Рішення № 138645370, 23.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/191/26

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І.В.,

секретар судового засідання Шовтюк І.В.

за участю представників учасників справи:

- від прокуратури: Андрущенко Ю.В., доручення від 27.02.2026

- від позивача 1): Рисіч О.В., довіреність від 09.01.2026 (в режимі відеоконференції)

- від позивача 2): Філімоненко М.В., довіреність від 29.12.2025

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони

Центрального регіону в інтересах держави в особі

1) Адміністрації державної прикордонної служби України

2) Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайб Хаус"

про стягнення 221000,00 грн

Керівник Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону звернувся в Господарський суд Житомирської області в інтересах держави у особі позивачів із позовом до ТОВ "Вайб Хаус" про стягнення 221000,00 грн штрафу, нарахованих за поставку товару неналежної якості за договором №438-25 від 26.08.2025.

Ухвалою від 24.02.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 23.03.2026 о 11:00 (а. с. 53 у т. 1).

26.02.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення про підтримання позову в повному обсязі з додатками (а. с. 73 - 86 у т. 1).

05.03.2026 до суду від позивача 1) надійшли пояснення з додатками про підтримання позовних вимог в повному обсязі (а. с. 92 - 99).

06.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову з підстав, у ньому викладених (а. с. 100 - 151 у т. 1).

16.03.2026 до суду від Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надійшла відповідь на відзив, в якій прокуратура заперечує проти наведених у відзиві на позовну заяву доводів відповідача, вважаючи їх безпідставними (а. с. 152 - 161 у т. 1).

Ухвалою від 23.03.2026 господарський суд відклав підготовче засідання на 21.04.2026 о 11:00, витребував у прокуратури та В/ч НОМЕР_1 додаткові письмові пояснення (а. с. 165 у т. 1).

24.03.2026 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (а. с. 169 - 187 у т. 1).

03.04.2026 та 07.04.2024 до суду від Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та В/ч НОМЕР_1 надійшли відповідні додаткові пояснення (а. с. 188 - 193; 194 - 203).

Ухвалою від 21.04.2026 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 22.05.2026, відклав підготовче засідання на 21.05.2026 о 11:00 (а. с. 7 у т. 2).

Ухвалою від 21.05.2026 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а. с. 25 у т. 2).

13.07.2026 до суду від В/ч НОМЕР_1 надійшли додаткові пояснення на вимогу ухвали господарського суду, в яких зазначено про неможливість надання витребуваної судом інформації, так як листування з представниками відповідача відбувалося через месенджер "WhatsApp" та було автоматично видалено у зв`язку з технічними особливостями зберігання (а. с. 45 - 53 у т. 2).

Ухвалою від 14.07.2026 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 23.07.2026 о 14:30, витребував в учасників справи письмові пропозиції щодо доцільності зупинення провадження у справі №906/191/26 до закінчення розгляду об`єднаною палатою КГС у складі Верховного Суду справи №910/6530/24 (а. с. 56, 57 у т. 2).

20.07.2026 до суду від позивача 2) надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що В/ч НОМЕР_1 на даний час позбавлена можливості самостійно здійснювати захист своїх інтересів так як, зокрема, переведена на воєнний стан та не заперечує у зв`язку з цим щодо представництва органами прокуратури її інтересів в суді (а. с. 60 - 63 у т. 2).

22.07.2026 до суду від прокуратури надійшла заява, в якій зазначено про недоцільність зупинення даної справи до закінчення розгляду об`єднаною палатою КГС у складі Верховного Суду справи №910/6530/24 з підстав, у ній викладених (а. с. 64 - 71 у т. 2).

22.07.2026 до суду від позивача 1) надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено про підтримання представництва Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону інтересів держави в особі позивачів у даній справі (а. с. 72 - 80 у т. 2).

Прокурор та представники позивачів в режимі відеоконференції повідомили про незмінність позовних вимог та просили їх задовольнити в повному об`ємі.

