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра Дніпровський регіон» (Постачальник) укладений договір поставки товару №10(1)22УК/53-121-01-22-11157 (Договір).

29.12.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1420 "Про утворення Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", якою утворено Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661); затверджено статут Товариства, Положення про наглядову раду товариства, Положення про принципи формування наглядової ради товариства.

Пунктом 3 цієї постанови встановлено, що Товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації Товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи Товариства (філії, представництва).

11.01.2024 відбулась державна реєстрація Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Таким чином, Акціонерне товариство "НАЕК "Енергоатом" (позивач) є правонаступником покупця за договором.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і сплатити товар ДК 021:2015-31520000-7 «Світильники та освітлювальна арматура» (Світильники) згідно переліку.

Строк поставки: лютий-квітень 2022 (п. 1.2. договору).

Додатковою угодою № 1 від 20.05.2022 внесені зміни до договору в частині зміни строку поставки на травень-листопад 2022.

Пунктом 1.3. договору сторони передбачили, що покупець має право зменшити обсяг закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу своїх видатків.

Загальна вартість товару складає 16 332 131,30 грн., крім того ПДВ 20 % - 3 266 426,26 грн., разом - 19 598 557,56 грн. (п. 3.1. договору)

Згідно з п. 3.2. договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. даного Договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Поставки товару відбувається відповідно до правил ІНКОТРЕМС 2010 на умовах м. Енергодар. Вантажоодержувач - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом» склад № 4, вул. Промислова, 122, м. Енергодар, Запорізька область (п. 4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору визначено, що поставка товару відбувається в строк згідно з п. 1.2. договору.

Згідно з п. 4.3 договору товар, що поставляється, повинен супроводжуватись наступними документами: а) видатковою накладною-3 прим; б) рахунком-фактурою; в) паспортом; г) сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, декларацією відповідності або іншим документом, підтверджуючими якість товару (копії, які видані підприємством-виробником та завірені Постачальником).

Пунктом 4.4. договору сторони передбачили, що Постачальник зобов`язаний оповістити Покупця про відвантаження товару телеграмою ( факсограмою, телефонограмою, листом з повідомленням про вручення) за 7 (сім) днів до початку відвантаження з обов`язковою вказівкою наступних даних: - дата відвантаження; - номер договору; - кількість місць; - кількість штук; - ціна.

Відповідно до п. 4.5. договору постачальник, що є платником ПДВ, зобов`язаний скласти належним чином електронну податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у порядку та протягом строку, які визначені Податковим кодексом України. Електронна адреса Замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: ІНФОРМАЦІЯ_1.

В податковій накладній у рядку «Код філії отримувача (покупця)» зазначати числовий номер ВП ЗАЕС - 01 та код ЄДРПОУ юридичної особи ДП НАЕК «Енергоатом» - 24584661.

Постачальник зобов`язується вказувати в податковій накладній позначення одиниці вимірювання товару, що надається за Договором, згідно з вимогами «Класифікатору системи позначень одиниць вимірювання та обліку», ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997р. №8.

Згідно з п. 7.1. договору, у випадку неналежного виконання або невиконання Сторонами зобов`язань за договором Сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 9.1. визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства України (п. 9.2. договору).

Відповідно до п. 9.3. договору сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення дії форс-мажорних обставин Сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу сторону.

Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду.

Наявність форс-мажорних обставин звільняє сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язання за договором (п. 9.4. договору).

08.04.2022 АТ "НАЕК "Енергоатом" на адресу ТОВ «ТД «Ватра Дніпровський регіон» направлений лист № 07-105/5941, в якому покупець просив постачальника розглянути можливість відвантаження товару на наступну адресу: м. Запоріжжя, вул. Шенвізька, 2, Зовнішній кризовий центр ВП ЗАЕС та надати відповідь щодо зміни місця відвантаження товару. Вказаний лист є невід`ємною частиною договору № 53-121-01-22-11157 від 28.02.2022.

На виконання умов договору у період з 29.04.2022 по 25.07.2022 постачальник (позивач) передав, а покупець (відповідач) прийняв товар на загальну суму 2 050 224,72 грн. з ПДВ, про що свідчать підписані та скріплені печатками обох сторін видаткові накладні: № Д-000600 від 29.04.2022 на суму 496 343,52 грн. з ПДВ, № Д-000621 від 13.05.2022 на суму 1 243 104,96 грн. з ПДВ та № Д-000781 від 25.07.2022 на суму 310 776,24 грн.

