Рішення № 138644135, 30.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/4331/26

Провадження № 2/644/3685/26

30.07.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Харковав порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в:

Позивач в особі генерального директора Балашова В.В., звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 1/3677482 від 06.06.2019, укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачем, у розмірі 21 533 грн 14 коп. та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.06.2019 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладений Комплексний договір № 1/3677482. За умовами п. 1.1. вказаного договору Банк надає позичальнику кредит у розмірі 35 670 грн 94 коп. строком на 48 місяців - з 06.06.2019 по 05.06.2023 (включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту. Відповідно до п.п. 1.3.1-1.3.2 п. 1.3 Договору, за користування кредитом позичальник щомісячно сплачує процентну винагороду у розмірі 15.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, у розмірі 2.30% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору. 29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладений договір про відступлення права вимоги № 4-2023, відповідно до умов якого право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/3677482 від 06.06.2019 перейшло до ТОВ «Глобал Спліт». У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 08.04.2026 у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором № 1/3677482 від 06.06.2019 у розмірі 21 533 грн 14 коп., з яких 7 420 грн 97 коп. прострочена заборгованість за основним боргом, 1 805 грн 72 коп. прострочена заборгованість за відсотками, 12 306 грн 45 коп. прострочена заборгованість за комісією.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 28 квітня 2026 року позовна заява прийнята, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. 17 липня 2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Балашов В.В. подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, на підставі приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» із заявою-анкетою № 0700007-06062019-037 на отримання готівкового кредиту «Свобода» та підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 10-12, 20-22).

Того ж дня, 06.06.2019, між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 укладено комплексний договір № 1/3677482.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк надає позичальнику кредит в сумі 35 670 грн 94 коп. строком на 48 місяців - з 06.06.2019 до 05.06.2023 (включно). Позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), як день повернення кредиту.

Згідно з п.1.3. Договору, за користування кредитом позичальник сплачує: процентну винагороду (надалі - проценти) щомісячно, в розмірі 15.00 % річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором (п.п. 1.3.1. договору); комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - комісія) щомісячно в розмірі 2,30% від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультація позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах (п. 1.4 Договору).

Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Банку, щомісяця, в день повернення кредиту одночасно з погашенням заборгованості за кредитом на рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в день повернення кредиту (пункт 2.2 договору).

Положеннями п. 2.3 Договору передбачено, що підписанням договору позичальник підтверджує, що він у письмовій формі і повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену Законом України «Про споживче кредитування» та/або іншими нормативно-правовими актами, що регулюють це питання.

Відповідно до п. 6.1 Договору, шляхом підписання договору позичальник підтверджує, що він в день укладення договору особисто отримав свій примірник договору; умови договору йому зрозумілі; з Правилами, Правилами страхування та Програмою страхування, що розміщені на офіційному сайті Банку та офіційному сайті Страховика, ознайомлений, приймає та погоджується; з тарифами Банку і Страховика ознайомлений і згоден.

Аналогічні умови кредитування відображені й в паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем.

До матеріалів справи долучена пам`ятка клієнта за комплексним договором № 1/3677482 від 06.06.2019 та Додаток № 1 до комплексного договору № 1/3677482 від 06.06.2019 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 15, 16-17).

Комплексний договір № 1/3677482 від 06.06.2019, Додаток № 1 до комплексного договору № 1/3677482 від 06.06.2019, пам`ятка клієнта за кредитним договором № 1/3677482 від 06.06.2019, паспорт споживчого кредиту, підписані ОСОБА_1 власноруч.

Банк виконав свої обов`язки за комплексним договором № 1/3677482 від 06.06.2019 належним чином, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 27004397-1 від 06.06.2019 та № 27004397-3 від 06.06.2019 на загальну суму 35 670 грн 94 коп. (а.с. 18, 19).

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

За приписами частин першої, другої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Щодо укладення договору факторингу судом встановлено.

29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладеного договір про відступлення права вимоги № 4-2023, за умовами якого АТ «Креді Агріколь Банк» передає (відступає), а ТОВ «Глобал Спліт» набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (п. 2.1.) (а.с. 25-40).

Відповідно до п. п. 3.1. Договору, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимоги за зразком, наведеним в Додатку № 1 до договору, що становить його невід`ємну частину та складається з обов`язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що міститься в Додатку № 4 до цього Договору та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитним договором. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З Додатку № 1 від 15.09.2023 до Договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29.08.2023 - Реєстр прав вимоги № 1, вбачається, що АТ «Креді Агріколь Банк» відступило ТОВ «Глобал Спліт» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/3677482 від 06.06.2019 у розмірі 21 533 грн 14 коп.

Відповідно до платіжних інструкцій № 150 від 18.09.2023 та № 4884 від 18.09.2023, ТОВ «Глобал Спліт» здійснило оплату за відступлення права вимоги по Договору № 4-2023 від 29.08.2023 на рахунок АТ «Креді Агріколь Банк» у сумі 12 944 500 грн 00 коп. та 125 610 грн 10 коп. відповідно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Виходячи з викладеного, в судовому засіданні підтверджено факт відступлення права грошової вимоги за комплексним договором № 1/3677482 від 06.06.2019 від АТ «Креді Агріколь Банк» до ТОВ «Глобал Спліт» до боржника ОСОБА_1 .

Так, суд встановив, що дійсно ОСОБА_1 отримував кредитні кошти, користувався ними та протягом тривалого періоду часу частково виконував зобов`язання щодо їх повернення.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості первісному кредитору та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором № 1/3677482 від 06.06.2019, з умовами якого він погодився, та доходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за вказаним договором в розмірі 9 226 грн 69 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за основним боргом в розмірі 7 420 грн 97 коп. та простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 1 805 грн 72 коп.

Одночасно з цим, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 12 306 грн 45 коп. є необґрунтованими виходячи з такого.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

В той же час, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.4.2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 1.3.2 комплексного договору № 1/3677482 від 06.06.2019 сторони обумовили, що позичальник зобов`язаний сплачувати комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультація позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався додатковими банківськими послугами, які не визначенні приписами Закону «Про споживче кредитування».

З підстав викладеного, суд дійшов висновку, що положення пункту 1.3.2 кредитного договору № 1/3677482 від 06.06.2019, яким передбачено сплату ОСОБА_1 комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,30 % у місяць від суми кредиту, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні цих вимог необхідно відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13липня 2022 року в справі №496/3134/19.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості за комісією в розмірі 12 306 грн 45 коп. суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп., сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає необхідним стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1 140 грн 81 коп. (9 226 грн 69 коп./21 533 грн 14 коп.*2 662 грн 40 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за комплексним договором № 1/3677482 від 06.06.2019 у розмірі 9 226 (дев`ять тисяч двісті двадцять шість) грн 69 коп., з яких: 7 420 грн 97 коп. заборгованість за основним боргом, 1 805 грн 72 коп. - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 140 (одна тисяча сто сорок) грн 81 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», (код ЄДРПОУ 41904846, місцезнаходження: м. Київ, вул. Казарменна, буд. 4-Г;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 30.07.2026.

Суддя В.О. Попова