Одночасно слід зазначити, що відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, клопотання про відкладення розгляду справи по суті до суду не надіслав; про дату і час судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали господарського суду від 14.07.2026 в електронному вигляді в його електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 58).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та повноважних представників позивачів, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

26.08.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник/позивач) та ТОВ "Вайб-Хаус" (виконавець, постачальник/ відповідач) укладено договір про оборонну закупівлю товарів оборонного призначення та інших товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану за державні кошти №438-25 (далі - договір, а. с. 15 на звороті - 18).

Відповідно до п. 1.1 предметом договору є оборонна закупівля товару (майна зв`язку спеціального призначення) оборонного та спеціального призначення: повітряний блок оптоволокна (котушка) 15 км, повітряний блок оптоволокна (котушка) 20 км, наземний блок оптоволокна за кодом ДК 021:2015 32560000-6 "Оптоволоконні матеріали" - (далі - товар).

Згідно п. 1.2 договору постачальник зобов`язується у 2025 році в порядку та на умовах, визначених цим договором та згідно зі специфікацією (додаток 1), поставити на склад замовника товар, а замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Найменування та кількість товару зазначені у специфікації до цього договору, що є його невід`ємною частиною на весь термін дії договору (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачальник повинен поставити замовнику передбачений цим договором товар, що був зазначений в технічних вимогах (додаток 2 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, ідентифікатор в PROZORRO UA-2025-07-26-000093-a), якість якого відповідає умовам зазначених у стандартах, технічних умовах, іншій технічній та/або нормативній документації, яка встановлює вимоги до його якості. Товар за цим договором має бути новим і повністю придатним до використання, а також відповідати усім вимогам, що висуваються на ринку до аналогічного товару.

Постачальник несе відповідальність за якість товару, що поставляється за цим договором (п. 2.3 договору).

Гарантійний строк експлуатації товару складає 12 місяців з дня поставки товару замовнику. Постачальник, в період гарантійного строку, зобов`язаний протягом 1-го (одного) місяця з дня звернення замовника замінити або відремонтувати товар, що вийшов з ладу (п. 2.4 договору).

Постачання товару має бути здійснено партіями відповідно до надходження коштів на рахунок замовника, відповідно до заявки замовника, в строк не пізніше 10 календарних днів, з дня направлення заявки замовником, до 10.09.2025 включно. Заявка направляється замовником постачальнику поштовим листом (рекомендованим з повідомленням) через оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" та додатково повідомляється постачальнику за телефоном та електронним листом на його електронну адресу (п. 3.1 договору).

При поставці товару постачальник в порядку ч.2 ст. 662 ЦК України повинен передати замовнику приналежні документи (документи на гарантію, інструкція з експлуатації/паспорт, документи, що підтверджують якість/відповідність товару, тощо) (п.3.5 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору приймання товарів за кількістю та якістю буде здійснено замовником в присутності представника постачальника відразу після прибуття товару до місця поставки.

Замовник може відкласти приймання товарів за кількістю та якістю, доки постачальник не надасть документи, що підтверджують кількість та якість поставлених товарів (п. 3.7 договору).

Умови п. 3.8 договору передбачають, що у випадку, коли під час приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь-якої його кількості/некомплектність одиниці товару, замовник спільно з представником постачальника відображає це у видатковій накладній та складає окремий акт, який підписується обома сторонами та на підставі якого замовник направляє відповідну претензію постачальнику на допоставку товару відповідної кількості та якості.

Згідно п. 3.9 договору, при прийманні товару за кількістю і якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 та іншими нормативними документами.

Крім цього, замовник може пред`явити постачальнику претензію, щодо якості поставлених товарів (прихованих недоліків, які не могли бути виявлені замовником під час приймання товару згідно з п. 3.8. договору) - протягом 14 робочих днів після отримання таких товарів від постачальника. В цих випадках, постачальник протягом 10 (десяти) робочих днів, з дня отримання претензії, та у разі її задоволення за свій рахунок здійснює допоставку товару належної кількості та якості (п. 3.10 договору).