У видаткових накладних прописано Одержувач: ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом»:

- видаткова накладна №Д_000600 від 29.04.2022р. містить печатку отримувача «УПАГР ЗАЕС м. Запоріжжя Зовнішній кризовий центр(29)»;

- видаткова накладна №Д_000621 від 13.05.2022р. містить печатку отримувача «Міністерство палива та енергетики України, код ЄДРПОУ 36217282, ДП НАЕК Енергоатом ВП Запорізьке відділення;

- видаткова накладна №Д_000781 від 25.07.2022р. містить підпис особи за довіреністю Овсієнко Н.В. Довіреність видана ДП НАЕК «Енергоатом» ВП Складське господарство, код ЄДРПОУ 36217282.

На підставі вказаних поставок позивачем оформлені податкові накладні: № 24 від 29.04.2022, № 33 від 13.05.2022, № 50 від 25.07.2022, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджуються квитанціями (копія містяться в матеріалах справи).

27.07.2022 Позивачем на адресу Відповідача направлено лист № 27/07 про неможливість подальшого відвантаження Товару в обумовлені терміни через відсутність комплектуючих для виготовлення світильників українського виробництва та тимчасового припинення поставок в Україну світильників іноземних виробників(копія листа №27/07 від 27.07.2022р. надається). Позивач послався на форс-мажорні обставини (п.9.3. Договору) та просив укласти Додаткову угоду про припинення дії Договору.

15.08.2022 АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії ВП "Запорізька АЕС" направив на адресу ТОВ «ТД «Ватра Дніпровський регіон» відповідь № 07-105/11503, в якій зазначив про наявність критичної потреби у постачанні світильників та звертав увагу на обов`язковість виконання умов договору, а в разі потреби - продовження дії договору.

Листом № 72/08 від 22.08.2022 ТОВ «ТД «Ватра Дніпровський регіон» повторно повідомив АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії ВП "Запорізька АЕС" про неможливість зробити відвантаження світильників за договором № 53-121-01-22-11157 від 28.02.2022 через об`єктивні (форс-мажорні) обставини.

19.09.2022 АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії ВП "Запорізька АЕС" на адресу ТОВ «ТД «Ватра Дніпровський регіон» направлена відповідь № 07-105/12312, в якій Відповідач звертав увагу на обов`язковість виконання умов договору.

02.06.2023 Позивач звернувся до Відповідача з листом вих.№345 від 02.06.2023 щодо неможливості поставити наступні партії Товару. На підтвердження настання форс-мажору надано сертифікат №2300-23-2510, виданий Запорізькою ТПП 26.05.2023.

Листом № 21-3931/07-вих від 30.06.2023 АТ «НАЕК «Енергоатом» погодило припинення (розірвання договору) виконання зобов`язань за договором № 53-121-01- 22-11157 від 28.02.2022 в частині постачання недопоставленої партії товару.

З матеріалів справи також вбачається, що 14.06.2023 Позивачем направлено Відповідачу заяву № 53 про визнання грошових вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра Дніпровський регіон» за Договором поставки товару № 10(1)22УК/53-121-01- 22-11157 від 28.02.2022 в сумі 2 050 224,72 грн.

Листом №01-12346/04 від 23.06.2023 АТ «НАЕК «Енергоатом» розглянуто заяву від 14.06.2023 № 53 та вказано, що до передавального акта будуть включені зобов`язання АТ «НАЕК «Енергоатом» перед кредиторами, відображені в бухгалтерському обліку. Зазначені зобов`язання стануть зобов`язаннями АТ «НАЕК «Енергоатом», як правонаступника.

08.02.2024 відповідачем не адресу позивача направлено повідомлення № 21-1020/07 про зміну організаційно-правової форми (перетворення), відповідно до якого з 11.01.2024 ВП «ЗАЕС» має назву: «Філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергетична компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 19355964, місцезнаходження: України, 71503, Запорізька обл.., місто Енергодар, вул. Промислова, буд. 133).

У зв`язку з відсутністю оплати за отриманий товар, 23.02.2026 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 23-1/02 з вимогою здійснити погашення основної заборгованості за договором поставки на суму 2 050 224,72 грн., а також сплатити 3 % річних на суму 153 177,06 грн. та інфляційні витрати у розмірі 508 687,92 грн.

У відповідь на вищевказану претензію у листі № 21-2036/28-вих від 19.03.2026 АТ «НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "ЗАЕС АТ "НАЕК "Енергоатом" посилаючись на тимчасову окупацію Енергодарської міської територіальної громади, в межах якої розташовані і виробничі потужності та адміністративні будівлі філії «ВП «ЗАЕС», тимчасову втрату доступу до будь-яких документів та ресурсів підприємства, які знаходяться за її місцезнаходженням, в тому числі до первинних документів, виконання за договору, претензійні вимоги про сплату заборгованості не можуть бути задоволені та будуть розглянуті філією «ВП «ЗАЕС» після деокупації міста Енергодар та закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Оскільки Відповідачем оплата за поставлений товар не здійснена, зазначені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з позовом у цій справі про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 2 050 224,72 грн., 3 % річних за період з 30.08.2023 по 23.03.2026 на суму 157 895,39 грн. та інфляційних витрат за період з вересня 2023 по лютий 2026 у розмірі 534 277,04 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що після відкриття провадження у справі АТ «НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "ЗАЕС АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ "ТД «Ватра Дніпровський регіон» здійснено погашення основної заборгованості на суму 2 050 224,72 грн. з призначенням платежу: №10(1)22УК/53-121-01-22-11157 від 28.02.2022, що підтверджується копіями платіжних інструкції № 1163 від 02.06.2026 на суму 310 776,24 грн., № 1165 від 02.06.2026 на суму 33 281,28 грн., № 1181 від 02.06.2026 на суму 451 126,80 грн., № 1166 від 02.06.2026 на суму 1 243 104,96 грн. та № 1164 від 02.06.2026 на суму 11 935,44 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства України та приймаючи рішення суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару і підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Нормами статті 664 ЦК визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписами частини 2 статті 692 ЦК України, покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України).

Сторони у п. 4.1 Договору досягли домовленості, що поставка товару відбувається відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DРP - м. Енергодар. Вантажоодержувач - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» склад № 4, вул. Промислова, 122, м. Енергодар, Запорізька область.

Як зазначено у листі АТ "НАЕК "Енергоатом" на адресу ТОВ «ТД «Ватра Дніпровський регіон» № 07-105/5941 від 08.04.2022, покупець просив постачальника розглянути можливість відвантаження товару на наступну адресу: м. Запоріжжя, вул. Шенвізька, 2, Зовнішній кризовий центр ВП ЗАЕС та надати відповідь щодо зміни місця відвантаження товару. Вказаний лист є невід`ємною частиною договору № 53-121-01-22-11157 від 28.02.2022.

У відповідності до видаткових накладних № Д-000600 від 29.04.2022 на суму 496 343,52 грн. з ПДВ, № Д-000621 від 13.05.2022 на суму 1 243 104,96 грн. з ПДВ та № Д-000781 від 25.07.2022 на суму 310 776,24 грн., відповідач жодних заперечень щодо товару, комплектності товару не зазначив.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Якщо строк (період) виконання боржником зобов`язання не встановлений або зазначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен оплатити такий борг в семиденний строк з дня пред`явлення вимоги, якщо зобов`язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п. 3.2 Договору поставки оплата за товар, поставлений відповідно до п.1.1 договору, здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Отже, згідно із п. 3.2 Договору та враховуючи погодження АТ «НАЕК «Енергоатом» у листі № 21-3931/07-вих від 30.06.2023 про припинення (розірвання договору) виконання зобов`язань за договором № 53-121-01-22-11157 від 28.02.2022 в частині постачання недопоставленої партії товару, товар мав бути оплачений не пізніше 29.08.2023.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови договору № 53-121-01-22-11157 від 28.02.2022 в частині оплати поставленого позивачем товару, що призвело до невиконання грошового зобов`язання і виникнення боргу в розмірі 2 050 224,72 грн.

Також суд звертає увагу, що статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач, уклавши Договір і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за отриманий товар. При цьому суд зауважує, що умовами Договору сторони узгодили відстрочку платежу протягом 60 календарних днів з моменту отримання всього обсягу товару.

Видаткові накладні № Д-000600 від 29.04.2022 на суму 496 343,52 грн. з ПДВ, № Д-000621 від 13.05.2022 на суму 1 243 104,96 грн. з ПДВ та № Д-000781 від 25.07.2022 на суму 310 776,24 грн. містять посилання на Договір, суми та строки (датою поставки заявленої партії товару є дата підписання Покупцем видаткової накладної) поставки та підписана з боку обох сторін без зауважень.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідач проти арифметичних розрахунків Позивача суми заборгованості не заперечив, контррозрахунку суду не надав.