За п. 3.11 договору претензія надсилається постачальнику поштовим листом (рекомендованим з повідомленням) через оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" та додатково повідомляється постачальнику за телефоном та електронним листом на його електронну адресу.

Сума договору становить 1 105 000,00 грн без ПДВ (п. 4. 1 договору).

Замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у випадках невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором понад 10 календарних днів, письмово повідомивши про це постачальника з подальшим стягненням штрафних санкцій (пп. 6.2.1 договору).

Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (пп. 6.3.1 договору); забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим п. 2 цього договору (пп. 6.3.2 договору).

За п. 7.3 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

У випадку порушення умов договору щодо якості товару, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості неякісного товару (п.7.4 договору).

У разі порушення строків поставки товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення за кожен день такого прострочення. (п.7.5 договору).

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 30.11.2025 включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 10.1 договору).

За п. 10.2 одностороннє розірвання договору можливе лише в випадках, передбачених цим договором та/або у відповідності до ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Невід`ємною частиною цього договору є: Додаток 1: Специфікація (п. 11.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками підприємств.

У додатку №1 до договору погоджено специфікацію (а. с. 19 у т. 1).

На виконання умов договору відповідачем поставлено товар шляхом направлення вантажу через оператора поштового зв`язку ТОВ "Нова пошта".

За даними позивача, товар надійшов у граничний строк поставки, визначений договором, а саме, 10.09.2025 на суму 1 105 000,00 грн, що не заперечується учасниками справи.

10.09.2025 працівниками позивача складено акт №1 про розкриття тари та виявлення невідповідності поставленого товару за договором №438-25 від 26.08.2025 по якості.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 20.09.2025, у якій просив у термін, не пізніше 15.10.2025 усунути недоліки та провести заміну постановленого товару; вказана вимога мотивована тим, що позивач провів огляд поставленого 10.09.2025 товару та виявив недоліки, які відображені в відповідному акті від 10.09.2025 (а. с. 19 на зв. - 20 у т.1).

У претензії від 27.09.2025, № 2709-01/01-2025 відповідач з врахуванням тих обставин, що позивач отримав товар без дотримання умов договору щодо оформлення його приймання, також зазначив вимогу про повернення товару шляхом відправлення через ТОВ "Нова пошта" на визначену у листі адресу (а. с. 22 у т. 1).

Позивач 10.10.2025 за вих. № 02.14586-25-Вих105 направив відповідачу відповідь на претензію за повідомленням про розірвання договору та пропозицією відповідачу прибути до місця знаходження позивача у погоджений сторонами день для складання двостороннього акту невідповідності та безпосередньої передачі товару (а. с. 23 - 25 у т. 1).

Листом № 02.6./16086-25-Вих від 31.10.2025 відповідач направив позивачу листа з повідомленням про розірвання договору та сплату штрафних санкцій (а. с. 26 - 27 у т. 1).

Відповідно до трекінг-номеру поштового відправлення ТОВ "Нова пошта" 59001495268337, відповідач 12.11.2025 отримав товар, повернутий позивачем на свою вимогу (а. с. 28 у т. 1).

Позивач вважає, що унаслідок порушення відповідачем умов договору щодо постачання товару належної якості, має право на стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% вартості неякісного товару, що становить 221000,00 грн.

У наданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з доводами позивача, зокрема, на думку відповідача, додаток №1 до договору (специфікація) фіксує виключно загальний, максимально можливий обсяг товару, який може бути поставлений протягом усього строку дії договору, а саме 135 одиниць товару (65 комплектів котушок по 15 км, 65 комплектів котушок по 20 км та 5 комплектів наземного блоку) на загальну суму 1 105 000,00 грн. Затверджена специфікація є встановленим погодженням асортименту та ціни, проте вона не є безумовною та прямою вказівкою на одномоментне відвантаження всієї кількості товару однією партією згідно умов договору за результатами процедури закупівлі. Саме з огляду на значний обсяг та високу загальну вартість закупівлі, пункт 3.1 договору імперативно передбачає здійснення постачання частинами - "партіями", розмір яких має визначатися виключно на підставі офіційної "заявки замовника". Договір прямо передбачає обов`язок направити заявку, яка має включати такі відомості про обсяг такої поставки. Однак, замовник не виконав цього обов`язку, що призвело до кредиторської прострочки з його боку в частині виконання умов договору. Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, встановлених договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. У цій ситуації відповідач об`єктивно не міг здійснити постачання без отримання заявки із інформацією, яку кількість, що виключає застосування до нього будь-яких санкцій за прострочення. Протягом усього строку дії договору замовник так і не направив на адресу відповідача жодної заявки на постачання товару передбаченими способами: ані поштовим рекомендованим листом з повідомленням про вручення, ані електронним листом, ані будь-яким іншим офіційним чинним шляхом. Відсутність такої заявки об`єктивно позбавила відповідача розуміння, який саме обсяг оптоволокна необхідний замовнику та чи забезпечений цей обсяг наявним фінансуванням.

Наголошує на тому, що поставка товару здійснювалася виключно як зразок для тестування, а не як основна партія. Замовник у неофіційному спілкуванні через WhatsApp попросив надіслати зразки для перевірки відповідності технічній специфікації (Додаток №2), обіцяючи після позитивної оцінки надати офіційну заявку. Однак, після отримання зразків замовник не надав заявку, а натомість пред`явив претензії щодо якості, без дотримання порядку приймання (пункт 3.8 договору). Це свідчить про те, що постачання не було частиною основного зобов`язання, а лише попереднім кроком, не передбаченим договором без додаткової угоди. Відсутність заявки та відсутність інформації про обсяги поставки за конкретною заявкою робить неможливим застосування санкцій до відповідача, оскільки строк виконання зобов`язання не розпочав свій перебіг.

Вважає, що надані позивачем докази про невідповідність зразків товару технічним вимогам, зокрема акт №1 від 10.09.2025 про розкриття тари та виявлення невідповідності, не відповідають умовам договору №438-25 від 26.08.2025. Так п. 3.8 договору чітко встановлює, що будь-які зауваження щодо якості або комплектності товару фіксуються в акті, підписаному обома сторонами (замовником та представником постачальника). Проте акт №1 складений односторонньо, без участі та підпису представника відповідача, що робить його юридично недійсним і суперечить істотним умовам договору.

16.09.2026 до суду від Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надійшла відповідь на відзив (а. с. 152 - 161 у т. 1), згідно змісту якої прокуратура заперечує проти наведених у відзиві на позовну заяву доводів відповідача, вважаючи їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і чинному законодавству, оскільки:

- 10.09.2025 відповідачем було здійснено поставку товару в обсягах, визначених специфікацією до договору, а не в одиничних кількостях, що саме по собі суперечить поняттю одиниці товару;

- у договорі №438-25 від 26.08.2025 відсутні будь-які положення, що можуть віднести його до категорії договору купівлі продажу товару за зразками, відсутній обов`язок постачальника направляти зразки замовнику для дослідження, а також право замовника вимагати такі зразки для тестування чи ознайомлення з метою подальшої поставки товару;

- з огляду на те, що ТОВ "Вайб Хаус" було здійснено поставку товару у строк та в обсягах, визначений умовами договору, не направлення військовою частиною заявки на поставку товару не може бути розцінена як перешкода для належного виконання боржником своїх зобов`язань.

Щодо тверджень про відсутність запрошення представника відповідача для участі в прийманні товару зазначив, що військовою частиною у відповіді на претензію за №02.6/14586-25-Вих від 10.10.2025 здійснювалося запрошення представника відповідача до військової частини НОМЕР_1 у погоджений сторонами день для складання двостороннього акту про невідповідність поставленого товару та безпосередньої передачі товару. Зазначений лист відповідачем отримано, однак пропозицію щодо безпосередньої участі в проведенні замірів та складанні акту було проігноровано. Відповідач не був позбавлений права надати свої заперечення щодо виявлених недоліків, взяти участь у складанні двостороннього акту, у тому числі й за участі осіб, що володіють спеціальними знаннями чи з використанням власних вимірювальних засобів, однак вказаним правом не скористався й у подальшому жодним чином незгоди щодо невідповідності товару умовам договору не висловлював.