На підставі викладеного, факт наявності заборгованості за договором № 53-121-01-22-11157 від 28.02.2022 у розмірі 2 050 224,72 грн. підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим судом встановлено, що після відкриття провадження у справі АТ «НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "ЗАЕС АТ "НАЕК "Енергоатом" 02.06.2026 здійснив оплату основної заборгованості за договором № 53-121-01-22-11157 від 28.02.2022 на суму 2 050 224,72 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки відповідачем здійснено погашення основної заборгованості за договором № 53-121-01-22-11157 від 28.02.2022 на суму 2 050 224,72 грн. після відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині вимоги про стягнення з АТ «НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "ЗАЕС АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ «ТД «Ватра Дніпровський регіон» основної заборгованості на суму 2 050 224,72 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Також, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних за період з 30.08.2023 по 23.03.2026 на суму 157 895,39 грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2023 по лютий 2026 у розмірі 534 277,04 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 30.08.2023 по 23.03.2026 на суму 157 895,39 грн. та інфляційних витрат за з вересня 2023 по лютий 2026 у розмірі 534 277,04 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних за період з 30.08.2023 по 23.03.2026 на суму 157 726,88 грн., з відмовою у стягненні 168,51 грн. та в частині стягнення інфляційних витрат за період з вересня 2023 по лютий 2026 на суму 501 008,96 грн. з відмовою у стягненні 33 268,08 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, виступаючи способом захисту майнового права кредитора шляхом компенсації втрат від знецінення грошових коштів та плати за користування ними (постанови від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц і № 646/14523/15-ц, від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21, від 02.07.2025 у справі № 903/602/24).

Право кредитора на стягнення цих сум виникає безпосередньо із закону внаслідок самого факту прострочення виконання грошового зобов`язання та не залежить від вини боржника чи причин прострочення.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, правова позиція якої підтверджена, зокрема, постановами від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20, від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 та від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, дійшла висновку, що суд, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, у виняткових випадках має право, але не обов`язок, зменшити розмір 3 % річних.

Разом із тим під час розгляду цієї справи судом не встановлено виняткових обставин, які б свідчили про необхідність такого зменшення, оскільки Відповідач не здійснив навіть часткового погашення заборгованості до звернення позивача до суду, не вживав заходів щодо добровільного врегулювання спору, не звертався із пропозиціями про реструктуризацію боргу чи зміну строків виконання грошового зобов`язання, тоді як позивач тривалий час був позбавлений можливості отримати належні йому кошти.

З урахуванням ступеня виконання відповідачем зобов`язання, співвідношення суми 3 % річних із сумою основного боргу, відсутності вимог про стягнення неустойки та необхідності дотримання балансу інтересів сторін суд не вбачає підстав для зменшення розміру 3 % річних.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає можливості їх зменшення судом. Такий правовий висновок неодноразово висловлений Верховним Судом, зокрема у постановах від 05.11.2024 у справі № 902/43/24 та у справі № 904/4334/22, у якій Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у суду повноважень зменшувати розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат.

За таких обставин клопотання відповідача про зменшення 3 % річних та інфляційних втрат є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача щодо нікчемності додаткової угоди № 1 від 20.05.2022 про зміну строків поставки на підставі статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» є необґрунтованими та відхиляються судом з наступних підстав. .

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання сторонами зобов`язань у повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника або інших обставин, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної договором.

Матеріалами справи наявність таких об`єктивних обставин підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів.

Зокрема, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан; наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України визначено території, що перебували у тимчасовій окупації; матеріалами справи підтверджується, що місцезнаходження позивача (місто Херсон) та відповідача (місто Енергодар) на момент виконання договору опинилися під тимчасовою окупацією, а зазначені обставини є загальновідомими та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Крім того, листування сторін підтверджує неможливість своєчасного виконання поставки у зв`язку з відсутністю комплектуючих, зупиненням виробництва, порушенням логістичних ланцюгів та припиненням поставок в Україну продукції іноземного виробництва.

Посилання відповідача на те, що сертифікат Запорізької торгово-промислової палати № 2300-23-2510 виданий після укладення додаткової угоди, саме по собі не спростовує існування об`єктивних обставин станом на дату її підписання. Такий сертифікат не є єдиним можливим доказом наявності об`єктивних обставин, передбачених пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Їх існування може підтверджуватися й іншими належними та допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи та оцінені судом у їх сукупності.