2. 2. Висновок господарського суду щодо представництва прокуратури у справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру").

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

У справі, що розглядається, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 .

2.1. Щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації державної прикордонної служби України.

За ст. 6, 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону України.

Згідно зі положеннями ст. 27 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством.

Органами забезпечення Державної прикордонної служби України є підприємства, установи, а також підрозділи технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення її діяльності, які функціонують як самостійно, так і в складі відповідно центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, його територіальних органів, Морської охорони, інших органів охорони державного кордону, навчальних закладів Державної прикордонної служби України (ст. 13 Закону України "Про Державну прикордонну службу України").

З відомостей що знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Згідно з пп. 3-5 п. 5 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533, Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності, серед іншого: організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; забезпечує функціонування внутрішнього контролю і здійснює внутрішній аудит в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління; контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.

З урахуванням вищезазначеного, Адміністрація Держприкордонслужби є уповноваженим суб`єктом в розумінні, зокрема, ст. 23 Закону "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України, від імені якого прокурор може звернутися до суду з позовом в інтересах держави.

Чернігівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону листом від 16.01.2026, вих. №17вих-26, витребувала у Адміністрації Держприкордонслужби інформацію щодо подання позовної заяви за фактом виявлених правопорушень чи наявності такого наміру (а. с. 36 на зв. у т. 1).

Адміністрація Держприкордонслужби листом від 26.01.2026, вих. №02.6/6932-26-вих, повідомило прокуратуру про те, що з відповідним позовом до суду не зверталась, тому виклала прохання про вжиття прокуратурою відповідних заходів з метою захисту порушених інтересів військової частини НОМЕР_1 (а. с. 37 у т. 1).

З наведеної відповіді вбачається відсутність намірів на самостійне здійснення судового захисту порушених інтересів, отже, прокурор дотримався порядку, визначеного ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду в інтересах держави.

2.2 Щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 .

Як вже було зазначено, суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у cправі №910/4017/24, військова частина не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а є суб`єктом господарської діяльності, тому пред`явлення позову в інтересах останнього є неправомірним і виходить за межі повноважень прокурорського представництва, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Одночасно судом встановлено, що на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду була перебувала справа №910/6530/24 за позовом керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України в частині включення до ціни вказаних правочинів суми ПДВ та стягнення 790410,45 грн для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у cправі №910/4017/24.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Верховного Суду від 17.07.2026 у справі №910/6530/24 була опублікована із позначкою про заборону оприлюднення.

З огляду на зазначене, у суду відсутня можливість ознайомитись з вказаним висновком, тому суд, враховуючи положення ч. 4 ст. 236 ГПК України, бере до уваги правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у cправі №910/4017/24.

Встановлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави/територіальної громади в особі визначеного у позові органу, як компетентного у спірних правовідносинах після відкриття провадження у справі є підставою для застосування п. 2 ч. 1 ст. 226 Кодексу (залишення позову без розгляду) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Враховуючи зазначене, суд залишає без розгляду позов керівника Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайб Хаус" про стягнення 221000,00 грн.

3. Норми права, застосовані господарським судом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору.

За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

За визначенням п. 1, ч. 1 п. 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до п. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

За ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

4. Висновок щодо заявленої позовної вимоги.

У п. 3.9 договору сторони погодили, що приймання товару покупцем за кількістю i якістю здійснюється відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення i товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П7.

Порядок приймання товару за якістю врегульовано Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7, згідно з якою вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийоми продукції за якістю.

Приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача в такі строки: а) за умови поставки в інше місто - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції одержувачем (п. 6 Інструкції №П7).

За п. 14 Інструкції №П7 приймання продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, іншим обов`язковим для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та т.п.).

При розгляді справи по суті судом встановлено та не заперечено представниками сторін, що постачальник виконав умови п. 3.1 договору - поставив товар позивачу 10.09.2025.

Відповідно до п. 3.6 договору приймання товарів за кількістю та якістю буде здійснено замовником в присутності представника постачальника відразу після прибуття товару до місця поставки.

Замовник може відкласти приймання товарів за кількістю та якістю, доки постачальник не надасть документи, що підтверджують кількість та якість поставлених товарів (п. 3.7 договору).

Умови п. 3.8 договору передбачають, що у випадку, коли під час приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь-якої його кількості/некомплектність одиниці товару, замовник спільно з представником постачальника відображає це у видатковій накладній та складає окремий акт, який підписується обома сторонами та на підставі якого замовник направляє відповідну претензію постачальнику на допоставку товару відповідної кількості та якості.

Однак, прийнявши товар, позивач не виконав обов`язку, передбаченого п. 3.6 договору, щодо виклику представника постачальника для приймання товарів за кількістю та якістю.

Таким чином, з боку позивача має місце порушення зазначених умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в односторонньому порядку склав акт про поставку неякісної продукції, тобто вирішував та встановлював в односторонньому порядку якість продукції.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач викликав для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника постачальника.

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника виробника (відправника) з іншого міста для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акту є обов`язковою (п. 16. Інструкції №П7).

Згідно з п. 17. Інструкції №П7 у повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), повинно бути зазначено: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отримано; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектністю (в межах встановленого для приймання терміну); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а щодо продукції, яка швидко псується - негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором (п. 18. Інструкції №П7).

Представник виробника (відправника) з іншого міста зобов`язаний з`явитися не пізніше ніж у триденний термін після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший термін не передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі (п. 19. Інструкції №П7).

Господарський суд зазначає, що жодних належних та достовірних доказів здійснення виклику представника відповідача для складення спільного двостороннього акту приймання продукції, позивачем до суду не надано, а також не підтверджено складання двостороннього акта за участю представника постачальника чи іншого компетентного органу.

Відповідно до п. 20. Інструкції у разі неявки представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

Отже, у разі неявки представника постачальника, позивач мав право забезпечити участь компетентного незалежного суб`єкта.

Відповідно до п. 29. Інструкції за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції №П7, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт має бути складений у день завершення приймання продукції за якістю та комплектністю.

Акт має бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, що не згодна з вмістом акта, зобов`язана підписати його з відміткою про свою незгоду та викласти свою думку. В акті перед підписами осіб, які брали участь у прийманні, має бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, що містить дані, які не відповідають дійсності.

Якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності в характері виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов`язаний запросити експерта бюро товарних експертів, представників відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації (п. 30. Інструкції №П7).

Окремо суд зазначає, що встановлення факту невідповідності товару технічним характеристикам потребує спеціальних знань. Водночас позивачем не надано належного висновку експерта, який би підтверджував неналежну якість поставленої продукції, а подані внутрішні документи позивача не можуть вважатися достатніми доказами.

Суд критично оцінює документи позивача, складені в односторонньому порядку, а саме: акт №1 від 10.09.2025, оскільки в документах не зазначено які повноваження/компетенцію мали ці робітники при оцінці якості спірного товару; наказів, відповідних розпоряджень про створення комісії з повноваженнями приймати товар від відповідача по якості в матеріалах справи немає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки відповідачем товару неналежної якості, не дотримано порядку та строків фіксації недоліків, що позбавляє позивача права на стягнення штрафних санкцій за поставку неякісної продукції з відповідача.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 221000,00 грн задоволенню не підлягають.

5. Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України.

Зокрема: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайб Хаус" про стягнення 221000,00 грн залишити без розгляду.

2. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.07.26

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам через Електронний суд