Таким чином, станом на дату укладення додаткової угоди № 1 від 20.05.2022 існували документально підтверджені об`єктивні обставини, які об`єктивно впливали на можливість виконання сторонами зобов`язань у первісно погоджені строки. Зміна строку виконання зобов`язань щодо передачі товару була здійснена після укладення договору, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, не призвела до збільшення ціни договору та відповідала вимогам пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». За таких обставин правові підстави для визнання додаткової угоди нікчемною відсутні.

Також є безпідставними доводи відповідача про нікчемність правочинів на підставі частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Зазначений Закон розмежовує тимчасово окуповані території залежно від порядку їх визначення. В умовах воєнного стану дія обмежень, передбачених статтею 13 цього Закону, може бути поширена на тимчасово окуповані території, визначені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону, виключно на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Відповідно до загальновідомих обставин, Херсонська міська територіальна громада перебувала у тимчасовій окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022, а Енергодарська міська територіальна громада - з 04.03.2022 та залишається тимчасово окупованою.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що договір укладено 28.02.2022, тобто до початку тимчасової окупації відповідних територіальних громад. Поставка товару не здійснювалася на тимчасово окуповану територію або з такої території. Відвантаження товару проведено на підконтрольній Україні території у місті Запоріжжі (Зовнішній кризовий центр) на підставі листа про зміну місця відвантаження № 07-105/5941 від 08.04.2022. У видаткових накладних одержувачем зазначено відокремлений підрозділ «Складське господарство» (код ЄДРПОУ 36217282), розташований на підконтрольній території України. Позивач також перемістив свою діяльність на підконтрольну територію України та змінив місцезнаходження на місто Київ, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За наведених обставин доводи відповідача про нікчемність додаткових угод є необґрунтованими та відхиляються судом.

Щодо доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що воно сталося внаслідок непереборної сили.

Згідно з частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань.

Листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 військову агресію Російської Федерації визнано форс-мажорною обставиною з 24.02.2022.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. Сторона, яка посилається на них, повинна довести наявність таких обставин не абстрактно, а підтвердити, що вони стали форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Введення воєнного стану автоматично не означає неможливість здійснення відповідачем підприємницької діяльності та набуття коштів від контрагентів. Відповідач не надав доказів зупинення роботи підприємства, мобілізації працівників чи залучення майна для потреб Збройних Сил України, що об`єктивно перешкоджало б здійсненню господарської діяльності.

Суд враховує, що договір між сторонами укладено після введення в Україні воєнного стану. Відповідно до стандартів розумної та обачливої поведінки у комерційних правовідносинах (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19), професійні суб`єкти господарювання, укладаючи договір в умовах воєнного стану, мали усвідомлювати ризики його невиконання. Факт дії воєнного стану не може вважатися обставиною непереборної сили без доведення настання конкретних подій, підтверджених належними документами.

Пунктами 9.2 та 9.3 договору імперативно встановлено обов`язок сторони, що зазнала дії форс-мажорних обставин, письмово повідомити про це іншу сторону протягом 5 днів з початку їх дії, з подальшим наданням сертифіката ТПП протягом 10 днів. Відповідач не повідомив позивача про настання таких обставин та не надав підтверджуючих документів у визначеному договором порядку.

Посилання відповідача на неможливість сплати коштів внаслідок зупинення атомної станції та втрати виробничих потужностей через окупацію Запорізької АЕС відхиляються, оскільки вказані обставини вже були предметом судового дослідження та оцінки у рішенні від 22.01.2026 у справі № 908/3166/25.

З огляду на викладене, відповідач не довив належними та допустимими доказами настання форс-мажорних обставин, які об`єктивно унеможливили виконання ним грошового зобов`язання за спірним договором.

Інші доводи Відповідача судом відхиляються оскільки не спростовують вказаних вище висновків суду.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна Сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на Сторони. Кожна Сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не Стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які Сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 40 634,41 грн. судового збору, в тому числі враховуючи погашення основної суми боргу вже після відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадженні у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 2 050 224 (два мільйона п`ятдесят тисяч двісті двадцять чотири) грн. 72 коп. закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" (вул. Пухівська, буд. 2, м. Київ, 02222; код ЄДРПОУ 42038529) 3 % річних у розмірі 157 726 (сто п`ятдесят сім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 88 коп., інфляційні витрати на суму 501 008 (п`ятсот одна тисяча вісім) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 40 634 (сорок тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 41 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2026.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.